Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Введення |
||
Актуальність подальшого вдосконалення повітряохоронного діяльності обумовлена двома основними причинами: - обов'язковістю введення в практику повітряохоронного діяльності положень Федерального Закону «Про охорону атмосферного повітря» [1], а з 2002 р. і Федерального Закону «Про охорону навколишнього середовища» [2]; - необхідністю з одного боку більшого обгрунтування вимог, що пред'являються до природокористувачів, і з іншого боку необхідністю спрощення системи нормування викидів. Положення Федерального Закону та підзаконних актів [3, 4, 18, 54 та ін] уточнюють вимоги до нормування викидів і передбачають встановлення нормативів ПДВ з урахуванням ряду критеріїв якості атмосферного повітря: гігієнічних, екологічних, граничних критичних навантажень та інших екологічних вимог (в тому числі, до сировини, палива), а також з урахуванням технічних нормативів викидів. У тісному зв'язку з введенням в практику нормування екологічних критеріїв якості атмосферного повітря є і питання про перехід від терміну «санітарно-захисна зона» (СЗЗ) до терміну «екозахисних зона» (Езз), т. е. зона за межами якої забезпечується дотримання відповідних нормативів якості атмосферного повітря. Відповідно до Федерального Закону [1] з метою державного регулювання викидів поряд із загальноприйнятим нормативом - ПДВ передбачається встановлення технічного нормативу викиду (ТНВ). Базовою основою робіт з нормування викидів як і всієї повітряохоронного діяльності є результати інвентаризації викидів шкідливих речовин та їх джерел, обов'язковість якої узаконена ст.22 Федерального Закону [1]. Якість інвентаризації визначає обгрунтованість встановлюваних величин ПДВ (ВСВ). Разом з тим до цього часу методичні питання як процедури проведення інвентаризації, так і вимоги до її результатів не визначені в достатній мірі ні в одному методичному документі. Природно, це призводить до погрішностей як при проведенні самої інвентаризації, так і при встановленні нормативів ПДВ. Особливо слід звернути увагу на облік нестаціонарності викидів в часі. Відсутність інформації про тимчасові режимах роботи цехів, дільниць підприємств, мінливості в часі кількісних і якісних характеристик викидів на стадіях великих технологічних процесів нерідко призводить до невиправданого завищення викидів і нормативів ПДВ і ВСВ. Ст. 22 Федерального Закону [1] також наказує визначення джерел і переліку шкідливих речовин, що підлягають державному обліку і нормуванню, на підставі даних про результати інвентаризації викидів. Реалізація цього положення Закону дозволить оптимізувати обсяг робіт з нормування викидів та повітряноохоронних діяльності в цілому. Ще один важливий аспект розвитку принципів нормування пов'язаний з організацією системи зведених розрахунків забруднення атмосфери в містах і використанням їх результатів при нормуванні викидів. У містах, в яких ці системи функціонують, помітно упорядковується не тільки система нормування викидів, але і підвищується ефективність роботи підрозділів державної експертизи, в тому числі, за рахунок більш оперативного прийняття рішень про можливість розміщення нових виробництв (у тому числі, і за рахунок іноземних інвестицій). До теперішнього часу НДІ Атмосфера виконав основні методичні опрацювання з інвентаризації та нормуванню викидів, а також виробничому контролю за дотриманням встановлених нормативів, які дозволяють на практиці реалізувати положення Федерального Закону в повітряохоронного діяльності. З урахуванням вищевикладеного, в сьогоденні Посібнику, виходячи з результатів практичної апробації основних положень «Методичного посібника з розрахунку, нормування та контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (С-Пб., 2002 р.) , НДІ Атмосфера переробив і доповнив ряд розділів Посібники, що сприятиме більш ефективному веденню повітряохоронного діяльності на території Росії. Приведено детальний опис процедури інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, уточнені і верифіковані на прикладах різних виробничих об'єктів показники, які регламентують значимість джерел забруднення атмосфери, і необхідність їх обліку та шкідливих речовин, що надходять в атмосферу, при державному обліку і нормуванні викидів в атмосферу. Дороблені підходи до розрахунку викидів автотранспортних засобів та дорожньо-будівельної техніки при їх експлуатації на різних режимах, при зберіганні та перевантаженні сипучих матеріалів, нафтопродуктів, при механічній обробці матеріалів і т.д. Істотні роз'яснення методичного характеру дано щодо розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від об'єктів теплоенергетики великої потужності і для котлів продуктивністю менше 30 тонн пари на годину або менше 20 Гкал на годину, а також від тваринницьких комплексів. Виходячи з вимог нової законодавчої бази щодо охорони атмосферного повітря, доповнені умови, що визначають облік при встановленні нормативів гранично допустимих викидів сукупності критеріїв якості атмосферного повітря: гігієнічних, екологічних, гранично допустимих навантажень та інших екологічних вимог. Конкретизовано основні етапи проведення розрахунків забруднення атмосфери за допомогою комп'ютерних програм, уточнено вимоги до обліку фонового забруднення атмосфери і його обліку залежно від рівнів приземних концентрацій, формованих джерелами викидів в атмосферу. Дороблені вимоги до періодичності виробничого контролю та організації контролю за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі на межі житлової забудови. Розширено розділ з організації та проведення зведених розрахунків забруднення атмосфери викидами промисловості та автотранспорту в містах (регіонах) і використання результатів зведених розрахунків для визначення фонових концентрацій широкого спектру шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, і неконтрольованих на мережі моніторингу, а також визначенню допустимих вкладів підприємств у формування рівнів забруднення атмосферного повітря у містах та їх використання при нормуванні викидів і встановленні нормативів викидів в атмосферу. Уточнено рекомендації щодо структури та змісту «Звіту з інвентаризації викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря та їх джерел для підприємства» та «Проекту нормативів гранично-допустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин в атмосферу для підприємства », впровадження яких у практику повітряохоронного діяльності натомість викладеному в [11, 15] забезпечить підвищення обгрунтованості результатів інвентаризації і встановлюваних нормативів викидів. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Введення" |
||
|