Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003 - перейти до змісту підручника

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Анаболізм (грец. anabol - підйом) - сукупність процесів ферментативного синтезу високомолекулярних органічних компонентів клітин і тканин (полісахаридів, нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, а також деяких їхніх попередників) з простіших сполук (моносахаридів, органічних і жирних кислот, органічних основ, амінокислот). Анаболічні процеси проходять зі споживанням і і нагромадженням енергії. Вони являють собою одну з - сторін обміну речовин та енергії, протилежну катаболізму. Анамнез (грец. anamnesis - спогад) - сукупність відомостей, одержаних при валеологічному, психологічному, медичному обстеженні людини шляхом опитування самого обстежуваного і тих, хто знає його. Анамнез хвороби - відомості про явні чи передбачувані причини та умови виникнення і перебігу захворювання, необхідні для медичної діагностики.

Анамнез життя - велика частина анамнезу, необхідна для вивчення фізичного, психічного і соціального розвитку обстежуваного.

Аномалія (грец. anomalia - відхилення) - відхилення від типових для популяції структури та функції, що виникло внаслідок порушення розвитку організму.

Асиміляція (лат. assimilatio - уподібнення, ототожнення, засвоєння) - процес використання, засвоєння організмом зовнішніх стосовно нього речовин, у результаті чого ці речовини чи продукти їхнього розщеплення стають складовою частиною живих структур (наприклад, протоплазми клітин) після синтезу складних, специфічних для даного організму молекул з більш простих, що всмокталися в кров через слизову оболонку травного тракту. Асиміляція - поняття близьке до анаболізму, але не тотожне йому, тому що містить у собі не тільки внутрішньоклітинні, а і позаклітинні процеси.

Баланс здоров'я - умовний термін, що виражає стан рівноваги між бажаним станом і потенціалом здоров'я. Маються на увазі аспекти здоров'я фізичні, соціальні і пов'язані зі способом життя.

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я - спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, найбільша міжнародна медична організація, що проголосила метою своєї діяльності «досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я» (ст. 1 Статуту ВООЗ). Організацію створено 7 квітня 1948 року. Цей день щорічно відзначається як Всесвітній День здоров'я. Вищий орган ВООЗ - Всесвітня Асамблея охорони здоров'я, сесії якої скликаються щорічно. Рішення Асамблеї проводить у життя Виконавчий Комітет, що обирається на три роки із щорічним переобранням однієї третини держав - членів Виконкому. Центральний адміністративний орган ВООЗ - секретаріат зі штаб-квартирою у Женеві, очолюваний генеральним директором, що обирається на п'ять років.

Деадаптація (син.: дезадаптація, дизадаптація) -- втрата адаптації. До руйнування адаптаційного механізму веде надмірність подразників зовнішнього середовища, у результаті чого від організму потребуються все нові зусилля.


Депресія (лат. depressio - придушення) - афективний стан, що характеризується негативним емоційним тлом, зміною мотиваційної сфери, когнітив-них уявлень і загальною пасивністю поведінки. Очевидно, це один із різновидів стану дезадаптації, що належить до пограничних психічних станів.

Детермінанти здоров'я - чинники, що зумовлюють стан здоров'я людини, їх можна класифікувати таким чином:

- біологічні чинники (зокрема, генетичні).

- фізичне середовище (чинники зовнішнього середовища).

- соціальне середовище (середовище, у якому ростуть діти, умови життя, починаючи з раннього віку,навчання здоров'ю).

- індивідуальний спосіб життя (виключення негативних впливів, наприклад, куріння і вживання алкоголю, адекватне харчування, особиста гігієна, фізична культура, режим праці й відпочинку тощо).

- служба здоров'я.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ"
  1. Вступ
    Ще зовсім не так давно мікробіологія займалась також вивченням і вірусів. Але останні дуже і дуже своєрідні об'єкти, які різко відрізняються своїми біологічними властивостями від інших груп мікроорганізмів. Маніпуляції з ними вимагають розробки спеціальних методик, які відрізняються від загальноприйнятих в мікробіології. Це послужило основою для виділення вчення про віруси в самостійну область
  2. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    Крім хвороб, які викликають віруси, є незвичайна група захворювань центральної нервової системи - підгострих спонгіозних трансмісивних енцефалопатій (ПСТЕ) - скрепі (захворювання овець і кіз), трансмісивна енцефалопатія норок, губчаста енцефалопатія ВРХ і чотири хвороби людини: куру - ендемічне захворювання жителів гірських районів Нової Гвінеї, хвороба Крейтцфельда - Якоба, синдром Герстманна -
  3. ПЕРША ФАЗА РЕПРОДУКЦІЇ
    Адсорбція віріонів на поверхні клітини. Прикріплення вірусних часток до поверхні клітини-хазяїна - перша стадія інфекційного процесу. Початковий контакт вірусу з клітиною відбувається в результаті випадкового зіткнення по типу броунівського руху. В основі адсорбції лежать два механізми. Перший з них (неспецифічний) визначається силами електростатичної взаємодії, що виникають між різнойменно
  4. ПРО СТРУКТУРУ І ФУНКЦІЮ ВІРУСНОГО ГЕНОМА
    У соматичних клітинах кожного біологічного виду в нормі є строго визначений набір хромосом. Кожна хромосома є парною. Набір хромосом подвійний (диплоїдній), а в зрілих статевих клітинах - одиничний (гаплоїдний). При мітозі відбувається подвоєння хромосом і звичайно рівний розподіл їх між клітинами. Вірусам, як і більш досконалим організмам, притаманні спадковість і мінливість. Дослідженням
  5. ГЕНЕТИЧНІ І НЕГЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ ВІРУСІВ
    Як у природних, так і в експериментальних умовах одна клітина може бути заражена не одним, а декількома вірусами. У процесі такої змішаної інфекції можуть бути різні форми взаємодії як між вірусними геномами, так і між продуктами генів. При взаємодії геномів можуть спостерігатися такі форми генетичних впливів, як множинна реактивація, рекомбінація, пересортовування генів, крос - реактивація,
  6. Специфічний (набутий) противірусний імунітет
    Набутий імунітет строго специфічний і в спадщину не передається. Розрізняють активно і пасивно набутий імунітет. Перший з них розвивається в результаті природного (клінічно вираженого чи безсимптомного) перехворювання тварини чи після вакцинації живими чи убитими вакцинами. Пасивно набутий імунітет може бути створений штучно шляхом введення в організм імунних сироваток, гамма-глобулінів,
  7. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  8. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    На думку лікаря з Чернігова Н. Дейкун, однією із стратегічних помилок є те, що під системою охорони здоров'я населення в Україні та й колишньому СРСР мали на увазі мережу санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, аптечних, науково-медичних та інших установ (Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р., ст. 16). Таке
  9. МІСЦЕ ВАЛЕОЛОГІЇ СЕРЕД ІНШИХ НАУК
    Становлення науки про здоров'я людини проходить склйдно. Виникає багато перешкод об'єктивного й суб'єктивного характеру. Почати хоча б із того, що досі не впорядковано спеціальну термінологію, навіть поняття "здоров'я" трактується неоднозначно. Не визначено чітко місце валеології серед інших наук. Є спроби ототожнити її з гігієною. Так, науковці Інституту екогігієни та токсикологи (м. Київ) Н.
  10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - сукупність реакцій пристосування живого організму до зміни умов існування, вироблених в процесі тривалого еволюційного розвитку (філогенезу) і здатних перетворюватись, удосконалюватись протягом індивідуального розвитку (онтогенезу). Термін запропоновано канадським ученим Г. Сельє в 1936 році. Адаптація - це цілеспрямована системна реакція організму, що
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека