Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Грибан В.Г.. Валеологія, 2011 - перейти до змісту підручника

Сучасні підходи до психічного оздоровлення

На сьогодні велика увага приділяється несвідомій, але визначаючій нашу поведінку частині психіки підсвідомості та надсвідомості. Невідома частина психіки, яка вивчається глибинною і трансперсональною психологією, має свою мову - мову образів і символів та свої особливості функціонування. Підсвідомість зберігає пам'ять про всі об'єкти та події, із якими зустрічалася людина, не має етичних норм.

Уміння працювати з підсвідомістю розкриває великі можливості в психічному оздоровленні людини, тому що всі психологічні травми, психокомплекси зафіксовані саме в цій частині психіки.

Ключем, який відчиняє двері у підсвідомість, є стан трансу. Під трансом розуміють змінений, але фізіологічний стан організму, при якому внутрішні образи мають більшу значущість, ніж зовнішні. Описано понад сімдесят форм трансу, зокрема це гіпнотичний стан, сон, медитація, глибока концентрація на чомусь. Кожна людина протягом доби буває в різних трансових станах.

Для оздоровлення використовують, як правило, легкі форми трансу, які називають ериксонівським гіпнозом (за американським психотерапевтом Мільтоном Ериксоном). Трансовий стан майже знімає контроль свідомості, що дозволяє проявитись відкритому негативному психічному матеріалу (наслідкам стресів, психологічних травм, психокомплексам) у підсвідомості.

Інтерес до робіт зі зміненим станом свідомості є іншою особливістю сучасного підходу до вивчення психіки та корекції її порушень.


Третя особливість - це дослідження взаємозв'язків психіки й тіла, пошук шляхів відновлення психосоматичної гармонії. Оздоровчий психічний ефект досягається трьома шляхами.

1. Дія безпосередньо на психіку. Це використання діанетики, нейролінгвістичного програмування (НЛП), гештальт-терапії, психоаналізу, психосинтезу тощо. У більшості цих методик використовуються легкі трансові стани. Особливо популярним є НЛП, яке започатковане Ериксоном, розроблене Гриндером і Бендлєром. Це узагальнення досвіду великих комунікаторів з урахуванням невербальних форм передачі інформації. НЛП є досить ефективною й швидкою формою досягнення результату, невизнання діагнозу психічної хвороби (є лише людина та її проблема), активна позиція пацієнта у процесі оздоровлення, конструктивна допомога в перебудові його особистості.

2. Дихальна психотехніка. До дихальних психовправ, які є досить популярними, належать насамперед холот-ропне дихання за С. Грофом та вільне дихання. Суть методик зводиться до репродукції тра псового стану шляхом зміни глибини, частоти та динаміки дихання. Послаблення контролю свідомості дозволяє проявитись підсвідомості в активній формі. Підсвідомість у неспецифічній формі (мускульна або секреторна, тобто плач) виводить негативний психічний матеріал, який у подальшому перестає хвилювати людину. При цьому в силу психосоматичних зв'язків у м'язах зникають напружені ділянки. Психіка змінюється, людина оздоровлюється психічно та тілом.
Сеанси проводять із використанням музики або активної, такої, що проведе людину крізь ситуацію боротьби (холотропне дихання), або медіацію, яка допомагає піднятись над проблемами та зрозуміти їх.

Дихальна психотехніка ефективна при невротичних станах, психоемоційних стресах, психокомплексах, депресіях як шлях самопізнання та активної роботи з психікою.

3. Тілесно орієнтована психотерапія. Вона бере початок із робіт В. Райха і має багато форм. Серед них холістичні палсінги, тобто спеціальний масаж, вібраційні коливання, гойдання, зміна положень тіла, танцювальна терапія. При цьому формується легкий транс, а емоційна реакція завершується, як говорив Аристотель, "очищенням душі, гармонізацією психічного стану ".

Стан здоров'я залежить від зовнішнього середовища, тому, говорячи про психічне здоров'я, слід пам'ятати про психологію навколишнього простору. Люди, які живуть на спільній території, мають єдине психічне поле, постійно обмінюються між собою емоціями, думками, тому між ними постійно існує взаємне наведення позитивних і негативних психічних станів. Збереження емоційної та інтелектуальної рівноваги вимагає відповідної психоекології середовища. Нетерпимість, гнів, ворожість і агресивність сприяють розвитку стресу.

Під психоекологією розуміють стан поведінки, знання законів комунікації, сумісність людей за темпераментом, інформаційним обміном, інтересами тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Сучасні підходи до психічного оздоровлення"
  1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
    сучасній науці людина виступає як біоенергоінформаційна відкрита система пірамідального типу, що має певні просторово-часові аспекти функціонування. Системне уявлення є науковим аналогом холістичного (цілісного) підходу до людини. З цих позицій слід "лікувати хворого", а не
  2. РОЗВИТОК ВАЛЕОЛОГІЇ В УКРАЇНІ. АНТРОПОКОСМІЗМ М. ХОЛОДНОГО
    підходу людини до самої себе. Цьому може сприяти валеологічна наука з новою науковою парадигмою побудови світу в її основі: "Зближення уявлень щодо матеріального та ідеального дало змогу науково обгрунтувати матеріальність думки, довести її хвильову природу. В рамках цих уявлень стає необхідним введення нового бачення структурної організації самої людини, котра дозволяє об'єднати її духовну,
  3. Давні холістичні системи
    підходом. Ця система до цього часу не втратила свого значення, вона викликає зацікавленість і використовується медициною. Стародавня китайська система Другою гілкою знань стародавніх про людину та її здоров'я, яка використовується і сучасною медициною, є стародавня китайська система. У ній відображено не лише структурно-функціональні аспекти організму, але й багатосторонні зв'язки між
  4. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
    психічного здоров'я. Ф.М. Достоєвський як критерій психічного здоров'я розглядав адекватне сприймання оточення, свідоме здійснення вчинків, цілеспрямованість та активність. Американський психолог Маслоу вважає, що здорова людина - це перш за все людина щаслива, яка живе у гармонії сама із собою, не відчуває внутрішнього розладу, здатна захищатись, але першою не нападати ні на кого.
  5. Дихання як спосіб оздоровлення
    сучасні рекомендації щодо правильного дихання грунтуються на правилах йоги. У книзі Патандталі "Йога-сутра" практику дихання наведено у розділі "Пранаяма". Термін "прана" визначає життєву енергію, яка існує в оточуючому людину світі, а "яма" визначає здатність до управління. Таким чином, "пранаяма" - це процес регуляції життєвої енергії через управління диханням. Займаючись вправами дихання, йоги
  6. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    підходу. Принциповою його особливістю є розглядання виду як сукупності особин популяцій і комплексне вивчення популяційних взаємовідношень збудників з господарями в мінливих умовах існування. При цьому особлива увага звертається на вивчення еволюції вірусів та їх господарів і на прогноз намічених тенденцій розвитку подій. Популяція являється одиницею еволюції. Популяції виду, екологічно або
  7. ПЕРЕДМОВА
    сучасні концепції з питань індивідуального здоров'я, старіння та довголіття, біохімічних аспектів стресу, біоритмологічних особливостей організму тощо. Систематизовано основні методи оздоровлення з використанням природних засобів, показано необхідність інтеграції виховання культури здоров'я студентів у систему вищої освіти. У підручнику розглядається взаємозв'язок людини і Природи, зроблено
  8. ПАРОСТКИ НОВОГО, СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЕВОЛЮЦІЇ. МОРАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЛЮДСТВА І ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ СПОСОБІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ
    підходи, що включають в себе елементи біоенергетики, гомеопатії, фітотерапії, макробіотики
  9. ПРЕДМЕТ, МЕТА, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕ ПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
    підходу з урахуванням генотипу, фенотипу та онтогенезу людини. Незважаючи на наявні суперечності у трактуванні категорії "здоров'я", концептуальні основи валеології можна вважати у загальних рисах розробленими (В. Колбанов, 2000 p.): - накопичено матеріали досліджень, які дають підстави стверджувати, що якість і кількість здоров'я можна виміряти та оцінити; - встановлено, що резерви
  10. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ
    підходові до розглядуваної проблеми. У зв'язку з цим у поняття "охорона здоров'я" мають бути включені як внутрішні чинники, що споконвічне визначають стан здоров'я конкретного індивідуума (біологічні, психофізіологічні, спадково-генетичні тощо), так і зовнішні чинники, що формують стан здоров'я в процесі життя конкретної людини (соціальні, екологГчні, економічні, методико-санітарні тощо).
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека