загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ВПФ як складна динамічна система

(інтернет + підручник)

Вищі психічні функції - складові системні частини мозку

Термін був введений в психол Л.С. Виготським, кот-й розрізняв «елементарні» (або «натуральні») і «вищі псіхіч ф-ції» (логич Перемишль, логич пам'ять, свавілля вним, запам'ятовування, мова та ін.) ВПФ - складним форми сознат пси деят осущ-е на основі відпо-х мотивів і регул-мі відпо-ми цілями та програмами, що підкоряються всім закон-тям пси деят. 3 осн х-ки ВПФ: * формую-ся прижиттєво під впливом соц-х факторів (інтеріоризація ); * опосередковує-ни за своїм пси будові (з пом реч сист); * довільні за способом осущ-ня.

Системне будова ВПФ проявляється в складному - одночасно стійкому і рухомому - складі їх компонентів, при якому виконувана завдання залишається інваріантної, а кошти для її досягнення - варіативними.

Л.С. Виготський і А.Р. Лурія сущ. два осн шляху вивчення ВПФ:

1) аналіз закон-тей їх формую в онтогенезі;

2) аналіз закон-тей їх порушення при различ формах патології мозку.

ВПФ як системи володіють великою пластичністю, взаємозаміни-ю вхідних в них компонентів. А.Р. Лурія виділив два типи перебудов - внутрісіст-е і межсіст-е, завдяки кот-м порушена ф-ція починає осущ-ся з пом нових ланок.

На різних етапах онтогенезу функц системи, явл-ся мозок мех-ми ВПФ, мають різну стр-ру.Сложность, багатоповерховість струткурной організації функціон.сістем, взаємозамінність їх окремих ланок свідчить про те, що вони можуть забезпечуватися лише комплексом спільно працюючих зон, кожна з яких вносить свій внесок в їх здійснення.
трусы женские хлопок
Локальне ураження опред.часті подібної системи сопровожд.появленіем тих чи інших клініч.сімптомов, які отраж.нарушеніе якогось боку д-ти складної функціональної сістеми.Такіе функції, як мовна пов'язані з роботою не тільки кори, а й багатьох отедлов мозку (підкіркових, стовбурових), тому їх не можна локалізувати у вузьких кіркових центрах.

ВПФ опосередковані «психологічними знаряддями» - знаковими систе-мами, які є продуктами тривалого суспільно-історичного розвитку (мова). Тому мовне опосередкування вищих психічних функцій являє собою найбільш універсальний спосіб їх формування.

Спочатку ВПФ сущест-ють як форма взаємодій-ия м / у людьми (інтерпсі-хол-ий процес), пізніше як внутрішній (інтрапсіхол-ий) процесс.С форм-ем ВПФ відбувається перетворення зовнішніх засобів здійснення функції у внутрішні, психологічні (інтеріоризація). У процесі розвитку ВПФ автоматізіруются.На першому етапах форм-ия ВПФ=форма предм-ой деят-ти, кіт. спирається на елем-ті сенс. і мот проц-и; потім ці дії і процеси «згортаються», набуваючи хар-р автоматиз-их розум-их дей-ий (Гальперін). Одновр-но изм-ся і психол-ая стр-ра ВПФ.

Отеч. НейПс розглядає психічні функції як освіти з складну рефлекторну основу, детерм-ную зовн-ми ст-ми, або як складні форми пристосувальної деят-ти орг-ма для вирішення пси-хол-їх завдань. Лок-ція ВПФ=сист-ий проц., Пф співвідносячи-ся з мозком як визна-ая багатокомпонентна сист-а, ланки кот-й пов'язані з роботою різн. мозок-х стр-р.Лурія: ВПФ як складні фун-ті сис-ми не м.б. лок-ни в уз. зонах моз.кори або в изолир-их клітинних групах, а повинні спиратися на складність.
Сис-ми працюючих зон в разл.уч-ках мозку, кожна з кіт-их допомагає осущ-нію псіх.проц-в. Сист-ая лок-ия ВПФ=багатоетапна Єр-ая многоур-ая моз.орг-я. Це випливає з склад-ного багатокомпонентного складу фун-их систем, на кіт. спираються ВПФ. Локк-ия динам-на, зрад-ва

. Системи працюють по 1 (в зав-ти від завдань) або послід-но. Динамічне-й хар-р роботи сістем.Усл-е динам-ти-багатофу-ть=> 2осн.форми стрункий-я систем: інваріантна (генет-і де-терм-я, жестк.сіст), рухлива (вероятностно детерм- я, гнучка)

Вивчаючи фізіологію рухів, Н. А. Бернштейн сформулював ряд принципових положень про побудову будь-якої функції. До їх числа відноситься положення про те, що рухова система побудована за «топологіче-ському», а не за «метрическому» принципом, де інваріантні завдання і кінцевий результат, але варіативні способи вирішення завдання.

Пр-п дін-ой лок-ии ф-ий був сформульований Павловим (1951) і Ух-томським (1962). Він противопоставлялся ідеї лок-ии ф-ії в визна-му фіксованому «центрі», причому Ухт-ий при розглянути-ії мех-ов дін-ой лок-ии ф-ий бол.знач. надавав брешемо-им показу-ям роботи разн.ел-ів, вх-щих в «дін-ю сис-му». Іссл.Бехтеровой: будь-яка складність. псих-а деят-ть (запом-ие слів, реш. за-дач) обесп-ся роботою сложн. констеляцій мозок-их зон, складових ланки єдиної системи. Нек-ті з цих ланок «жорсткі» (посто-ян.участіе в реал-ии пФ), інші - «гнучкі» (вкл-ся в роботу при опр-них ум-х). «Гнучкі» зв-я сис-ми сост-ють рухливий дін-ий апп-т, обесп. мінливий-ть ф-ії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ВПФ як складна динамічна система "
  1. ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ
    У більшості випадків хронічний пієлонефрит є наслідком неизлеченного гострого і може виявлятися різноманітною клінікою. У одних хворих він протікає латентно, супроводжується лише помірним болем і лейкоцитурією. У інших же пацієнтів захворювання періодично загострюється, і процес поширюється на нові ділянки паренхіми нирки, викликаючи склероз не тільки канальців, але і клубочків.
  2. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
    З тих пір, як близько 200 років тому Крювелье привернув увагу лікарів до виразки шлунка, інтерес до цього захворювання прогресивно зростає. Приблизно те ж відноситься до докладно описаної набагато пізніше (Moynihan, 1913) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Під виразковою хворобою в даний час розуміють загальне, хронічне, рецидивуюче, циклічно протікає захворювання, при якому
  3. АКУШЕРСЬКІ КРОВОТЕЧІ
    Акушерские кровотечі - це кровотечі з статевих шляхів, що виникають при вагітності, в пологах і в післяпологовому періоді, незалежно від причини, їх обумовлює. Частота народження акушерських кровотеч становить 3,8-12% по відношенню до загального числа вагітностей. У силу особливостей кровопостачання вагітної матки (інтенсивність кровотоку в ній становить 700-800 мл
  4. ВАГІТНІСТЬ І ПОЛОГИ ПРИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ, анемії, захворюваннях нирок, цукровому діабеті, вірусному Гіпатії, ТУБЕРКУЛЬОЗ
    Одне з найважчих екстрагенітальних патологій у вагітних є захворювання серцево-судинної системи, і основне місце серед них займають вади серця. Вагітних з вадами серця відносять до групи високого ризику материнської та перинатальної смертності та захворюваності. Це пояснюють тим, що вагітність накладає додаткове навантаження на серцево-судинну систему жінок.
  5. плацентарної недостатності гіпоксія плоду І асфіксія немовляти
    ХРОНІЧНА фетоплацентарної недостатності Фетоплацентарна недостатність (ФПН) складає в структурі причин перинатальної смертності більше 20%. Багаторічні спостереження багатьох авторів за розвитком дітей, народжених матерями з діагностованою ФПН, дозволили прийти до висновку, що вказана патологія зумовлює не тільки різке збільшення перинатальної смертності, а й численні
  6. Міокардити
    запальні захворювання серцевого м'яза інфекційної природи (інфекційно-токсичної), алергічної та інфекційно-алергічної природи. Етіологія: Виділяють інфекційні (інфекційно-токсичні) міокардити, пов'язані з вірусної, бактеріальної інфекцією, гнійно-септичними захворюваннями. Міокардити цієї групи можуть виникати при дифтерії, скарлатині, черевному тифі, туберкульозі.
  7. 1.2. Внепродуктівние органи репродуктивної системи
    Як зазначалося вище, до церебральним структурам, складовим елементи репродуктивної системи, відносяться аркуатних ядра гіпоталамуса (у людини) і гонадотропні клітини аденогіпофіза. 17 Глава 1. Структура і функція репродуктивної системи у віковому аспекті Гіпоталамус - відносно невелика область в основі мозку, розташована над гіпофізом і кілька позаду нього (рис. 1.2).
  8. Репродуктивні органи репродуктивної системи
    1.3.1. Анатомо-фізіологічна і гістофізіологіческая характеристика статевих органів жінки в репродуктивному періоді 1.3.1.1. Яєчники Яєчники статевозрілої жінки розташовані в малому тазу (рис. 1.6), кілька асиметрично на задньому листку широкої зв'язки. Положення яєчників в порожнині малого таза в цьому віці відносно непорушне. Зсув їх у черевну порожнину спостерігається
  9. Нейрогуморальна регуляція і стан репродуктивної системи в період її активного функціонування
    Останнє двадцятиріччя відзначено значними досягненнями в аналізі механізмів ендокринного контролю менструального циклу жінки. Численні клінічні та експериментальні дослідження дали можливість істотно розширити уявлення про основні закономірності процесів росту фолікула, овуляції і розвитку жовтого тіла, охарактеризувати особливості гонадотропной і гіпоталамічної
  10. Дисфункція репродуктивної системи при гіперпролактинемії
    Визначення поняття. Гиперпролактинемия відноситься до числа найбільш поширених ендокринних синдромів, що розвиваються на стику репродуктивної ендокринології та клінічної нейроен-докрінологіі. Стрімкий накопичення знань в цієї області відноситься до 70-80-их рр.. минулого століття, після виділення ПРЛ як самостійного гормону з гіпофіза в 1970 р., що спричинило за собою ланцюг досліджень,
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...