ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Ягупов В. Військова психологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Система роботи зі зміцнення військової дисципліни

Система роботи зі зміцнення військової дисципліни в підрозділі (частині) - це комплекс управлінських, організаційних, педагогічних і психологічних заходів та основних напрямів роботи командирів (начальників) щодо згуртування особового складу підрозділів (частини) у справжні військові колективи, досягнення у них позитивного МПС, затвердження суспільно схвалених норм і правил поведінки його членів, дотримання ними свідомої дисципліни, бездоганного і неухильного додержання порядку і правил, встановлених військовими статутами, іншими законодавчими актами України та загальноусталеними моральними нормами поведінки.

Ця система стосується конкретно психологічної проблеми, тому вона має розв'язуватися першою чергою психологічними заходами з широким залученням фахівців - психологів. Військові психологи у полку (бригаді) мають організовувати власну діяльність на трьох рівнях, Переший - на рівні конкретної психологічної проблеми, тобто це робота з певним військовослужбовцем або групою військовослужбовців, які мають суттєві проблеми з військовою дисципліною. Цей рівень має бути основним для психологів батальйонів і полків (бригад), бо вони, маючи спеціальну психологічну освіту, спроможні з'ясувати психологічні фактори й механізми порушень військової дисципліни, поставити правильний діагноз та психологічно цілеспрямовано впливати на порушників. Другий рівень- це робота з певними категоріями військовослужбовців (наприклад, призовниками, сержантами, офіцерами, військовослужбовцями, схильними до порушень військової дисципліни), підрозділами, яким потрібна кваліфікована допомога професійного психолога. Третій рівень- це аналітична, методична й організаційна робота у масштабі військової частини, пов'язана з психологічним забезпеченням виховних та інших заходів зі зміцнення військової дисципліни.

Але водночас ця система має відповідати вимогам міністра оборони України та передбачати:

1. Глибоке вивчення, осмислення й усвідомлення командирами (начальниками) основних вимог статутів, військового законодавства України, наказів міністра оборони щодо зміцнення військової дисципліни.

2. Регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах із всебічного вивчення стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання особовим складом у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів І директив міністра оборони та інших керівних документів; надання практичної допомоги щодо зняття напруження у військових колективах та забезпечення позитивного МПС особового складу, який забезпечує орієнтаційно-ціннісну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову єдність особового складу підрозділу.

3. Заслуховування звітів командирів підрозділів й інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їхній особистий внесок у її зміцнення, формування і розвиток дисциплінованості у кожного воїна. При цьому (так, як і під час роботи в підлеглих підрозділах) особлива увага звертається на всі основні напрями їх роботи щодо зміцнення військової дисципліни та її МПЗ. Це:

- підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин і активістів);

- контроль за діяльністю кадрів, виконанням ними своїх службових обов'язків та надання їм практичної допомоги;

- вивчення та аналіз МГТС особового складу;

- планування, підготовка і здійснення заходів щодо його підвищення й підтримання на належному стабільному рівні;

- військово-професійне, національне, військово-патріотичне, розумове, правове, моральне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців;

- морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів;

- своєчасне, повне І якісне доведення до військовослужбовців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медичного й інших видів забезпечення;

- підтримання статутного порядку в підрозділах (частинах) і чітка організація бойової підготовки особового складу та служби військ.


Тут слід зробити кілька зауважень щодо статутного порядку у підрозділі та його виховного впливу, бо, цього, нажаль, деякі вихователі не усвідомлюють. Виховний вплив статутного порядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, оптимально сприяє ефективному виконанню покладених на нього завдань та обов'язків, підсвідомо формує у військовослужбовців навички, звички і вміння вихованої поведінки та дотримання норм і правил воїнського етикету. Він повсякденно спонукає кожного дотримуватися правил і норм воїнського етикету, узгоджуючи свої дії та поведінку із вимогами статутів, із розпорядком дня військової частини.

Підтриманню статутного порядку у підрозділах, вихованню дисциплінованості у особового складу безпосередньо сприяє висока організація бойової підготовки особового складу. Кожне заняття, за його якісної підготовки і здійснення, щодо формування бойової майстерності досягає не тільки дидактичної мети, а й виховної - формує дисциплінованість у військовослужбовців. Ось чому слід звертати увагу на всі дидактичні, методичні й виховні елементи кожного навчального заняття: методично обґрунтований його початок і закінчення, ясність і конкретність у постановці навчальних завдань, охайний зовнішній вигляд військовослужбовців, суворе дотримання встановлених правил поведінки, вимогливість керівника до себе І суб'єктів уміння.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є правильна організація служби військ. Служба військ включає широкий комплекс заходів, який забезпечує підтримання в підрозділах (частинах) високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення оптимальних умов для бойової і гуманітарної підготовки особового складу і всієї його життєдіяльності.

4. Підбиття підсумків роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у відділеннях (екіпажах, обслугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), полках (бригадах) згідно з вимогами міністра оборони, яке провадиться у військових частинах - щомісячно; у ротах, батальйонах - щотижнево; у взводах, відділеннях - щоденно.

5. Вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку. Обмін досвідом роботи з питань практики зміцнення військової дисципліни та навчання посадових осіб для її поліпшення рекомендується провадити у військах із сержантами двічі на місяць; прапорщиками - щомісячно; офіцерами підрозділів - щомісячно; командним складом військових частин - щоквартально.

6. Чітку організацію методичної роботи, яка передбачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень. При цьому особливу увагу слід приділяти навчанню методам і формам ефективного впливу на свідомість і підсвідомість, емоцію і волю, мотиви і мотивацію, ціннісні орієнтації І настанови військовослужбовців.

Навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів системному підходу, сучасним формам і методам роботи з підлеглими, передовому досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни планується та провадиться не менше двох разів на місяць.


Методи МПЗ військової дисципліни - це способи і прийоми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його поведінку і військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов'язків.

До них належать: методи довір'я, поваги до особистості та гідності військовослужбовця; методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус); метод особистого прикладу командира (начальника); метод доручення підлеглому; метод вправ; метод створення виховних ситуацій; метод осуду негідної поведінки військовослужбовця; психодіагностичні, психокорєкційні, психореабілітаційні методи тощо.

Форми МПЗ військової дисципліни - це різноманітні організаційні заходи, що цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно провадяться з метою допомогти воїнам усвідомлювати вимоги законів, статутів, моральних норм поведінки та необхідність їх свідомого дотримання. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині), рівня МПС особового складу, поставлених завдань та інших чинників. Найчастіше застосовуються індивідуальні і групові форми МПЗ військової дисципліни.

7. Постійну турботу про поліпшення якісної характеристики та рівня підготовленості суб'єктів МПЗ військової дисципліни, правопорядку і профілактики правопорушень. З цією метою необхідно здійснювати систематичний аналіз, коригування і затвердження планів роботи посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни згідно з вимогами міністра оборони та інших старших начальників. Важливо, щоб усі суб'єкти МПЗ військової дисципліни постійно були налаштовані на творчий пошук шляхів удосконалення стилю своєї роботи, підвищення ЇЇ ефективності.

Серед цих суб'єктів особливе місце мають посісти військові психологи, які спроможні професійно розв'язувати проблеми військової дисципліни. Вони порівняно з іншими суб'єктами достатньо володіють надійними психологічними методиками діагностики індивідуально-психічних якостей військовослужбовців та засобами впливу на них. Зусилля військових психологів мають бути націлені на психологічне забезпечення роботи всіх категорій командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни, цілеспрямованого психологічного впливу на порушників військової дисципліни і створення оптимальних умов життєдіяльності у військових підрозділах.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Система роботи зі зміцнення військової дисципліни"
  1. Система роботи командирів (начальників) зі зміцнення військової дисципліни
    система роботи зі зміцнення військової дисципліни стосується викорінення локальних факторів їх порушення. Тобто вони пов'язані з індивідуально-психічними особливостями воїнів, наявністю у підрозділах певних негативних традицій, невмінням і неспроможністю командирів (начальників) ланки відділення - полк (бригада) налагодити за допомогою управлінських заходів статутний порядок у підрозділі та
  2. Внесок в розвиток валеології українських вчених
    систем) не є реальною. В той же період з'явилися роботи з проблеми нормології (О.А.Корольков, В.І.Петленко, 1977). Однак "норма" має таке саме відношення до валеології, як "синдром" до патології. Плідно працювали у напрямку вивчення стану організму практично здорової людини співробітники Київського НДІ медичних проблем фізичної культури та спорту МОЗ України (1968 - 1986). Засновником науки про
  3. Виникнення і розвиток військової психології
    систему, яка базувалася на глибокому знанні психіки людини, психології військового колективу та бойових дій. В основі його тактики лежали три принципи, що мали психологічну природу: окомір, швидкість та натиск. Михайло Драгомиров (1830-1905)- професор, генерал, почесний член Університету св. Володимира, командувач військами Київського військового округу. Засновник вітчизняної військової
  4. Військова психологія в структурі сучасної психології
    система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування природи різноманітних психічних явищ.
  5. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    системи формування позитивної та попередження негативної громадської думки, досить цілеспрямованої та копіткої роботи з особовим складом підрозділу цією думкою можна керувати та спрямовувати на створення здорової морально-психологічної атмосфери у підрозділі. Підтриманню позитивної громадської думки сприяють традиції, які являють собою визначені правила, норми, стереотипи поведінки, дії і
  6. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
    систем (Санта-Моніка, 11 наукових відділів); Науково-дослідний інститут армії США (Форт Нокс, 250 спеціалістів); Управління дослідження особового складу Збройних сил (275 спеціалістів); Центр із вивчення психології іноземних держав (Бруклін); Служба прикладних психологічних досліджень; Школа психологічної війни (Форт Браге); Психологічна служба Агенції національної безпеки; Центр вивчення
  7. Психологічне забезпечення збройного конфлікту на Північному Кавказі
    системи МПЗ у Збройних силах України має вивчення досвіду його організації під час роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. В листопаді 1994 р. Президент і Уряд Російської Федерації ухвалили рішення про використання частин і з'єднань Південнокавказьського військового округу (ПКВО) для роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. У зв'язку з цим
  8. Зміст і завдання психологічної роботи у військовому підрозділі (частині) у мирний час
    система психологічних заходів, що організуються І провадяться в інтересах ефективного забезпечення життєдіяльності військ, формування і підтримання психічної стійкості особового складу, збереження психічного здоров'я військовослужбовців та членів їхніх родин і цивільного персоналу, надання спеціальної психологічної допомоги особам, які мають певні особистісні, психічні та інші проблеми і схильні
  9. Вдосконалення системи роботи командирів
    системи роботи командирів (начальників) ЗІ зміцнення військової дисципліни та правопорядку - це основні напрями посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними управлінськими, організаційними, педагогічними, соціально-психологічними та іншими заходами, Ця система роботи має бути обґрунтована відповідно до вимог Конституції
  10. НОВІ ВАЛЕОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ
    систему заходів щодо підтримання людини в розкритті її внутрішніх резервів, досягненні успіху в будь-якій справі, в тому числі й у творенні здоров'я. Валеологічне підтримання - це система, яка озброює людину знаннями й уміннями, необхідними для зміцнення віри у власні сили, що потрібні для успішного подолання внутрішніх та зовнішніх труднощів, для задоволення насущних потреб, у тому числі -
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека