Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003 - перейти до змісту підручника

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Втома - процес тимчасового зниження функціональних можливостей організму (системи, органа) під впливом інтенсивної чи тривалої роботи, що визначається погіршенням кількісних та якісних показників цієї роботи, зниженням працездатності, дискоординацією фізіологічних функцій. При втомі знижується поточна працездатність, а не максимальні можливості організму у виконанні роботи.

Кількість здоров'я - сума резервних потужностей основних функціональних систем організму. Ці резерви потужності можна виразити через коефіцієнт резерву. Щоб дати кількісну оцінку стану здоров'я, треба оцінити окремі його елементи і виявити ступінь взаємозв'язку між ними.

Онтогенез - сукупність послідовних морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень організму протягом усього життєвого циклу від моменту запліднення яйцеклітини і утворення зиготи (клітини) до смерті.

Патологія - комплексна наука, що вивчає закономірності виникнення, перебігу та завершення захворювання, заснована на фактичному матеріалі різних медико-біологічних дисциплін.

Передхвороба - (синонім: передморбідний стан) -стан здоров'я, коли фізичне чи психічне благополуччя людини порушено, але об'єктивно не може бути зафіксовано жоден із відомих виявів хвороби. Однак деякі морфологічні дослідження дають підстави вважати, що в цей період організм має мікроструктурні порушення в органах і тканинах.
Передхвороба - це фактичний початок хвороби. Стан передхвороби називають "третім станом".

Працездатність - сукупність фізичних та психічних можливостей людини, що залежать від стану її здоров'я й дає змогу займатися трудовою діяльністю.

Пристосування людини до середовища - сукупність функціональних і морфологічних змін, що відбуваються в організмі людини при тривалому впливі на нього сприятливих чинників довкілля. Пристосування до середовища відбувається шляхом звикання чи адаптації.

Профілактика - сукупність запобіжних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я. Розрізняють профілактику первинну, вторинну, третинну, індивідуальну, громадську тощо.

Профілактика первинна - система соціальних, гігієнічних, виховних і медичних засобів, спрямованих на запобігання захворювань шляхом ліквідації причин та умов їх виникнення і розвитку, а також шляхом підвищення стійкості організму до впливу чинників довкілля, виробничої та побутової сфер, здатних включати патологічні реакції.

Профілактика вторинна - сукупність засобів, призначених для запобігання чи затримання розвитку хвороби шляхом її раннього виявлення і відповідного лікування.

Профілактика третинна - система заходів, спрямованих на запобігання рецидивів хвороб та переходу їх у хронічну форму.

Резерви здоров'я - сукупність резервних можливостей усіх фізіологічних систем організму.
Кількісна характеристика резервів здоров'я поки що складна, оскільки відсутня коректна методика виявлення "вагових коефіцієнтів" для кожної складової.

Релаксація - процес зняття нервово-психічної напруги, зумовленої інтенсивним психічним або фізичним навантаженням. Засобом релаксації досягається стан спокою, розслабленості, зниження тонусу скелетної мускулатури.

Чинники ризику - загальна назва чинників внутрішнього й зовнішнього середовища організму, що не є безпосередньою причиною певної хвороби, але сприяють збільшенню ймовірності її виникнення та розвитку, її прогресуванню та несприятливому результату.

Найістотнішими і поширеними чинниками ризику є: гіпокінезія та гіподинамія, надлишкова маса тіла й ожиріння, постійне психоемоційне напруження, зловживання алкоголем, тютюном тощо.

Функціональний стан людини - інтегральний комплекс характеристик тих функцій людини, котрі зумовлюють здійснення діяльності. Розрізняють три основних види: стан оперативного спокою, стан адекватної мобілізації, стан динамічної неузгодженості.

Функція - специфічна здатність живих структур до певної характерної для неї діяльності. Основними функціями на будь-якому рівні є постійний обмін речовин і енергії та збереження постійності внутрішнього середовища (гомеостазу).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ"
  1. Вступ
    Ще зовсім не так давно мікробіологія займалась також вивченням і вірусів. Але останні дуже і дуже своєрідні об'єкти, які різко відрізняються своїми біологічними властивостями від інших груп мікроорганізмів. Маніпуляції з ними вимагають розробки спеціальних методик, які відрізняються від загальноприйнятих в мікробіології. Це послужило основою для виділення вчення про віруси в самостійну область
  2. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    Крім хвороб, які викликають віруси, є незвичайна група захворювань центральної нервової системи - підгострих спонгіозних трансмісивних енцефалопатій (ПСТЕ) - скрепі (захворювання овець і кіз), трансмісивна енцефалопатія норок, губчаста енцефалопатія ВРХ і чотири хвороби людини: куру - ендемічне захворювання жителів гірських районів Нової Гвінеї, хвороба Крейтцфельда - Якоба, синдром Герстманна -
  3. ПЕРША ФАЗА РЕПРОДУКЦІЇ
    Адсорбція віріонів на поверхні клітини. Прикріплення вірусних часток до поверхні клітини-хазяїна - перша стадія інфекційного процесу. Початковий контакт вірусу з клітиною відбувається в результаті випадкового зіткнення по типу броунівського руху. В основі адсорбції лежать два механізми. Перший з них (неспецифічний) визначається силами електростатичної взаємодії, що виникають між різнойменно
  4. ПРО СТРУКТУРУ І ФУНКЦІЮ ВІРУСНОГО ГЕНОМА
    У соматичних клітинах кожного біологічного виду в нормі є строго визначений набір хромосом. Кожна хромосома є парною. Набір хромосом подвійний (диплоїдній), а в зрілих статевих клітинах - одиничний (гаплоїдний). При мітозі відбувається подвоєння хромосом і звичайно рівний розподіл їх між клітинами. Вірусам, як і більш досконалим організмам, притаманні спадковість і мінливість. Дослідженням
  5. ГЕНЕТИЧНІ І НЕГЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСІВ
    Як у природних, так і в експериментальних умовах одна клітина може бути заражена не одним, а декількома вірусами. У процесі такої змішаної інфекції можуть бути різні форми взаємодії як між вірусними геномами, так і між продуктами генів. При взаємодії геномів можуть спостерігатися такі форми генетичних впливів, як множинна реактивація, рекомбінація, пересортовування генів, крос - реактивація,
  6. Специфічний (набутий) противірусний імунітет
    Набутий імунітет строго специфічний і в спадщину не передається. Розрізняють активно і пасивно набутий імунітет. Перший з них розвивається в результаті природного (клінічно вираженого чи безсимптомного) перехворювання тварини чи після вакцинації живими чи убитими вакцинами. Пасивно набутий імунітет може бути створений штучно шляхом введення в організм імунних сироваток, гамма-глобулінів,
  7. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  8. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    На думку лікаря з Чернігова Н. Дейкун, однією із стратегічних помилок є те, що під системою охорони здоров'я населення в Україні та й колишньому СРСР мали на увазі мережу санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, аптечних, науково-медичних та інших установ (Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., ст. 16). Таке
  9. МІСЦЕ ВАЛЕОЛОГІЇ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
    Становлення науки про здоров'я людини проходить склйдно. Виникає багато перешкод об'єктивного й суб'єктивного характеру. Почати хоча б із того, що досі не впорядковано спеціальну термінологію, навіть поняття "здоров'я" трактується неоднозначно. Не визначено чітко місце валеології серед інших наук. Є спроби ототожнити її з гігієною. Так, науковці Інституту екогігієни та токсикологи (м. Київ) Н.
  10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - сукупність реакцій пристосування живого організму до зміни умов існування, вироблених в процесі тривалого еволюційного розвитку (філогенезу) і здатних перетворюватись, удосконалюватись протягом індивідуального розвитку (онтогенезу). Термін запропоновано канадським ученим Г. Сельє в 1936 році. Адаптація - це цілеспрямована системна реакція організму, що
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека