Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВетеринарія
« Попередня Наступна »
А. Ф. Каришева. Спеціальна епізоотологія, 2002 - перейти до змісту підручника

Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб

Вірусна геморагічна септицемія лосовевих риб (Viral haemorrhagic septicemia) - гостра контагіозна хвороба райдужної форелі, що характеризується септицемією та явищами геморагічного діатезу.

Історична довідка. Хворобу під назвою «запалення нирок» вперше описав В. Шеперклаус у 1937 р. в Німеччині. Вірусну етіологію захворювання довели Л. О. Цвілленберг та М. Енсен у 1964 р. Інфекція поширена в багатьох країнах Європи, завдає значних економічних збитків унаслідок високої захворюваності та летальності (70 - 95 %) райдужної форелі.

Збудник хвороби - РНК-геномний некласифікованих вірус, описаний під назвою «егтведвірус», розміром (180...240) ? (60...75) нм. Культивується при рН=7,6 - 7,8 і температурі 14 °С в первинних клітинах та перещеплюваних лініях RTG-2 i FHM. Цитопатогенна дія вірусу проявляється через 48 - 72 год після зараження і супроводжується округленням та зернистістю уражених клітин, швидким відокремленням їх від скла. У замороженому (- 20 °С) стані вірус залишається життєздатним упродовж кількох років, при + 4 °С - кількох місяців, у висушеному стані - 7 діб. У м'язах заснулої форелі зберігається при 20 °С 2 доби, при 4 °С - 7 діб, при мінус 20 °С - кілька місяців. Швидко руйнується під дією хлороформу, ефіру та за низьких значень рН. Кип'ятіння вбиває вірус миттєво, при 70 °С він інактивується через 1 хв, при 44 °С - через 15 хв, при 30 °С - через 24 год, при 20 °С - через 28 діб.

Епізоотологія хвороби. На вірусну геморагічну септицемію хворіють усі види лососевих, особливо райдужна форель. Уражаються форелі будь-якого віку, починаючи з цьоголіток. Найчутливішою є риба одно- й дворічного віку, захворюваність серед якої може досягати 80 - 90 %. У риби старшого віку сприйнятливість значно зменшується, плідники й ремонтний молодняк стають малочутливими до зараження.


Джерелом збудника інфекції є хвора і перехворіла риба-вірусоносій. Факторами передавання збудника можуть стати неблагополучні водойми, трупи загиблої риби, контаміновані вірусом знаряддя лову та рибальський інвентар. Епізоотичні спалахи хвороби спостерігаються переважно наприкінці зими й на початку весни, за температури води 8 - 10 °С. З приходом теплої пори року клінічно виражені форми хвороби трапляються рідко і спалах інфекції затухає. Значна загибель риби відмічається при первинному виникненні хвороби, в наступні роки вона не перевищує 30 % (П. Гіттіно, 1965).

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 7 - 15 діб. Перебіг хвороби гострий і хронічний. За г о с т р о г о перебігу характерною ознакою хвороби є потемніння шкірного покриву і витрішкуватість риби. Хвора риба повільно плаває на поверхні води, майже не реагує на подразнення. Зябра анемічні, зі смугастими крововиливами. Крововиливи виявляються також у кон'юнктиві. Іноді спостерігається здуття черева, випинання ануса.

При нервовій формі хвора риба різко рухається по спіралі біля самого дна ставу, іноді колами плаває на боку, відмічаються раптові судоми всього тільця риби і швидка загибель (понад 50 %).

За х р о н і ч н о г о перебігу риба набуває чорного забарвлення, черевце сильно збільшене в розмірі, чітко виражена екзофтальмія, зябра бліді. Летальність не перевищує 20 %.

Патологоанатомічні зміни. На розтині риби з гострим перебігом захворювання виявляються численні крововиливи в м'язах, серозних покривах та внутрішніх органах. Печінка й нирки у разі гострого перебігу гіперемійовані, червоного кольору, сильно роздуті. При хронічному перебігу печінка й нирки мають сірувато-білий колір, на поверхні зустрічаються окремі петехії. Іноді спостерігається накопичення в черевній порожнині прозорого жовтуватого ексудату.


Гістологічними дослідженнями нирок установлюють розростання сполучної тканини, некроз ниркових канальців, крововиливи. В печінці виявляють переродження тканини, гіпертрофію та вакуолізацію клітин. Буває також атрофія серцевого м'яза, переродження скелетних м'язів.

Діагноз ґрунтується на аналізі результатів епізоотологічного обстеження рибницького господарства, клінічних ознак хвороби у риби, виявлених патологоанатомічних змін та результатів вірусологічних досліджень.

Лабораторна діагностика. Передбачає виділення вірусу в перещеплюваних лініях RTC-2 i FHM, його ідентифікацію за реакцією нейтралізації. У разі необхідності проводять біопробу на 10 форелях, яким внутрішньом'язово вводять фільтрат із внутрішніх органів хворих риб або культуральну вірусвмісну рідину. В позитивних випадках упродовж 8 - 15 діб гине 90 % заражених форелей.

Лікування не розроблено.

Профілактика та заходи боротьби. У рибницьких господарствах потрібно суворо дотримуватись вимог біотехнології вирощування форелі на всіх виробничих ланках. Басейни й стави повинні мати незалежне водозабезпечення, на водоприймальних каналах установлюють загороджувачі й фільтри проти різних гідробіонтів. Рибопосадковий матеріал завозять тільки з благополучних господарств.

У разі виникнення хвороби вводять карантинні обмеження. Всю хвору й підозрювану щодо захворювання рибу знищують. Товарну рибу вивозять для використання в підприємствах громадського харчування. У неблагополучному господарстві проводять ретельне очищення та дезінфекцію водойм і знаряддя лову, виконання всього комплексу передбачених ветеринарно-санітарних та рибницько-меліоративних заходів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Вірусна геморагічна септицемія лососевих риб"
  1. СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ВІРУСНИХ ХВОРОБ ТВАРИН
    Профілактика вірусних хвороб будується в загальному на тих же принципах, що і профілактика інших інфекційних хвороб. Міри попередження і боротьби, можна розділити на три групи: організаційні заходи, специфічна профілактика і хіміопрофілактика. Організаційні заходи боротьби з вірусними інфекціями викладені в підручниках по епізоотології, а хіміопрофілактика вірусних хвороб ще слабко розроблена,
  2. Ташута С.Г.. Загальна вірусологія, 2004
    Хімічний склад і фізична структура вірусів репродукція вірусів сучасна класифікація та номенклатура вірусів хребетних генетика вірусів патогенез вірусних хвороб противірусний імунітет екологія вірусів та епізоотологія вірусних інфекцій вакцинопрофілактика та
  3. ПАТОГЕНЕЗ ВІРУСНИХ ХВОРОБ
    Патогенез вірусних інфекцій - це сукупність процесів, які спричиняють захворювання при взаємодії вірусу з організмом господаря і визначають закономірність його розвитку. Якщо в дуже загальних рисах охарактеризувати патогенез вірусних інфекцій, то ми отримаємо таку картину. Для того, щоб викликати хворобу, вірус повинен проникнути в організм господаря та досягнути чутливих тканин і клітин, де
  4. ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ФІЗИЧНА СТРУКТУРА ВІРУСІВ
    Віруси - облігатні внутрішньоклітинні паразити тварин, рослин, комах, бактерій, грибів, найпростіших і інших живих істот. Це неклітинні форми життя, що володіють власним геномом і здатні до відтворення лише в клітинах більш високоорганізованих істот. Вони мають дві форми життя: позаклітинну, чи спочиваючу, і внутрішньоклітинну, що розмножується (репродукується), чи вегетативну. Синонімами
  5. Геморагічна септицемія (краснуха) коропів
    Геморагічна септицемія коропів (Septicaemia haemorrhagica cyprinorum, краснуха коропів, аеромоноз коропів) - інфекційна хвороба ставкових риб, що проявляється геморагічним запаленням шкіри й внутрішніх органів, водянкою, утворенням на тілі специфічних виразок. Історична довідка. Хворобу вперше описали М. Плен у Німеччині (1904), Ф. Штафф у Польщі (1910). Бактерію Achromobacter punctatum
  6. Синтез вірусних білків
    В основі цього синтезу лежить той же механізм, що і при синтезі білка в нормальних клітках. Синтез вірусоспецифічного білка залежить від синтезу вірусної іРНК, але і впливає на нього: якщо синтез білка порушений, відбувається перевиробництво утворених іРНК у місцях її синтезу і гальмується подальший її синтез. Вірусні білки в процесі інфекції синтезуються в надлишковій кількості, чим потрібно для
  7. Фурункульоз лососевих
    Фурункульоз лососевих (Furunculosis salmonіdae, аеромоноз) - інфекційна хвороба риби, що характеризується септицемією й утворенням абсцесів під шкірою та в м'язах. Історична довідка. Захворювання вперше описали Емеріх і Вайбель у 1894 р. в Німеччині. У 1966 р. Є. А. Зозуля, А. І. Лобухін та К. А. Лобунцев виявили фурункульоз лососевих в Україні (Закарпаття). Хвороба поширена в країнах
  8. Вірусна геморагічна хвороба кролів
    Вірусна геморагічна хвороба кролів (Morbus haemoragica viralis cuniculorum, геморагічна пневмонія) - гостре контагіозне захворювання, що характеризується надзвичайно швидким перебігом, тяжким геморагічним синдромом, дистрофічними змінами в усіх орга- нах та високою (90 %) летальністю. Історична довідка. Хворобу вперше встановлено в Китаї в 1984 р. Згодом вона поширилась у багатьох країнах
  9. Ускладнення ГРВЗ
    Ускладнення гострих респіраторних вірусних захворювань (див. додаток.1) умовно можна розділити на дві групи - специфічні, що зумовлені безпосередньою дією етіологічного фактору, та неспецифічні, що зумовлені дією інших етіологічних чинників (суперінфекцією або активацією хронічного вогнища інфекції в
  10. Трансляція інформаційних РНК
    Синтез білка в клітині відбувається в результаті трансляції іРНК. Трансляцією називається процес перекладу генетичної інформації, що міститься в іРНК, на специфічну послідовність амінокислот. Іншими словами, у процесі трансляції здійснюється переклад 4-буквеної мови азотистих основ на 20-буквену мову амінокислот. Синтез білка в клітині здійснюється на рибосомах. Процес трансляції складається
  11. Вірусний артеріїт коней
    Вірусний артеріїт коней (Arteriitis vіralis equorum) - гостра контагіозна хвороба однокопитних тварин, що характеризується гарячкою, некрозом стінок дрібних кровоносних судин, ураженням очей, катаральним або катарально-гнійним запаленням кишок, набряками живота, кінцівок, легень і абортами у кобил. Історична довідка. Захворювання вперше описали в США у 1957 р. Долл, Брайнс і Кроу під існуючою
  12. Біологічні і генетичні особливості механізмів репродукції вірусів
    Перша і принципова особливість вірусів, що відрізняє їх від інших організмів, це та, що геноми їх представлено молекулами ДНК, чи РНК. Друга особливість полягає у великій розмаїтості структури і форми їх геномів (одно -, двоспіральні ДНК, одно -, двоспіральні РНК, кільцеві форми нуклеїнових кислот). Геноми РНК-містких вірусів можуть бути представлені як однією молекулою, так і декількома
  13. Вихід вірусних часток із клітини
    Існує два способи виходу вірусного потомства з клітини: шляхом вибуху і шляхом брунькування. Вихід із клітини шляхом вибуху зв'язаний з деструкцією клітини, порушенням її цілісності, у результаті чого зрілі вірусні частки, що знаходилися усередині клітини, виявляються в навколишнім середовищі. Такий спосіб виходу з клітини належить вірусам, що не містять ліпопротеїдної оболонки (пікорна-, рео-,
  14. ЭКСПЕРТИЗА РЫБЫ И РЫБНЫХ ПРОДУКТОВ
    Рыбу и рыбную продукцию принимают по количеству и качеству партиями. Партией считается определенное количество продукции одного наименования, способа обработки и сорта, одного предприятия-изготовителя, не более пяти ближайших дат выработки и оформленное одним документом, удостоверяющим качество. Кроме того, партия живой рыбы должна состоять из одного наименования, а морской рыбы - из рыбы
  15. Загальні відомості про ГРВЗ
    Питання термінології. При величезній кількості збудників, поліморфізмі спричинюваних ними клінічних ознак, розмаїтті клінічних форм далеко не завжди, навіть за самого детального обстеження хворого, вдається встановити етіологію збудника, що обумовив респіраторний синдром (Возіанова Ж.І.). Вище зазначені фактори призводять до плутанини при встановленні діагнозу, що обумовлює необхідність
  16. Паравірусний ентерит собак
    Паравірусний ентерит собак (Parvovirus enteritis canum, парво- вірусна інфекція собак, геморагічний ентерит собак) - гостра висококонтагіозна хвороба, що характеризується геморагічним запаленням кишок, міокардитом та лейкопенією. Історична довідка. Парвовірусна інфекція собак вперше була зареєстрована в 1976 р. у Бельгії, виявлена Аппелем у 1978 р. в США. Нині є однією з найпоширеніших
  17. РЕПРОДУКЦІЯ ВІРУСІВ
    Пошуки етіологічних агентів інфекційних захворювань увінчалися відкриттям сотень вірусів. Патологічні ефекти при вірусних захворюваннях складаються з взаємодії декількох факторів: а) токсичного впливу продуктів вірусних генів на метаболізм заражених клітин; б) реакції хазяїна на експресію вірусних генів у заражених клітинах; в) модифікації експресії генів хазяїна в результаті їх структурної чи
  18. Вступ
    Гострі респіраторні захворювання (далі - ГРЗ) - збірна група захворювань, спричинюваних різними збудниками, що поєднані на основі спільності особливостей епідеміології, патогенезу та особливостей клініки. Захворювання верхніх дихальних шляхів є найбільш поширеними інфекційними захворюваннями. Серед причин тимчасової втрати працездатності вони посідають перше місце - навіть в
  19. Вірусний ентерит гусенят
    Вірусний ентерит гусенят (Enteritis viralis anserculorum, вірусний гепатит гусенят, чума, хвороба Держі) - гостра контагіозна хвороба, що характеризується ураженням травного каналу, печінки, серця, прогресуючим схудненням та високою летальністю. Історична довідка. У 1973 р. Міжнародним комітетом з таксономії парвовіруси були виділені в самостійну родину Parvoviridae, яка включає три роди:
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека