Головна
Медицина || Психологія
Гендерна психологія / Вікова психологія / Військова психологія та педагогіка / Введення в професію «Психолог» / Акмеологія
ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Конспект лекцій військової кафедри. Військова конфліктологія, - перейти до змісту підручника

"Способи і прийоми вирішення міжособистісних конфліктів"

Навчальні питання:

1) Алгоритм і процеси завершення конфліктів

2) Способи і прийоми конструктивного вирішення конфліктів

Питання 1. Алгоритм і процеси завершення конфліктів

Вирішення конфлікту - це динамічний процес, розгортається не відразу, а поступово.

Зміст основних етапів процесу вирішення конфліктів:

1) аналіз і оцінка ситуації: аналізуються

1) - об'єкт конфлікту (матеріальний або ідеальний, чи може бути вилучений або замінений, ..);

2) - опонент;

3) - аналіз власної позиції;

2) прогноз варіантів і способів вирішення конфліктів:

1) - варіант прогнозу з урахуванням самостійного розвитку ситуації

3) вироблення критеріїв в оцінці результативності;

4) дії з реалізації наміченого плану і його необхідна корекція;

5) контроль ефективності власних дій;

6) аналіз досягнутих результатів.

17-ти крокова модель вирішення конфлікту:

1) Припинення боротьби з опонентом

2) Внутрішнє згоду (усвідомлення) необхідності внести зміна в свою поведінку

3) Мінімізація власних негативних емоцій по відношенню до опонента

4) Розуміння і аналіз необхідних зусиль для вирішення проблеми головним чином шляхом співпраці і компромісу

5) Зрозуміти і погодитися з тим, що опонент переслідує свої інтереси і цілі

6) Оцінити суть конфлікту як би з боку, представивши на нашому місці якихось інших людей , двійників

7) Виявлення справжніх інтересів опонента

8) Відділення проблеми від людей (виведення конфлікту за рамки особистості, концентрація на ключовій проблемі протиріччя)

9) Оцінка тих втрат, яких побоюється опонент

10) Розробка програми максимум, тобто максимального вирішення конфлікту, що припускає рішення проблеми з урахуванням інтересів обох сторін

11) Підготовка та розробка програми мінімум, які дозволять лише максимально пом'якшити або зняти тяжкість наслідків конфлікту

12) Визначення об'єктивних критеріїв вирішення конфлікту

13) Прогнозування можливих відповідних дій опонента

14) Вихід на відкриту розмову з опонентом (ідея про невигідність конфлікту обом сторонам; визнання в розмові своїх помилок; реалізувати можливі поступки опоненту, в тій частині, яка не є для нас головною; в м'якій формі необхідно висловити побажання про очікувані поступки з боку опонента і аргументувати їх; обговорення взаємних поступок; за відсутності успіху в ході розмови зафіксувати можливість до повернення обговорення конфліктної ситуації);

15) Спроби вирішити конфлікт, постійно коригуючи стратегію і тактику своєї поведінки

16) Фіксація оцінки своїх дій на етапах виникнення, розвитку і завершення конфлікту

17) Оцінка поведінки інших учасників конфліктної ситуації

Питання 2. Способи і прийоми конструктивного вирішення конфліктів

Тактика - сукупність прийомів впливу на опонента.

Тверда тактика:

1) тактика тиску

2) тактика фізичного насильства або шкоди (конкретне знищення)

3) тактика захоплення і утримання об'єкта конфлікту

4) тактика психологічного насильства

5) нейтральна тактика (тактика коаліцій, санкціонування)

6) тактика демонстративних дій (залучення уваги оточуючих за рахунок своїх публічних дій; скарги, яскраві висловлювання)

М'яка тактика:

1) фіксація своєї позиції

2) тактика дружелюбності

3) тактика угод
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "« Способи і прийоми вирішення міжособистісних конфліктів »"
  1. Епідеміологія, патогенез, клініка
    Епідеміологія За нещодавно опублікованими даними (Junge, 1994), у ФРН налічується від 800 000 до 1 200 000 страждають медикаментозної залежністю, а також від 100 000 до 120 000 наркоманів, до цього ще слід додати курців - їх кількість оцінюється як 29% з тих, кому більше 15 років, причому курять 37% чоловіків і 21% жінок, 2 500 000 хворих на алкоголізм. Патогенез залежності від
  2. Феноменологія "психотехнології"
    Досліджуючи феномен "психотехнології", акмеологічна наука приймає її за одиницю аналізу професійної діяльності. Психотехнология розуміється як цілеспрямована і впорядкована відповідним освоєнням предметної ситуації сукупність і послідовність дій. Дана обставина зумовило методологічну зв'язок психотехнологичних підходу в акмеології з психологічної
  3. Методичні комплекси акмеологічного тренінгу
    Історично першим варіантом тренінгів з'явився соціально-психологічний тренінг (СПТ). Теоретичне обгрунтування СПТ як цілісної системи є досягненням соціальної психології (Л. А. Петровська), акмеології (Н.В. Кузьміна) і дидактики (Г.Д.Кіріллова). Основне завдання соціально-психологічного тренінгу розуміється вітчизняними фахівцями [1] як формування міжособистісної складової
  4. Особистісні якості в системі професійної майстерності кадрів управління та проблема їх вдосконалення
    У різних дослідженнях, що проводяться з метою виявлення найбільш важливих компонентів професійної майстерності керуючих, що вносять найбільший внесок у забезпечення продуктивності усієї професійної діяльності, автори приходять до того висновку, що, крім різного роду процесуальних навичок, істотний, а часом і вирішальний внесок у досягнення високої ефективності управлінської
  5. Р
    ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ - здатність особистості, групи людей займатися певною діяльністю на заданому рівні ефективності в певному часовому режимі. Ця здатність проявляється у певному рівні розвитку як фізіологічних, так і психічних функцій. Психічний компонент Р. дієздатність. РАДИКАЛ КОМАНДНИЙ (від лат. Radix - корінь) - специфічна характеристика особистості
  6. С
    самоактуалізації (від лат. Дійсний, справжній) - одне з концептуальних понять гуманістичної психології. За поглядами А. Маслоу, С. - це бажання стати бoльшим, ніж являєшся; це потреба у самовдосконаленні, у реалізації свого потенціалу. Цей шлях важкий, він пов'язаний з переживанням страху невідомості і відповідальності, але він же шлях до повноцінної, внутрішньо багатого життя.
  7. Т
    ТВОРЧІСТЬ - продуктивна форма інтелектуальної активності, її вищий рівень. Результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх творів, рішення нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера і т. д. Т. як процес складається з усвідомлених і неусвідомлених компонентів: постановка питання, мобілізація необхідних знань, особистого
  8. Алгоритм продуктивного розвитку аутопсихологічної компетентності держслужбовців
    В системі акмеологічних понять алгоритм позначає послідовність стадій, етапів у розвитку досліджуваної якості або індивідуального особистісного параметра. Алгоритм забезпечує оптимальність результатів на різних етапах розвитку. Досліджуються алгоритми оптимізації: розвитку психічних процесів, станів, видів професійної діяльності (наприклад, управлінської діяльності,
  9. Акмеологічні технології продуктивного розвитку аутопсихологічної компетентності держслужбовців
    Акмеологичні технології розробляються в рамках моделі предмета акмеології, що відбиває перехід від реального стану, якості та рівня розвитку особистості (і її професіоналізму) до майбутнього ідеального. Дана модель включає інтегральну характеристику наявного стану та потенціалу особистості, алгоритмів і способів його розвитку, образу майбутнього стану, очікування контрольних механізмів і
  10. Фактори, що забезпечують продуктивний розвиток аутопсихологічної компетентності держслужбовців
    Важливим методологічним підгрунтям комплексно-цільової програми розвитку аутопсихологичної компетентності з'явилося положення про єдність зовнішніх і внутрішніх факторів (С.Л.Рубинштейн). Фактори продуктивного розвитку АК є активними детермінантами та ініціаторами процесу становлення АК. Їх вплив може надавати як позитивне, так і негативний вплив на розвиток АК. Наприклад,
© 2014-2022  medbib.in.ua - Медична Бібліотека