ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення, 2002 - перейти до змісту підручника

Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)

"Психологічна робота у Збройних силах - це діяльність командирів, штабів, офіцерів виховних структур щодо формування і розвитку у військовослужбовців психічних якостей, які необхідні для введення бойових дій, виконання службових і навчально-бойових задач, а також щодо збереження їх психічного здоров'я; складова частина МПЗ життєдіяльності військ" [1, с. 413].

Аналіз психологічної роботи в частині (підрозділі) доцільно проводити в єдності з аналізом діяльності керівництва військовою частиною (підрозділом), бо зміст цієї діяльності торкається взаємодії начальника і підлеглих. Різниця полягає лише у тому, що під керівництвом мається на увазі управління поведінкою та діяльністю підлеглих, а під психологічною роботою - управління психічними процесами, властивостями, утвореннями та станами військовослужбовців і МПС-ом і міжособистісними взаєминами у військовому колективі.

До основних проблем, до розв'язання яких має бути спрямована психологічна робота, належать такі:

Особистісні проблеми труднощі, які мають негативний вплив на особистісний розвиток військовослужбовця та його самоактуалізацію в умовах військово-професійної діяльності, на пригнічують його моральний та психічний стан, самовідчуття, зніжують потенційні бойові та інші можливості. Це, насамперед, труднощі у соціально-психологічній та інших видах адаптації військовослужбовців до військового середовища та специфічних умов військово-професійної діяльності, певні розлади психіки військовослужбовця та його духовної сфери, як наслідок його участі в бойових діях, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та дій в інших екстремальних обставинах. Їх прояв знаходить своє вираження у конфліктах і конфліктних ситуаціях військовослужбовця з соціальним оточенням, в різних формах девіантної поведінки, а в змістовому відношенні - у почутті тривожності, розгубленості, безвихідності, невпевненості, втрати ціннісних орієнтацій та смислу життя, деперсоналізації тощо.

Колективно-групові проблеми - труднощі, які негативно впливають на бойову згуртованість особового складу, мають деструктивний вплив на морально-психологічний клімат у військовому колективі, знижують його МПС, деструктивно впливають на поведінку своїх членів тощо. До них належать різні види порушень і деформацій внутрішньоколективних взаємин (ціннісних, моральних, службових, особистісних тощо), розлад або відсутність позитивних цінностей колективу, ізольованість військовослужбовців, які знаходять свій прояв в побутових конфліктах, в різних формах соціально-психологічної, психологічної, фізіологічної несумісності, в існуванні мікрогруп негативного спрямування тощо.

Діяльністні проблеми - труднощі, які характерні службовій і службово-бойовій діяльності військовослужбовців через невідповідність певних духовних та індивідуально-психічних якостей особистості воїна об'єктивним вимогам військової служби та військової спеціальності. Прояв даних проблем знаходить своє місце в зниженні ефективності діяльності військовослужбовця, в його помилках і аваріях, вчинках і злочинній халатності при виконанні службових і навчально-бойових задач.

Рішення зазначених проблем здійснюється командиром, його заступником з виховної роботи так само, як і в сфері керівництва. Але, якщо в сфері керівництва основним засобом вирішення виступає управлінська інформація "знизу " і "зверху", то в психологічній роботі з особовим складом такими засобами є, з одного боку, психологічні знання, навички, вміння, високий педагогічний такт вихователів й професійних психологів та, з іншого психологічна інформація про події "знизу " і "зверху".

Керівництво психічними процесами, властивостями, утвореннями та станами особистості військовослужбовця та різноманітними соціально-психологічними явищами військового колективу передбачає опору на науково обґрунтовані уявлення про хід цих процесів, які формуються на підставі двох основних потоків наукової інформації. З одного боку, "зверху" - від вчених, у військову частину поступає наукова теорія та основані на ній методичні засоби та рекомендації, за допомогою яких має бути здійснено цілеспрямований вплив на ці психічні явища.

З іншого боку, дослідження, які проведені в частині та підрозділі, інтерпретація їх результатів з позицій певної психологічної теорії, дозволяють сформувати інформаційний потік "знизу". Його головне призначення - уточнити реальний стан психологічних факторів у підрозділах і забезпечити, тим самім, можливість для прийняття обґрунтованого управлінського рішення в сфері психологічної роботи.

Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок про те, що головним змістом психологічної роботи в частині (підрозділі) є психологічне дослідження об'єкта впливу (окремий воїн, група воїнів, військовий підрозділ, військова частина) і обґрунтоване оптимальне психологічне управління ним на основі розроблених на основі досліджень рекомендацій. При цьому, у залежності від об'єкту, на дослідження та оптимізацію життєдіяльності якого спрямована психологічна робота, можна виділити такі її організаційні рівні:

рівень окремого військовослужбовця;

рівень військового колективу (підрозділ);

рівень військової частини.

Психологічне дослідження об'єкту психологічного впливу передбачає наукове вивчення, опис, пояснення і прогнозування соціально-психологічних процесів, явищ і станів окремих військовослужбовців і військових колективів на основі певної інформації, яка отримується за допомогою соціально-психологічних і психологічних методик і методів. Результатом цієї діяльності є психологічний діагноз, який передбачає опис актуального і перспективного стану об'єкту дослідження, а також з'ясування заходів, які пропонуються для ефективного управлінського впливу у військовому середовищі.

Психологічне управління передбачає оптимізацію існуючих умов життєдіяльності військовослужбовців з урахуванням всіх психологічних аспектів на основі втілення практичних рекомендацій і надання безпосередньої допомоги керівникам, військовим колективам, окремим військовослужбовцям, членам їх сімей, цивільним працівникам. Слід підкреслити, що психологічне управління може бути прямим, що включає спеціальні психологічні методи та методики впливу на особистість, колектив, на опосередкованим, яка здійснюється через зміну умов життєдіяльності військового колективу, настанов військовослужбовців, технології і режиму діяльності.


Основними задачами психологічної роботи у військових частинах є:

вивчення індивідуально-психічних якостей військовослужбовців, соціально-психологічних явищ, що мають місце у військових колективах;

психологічна експертиза професійної придатності військовослужбовців і молодого поповнення з метою раціонального розподілу їх за спеціальностями та підрозділами;

психологічний аналіз повсякденної, службово-бойової діяльності та навчально-виховного процесу, відпрацювання рекомендацій щодо підвищення їх ефективності;

психологічне забезпечення високого рівня бойової та мобілізаційної готовності, виконання навчальних і навчально-бойових завдань, бойового чергування (бойової служби), караульної і внутрішньої служб;

формування здорового морально-психологічного клімату у військових колективах, профілактика соціально-психологічних і психологічних передумов скоєння порушень військової дисципліни і правил воїнського етикету;

надання психологічної допомоги військовослужбовцям, членам їх сімей, підвищення рівня їх психологічної освіти;

проведення профілактичної психологічної роботи з різними категоріями військовослужбовців;

створення атмосфери психологічної захищеності військовослужбовців у військовому колективі;

озброєння військовослужбовців та членів їх сімей ефективними прийомами і методиками надання самому собі та іншим психологічної допомоги;

реабілітаційна робота з воїнами, які скоїли певні порушення військової дисципліни, мали девіантну поведінку, мають особистісні проблеми тощо;

протидія інформаційно-психологічному впливу на військовослужбовців тощо.

Реалізація цих завдань здійснюється суб'єктами психологічної роботи, до яких у військовій частини належать командири, штаби, структури виховної роботи, медична служба, військовослужбовці, військові колективи, громадські організації, засоби масової інформації. Від узгодженості їх діяльності залежить ефективність психологічної роботи в частині.

Форми психологічної роботи. Реалізація завдань психологічної роботи вимагає від її суб'єктів організовувати і здійснювати певні форми діяльності. Психологічна робота в частині і підрозділі вимагає узгоджених дій щодо отримання достовірної психологічної інформації, а також здійснення безпосереднього впливу на окремих військовослужбовців (членів їх сімей, цивільних працівників) і військові колективи з метою оптимізації їх психічного стану, який забезпечує ефективну військову службу.

До форм психологічної роботи, насамперед, відносяться:

а) психодіагностика;

б) психопрофілактика і психогігієна;

в) психологічне консультування;

г) психотерапія і психореабілітація.

Кожна з них має свої особливості.

Психодіагностика - комплекс заходів, які проводяться у військовій частині з метою виявлення, виміряння й оцінці індивідуально-психічних особливостей військовослужбовця, соціально-психологічних характеристик діяльності військового колективу у відповідності з існуючими нормами і критеріями, а також факторів, які впливають на ефективність їх службово-бойової діяльності, з метою:

прогнозу розвитку об'єкта дослідження;

пошуку найбільш ефективних форм роботи з ним;

розробки конкретних рекомендацій для досліджуваних, а також для посадових осіб щодо оптимізації існуючих форм, методів і засобів навчання і виховання особового складу, режиму їх життєдіяльності.

У залежності від об'єкта дослідження виокремлюють індивідуальну і групову психодіагностику, яка може розглядатися і як відносно самостійний вид діяльності, так і як один із етапів вирішення конкретної задачі. У зв'язку з цим, основними типами психодіагностичних ситуацій, як правило, виступають:

ситуації, які пов'язані з заходами професійно-психологічного відбору і розподілу військовослужбовців по підрозділам та військовим спеціальностям, коли необхідно оцінити ступінь професійної придатності військовослужбовця;

ситуації, які пов'язані з добровільним зверненням військовослужбовця щодо розв'язання їх психологічних проблем (ускладнень) та визначення шляхів їх подолання;

ситуації, які пов'язані з атестуванням посадових осіб і спеціалістів, коли виявляються й оцінюються їх індивідуально-психічні якості на їх відповідність певній посаді;

ситуації, пов'язані з виявленням психологічних детермінант, які сприяють скоєнню антисоціальних вчинків, злочинів, проступків і інших видів девіантної поведінки військовослужбовців;

ситуації, пов'язані з необхідністю дослідження існуючих форм, методів і засобів бойової і психологічної підготовки з метою їх оптимізації в цілях підвищення ефективності військової діяльності і збереження психічного здоров'я військовослужбовців тощо.

Психопрофілактика і психогігієна -- це система соціально-психологічних, психологічних, психотерапевтичних і організаційних заходів, які спрямовані на попередження таких негативних проблем, як порушення психічного здоров'я військовослужбовців, міжособистісні конфлікти у військових колективах, відхилена поведінка, труднощі адаптації тощо, і на збереження духовного, нервово-психічного і психосоматичного здоров'я особистості, створення оптимальних умов для життєдіяльності військовослужбовців у військовому середовищі та в екстремальних умовах військової діяльності.

Психопрофілактика і психогігієна передбачають:

виявлення, облік військовослужбовців "групи ризику" та відповідну психопрофілактичну роботу з ними;

організація роботи Центрів психологічної та юридичної консультації;

навчання особового складу прийомам саморегуляції власних емоційно-вольових станів, спеціалізованим методикам мобілізації до дії в екстремальних умовах, самовідновлення психофізіологічних ресурсів;

підготовка навчально-методичних рекомендацій щодо психологічної роботи у військовому середовищі;

обґрунтування психологічного мінімуму знань, навичок і вмінь для військовослужбовців різних категорій та їх пропаганда;

психогігієнічна оцінка комфортності середи, аналіз режиму бойової діяльності та відпочинку військовослужбовців, обґрунтування наукових психологічних рекомендацій для командирів і вихователів для їх оптимізації та забезпечення ефективності;

організацію спеціальних заходів психологічного розвантаження для окремих військовослужбовців і військових колективів тощо.


Психологічне консультування - це форма психологічної роботи, яка передбачає з'ясування військовослужбовцю (члену його сім'ї) його особистісних проблем, допомогу в їх усвідомленні, зняття психічної напруги, підвищення компетентності та надання допомоги у прийнятті рішення щодо їх подолання.

Психологічно орієнтована бесіда-консультація відрізняється від звичайної індивідуально-групової бесіди наявністю психодіагностичного компоненту, а також націленістю на більш глибокий психологічний аналіз конкретної ситуації, яка для військовослужбовця має особистісний смисл. Психологічне консультування також можна проводити шляхом організації листування або телефонів довіри в межах військової частини.

Психологічна освіта спрямована, насамперед: на формування знань у військовослужбовців про основні закономірності функціонування їх психіки, механізмів виникнення негативних психологічних станів, формування й удосконалення навичок і вмінь управлінської діяльності, а також озброєння простими та, водночас, ефективними методиками психологічної саморегуляції, організації оптимальних форм взаємодії із соціальним оточенням.

Психологічна освіта реалізується у системі гуманітарної та командирської підготовки, а також під час бесід, лекцій, проведення тренінгів, групового психологічного консультування тощо.

Психотерапія і психореабілітація -- це діяльність, яка спрямована на відновлення, вдосконалення і загартування духовної, психічної та фізичної сфери військовослужбовців (членів їх сімей), на їх особисте зростання, на налагодження гармонійних взаємин з соціальним оточенням, на послаблення дії психотравмуючих факторів, на формування якостей, які необхідні для військової служби, на оптимізацію морально-психологічного клімату у військових колективах.

У психотерапії розрізняють медичний напрям, яка охоплює лікування у медичних установах нервово-психічних, психосоматичних хвороб і розладів особистості, і немедичний, який об'єктом впливу має здорового військовослужбовця, і займається подоланням його особистісних труднощів, надає допомогу в його особистому розвитку та самоактуалізації.

Психореабілітація використовує форми і методи психотерапії та характеризується як діяльність, яка спрямована на відбудову психічних функцій і особистісного статусу особистості людини, у нашому випадку, як правило, військовослужбовця.

Таким чином, перераховані форми створюють систему, яка забезпечує оптимальне вирішення завдань ефективної життєдіяльності військовослужбовців в інтересах їх змістовної військової діяльності і збереження духовного, психічного і фізичного здоров'я.

Ефективність психологічної роботи забезпечують її принципи. До них належать:

принцип професійної компетентності, правової обґрунтованості й етичної доцільності;

принцип гуманізму, поваги особистісної самобутності та недоторканості кожної людини;

принцип своєчасності, постійності, систематичності та комплексності;

принцип всебічного забезпечення психологічної роботи;

принцип забезпечення таємності інформації, що торкається особистого життя військовослужбовця чи групи військовослужбовців.

Знання основних вимог і правил цих принципів та їх суворе дотримання забезпечують командирам, вихователям і штатним психологам гуманізм і особистісний підхід в їх діяльності, своєчасне розв'язання соціально-психологічних і психологічних проблем у військовому середовищі, ефективний вплив на життєдіяльність військовослужбовців.



2. Місце командира і його заступника з виховної роботи (психолога) в організації психологічної роботи в частині (підрозділі)



У здійсненні задач психологічної роботи приймають участь різні суб'єкти, кожен з яких виконує свої специфічні функції. Разом з тим, успіх у цій роботі забезпечується лише спільними, скоординованими зусиллями їх учасників.

Це зумовлює необхідність поєднання двох рівнів організації і проведення заходів психологічної роботи:

Перший - рівень застосування методів і технологій спеціального психологічного дослідження і впливу, які здійснюються кваліфікованими спеціалістами.

Другий - рівень заходів, які реалізуються посадовими особами в рамках організаторської, навчально-виховної роботи на підставі врахування інформації, яка отримана від психологів-фахівців.

Таким чином, особливе значення набуває проблема взаємодії заступників командирів з виховної роботи (психолога) з командирами, які безпосередньо здійснюють виховання і навчання підлеглого особового складу.

Основний зміст і специфіка взаємодії командира і заступника командира з виховної роботи (психолога) представлені на рисунку 4.1.







Їх взаємодія обумовлена "рухом" між ними інформації психологічного характеру. Успіх психологічної роботи буде визначатися вмінням і бажанням командира використовувати в інтересах справ цю інформацію.

У зв'язку з цим, дуже важливим є питання використання цієї інформації. Важливо пам'ятати, що ця інформація - інформація особливого роду, яка має виключно особисте значення для людини. Тому невміле її використання може принести більше шкоди, ніж користі. Ця обставина орієнтує усіх суб'єктів психологічної роботи на неухильне дотримання етичних норм діяльності.

Ми спеціально акцентували увагу на особливості взаємодії командира і його заступника з виховної роботи (психолога). У зв'язку з цим постає проблема відповідальності командира як суб'єкта психологічної роботи. Вивчення й аналіз статутів, керівних документів дозволяє сформувати найбільш загальні положення, які розкривають обов'язки і права командирів у сфері організації психологічної роботи (рис. 4.2).



Отже, психологічна робота у військовій частині й підрозділі спрямована на оптимізацію психологічних умов життєдіяльності особового складу, які сприяють підвищенню ефективності функціонування психіки військовослужбовців і протікання різноманітних соціально-психологічних явищ військового колективу під час виконання специфічних задач військової діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)"
  1. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
    Нормативно проблема психологічного забезпечення була піднята і поставлена на рівень державної справи у Концепції виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Окремі її аспекти під час ведення бойових дій були уточнені у Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України (затверджена наказом міністра оборони
  2. Основні форми психологічної роботи
    Реалізація основних завдань психологічної роботи та ефективне їх розв'язання залежить від основних форм цієї роботи, до яких, насамперед, належать: психодіагностика; психопрофілактика і психогігієна; психологічне консультування і освіта; психотерапія і психореабілітація. Кожна з цих форм має свої особливості, зміст, специфіку і технологію. Психодіагностика - комплекс заходів, які провадяться у
  3. Тести та завдання для самоконтролю
    16-1. Автоконтрольний блок. Психологічна робота - це _j психологічний, що готуються і провадяться в інтересах ефективного життєдіяльності військ, формування і підтримання психічної особового складу, збереження психічного військовослужбовців та членів їхніх родин і цивільного персоналу, надання спеціальної психологічної тим особам, які мають певні , психічні та інші й схильні до девіантної
  4. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
    Державна програма реформування і розвитку Збройних сил України на період до 2005 року і на подальшу перспективу охоплює всі напрямки їх життєдіяльності. Згідно до неї, головним завданням Збройних сил України є їх постійна готовність відбити можливу агресію, звідки б вона не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторканість кордонів України. Для цього вони мають
  5. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
    На основі аналізу викладеного матеріалу у підрозділі 2.2 можна зробити висновок про те, що локальні війни і збройні конфлікти мають не тільки військові, але й істотні морально-психологічні особливості. Це такі особливості : здійснення масованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення сторін, що протистоять, і світове співтовариство в цілому; різко збільшення психогенних
  6. Зміст і організація МПЗ основних видів бойової підготовки особового складу Військово-повітряних сил
    Військово-повітряні сили (ВПС) - це вид Збройних сил України, призначений для самостійних і спільних з іншими видами Збройних сил дій щодо розгрому авіаційних, сухопутних і морських угрупувань противника, підриву його воєнно-економічного потенціалу, дезорганізації державного і військового управління, порушення роботи тилу і транспорту, а також авіаційної підтримки своїх сухопутних військ і сил
  7. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
    Значне місце в системі роботи щодо покращення МПС-у та зміцнення військової дисципліни у військових підрозділах і частинах займає аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни. Ця робота спрямована на виявлення реального стану справ у підлеглих підрозділах, їх об'єктивної оцінки, визначення кращих та гірших підрозділів за станом військової дисципліни, з'ясування причин і умов, що
  8. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
    Поняття "порушення статутних правил взаємовідносин" сьогодні потребує уточнення, бо це надзвичайно негативне явище у військовому середовищі насправді є порушенням політичних, громадських і соціальних прав людини, злочином проти особистості, колективу й держави. Розуміння злочинної його природи і обґрунтування на цьому підґрунті концептуальних основ викорінення порушень статутних правил
  9. Зміст діяльності заступника з виховної роботи щодо морально-психологічного забезпечення маршу
    На підставі отриманої задачі, наказу командира та його вказівок, заступник командира з виховної роботи: усвідомлює мету і завдання МПЗ; всебічно оцінює морально-психологічну обстановку та умови виконання завдань маршу; розробляє і доповідає командиру свої пропозиції з питань МПЗ маршу; визначає заходи, які потрібно провести з офіцерами, сержантами, бойовим активом, з водіями
  10. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
  11. Розвиток особистості у військовій діяльності
    Психологічна наука розглядає формування та розвиток особистості воїна як активного суб'єкта крізь призму його діяльності, як «систему систем», що має свої внутрішні гіереходи і перетворення, свій розвиток [43, с. 85]. Тому високоорганізована і мотивована військова діяльність рішуче впливає на розвиток особистості військовослужбовця. У зв'язку з цим, офіцер скеровує свою цілеспрямовану роботу на
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека