загрузка...
« Попередня Наступна »

Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології

Теоретичний фундамент дисципліни «Етичний кодекс психолога» складають: філософія, психологія, етика, юриспруденція, аксіологія та ін. Якщо говорити про міждисциплінарні зв'язки, то вони очевидні та багатогранні. Дисципліна «Етичний кодекс психолога» черпає відомості з різноманітних галузей психологічних, загальногуманітарних, соціологічних знань, збагачуючи водночас і їх своїми відкриттями.

Актуальним є зв'язок дисципліни з психологією, віковою психологією, диференціальною психологією, соціальною психологією, психологією праці, геронтопсихологією, спеціальною психологією, психогігієною, психологією релігії, психологією сім'ї, психологією конфліктів, медичними науками: анатомією, фізіологією, педіатрією; економічними та політичними науками, соціологією, культуро- та етнологією, з математикою, історією та ін.

Доцільно детальніше розглянути зв'язок психології та етики, дискусії про який серед авторитетних вітчизняних і зарубіжних психологів продовжуються по сьогоднішній день.

Розглянемо предмет вивчення даних дисциплін.

Предмет наукової психології складають конкретні факти психічного життя у їх якісній та кількісній характеристиках. Психологія - наука, яка намагається вияснити, як виникають психічні явища, як з них складаються психічні стани, як формуються із них психічні процеси, як вони закріплюються у психічних властивостях, як це відображається у діях, поведінці та діяльності людини. Психологія - наука, яка вивчає факти, закономірності та механізми психіки. Психологія виявляє індивідуальні, вікові особливості та закономірності розвитку і поведінки людей, що слугує передумовою для визначення способів і засобів виховання, навчання [4].

Психологія (від грецьк. psyche - душа та logos вчення) - наука, яка вивчає закономірності формування та розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності [6, с.468].

Предметом вивчення етики є мораль, моральність як форма суспільної свідомості, як одна із важливих сторін життєдіяльності людини, специфічне явище суспільного життя. Етика визначає місце моральності у системі інших суспільних відносин, аналізує її природу та внутрішню структуру, вивчає походження та історичний розвиток моральності, теоретично обґрунтовує ту чи іншу її систему [7, с.17-18].

Етика як наука існує вже понад 23 століття. Термін «етика» («Нікомахова етика», «Велика етика», «Евдемова етика») було введено Аристотелем. Він же і виділив її в особливу дисципліну, помістивши між вченням про душу (психологією) та вченням про державу (політикою): базуючись на першому, вона служить другому, оскільки її мета - формування доброчинного громадянина держави.

Більшість сучасних вітчизняних психологів вважають цілком можливим існування «моральної психології» (Б.С.Братусь), В.В.Давидов стверджує, що психологія повинна бути «пов'язана з етикою», А.В.Брушлинський вважає, що «союз етики та психології є доволі актуальним», В.
трусы женские хлопок
В.Умріхін зазначає, що «психологія невіддільна від етики», М.Г.Ярошевський стверджує, що «думка про несумісність природничонаукового образу з ціннісно-моральним поглядом на сутність людини є неправомірною».

У той же час, ряд авторів (Н.Л.Мусхелішвілі, Ю.А.Шрейдер, В.І.Слободчиков, Б.Г.Юдін) закликають до більш обережного розгляду зв'язку етики та психології.

З часів З.Фрейда етика та мораль розглядалися як тиск «над-Я» на особистість, як деяка сублімація. Етика говорить про мистецтво жити достойно. Вона як хороший глушник в машини, який, усуваючи шум, очищаючи вихлопи, забирає значну міць мотора, але завдяки цьому глушнику ми не глохнемо від шуму і ще можемо дихати в місті. Завдяки обмеженням етики ми залишаємось людьми і даємо можливість жити іншим. Знання етики допомагає пізнавати та ранжувати цінності [2].

Етика - філософськи оформлена совість, механізм нашого мучіння. Нагорода за ці муки - яскравий погляд на світ, своє місце і своє (в тому числі професійне) призначення в ньому.

Сьогодні психолог починає діяти в нових контекстах, з одного боку, аналізується його необхідність, як спеціаліста, і розширюються можливості, а з іншого - з'являються нові, невідомі попередньому досвіду проблеми: психолог не просто взаємодіє з досліджуваним, клієнтом, пацієнтом, підозрюваним і т.д., але й так чи інакше, впливає на нього. Тобто відбувається «втручання» психолога у психічне життя людини, що часто має не тільки позитивні, але й негативні наслідки.

Сфера психологічних практик поки що не дозріла до юридичного регулювання, але етична рефлексія тут особливо не обхідна.

З моменту перебудови у психології людини відбулися певні зміни в обистісних моральних нормах, люди почали неоднозначно ставитися до моральних цінностей, що склалися століттями. Для прикладу візьмемо таку цінність як чесність. Чесна людина - це та, котра знайшла гаманця і повернула його людині, котра його загубила. Згадайте ж більшість сьогоднішніх оголошень: «Пропала собака, тому, хто знайшов, - винагорода гарантується». І більшість людей сьогодні так і розуміють чесність. Виходить, якщо кіллер взяв замовлення і виконав його, - то він теж вчинив чесно по відношенню до замовника [2].

Інші питання, про які варто згадати, це питання про те, наскільки етичними є психологічні експерименти, обман з боку експериментатора та чи примножують знання моральність людини?

В.В.Знаков з цього приводу говорить таке: брехня та обман входять до технології професіоналів-психологів, психотерапевтів, тому що в половині експериментів досліджуваним вони дають зовсім не ту інструкцію, про яку самі думають. Наприклад, експерименти на конформність стали б просто неможливими, якщо б досліджуваним говорили правду. Так само як і не є етично «чистими» експерименти по ефекту плацебо . Оскільки, коли пацієнту повідомляють, що може бути плацебо, то складається вже зовсім інша ситуація; вся історія людства свідчить про те, що немає жодного зв'язку між інтелектуальним та моральним розвитком.
Тому немає надії на те, що розповівши про етику, хто-небудь від цього стане вести себе більш етично [2].

Б.С.Братусь вважає, що звернення до етики - несхвальний, мало не заборонений прийом у психологічних міркуваннях. Етику почали сприймати як нормативний кодекс (близький до цивільного та кримінального кодексів), де постулюється, чого робити не можна, навіть якщо дуже хочеться. Але більшість все ж таки це роблять - просто маскуючись, ховаючись в інші форми роботи, які не засуджуються суспільством.

Крім того, як уже зазначалось, етика «заважає» дослідженням, простору дій. Н.М.Авдеєва наводить такий приклад: «...мені слід дослідити, як людина буде реагувати на глобально негативне ставлення до неї, а що потім буде з нею, як цей досвід на неї вплине - це вже мене не стосується. Якщо я як дослідник буду турбуватися про ці наслідки, обмежувати себе з етичних міркувань - це буде заважати моєму науковому дослідженню. Тому, говорячи про етику, ми говоримо про деяку силу, яка повинна увійти в психологічну реальність, потіснити й обмежити її, посіяти сумніви в правомірність наших дій, стати нашим мучителем, дати право засобам виправдати чи дискредитувати поставлені цілі. Мова йде про досить серйозні речі, і невипадково чимало колег-психологів так змінюються в обличчі, коли чують слова «етика», «моральність» [2].

Звичайно, не слід акцентувати увагу тільки на обмеженнях. Насправді, етика говорить про мистецтво жити достойно. Завдяки її обмеженням, ми залишаємося людьми і даємо можливість жити іншим.

Слід зазначити, що етика психологічного співтовариства напряму пов'язана з етикою суспільства. До питань етики психології можна підходити з точки зору юридичних норм, а можна - з точки зору духовно-моральних.

Ф.Г.Майльонова говорить, що «проблема етики в психології - це насамперед проблема рівнів рефлексії. І звідси - хто є суб'єктом звернення? Само собою зрозуміло, це не ті, хто навіть не знає, що таке етика, не знає і не замислюється, що таке вибір, а ті, для кого це питання вже стоїть, хто цим займається, цим мучиться... Але я бачу етику не тільки як «механізм мучіння», а ще й як те, що рятує від цих мук, тому що від цих мук нікуди не дінешся, вони завжди будуть, були і є, тому що людина, особливо людина, яка рефлексує, мислить, живе у ментальному світі постійно зіштовхується з ситуацією, коли їй необхідно вибирати: або що-небудь із рівновеликих цінностей, або найменше зло, або добро й добро: коли обране одне - інше знищується вибраним. Така ситуація найбільше мучить, в ній неможливо жити, якщо не вибирати» [2]. Вчена вважає, що цьому можна навчати.

Тому етика повинна допомогти в тому як вибирати, як ранжувати цінності, що є більш цінним, а що менш цінне, що заради чого.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Зв'язок етики та психології. Проблема моральності у психології"
  1. Мораль та її соціально-психологічна детермінація. Психологічне підґрунтя моральності особистості
    Мораль є тією частиною філософії, яку значно більше тлумачать, але щонайменше виконують А.Б.Княжнін Проблема сучасного суспільства - падіння морального рівня людей - загальна причина багатьох соціальних проблем. Частково проблема моральності пов'язана з економічними труднощами, але в будь-якому випадку психологія не може залишатися осторонь від процесів, які протікають у суспільстві та
  2. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    НЕ 1.1. Вступ до курсу «Етичний кодекс психолога» План: 1. Поняття етичного кодексу психолога. Функції та завдання дисципліни. 2. Зв'язок етики та психології. 3. Основні поняття дисципліни. 4. Історія становлення етичного кодексу психолога у світі та в Україні. Домашнє завдання: Окресліть міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Етичний кодекс психолога» Література: 1. Етичний
  3. Модуль - контроль (підсумковий)
    Модуль 1 1. Охарактеризуйте значення, функції та завдання дисципліни «Етичний кодекс психолога». Дайте характеристику основним поняттям дисципліни. 2. Дайте визначення поняттю «професійна етика психолога». Охарактеризуйте основні норми та вимоги, яких психологу необхідно дотримуватися у професійній діяльності. 3. Розкрийте міждисциплінарні зв'язки дисципліни. Чи можна говорити про
  4. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    НЕ 1.1. Вступ до курсу «Етичний кодекс психолога» План: 1. Проблема етики та етичності у психології. 2. Поняття «професійної етики психолога». 3. Основні етичні норми та вимоги до особистості психолога. Література: 1. Етичний кодекс психолога / Психолог. - 2004. - №43 (139). - С.1-4 (вкладка). 2. Вачков И.В. Введение в профессию «психолог»: Учеб. пособие / В.И.Вачков,
  5. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
    Як ми вже зазначали, діяльність психолога-професіонала пов'язана з так званим «людським фактором», тому вона вимагає слідувати певним нормам, які регламентують у першу чергу взаємостосунки з клієнтами та колегами, своєрідному «кодексу честі» професіонала. Від того, як побудує свою роботу психолог, залежать долі його клієнтів. Тому він особливо відповідальний у виборі моральної позиції, принципів,
  6. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес. Парадигма спілкування у сучасній культурі
    Єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері) Спілкування у його людинотворчій функції - одна з центральних тем філософії ХХ ст., за своїм походженням і змістом воно - продукт вітчизняної психології та філософії. Різноманітний світ людських відносин виступає сферою безпосередньої реалізації моральності, насамперед у тому своєму аспекті, в якому він
  7. Етичні проблеми та зваби практичної психології
    Здоровою є людина не вільна від проблем, а та, котра вміє з ними поводитись. Н. Пезешкіан Якщо у психолога немає професійної гідності й совісті, то в нього немає й етичних проблем. Наслідки спілкування з психологом мають велику особистісну значимість для клієнта. Яким буде втручання психолога - розвиваючим чи руйнуючим особистість клієнта - залежить від дотримання психологом етичних
  8. Етичні стандарти психолога
    Усі етичні стандарти у роботі психолога ґрунтуються на етичних принципах психолога та спрямовані на дотримання прав і свобод людини, досягнення гуманітарних та соціальних цілей (благополуччя, здоров'я, високої якості життя, повного розвитку індивідів чи груп у різних формаціях чи соціальному житті і т.д.). В Україні поки що немає окремо визначених етичних стандартів психолога. Тому дане
  9. Характеристика розділів етичного кодексу психолога
    На І Установчому з'їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери інтересів [1]. Даний Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному
  10. Професійний кодекс етики для психологів
    (Бонн, ФРН, 1986 р.) [2, с.148-153] Даний кодекс трохи відрізняється від аналогічних текстів, наприклад від «Етичних принципів психолога», опублікованих Американською психологічною асоціацією: як це прийнято в ФРН для всіх вільних професій, кодекс містить не тільки етичні принципи, але й інтерпретацію деяких законодавчих положень, які стосуються психологів. Зокрема, закон про фармакологічну
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...