Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаГігієна і санепідконтроль
« Попередня Наступна »
колектив співробітників Науково-дослідного інституту охорони атмосферного повітря (НДІ Атмосфера). Методичний посібник з розрахунку, нормування та контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 2005 - перейти до змісту підручника

Введення

В даний час нормативно-методична база з охорони атмосферного повітря продовжує розвиватися на основі науково-дослідної та методичної діяльності НДІ Атмосфера з обгрунтування та розвитку методичних аспектів охорони атмосферного повітря. Це стосується широкого кола питань: процедури інвентаризації викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря з використанням як інструментальних, так і розрахункових методів, організації та проведення розрахунків забруднення атмосфери, формування пропозицій за нормативами ПДВ (ВСВ), а також визначенню періодичності виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів та обсягів регулювання викидів у періоди НМУ.

Актуальність подальшого вдосконалення повітряохоронного діяльності обумовлена ??двома основними причинами:

- обов'язковістю введення в практику повітряохоронного діяльності положень Федерального Закону «Про охорону атмосферного повітря» [1], а з 2002 р. і Федерального Закону «Про охорону навколишнього середовища» [2];

- необхідністю з одного боку більшого обгрунтування вимог, що пред'являються до природокористувачів, і з іншого боку необхідністю спрощення системи нормування викидів.

Положення Федерального Закону та підзаконних актів [3, 4, 18, 54 та ін] уточнюють вимоги до нормування викидів і передбачають встановлення нормативів ПДВ з урахуванням ряду критеріїв якості атмосферного повітря: гігієнічних, екологічних, граничних критичних навантажень та інших екологічних вимог (в тому числі, до сировини, палива), а також з урахуванням технічних нормативів викидів.

У тісному зв'язку з введенням в практику нормування екологічних критеріїв якості атмосферного повітря є і питання про перехід від терміну «санітарно-захисна зона» (СЗЗ) до терміну «екозахисних зона» (Езз), т. е. зона за межами якої забезпечується дотримання відповідних нормативів якості атмосферного повітря.

Відповідно до Федерального Закону [1] з метою державного регулювання викидів поряд із загальноприйнятим нормативом - ПДВ передбачається встановлення технічного нормативу викиду (ТНВ).

Базовою основою робіт з нормування викидів як і всієї повітряохоронного діяльності є результати інвентаризації викидів шкідливих речовин та їх джерел, обов'язковість якої узаконена ст.22 Федерального Закону [1]. Якість інвентаризації визначає обгрунтованість встановлюваних величин ПДВ (ВСВ). Разом з тим до цього часу методичні питання як процедури проведення інвентаризації, так і вимоги до її результатів не визначені в достатній мірі ні в одному методичному документі. Природно, це призводить до погрішностей як при проведенні самої інвентаризації, так і при встановленні нормативів ПДВ.

Особливо слід звернути увагу на облік нестаціонарності викидів в часі. Відсутність інформації про тимчасові режимах роботи цехів, дільниць підприємств, мінливості в часі кількісних і якісних характеристик викидів на стадіях великих технологічних процесів нерідко призводить до невиправданого завищення викидів і нормативів ПДВ і ВСВ.

Ст. 22 Федерального Закону [1] також наказує визначення джерел і переліку шкідливих речовин, що підлягають державному обліку і нормуванню, на підставі даних про результати інвентаризації викидів. Реалізація цього положення Закону дозволить оптимізувати обсяг робіт з нормування викидів та повітряноохоронних діяльності в цілому.

Ще один важливий аспект розвитку принципів нормування пов'язаний з організацією системи зведених розрахунків забруднення атмосфери в містах і використанням їх результатів при нормуванні викидів. У містах, в яких ці системи функціонують, помітно упорядковується не тільки система нормування викидів, але і підвищується ефективність роботи підрозділів державної експертизи, в тому числі, за рахунок більш оперативного прийняття рішень про можливість розміщення нових виробництв (у тому числі, і за рахунок іноземних інвестицій).

До теперішнього часу НДІ Атмосфера виконав основні методичні опрацювання з інвентаризації та нормуванню викидів, а також виробничому контролю за дотриманням встановлених нормативів, які дозволяють на практиці реалізувати положення Федерального Закону в повітряохоронного діяльності.

З урахуванням вищевикладеного, в сьогоденні Посібнику, виходячи з результатів практичної апробації основних положень «Методичного посібника з розрахунку, нормування та контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (С-Пб., 2002 р.) , НДІ Атмосфера переробив і доповнив ряд розділів Посібники, що сприятиме більш ефективному веденню повітряохоронного діяльності на території Росії.

Приведено детальний опис процедури інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, уточнені і верифіковані на прикладах різних виробничих об'єктів показники, які регламентують значимість джерел забруднення атмосфери, і необхідність їх обліку та шкідливих речовин, що надходять в атмосферу, при державному обліку і нормуванні викидів в атмосферу.

Дороблені підходи до розрахунку викидів автотранспортних засобів та дорожньо-будівельної техніки при їх експлуатації на різних режимах, при зберіганні та перевантаженні сипучих матеріалів, нафтопродуктів, при механічній обробці матеріалів і т.д.

Істотні роз'яснення методичного характеру дано щодо розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об'єктів теплоенергетики великої потужності і для котлів продуктивністю менше 30 тонн пари на годину або менше 20 Гкал на годину, а також від тваринницьких комплексів.

Виходячи з вимог нової законодавчої бази щодо охорони атмосферного повітря, доповнені умови, що визначають облік при встановленні нормативів гранично допустимих викидів сукупності критеріїв якості атмосферного повітря: гігієнічних, екологічних, гранично допустимих навантажень та інших екологічних вимог.

Конкретизовано основні етапи проведення розрахунків забруднення атмосфери за допомогою комп'ютерних програм, уточнено вимоги до обліку фонового забруднення атмосфери і його обліку залежно від рівнів приземних концентрацій, формованих джерелами викидів в атмосферу.

Дороблені вимоги до періодичності виробничого контролю та організації контролю за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі на межі житлової забудови.

Розширено розділ з організації та проведення зведених розрахунків забруднення атмосфери викидами промисловості та автотранспорту в містах (регіонах) і використання результатів зведених розрахунків для визначення фонових концентрацій широкого спектру шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, і неконтрольованих на мережі моніторингу, а також визначенню допустимих вкладів підприємств у формування рівнів забруднення атмосферного повітря у містах та їх використання при нормуванні викидів і встановленні нормативів викидів в атмосферу.

Уточнено рекомендації щодо структури та змісту «Звіту з інвентаризації викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря та їх джерел для підприємства» та «Проекту нормативів гранично-допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин в атмосферу для підприємства », впровадження яких у практику повітряохоронного діяльності натомість викладеному в [11, 15] забезпечить підвищення обгрунтованості результатів інвентаризації і встановлюваних нормативів викидів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Введення "
  1. КЛАСИФІКАЦІЯ бронхоектазом
    (А.І.Борохов, Н.Р.Палеев, 1990) 1. За походженням: 1.1. Первинні (вроджені кісти) бронхоектази. 1.1.1. Одиночні (солітарні). 1.1.2. Множинні. l .. l-З.Кістозное легке. 1.2. Вторинні (придбані) бронхоектази. 2. За формою розширення бронхів: 2.1. Циліндричні. 2.2. Мішечкуваті. 2.3. Веретеноподібні. 2.4. Змішані. 3. По важкості перебігу
  2. ХВОРОБА (СИНДРОМ) Шегрена
    Поєднання сухого кератокон'юнктивіту, ксеростомии та хронічного поліартриту було настільки детально описано шведським офтальмологом Шегреном (Шегрен, 1933), що незабаром привернуло увагу клініцистів різних країн до цього дуже своєрідного клінічного феномену, хоча поодинокі спостереження подібної тріади або окремих проявів секреторною залозистої недостатності описувалися і раніше. За
  3. КЛІНІЧНА КАРТИНА БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Основною клінічною ознакою бронхіальної астми є напад експіраторной задишки внаслідок оборотної генералізованою обструкції дихальних шляхів в результаті бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і гіперсекреції бронхіальної слизу . У розвитку нападу ядухи прийнято розрізняти три періоди: I. Період провісників або продромальний період характеризується появою
  4. ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
    Будь-яких усталених схем лікування БА не існує. Можна говорити тільки про принципи терапії даного контингенту хворих, висуваючи на перший план принцип індивідуального підходу до лікування. Найбільш простим і ефективним методом є етіотропне лікування, що полягає в усуненні контакту з виявленим алергеном. При підвищеній чутливості до домашніх алергенів або професійним
  5. ревматоїдний артрит. ХВОРОБА БЕХТЕРЕВА
    Ревматологія як самостійна науково-практична дисципліна формувалася майже 80 років тому у зв'язку з необходімостио більш поглибленого вивчення хвороб цього профілю, викликаної їх широким розповсюдженням і стійкою непрацездатністю. У поняття "ревматичні хвороби" включають ревматизм, дифузні захворювання сполучної тканини, такі як системний червоний вовчак, системна
  6. деформуючого остеоартрозу. ПОДАГРА.
    Деформуючого остеоартрозу (ДОА). У 1911 році в Лондоні на Міжнародному конгресі лікарів всі захворювання суглобів були розділені на дві групи: первинно-запальні та первинно-дегенеративні. Ревматоїдний артрит і хвороба Бехтерева відносяться до першої групи. Представником другої групи є деформуючого остеоартрозу (ДОА), що представляє собою: дегенеративно-дистрофічних захворювань
  7. ПАТОГЕНЕЗ
    Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
  8. КЛІНІЧНА КАРТИНА
    Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
  9. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
    Гломерулонефрит є основною проблемою сучасної клінічної нефрології, найчастішою причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. За даними статистики, саме хворі на гломерулонефрит становлять основний контингент відділень хронічного гемодіалізу та трансплантації нирок. Термін "гломерулонефрит" вперше запропонував Klebs, який застосував його в "Керівництві по
  10. ДЕСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
    Розрізняють три основні клініко-морфологічні форми: абсцес, гангренозний абсцес і гангрену легені. Абсцесом легкого називається більш-менш обмежена порожнина, що формується в результаті гнійного розплавлення легеневої паренхіми. Гангрена легені являє собою значно більш важкий патологічний стан, що відрізняється поширеним некрозом і іхо-розное розпадом ураженої
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека