Головна |
Наступна » | ||
ВСТУП |
||
Наша випускна кваліфікаційна робота присвячена системі роботи з військовослужбовцями, які повернулися з «гарячих точок». Центральним моментом практичної роботи з цією категорією військовослужбовців є реадаптація до мирного цивільного життя, психологічна реабілітація, які неможливі без подолання психологічних наслідків війни: посттравматичного стресового синдрому. У своїй роботі ми досліджуємо особливий стрес, що виникає у людини, яка пережила щось виходить за рамки звичайних напружених ситуацій. Численними дослідженнями було встановлено, що перебування в травматичних ситуаціях може призвести згодом до специфічних змін в психіці. Але перебування в травматичних ситуаціях - це тільки одна сторона, одна з основних причин, що можуть викликати посттравматичний стресовий стан. Інша, і не менш важлива, сторона пов'язана з тим, як людина реагує на саме травматична подія, і як він же інтегрує пережите, тобто йдеться про рівень емоційної стійкості індивіда, про його особистісних ресурсах , якісному своєрідності захисних психологічних механізмів, наявність чи відсутність тісних емоційних зв'язків з оточуючими людьми, підтримки з їхнього боку. До числа травматичних ситуацій відносять участь у бойових діях, насильство, стихійні і технологічні катастрофи тощо. Тут ми говоримо тільки про один з видів травматичних подій, а саме: участь у бойових діях. На війні людина не тільки є свідком насильства, але і його активним учасником. І те, і інше служить джерелом травматичних переживань. Те, яким чином це відбивається на психіці солдата, вже давно служило предметом досліджень, в основному клініцистів, а в останні десятиліття до вирішення цих проблем підключилися і психологи. Істотний науковий внесок у дослідження перебігу і механізмів посттравматичного стресового розладу - головного психологічного наслідки участі в бойових діях - внесли такі видні психологи як А. Об'єктом нашої роботи виступає організація психологічної роботи у військах. Предметом роботи є процес психологічної реадаптації та реабілітації військовослужбовців з ПТСР у збройних силах Російської Федерації. Досвід практичної роботи в Збройних силах РФ дозволив нам сформулювати ряд ідей щодо психологічної реабілітаційної та реадаптаціонних роботи. При формулюванні проблеми дослідження, ми виходили з таких міркувань: - психологічна реабілітація та реадаптація у Збройних силах РФ достатньо забезпечена в науково-методичному та науково-практичному плані; - узагальнено світовий і накопичений великий російський практичний досвід роботи з військовослужбовцями з посттравматичним синдромом; - держава витрачає на реабілітацію та реадаптацию військовослужбовців великі кошти, в тому числі і на підготовку фахівців-військових психологів; - число військовослужбовців з ПТСР і після реабілітації досить велике, що дозволяє зробити висновок про наповнюваність «груп соціального ризику», у великій мірі, за рахунок цієї категорії населення. Проблема, центральне питання нашого дослідження можна сформулювати наступним чином: чому ефективність функціонування системи реабілітації та реадаптації залишається низькою? Така постановка проблеми дозволяє сформулювати гіпотезу нашого дослідження: ефективна система психологічної реабілітації та реадаптації військовослужбовців з ПТСР має бути спрямована на особистісне зростання військовослужбовців. Гіпотеза даного дослідження є теоретично обгрунтованою, але експериментально недовідної, так як поняття «особистісне зростання» не тільки не операционализируется, але і не має чіткого визначення, будучи породженням гуманітарного підходу в психології. Можливість верифікації гіпотези відкривається при використанні таких методів дослідження як розуміння, спостереження, бесіда, аналіз одиничного випадку, узагальнення та аналіз практичного досвіду. Метою нашої роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів системної реабілітації військовослужбовців. Мета конкретизується у таких завданнях: - Узагальнити і системно викласти практичний досвід психолога Російської армії з проблем реабілітації та реадаптації військовослужбовців з ПТСР; - Дослідити та оцінити ефективність системи реадаптації і реабілітації, що склалася на даний момент у Збройних силах РФ; - Намітити нові підходи до вирішення приватних практичних завдань у системі реадаптації та реабілітації. У Главі 1 нашого дослідження будуть проаналізовані поняття «посттравматичний стресовий синдром», «військово-травматичний стрес», «реадаптація», «реабілітація» з точки зору зміни психіки воїна в результаті участі у військових конфліктах. Крім того, будуть показані соціально-психологічні наслідки у вигляді девіантної поведінки, зниження соціальної активності, індивідуально-психологічних змін, що відбиваються на соціальних взаємодіях та спілкуванні учасників В'єтнамської, Афганської, Чеченських та інших локальних воєн. У Главі 2 викладено наукові та науково-методичні психологічні основоположні ідеї побудови системи реадаптації та реабілітації в Збройних силах із залученням не тільки вітчизняного, але і зарубіжного досвіду в даній області. У Главі 3 викладено конкретний досвід роботи психолога у військовій частині, пов'язаний з реальним практичним функціонуванням реабілітаційної системи. Проведена спроба оцінки її ефективності, викладені підстави індивідуальної та групової роботи в даному напрямку. Наша робота з підвищення ефективності реабілітаційної системи буде не тільки сприяти посиленню боєздатності Вітчизняних Збройних сил, але й дозволить виконати головне завдання психологічної служби в армії: зберегти і зміцнити психологічне здоров'я кожного військовослужбовця. |
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП" |
||
|