Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003 - перейти до змісту підручника

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Захворювання - процес виникнення й розвитку хвороби. Захворювання розвивається поступово при переході з донозологічних станів у преморбідні, а потім -у нозологічні. Такий перехід відбувається в результаті тривалого впливу чинників ризику як необхідної умови розвитку неспецифічних адаптаційних реакцій.

Здоров'я людини - це континіум природних станів життєдіяльності, що характеризується здатністю організму до саморегуляції, підтриманні гомеостазу, самозбереженню й самовдосконаленню соматичного (тілесного) та психічного статусу, при оптимальній взаємодії органів і систем, адекватній пристосуванню до змін у довкіллі, використанні резервних і компенсаторних механізмів відповідно до фенотипових потреб і можливостей виконання біологічних та соціальних функцій, у тому числі народження й виховання потомства. Відсутність якоїсь із перерахованих ознак свідчить про часткову чи повну втрату здоров'я. Повна втрата здоров'я несумісна з життям.

Здоров'я населення - поняття статистичне, що характеризується комплексом демографічних показників: народжуваністю, смертністю, дитячою смертністю, захворюваністю, рівнем фізичного розвитку, індексами здоров'я, середньою тривалістю життя, приростом населення тощо.

Імунітет - несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних ушкоджуючих агентів і речовин з антигенними властивостями.

Імунітет виконує захисну роль, він спрямований на елімінацію (видалення) з організму антигенів, що надходять як іззовні, так і утворюються в організмі.

Катаболізм - сукупність хімічних реакцій утворення в організмі простих речовин із складніших, що становить одну із сторін обміну речовин або руйнування певних сполук.

Норма у валеології, фізіології, медицині - широка зона функціонального оптимуму чи зона фізіологічних змін, усередині якої середньостатистичні коливання біохімічних, психофізіологічних, генетичних та інших параметрів свідчать про збереження морфофунк-ціонального статусу організму в даних конкретних умовах: на високому рівні компенсаторних реактивно-пристосувальних можливостей, забезпечення необхідного рівня адаптабельності, працездатності й здатності до рекреації. Норма - поняття статистичне, засноване на вірогіднісній структурі показників, характерній для популяції.
Статистичний підхід до розгляду функціонального оптимуму нівелює уявлення про справжній оптимум життєдіяльності індивіда.

Преморбідний стан (передхвороба) - стан здоров'я, коли фізичне чи психічне благополуччя людини порушене, але об'єктивно не може бути зафіксоване жоден із відомих виявів хвороби. Однак деякі морфологічні дослідження дають підстави вважати, що в цьому періоді організм має мікроструктурні порушення в органах і тканинах. Отже, передхвороба - це фактичний початок хвороби.

Пристосування людини до середовища - сукупність функціональних і морфологічних змін, що відбуваються в організмі людини при досить тривалому чи досить сильному впливові на нього несприятливих чинників довкілля. Пристосування до середовища здійснюється шляхом звикання чи адаптації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ"
  1. Вступ
    Ще зовсім не так давно мікробіологія займалась також вивченням і вірусів. Але останні дуже і дуже своєрідні об'єкти, які різко відрізняються своїми біологічними властивостями від інших груп мікроорганізмів. Маніпуляції з ними вимагають розробки спеціальних методик, які відрізняються від загальноприйнятих в мікробіології. Це послужило основою для виділення вчення про віруси в самостійну область
  2. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    Крім хвороб, які викликають віруси, є незвичайна група захворювань центральної нервової системи - підгострих спонгіозних трансмісивних енцефалопатій (ПСТЕ) - скрепі (захворювання овець і кіз), трансмісивна енцефалопатія норок, губчаста енцефалопатія ВРХ і чотири хвороби людини: куру - ендемічне захворювання жителів гірських районів Нової Гвінеї, хвороба Крейтцфельда - Якоба, синдром Герстманна -
  3. ПЕРША ФАЗА РЕПРОДУКЦІЇ
    Адсорбція віріонів на поверхні клітини. Прикріплення вірусних часток до поверхні клітини-хазяїна - перша стадія інфекційного процесу. Початковий контакт вірусу з клітиною відбувається в результаті випадкового зіткнення по типу броунівського руху. В основі адсорбції лежать два механізми. Перший з них (неспецифічний) визначається силами електростатичної взаємодії, що виникають між різнойменно
  4. ПРО СТРУКТУРУ І ФУНКЦІЮ ВІРУСНОГО ГЕНОМА
    У соматичних клітинах кожного біологічного виду в нормі є строго визначений набір хромосом. Кожна хромосома є парною. Набір хромосом подвійний (диплоїдній), а в зрілих статевих клітинах - одиничний (гаплоїдний). При мітозі відбувається подвоєння хромосом і звичайно рівний розподіл їх між клітинами. Вірусам, як і більш досконалим організмам, притаманні спадковість і мінливість. Дослідженням
  5. ГЕНЕТИЧНІ І НЕГЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСІВ
    Як у природних, так і в експериментальних умовах одна клітина може бути заражена не одним, а декількома вірусами. У процесі такої змішаної інфекції можуть бути різні форми взаємодії як між вірусними геномами, так і між продуктами генів. При взаємодії геномів можуть спостерігатися такі форми генетичних впливів, як множинна реактивація, рекомбінація, пересортовування генів, крос - реактивація,
  6. Специфічний (набутий) противірусний імунітет
    Набутий імунітет строго специфічний і в спадщину не передається. Розрізняють активно і пасивно набутий імунітет. Перший з них розвивається в результаті природного (клінічно вираженого чи безсимптомного) перехворювання тварини чи після вакцинації живими чи убитими вакцинами. Пасивно набутий імунітет може бути створений штучно шляхом введення в організм імунних сироваток, гамма-глобулінів,
  7. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  8. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    На думку лікаря з Чернігова Н. Дейкун, однією із стратегічних помилок є те, що під системою охорони здоров'я населення в Україні та й колишньому СРСР мали на увазі мережу санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, аптечних, науково-медичних та інших установ (Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., ст. 16). Таке
  9. МІСЦЕ ВАЛЕОЛОГІЇ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
    Становлення науки про здоров'я людини проходить склйдно. Виникає багато перешкод об'єктивного й суб'єктивного характеру. Почати хоча б із того, що досі не впорядковано спеціальну термінологію, навіть поняття "здоров'я" трактується неоднозначно. Не визначено чітко місце валеології серед інших наук. Є спроби ототожнити її з гігієною. Так, науковці Інституту екогігієни та токсикологи (м. Київ) Н.
  10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - сукупність реакцій пристосування живого організму до зміни умов існування, вироблених в процесі тривалого еволюційного розвитку (філогенезу) і здатних перетворюватись, удосконалюватись протягом індивідуального розвитку (онтогенезу). Термін запропоновано канадським ученим Г. Сельє в 1936 році. Адаптація - це цілеспрямована системна реакція організму, що
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека