Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаАкушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »
Под ред. проф. В.Н.Прілепской. Керівництво по контрацепції, 2006 - перейти до змісту підручника

ВСТУП

Збереження репродуктивного здоров'я жінок і забезпечення безпечного материнства - пріоритетне завдання сучасної медицини в усьому світі. Безумовно, вона повинна вирішуватися комплексно з урахуванням соціальних, економічних, демографічних і медичних проблем, що стоять перед суспільством в цілому і перед кожною країною зокрема.

Росія протягом багатьох років займає одне з провідних місць за кількістю абортів, згубні наслідки яких призводять до материнської смертності, порушення репродуктивного здоров'я, безпліддя, невиношування вагітності, ускладнень вагітності та пологів, формуванню цілого ряду гінекологічних захворювань .

У зв'язку з цим запобігання абортів та їх ускладнень - одне з головних завдань у збереженні репродуктивного здоров'я жінки і запорука народження здорового потомства. Неоціненну роль в цьому відношенні відіграє раціональна контрацепція, значення якої для профілактики небажаної на певному етапі вагітності, а отже і абортів, важко переоцінити.

Контрацепція існує в світі стільки, скільки і саме людство, і впродовж століть удосконалювалися її методи.

З того періоду, коли була утворена Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), яка зібрала під своєю егідою найвідоміших учених світу різних спеціальностей, проблемі контрацепції приділяється особлива увага. Наукові розробки та клінічні дослідження в цій області знань підтверджені великим і ретельно аналізованих клінічним досвідом світової спільноти. Створені та апробовані різні методи, спрямовані не тільки на попередження небажаної вагітності та абортів, а й на лікування цілого ряду захворювань репродуктивної системи жінок: дисфункціональних маткових кровотеч, гіперпластичних процесів ендометрію, ендометріозу, міоми матки, передменструального синдрому, дисменореї.


У клінічній практиці широко застосовуються гормональні, внутрішньоматкові, бар'єрні, природні методи конт-

рацепціі, арсенал яких щорічно розширюється. Новітні досягнення останніх років дозволяють здійснювати диференційований індивідуальний підхід до призначення контрацепції залежно від стану здоров'я жінки, наявності супутніх гінекологічних та екстрагенітальних захворювань, переваги жінкою того чи іншого методу, переносимості лікарського засобу.

Тільки підготовлений клініцист, який володіє знаннями в цій галузі медицини, може правильно обгрунтувати вибір методу запобігання вагітності, здійснити спостереження за пацієнткою, визначити короткочасну і довгострокову тактику її спостереження у процесі контрацепції.

У Науковому центрі акушерства, гінекології та перінатоло-гии РАМН протягом багатьох років разрабитиваются і впроваджуються у лікарську практику наукові та клінічні основи контрацепції в рамках вітчизняних та міжнародних програм, у тісній співпраці з провідними вченими суміжних спеціальностей з науково-дослідних інститутів, кафедр, університетів.

На базі НЦ АГіП РАМН створено постійно діючі інформаційні центри з проблем контрацепції, в яких щорічно проходять навчання акушери-гінекологи, терапевти і лікарі інших спеціальностей з різних регіонів Росії, видано монографії, методичні рекомендації по різних методах попередження небажаної вагітності.

В даний час у зв'язку з швидким прогресом в області контрацепції з'явилася необхідність в узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду в рамках керівництва, яке охоплює всі аспекти цього складного і актуального розділу медицини.


У цій книзі ми спробували об'єднати новітні досягнення в області контрацепції з власним клінічним досвідом, що, з нашої точки зору, сприятиме як вибору оптимального для пацієнтки методу, так і його подальшої оцінки.

Особливу увагу приділено новітнім досягненням і новим можливостям у лікуванні гінекологічних захворювань за допомогою контрацептивних гормонів і профілактиці ряду захворювань репродуктивної системи. У той же час в керівництві відображені можливі, в тому числі небажані, системні ефекти переважно гормональної контрацепції.

У книзі наводяться останні рекомендації ВООЗ (2004) за критеріями прийнятності різних методів контрацепції, які стандартизовані для використання у всьому світі.

У клінічній практиці з проблемою контрацепції стикаються лікарі різних спеціальностей, тому ми вважаємо, що книга буде корисна не тільки акушерам-гінекологам, але й іншим фахівцям. Автори чекають Ваших відгуків і зауважень і візьмуть їх з вдячністю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ВСТУП "
  1. КЛАСИФІКАЦІЯ бронхоектазом
    (А.І.Борохов, Н.Р.Палеев, 1990) 1. За походженням: 1.1. Первинні (вроджені кісти) бронхоектази. 1.1.1. Одиночні (солітарні). 1.1.2. Множинні. l .. l-З.Кістозное легке. 1.2. Вторинні (придбані) бронхоектази. 2. За формою розширення бронхів: 2.1. Циліндричні. 2.2. Мішечкуваті. 2.3. Веретеноподібні. 2.4. Змішані. 3. По важкості перебігу
  2. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Шегрена
    Поєднання сухого кератокон'юнктивіту, ксеростомии та хронічного поліартриту було настільки детально описано шведським офтальмологом Шегреном (Шегрен, 1933), що незабаром привернуло увагу клініцистів різних країн до цього дуже своєрідного клінічного феномену, хоча поодинокі спостереження подібної тріади або окремих проявів секреторною залозистої недостатності описувалися і раніше. За
  3. КЛІНІЧНА КАРТИНА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Основною клінічною ознакою бронхіальної астми є напад експіраторной задишки внаслідок оборотної генералізованою обструкції дихальних шляхів в результаті бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і гіперсекреції бронхіальної слизу . У розвитку нападу ядухи прийнято розрізняти три періоди: I. Період провісників або продромальний період характеризується появою
  4. ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Будь-яких усталених схем лікування БА не існує. Можна говорити тільки про принципи терапії даного контингенту хворих, висуваючи на перший план принцип індивідуального підходу до лікування. Найбільш простим і ефективним методом є етіотропне лікування, що полягає в усуненні контакту з виявленим алергеном. При підвищеній чутливості до домашніх алергенів або професійним
  5. ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  6. деформуючого остеоартрозу. ПОДАГРА.
    Деформуючого остеоартрозу (ДОА). У 1911 році в Лондоні на Міжнародному конгресі лікарів всі захворювання суглобів були розділені на дві групи: первинно-запальні та первинно-дегенеративні. Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева відносяться до першої групи. Представником другої групи є деформуючого остеоартрозу (ДОА), що представляє собою: дегенеративно-дистрофічних захворювань
  7. ПАТОГЕНЕЗ
    Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
  8. КЛІНІЧНА КАРТИНА
    Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
  9. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
    Гломерулонефрит є основною проблемою сучасної клінічної нефрології, найчастішою причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. За даними статистики, саме хворі на гломерулонефрит становлять основний контингент відділень хронічного гемодіалізу та трансплантації нирок. Термін "гломерулонефрит" вперше запропонував Klebs, який застосував його в "Керівництві по
  10. ДЕСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
    Розрізняють три основні клініко-морфологічні форми: абсцес, гангренозний абсцес і гангрену легені. Абсцесом легкого називається більш-менш обмежена порожнина, що формується в результаті гнійного розплавлення легеневої паренхіми. Гангрена легені являє собою значно більш важкий патологічний стан, що відрізняється поширеним некрозом і іхо-розное розпадом ураженої
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека