загрузка...
« Попередня Наступна »

Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників



Ситуативно-ділова форма спілкування з ровесниками виникає у 4-6 років і є найбільш типовою для дошкільного дитинства.

Потреба у спілкуванні з ровесником стає значно інтенсивнішою, виходячи на перший план. Так, Є. А. Аркін наводить приклад, коли хлопчик 5-ти років на пропозицію бабусі погратись з нею відповів:

«Мені потрібно дітей». Це пов'язано із тим, що спілкування з ровесником є необхідною умовою організації сюжетно-рольової гри, яка має колективний характер.

Головним змістом потреби дітей у спілкуванні з ровесниками полягає у прагненні налагодити ділову співпрацю, узгодити свої дії з партнером по діяльності. Співпраця відрізняється від співучасті більш тісною взаємодією дітей, кооперативним характером їх діяльності. Співпраця дітей носить переважно ігровий характер та зосереджена не на результаті діяльності, а на її процесі.

Прагнення діяти спільно настільки сильно виражене, що діти йдуть на компроміс, поступаючись один одному іграшками, найпривабливішою роллю в грі тощо.

«Гаразд, ти будеш капітан, а я твій помічник», - погоджується Роман М. (5 р. 10 міс.).

«Ти бери ведмедика, а я, так і бути, візьму зайця», - заявляє Таня Д. (5 р.).

«Сашко, давай спочатку ти мене підкотиш, а потім я тебе», - пропонує Дмитро Д. (6 р. 11 міс.).

Виникають перші спільні ігрові дії. Гра на однаковий сюжет об'єднує різноспрямовані, слабо узгоджені дії. Наприклад, у розігруванні сюжету «Сім'я» «мама» йде на роботу, а «батько» готує «дитину» до сну. «Мама» вдома погодувала «дитину», а «вихователь» - знову дає їй сніданок. Виникає інтерес до дій партнера, їх порівняння з власними, що виступає у питаннях, глузливих репліках, оцінках дій іншого.

Наприклад, Оленка З. (4 р. 7 міс.) готує ліжечко, щоб покласти свою «доньку» (ляльку) спати. Діана Р. (5 р.) на віддалі спостерігає за діями Оленки. Коли побачила, що замість ковдри Оленка приготувала листок паперу, рішуче підбігає.

Діана: А твоя лялька замерзне. Хіба така ковдра їй потрібна? Оленка: А в мене зараз літо.

Діана: Ну й що! Все одне ця ковдра не годиться.

Оленка: Ось своїй ляльці даш кращу, а моїй ця подобається.

Як відзначають М. І. Лісіна, А. Г. Рузська, О. О. Смірнова, дітям властива особлива манера поведінки, в якій яскраво виявляються схильність до конкуренції й змагання.
трусы женские хлопок
Це вказує на те, що у змісті потреби у спілкуванні з ровесником на другому місці після прагнення до співдії знаходиться такий компонент як бажання поваги і визнання. Діти вимагають визнати їх власні досягнення, а дії товаришів оцінюють прискіпливо, виразніше підкреслюючи власні якості.

Діти використовують такі засоби спілкування, як виразні, зображувальні, знакові. Діти багато й захоплено розмовляють між собою, але мовлення залишається ситуативним. О.О.Смірнова здійснила контент-аналіз висловлень у ситуаціях вільної взаємодії дітей 3-7 років, виявивши такі основні теми: Я-висловлення про себе; Ти-висловлення про іншу дитину; світ - висловлення про предмети й явища, що виходять за межі ситуації; гра - висловлення дітей під час їх гри.

Ситуативно-ділове спілкування з ровесниками сприяє розвиткові основ особистості та самосвідомості, а також - допитливості, сміливості, оптимізму, активності, творчого й самобутнього ядра особистості. При відставанні у розвитку цієї форми спілкування з ровесниками у дітей спостерігається пасивність, замкненість, недоброзичливість.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників"
  1. Тести та завдання для самоконтролю
    10-1. Автоконтрольний блок. Спілкування - це процес контактів між ________, який дає змогу________перебіг сумісної_______ за рахунок______ індивідуальних дій, розподілу або здійснити цілеспрямований вплив на формування окремих осіб. Людям Змінити Налагодження Функцій Діяльності Погодження 10-2. Яка з нижче вказаних властивостей не належить до структури спілкування?
  2. Тренінг соціальної перцепції
    При організації СПТ, орієнтованого на перцептивне спілкування, необхідно додержуватися принципу «суб'єкт-суб'єктної» парадигми, з якої випливає діалогічність форми спілкування та необхідність ухвалювати рішення про корекцію у сфері спілкування самим суб'єктом. Тренінг має бути організований таким чином, щоб кожний учасник міг самостійно діагностувати свої можливості та труднощі в конкретних
  3. Основні характеристики спілкування
    До основних характеристик спілкування, на нашу думку, слід віднести його структурні компоненти, основні форми та акти, зміст. На основі діяльнісного підходу щодо розуміння природи спілкування можна виділити такі його структурні компоненти: - предмет спілкування - це інший воїн, партнер по спілкуванню; - потребау спілкуванні - це прагнення воїна до пізнання й оцінки інших, а через них і
  4. Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічність у роботі практичного психолога
    Спілкування, будучи суб'єкт-суб'єктною взаємодією, передбачає певний душевний настрій людини, моральну готовність брати у ньому участь. Звичайно, до справжнього спілкування ми готові не завжди. Вже сам вступ до спілкування є своєрідним моральним кроком людської особистості. Інколи нам цей крок дається легко і ми його й не помічаємо. Інколи вступ до спілкування стає для нас святом, радістю.
  5. Лідер і лідерство
    У соціальній психології під лідерством у малих групах розуміють діяльність особи, яка веде групу до досягнення мети та якій надається право брати на себе найбільш відповідальні рішення, що стосуються інтересів групи. Лідер- це авторитетна особистість, яка впливає на членів групи, веде їх за собою, виявляє ініціативу, бере на себе провідну роль. Лідером може бути лише такий воїн, який сам цього
  6. Тести та завдання для самоконтролю
    11-1. Автоконтрольний блок. Тезаурус - єдина cucmeма значень, прийнята всіма членами процесу 11-2. Який із нижческазаних елементів не належить до структурних компонентів спілкування? а) предмет спілкування; б) потреба у спілкуванні; в) комунікативні мотиви; г) дія спілкування; д) завдання спілкування; е) засоби спілкування; є) продукт спілкування; ж) результат
  7. НЕ 1.5. Етика спілкування у роботі практичного психолога
    НЕ 1.5. Етика спілкування у роботі практичного
  8. Методи формування культури спілкування
    Для формування культури спілкування керівника та формування його власного стилю можна запропонувати такі методи: соціально-психологічний тренінг (СПТ), групову дискусію, рольові ігри, тренінг соціальної перцепції тощо. Найпоширенішою формою такої підготовки є СПТ-специфічна психологічна технологія, зорієнтована на використання активних методів групової роботи для розвитку і підвищення
  9. Розлади емоційної сфери дошкільників
    У нормі емоційна сфера дитини відзначається життєрадісністю, бадьорістю, оптимізмом. Саме такі емоційні стани забезпечують умови для формування особистості: її самоповаги, впевненості, віри у свої сили, ініціативності. Якщо дитина більшість часу перебуває у пригніченому й роздратованому стані, швидко втомлюється або - навпаки - не може заспокоїтись, виявляє гіперактивність, поводиться несміли-
  10. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив
  11. Спілкування та діяльність
    У вітчизняній психології існують різні підходи до розуміння взаємозв'язку спілкування і діяльності. Так у працях Б.Г. Ананьева, І.С. Кона спілкування, праця і пізнання розглядаються як рівноправні різновиди діяльності. На думку О.М. Леонтьева, спілкування завжди включене у будь-яку діяльність і є її суттєвим аспектом, а сама діяльність - умовою спілкування. У багатьох працях М.С. Кагана і О.О.
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...