Головна
ГоловнаПсихологіяВійськова психологія та педагогіка
Наступна »
Дипломна робота. Психологічні особливості агресивності військовослужбовців розвідувально-диверсійних груп, 2006 - перейти до змісту підручника

ВСТУП

Проблема адаптації молодих людей до військової служби надзвичайно складна. На жаль, не всякий громадянин, покликаний до лав Збройних сил, в змозі успішно адаптуватися до нових умов діяльності. Вельми значна кількість молодих людей в перший період служби відчувають ускладнення в адаптації, що призводить не тільки до проблем у міжособистісних відносинах, несприйняття вимог військової дисципліни та низької ефективності професійної діяльності, а й до порушення здоров'я.



В даний час проблема психічного здоров'я військовослужбовців відноситься до розряду найбільш актуальних і практично значущих. Негативні процеси в суспільстві, що відбуваються в останні роки (нестабільність соціально-економічної обстановки, зростання промислових катастроф, почастішання військових конфліктів, погіршення демографічної ситуації, забрудненість екологічного середовища і т. д.), призводять до зниження якості психічного здоров'я населення, насамперед - молодого покоління.



Особливу увагу військовими психологами приділяється своєчасному виявленню психічних розладів і змін, що займають проміжне положення між психічною нормою і прикордонної психічної патологією. При цьому в останні роки особливий акцент робиться на вивченні предпатологіческіх (передхворобливих, донозологических) станів.



У цьому відношенні значний інтерес представляє вивчення різних форм девиантно-делінквентної, адиктивної, ауто-і гетероагрессівного поведінки внаслідок їх широкого розповсюдження серед молоді та відповідно серед осіб призовного віку. Об'єднує перераховані вище форми термін саморуйнівної поведінки, який в даний час досить широко поширений як у світовій, так і у вітчизняній психіатрії, а також медичної психології.
Разом з тим для Збройних сил більш адекватний термін «поведінка, що відхиляється», що підкреслює «прикордонний» характер подібних поведінкових порушень. Пограничность відхиляє поведінки молодих людей виявляється в тому, що ознаки даної поведінки з однаковим підставою можна віднести як до соціальних порушень, так і до порушень психічного здоров'я.



Поведінка, як вважає більшість психологів (Р. Берон, Б.Річасдсон), є спільною функцією окремої особистості та її оточення. Таким чином, поведінка індивіда в суспільстві визначається впливом ситуації, в якій він виявляється, а так само тими якостями, емоціями і схильностями, які він виявляє в цій ситуації. Більшість сучасних теорій, які зачіпають проблему агресивної поведінки, допускають, що воно визначається зовнішніми факторами, що мають відношення до ситуації або до навколишнього оточення, когнітивними змінними і системами, а так само внутрішніми чинниками, що відображають характерні риси і схильності.



Актуальність роботи: В даний час при поясненні природи агресії, велика увага приділяється індивідуально-особистісних факторів, а саме: особистісної динаміці, психопатології та біології індивідів, приділяючи меншу увагу зовнішнім факторам, що сприяють розвитку агресивної поведінки. Але дане твердження не торкається питань певної професійної діяльності, для якої агресивна поведінка є невід'ємною складовою.



Новизна роботи полягає в тому, що зовнішні і внутрішні чинники агресивної поведінки - всього лише передумови для успішної адаптації людини до професійної діяльності. Визначення терміна «професійна агресія».

Практичне значення пов'язано з можливістю застосування отриманих результатів у професійному доборі для служби в розвідувально-диверсійних підрозділах.




Об'єктом роботи є: вплив професійної діяльності на стан агресії у бійців РДГ.



Предметом дипломної роботи є психологічні особливості прояву агресії у бійців РДГ у зв'язку з їх професійною діяльністю.



Метою дослідження: конкретизація зовнішніх і внутрішніх факторів індивідуального розвитку особистості, що сприяють становленню та закріпленню професійно-агресивної поведінки.



Відповідно з поставленою метою, вирішувалися такі завдання:

1. Проведення аналізу теоретичних підходів вітчизняних і зарубіжних авторів, що розглядають проблеми агресивності і сверхагрессівно бійців спецпідрозділів.

2. Проведення дослідження для виявлення особистісних якостей бійців РДГ.

3. Провести порівняльний аналіз нейропсихологічних і соціально-психологічних особливостей бійців РДГ і службовців приватного охоронного підприємства (ПОП).

4. На основі кореляційно-факторного аналізу виявити статистично значущі зв'язки варіантів показників прояви агресивності з професійною діяльністю.

Гіпотеза дослідження:

- робоча гіпотеза: ступінь агресивність бійців РДГ значно вище показників агресивності службовців ЧОП.



Методи дослідження:



Аналіз літератури з досліджуваної проблеми.

Психодиагностический метод

Методи математико-статистичної обробки даних
Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ВСТУП"
  1. КЛАСИФІКАЦІЯ бронхоектазом
    (А.І.Борохов, Н.Р.Палеев, 1990) 1. За походженням: 1.1. Первинні (вроджені кісти) бронхоектази. 1.1.1. Одиночні (солітарні). 1.1.2. Множинні. l .. l-З.Кістозное легке. 1.2. Вторинні (придбані) бронхоектази. 2. За формою розширення бронхів: 2.1. Циліндричні. 2.2. Мішечкуваті. 2.3. Веретеноподібні. 2.4. Змішані. 3. По важкості перебігу
  2. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Шегрена
    Поєднання сухого кератокон'юнктивіту, ксеростомии та хронічного поліартриту було настільки детально описано шведським офтальмологом Шегреном (Шегрен, 1933), що незабаром привернуло увагу клініцистів різних країн до цього дуже своєрідного клінічного феномену, хоча поодинокі спостереження подібної тріади або окремих проявів секреторною залозистої недостатності описувалися і раніше. За
  3. КЛІНІЧНА КАРТИНА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Основною клінічною ознакою бронхіальної астми є напад експіраторной задишки внаслідок оборотної генералізованою обструкції дихальних шляхів в результаті бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і гіперсекреції бронхіальної слизу . У розвитку нападу ядухи прийнято розрізняти три періоди: I. Період провісників або продромальний період характеризується появою
  4. ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Будь-яких усталених схем лікування БА не існує. Можна говорити тільки про принципи терапії даного контингенту хворих, висуваючи на перший план принцип індивідуального підходу до лікування. Найбільш простим і ефективним методом є етіотропне лікування, що полягає в усуненні контакту з виявленим алергеном. При підвищеній чутливості до домашніх алергенів або професійним
  5. ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  6. деформуючого остеоартрозу. ПОДАГРА.
    Деформуючого остеоартрозу (ДОА). У 1911 році в Лондоні на Міжнародному конгресі лікарів всі захворювання суглобів були розділені на дві групи: первинно-запальні та первинно-дегенеративні. Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева відносяться до першої групи. Представником другої групи є деформуючого остеоартрозу (ДОА), що представляє собою: дегенеративно-дистрофічних захворювань
  7. ПАТОГЕНЕЗ
    Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
  8. КЛІНІЧНА КАРТИНА
    Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
  9. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
    Гломерулонефрит є основною проблемою сучасної клінічної нефрології, найчастішою причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. За даними статистики, саме хворі на гломерулонефрит становлять основний контингент відділень хронічного гемодіалізу та трансплантації нирок. Термін "гломерулонефрит" вперше запропонував Klebs, який застосував його в "Керівництві по
  10. ДЕСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
    Розрізняють три основні клініко-морфологічні форми: абсцес, гангренозний абсцес і гангрену легені. Абсцесом легкого називається більш-менш обмежена порожнина, що формується в результаті гнійного розплавлення легеневої паренхіми. Гангрена легені являє собою значно більш важкий патологічний стан, що відрізняється поширеним некрозом і іхо-розное розпадом ураженої
  11. КЛАСИФІКАЦІЯ
    Ми будемо дотримуватися класифікації, ІХС розробленої віз. В неї входити-дят: 1. раптової коронарної смерті (первинна зупинка серця). 2. СТЕНОКАРДИЯ 2.1. Стенокардія напруги 2.1.1. Вперше виникла 2.1.2. Стабільна I, II, III, IV функціональні класи 2.1.3. Стенокардія напруги, прогресуюча. 2.2. Спонтанна стенокардія. 3. ІНФАРКТ МІОКАРДА 3.1.
  12. ЛІКУВАННЯ СТЕНОКАРДІЇ.
    Враховуючи, що в основі стенокардії лежить невідповідність між потребою серцевої м'язи в кисні і її доставкою по коронарним артеріях, лікування повинно бути спрямоване на: 1.По можливості більш повну елімінацію чинників ріска.2.Улучшеніе коронарного кровотоку і зміна метаболізму міокарда. 3.Коррекцію порушень ліпідного обміну, мікроциркуляції і реологічних властивостей
  13. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕГЕНЕВИХ ГІПЕРТЕНЗІЙ
    Первинна легенева гіпертензія Первинна легенева гіпертензія (ПЛГ) - захворювання неясної етіології, критеріями діагностики якого є наступні ознаки за М. Riedel і J. Widimsky (1987): 1. Підвищення тиску в легеневій стовбурі і нормальний тиск заклинювання. 2. Відсутність захворювань серця і легенів. 3. Відсутність локальних аномалій легеневих судин за даними
  14. ЛІКУВАННЯ
    Лікування сечокам'яної хвороби може бути медикаментозно-дієтичним або оперативним, або проводиться шляхом поєднання обох методів. Медикаментозно дієтичне лікування ставить своїм завданням: 1) впливати на загальні причинні фактори, що призводять до неф-ролітіазу ; 2) полегшити виділення каменів; 3) попередити ускладнення, обумовлені наявністю в сечових шляхах каменю при його міграції по
  15. ЛІКУВАННЯ
    Існують два напрямки в лікуванні ГКМП: медика- тозние і хірургічне. Медикаментозна терапія спрямована на усунення і зменшення ня таких клінічних проявів, як порушення ритму, болі в серці, обструкція кровотоку, серцева недостатність-ність. В основному застосовуються b-блокатори, блокатори повільних кальцієвих каналів, антиаритмічні препарати. Внутрішньовенне введення 5 мг
  16. Міжхребетний остеохондроз
    Остеохондроз хребта - дегенеративне ураження міжхребцевого диска найбільш часто зустрічається серед інших уражень хребта, що приводить до неврологічних порушень внаслідок компресії нервових корінців остеофітами або задніми міжхребетними грижами . ЕТІОЛОГІЯ. Як чинників розглядаються інтоксикація, інфекції, травми, охолодження, порушення статики, кіфоз і т.п.
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека