загрузка...
« Попередня Наступна »

Уява старшого дошкільника

У старшому дошкільному віці розширюються образи уяви, зростає їх чіткість, яскравість. Вони тісно переплітаються з особистісними новоутвореннями дитини, на основі чого виникають перші мрії дитини про своє майбутнє, про майбутнє всіх людей. Вони ситуативні, нестійкі, зумовлені подіями, що викликали у дітей емоційний відгук. Наприклад, Інна Н. (5;3) пояснює бажання бути феєю таким чином:

«У феї є крила. Вона може літати як літак. Можна полетіти по небу до бабусі. Мама теж полетить. Треба торкнутися чарівною паличкою до її плеча, і у неї будуть крила».

За допомогою уяви дитина прагне до відтворення того, що вразило, до пригадування того, що сподобалось, тобто до конструювання широкої сфери своїх відносин з дійсністю (Ж. Піаже). Розширюється обсяг уяви, він включає низку взаємопов'язаних образів, що становлять задум. У 5-7 р. зовнішня опора підказує задум, і дитина планує його реалізацію і підбирає необхідні засоби. Так, перегляд мультфільму «Спляча красуня» наштовхує Дашу Н. (5 р. 3 міс.) на гру у фею. Вона вирізує крила, клеїть і розфарбовує чарівну паличку і шапку. Уявляючи себе феєю, знімає крила і шапку тільки під час їжі і сну, носить цей наряд декілька днів, доторкається до предметів паличкою, щоб їх у щнебудь перетворити.

Про зростання цілеспрямованості уяви протягом дошкільного дитинства можна зробити висновок за збільшенням тривалості гри дітей на одну і ту ж тему, а також за стійкістю ролей.

Так, Даша Н. гралась у фею три дні, заздалегідь підготувавши атрибути для ролі. Спочатку вирізані з ватману крила показалися їй маленькими, і вона вирізувала з картону нові, великі.

Орієнтація дитини на творче освоєння дійсності (М. М. Подд'яков) спонукає до осмислення оточуючого, але знань для цього в дитини ще замало. На допомогу приходить уява, яка доповнює відсутні знання, дозволяє на доступному дитині рівні осмислити події, взаємозв'язки між ними. Уява служить для об'єднання розрізнених вражень, створюючи цілісну картину світу. Особливо виразно роль уяви проступає в ситуаціях невизначеності, коли дошкільник не знаходить у своєму досвіді пояснення якого-небудь факту дійсності. Як зауважує З. Н. Новлянська, «Світ дитини - світ невпізнаного і невизначеного порівняно із нашим... Потік інформації настільки великий та різноманітний, а мислення дитини ще таке недосконале, що адекватна переробка цієї інформації неможлива.
трусы женские хлопок
...Дитина повинна протиставити потоку інформації... засіб, що дозволяє перекомбіновувати вихідний матеріал і, таким чином, збільшити об'єм сприйманої інформації». Така ситуація поєднує уяву і мислення. Як підкреслював Л. С. Виготський, «ці два процеси розвиваються взаємопов'язано».

Завдяки уяві розширюються можливості задоволення позаситуативних пізнавальних потреб щодо тих об'єктів, які дитина знає за описами, малюнками, але які ніколи раніше не сприймала. Дитина уявляє вогняний вулкан, водоспад, політ у літаку, екзотичних тварин та рослини.

Діти 3-4 р. часто не відрізняють можливе від неможливого, погоджуються з будь-яким задумом, часом змішуючи казкові та реальні образи. З розширенням досвіду діти починають розуміти, що в казці не все можливо. «Нісенітниці», проти яких не заперечують молодші дошкільники, викликають у старших обурення. В образах уяви діти враховують реальні закономірності, справжні властивості предметів. У дослідах О. В. Запорожця дітям 5-6 років розповідали казку про чорнильницю, яка залишилась стерегти будинок. У будинок хотів забратись розбійник, але чорнильниця побачила та загавкала. Діти бурхливо заперечували: чорнильниця не може гавкати. Вони запропонували свій варіант: «Нехай краще вона бризкає чорнилами». Отже важливою характеристикою уяви дитини є її реалізм, розуміння того, що може бути і чого бути не може.

Прагнення до реалізму зростає і у грі. Наприклад, дошкільник відмовляється з'їсти спочатку десерт, а потім суп, пояснюючи, що так не буває.

Уява включається як необхідний компонент словесної творчості дітей, насамперед, у формі казок. Вже з 3-х років дитина виявляє здатність до складання казок (Новлянська З. Н.). Дитина наділяє героїв діями і характерами відповідно до їх реальних особливостей, поведінки і способу життя.

Розвиток уяви у поєднанні зі зростаючим інтересом дитини до сфери соціальних взаємин призводить до того, що у 5-7 років діти створюють уявні світи, населяють їх діючими персонажами. Дошкільник, наприклад, вигадує собі друга - маленького чоловічка, з яким грається і разом з яким переживає уявні пригоди. Нерідко і діти молодшого віку розповідають про вигадані події, стверджуючи, що їм купили собаку, подарували котеня, та ін. Причина подібних фантазій

- у проблемах особистісного розвитку дитини.
Їх поява - серйозний привід для дорослого задуматися: які потреби малюка не задовольняються, про що він мріє і чого прагне, якими бачить свої відносини з дорослими й однолітками.

Іноді діти, розповідаючи про події минулого, додають у них вигадані елементи. Це не можна розцінювати як прояви брехливості. Тут виявляється особливість дитячої психіки - її синкретизм - недиференційованість психічних процесів між собою. У даному випадку - пам'яті та уяви.

Старший дошкільник використовує досить широкий спектр прийомів створення образів уяви. Назвемо їх.

- Наділення фантастичних (ігрових) персонажів реалістичними діями. Дошкільник включає героїв у специфічно людські життєві ситуації, приписуючи їм людські думки, почуття, вчинки.

- Антропоморфізація - одухотворення предметів, яким діти часто користуються, оскільки постійно зустрічаються з ним при слуханні казок.

- Аглютинація: сполучення у новому образі, здавалося б, непоєднуваних елементів. Наприклад, дитина сполучає сюжети різних казок.

- Гіперболізація - зменшення або перебільшення величини персонажів, предметів.

- Доповнення - діти, використовують добре знайомі їм казкові події, змінюючи деякі деталі, персонажів, або придумуючи для знайомої казки нове продовження.

- Парадоксальне комбінування - переміщення об'єкту у незвичну ситуацію.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку уяви в дошкільному віці:

- уява розвивається у процесі ускладнення ігрової діяльності, яка у дошкільника переходить на рівень сюжетно-рольової гри;

- провідне значення для розвитку уяви має мовлення дитини, її мовленнєва творчість;

- головними функціями уяви у дошкільному віці є афективна і пізнавальна;

- уява набуває довільного характеру, передбачаючи створення задуму, використання прийомів побудови образів уяви;

- уява дошкільника відзначається реалізмом та синкретизмом;

- дитяче фантазування виконує пізнавальну, практичну функції, починає впливати на розвиток особистості завдяки появі мрій.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Уява старшого дошкільника"
  1. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
    Дошкільне дитинство включає такі періоди: немовлячий - до року (новонароджений до 2 міс); ранній вік - 2,3-й роки життя; дошкільний вік - 4,5,6-й роки життя (4 рік - молодший дошкільник, 5 рік - середній дошкільник, 6 рік - старший
  2. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри
    У розвитку сюжетно-рольової гри не всі діти однаково успішно переходять від нижчого рівня до вищого. Потрібно виявляти дітей, у яких спостерігається відставання у розвитку сюжетно-рольової гри і проводити з ними розвивальну роботу. При цьому психолог (вихователь) орієнтується на ознаки недорозвиненості гри у дошкільника: 1. Примітивні й одноманітні дії з предметами; 2. Нестійкий
  3. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С.Л.Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних взаємин та ролей набуває у дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об'єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його
  4. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника
    У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виникнення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше
  5. Форми спілкування у дошкільному віці
    У роботі з дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утримання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно
  6. Розвиток психічних функцій
    Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають
  7. Розвиток волі у дошкільному віці
    У старшому дошкільному довільність поширюється на всі сфери психіки - її пізнавальні й емоційно-вольові процеси (З. М. Істоміна, Н.Г. Агеносова, О.В. Запорожець), а також і на особистість дитини. Важливою передумовою навчання у школі, на думку О.Є. Кравцової, виступає довільність дитини у сфері спілкування з дорослим, яка складається до 6-7 років. Зокрема, довільність мовленнєвого
  8. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване
  9. Зародження уяви в ранньому дитинстві
    Уява - це специфічно людський пізнавальний психічний процес, який називають також імажинативною діяльністю. Її значення в житті людини розкривають функції уяви. Уява - своєрідна форма відображення об'єктивної дійсності, психічний процес, що полягає у створенні нових образів шляхом переробки матеріалу сприймань і уявлень, що виникли у попередньому досвіді. Тому образи уяви називають
  10. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив
  11. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.)
    У дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають певної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об'єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають
  12. Види пам'яті у дошкільному віці
    Стрімке накопичення досвіду дитини до 3-х років ставить перед наступним етапом розвитку пам'яті головну задачу - впорядкування, систематизація запам'ятованого матеріалу. Протягом дошкільного віку образна пам'ять залишається провідною та досягає свого розквіту. Дитина активно знайомиться з оточуючим світом, отримує значний обсяг вражень, інформації, які вимагають свого узагальнення,
  13. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника
    Провідна діяльність у дошкільному віці - сюжетно-рольова гра. Педагогів вона цікавить як така форма активності дитини, у якій виникають новоутворення даного віку, а також як найважливіший засіб корекції відхилень у розвитку дошкільника. У попередній темі розкривається загальна характеристика дитячої гри та психологічні особливості її організації, а тепер розглянемо нормативні показники
  14. Дошкільний вік
    Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та
  15. Емоційний розвиток у віці 3-7 років
    Інтенсивний розвиток особистості дошкільника визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, то у дошкільника вони починають опосередковуватись його ставленням до тих чи інших явищ. Внаслідок появи опосередкованості емоцій, вони стають більш узагальненими, усвідомленими, керованими. Дитина виявляє здатність стримувати
  16. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій
    Сенсорно-перцептивні процеси інтенсивно розвиваються у дитини віком від 3 до 7 років, набуваючи якісно нових властивостей. Сприйняття набуває цілеспрямованого, організованого, довільного характеру, тобто в дитини формується перцептивна діяльність. Головним її елементом виступають обстежувальні дії, що зароджуються ще у ранньому віці, а у дошкільника набувають послідовного та опосередкованого
  17. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років
    Успіхи дитини в оволодінні предметами грунтуються на основі наслідування зразків дорослих. Прагнення дитини до наслідування набуває генералізованого характеру, переноситься з конкретних способів дій на всю поведінку дорослого, на його взаємини з оточуючи- ми. Відкривши для себе у ранньому віці «світ предметів» дитина дошкільного віку переходить до «відкриття світу людей». На перший
  18. Розвиток міркувань дошкільника
    У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення
  19. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
    У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані, лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина. Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку. Дорослий - носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...