Головна
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВірусологія
« Попередня Наступна »
Ташута С.Г.. Загальна вірусологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Синтез вірусних білків

В основі цього синтезу лежить той же механізм, що і при синтезі білка в нормальних клітках. Синтез вірусоспецифічного білка залежить від синтезу вірусної іРНК, але і впливає на нього: якщо синтез білка порушений, відбувається перевиробництво утворених іРНК у місцях її синтезу і гальмується подальший її синтез. Вірусні білки в процесі інфекції синтезуються в надлишковій кількості, чим потрібно для утворення інфекційного вірусу. Наприклад, у клітинах, інфікованих вірусами герпесу, у вірусне потомство включається тільки близько 35% від загальної маси вірусоспецифічних білків, синтезованих у клітинах.

У більшості вірусів синтез білків здійснюється в цитоплазмі; щодо ядерної локалізації синтезу білків деяких вірусів існують сумніви. Відомо, що вірусні білки можуть синтезуватися в одних структурах, а накопичуватися - в інші. Механізми, відповідальні за міграцію вірусних білків у ядро, не з'ясовані. Відомо лише, що відсутність аргініну в середовищі призводить до придушення міграції структурних білків вірусу герпесу від місця їх синтезу (цитоплазми) до місця зборки віріонів (ядра), хоча синтез ДНК і білка вірусу не порушений. На різних стадіях інфекційного циклу можуть переважно утворюватися то одні, то інші групи вірусоспецифічних білків. Швидкість їх регулюється або на рівні транскрипції (з утворенням іРНК), або на рівні трансляції (зчитування іРНК на рибосомах). У зараженій клітині непропорційно накопичуються іРНК із різних вірусних генів. Механізм цієї непропорційності закладений у самій вірусній частці. Цей же механізм визначає різну ефективність утворення різних білків. Стандартна вірусна частка містить одну молекулу РНК і до 10000 молекул білків.
Крім структурних білків, у зараженій клітині синтезуватися і неструктурні білки.

Поряд із синтезом білків у клітині при репродукції вірусу грипу відбувається синтез і вуглеводних ланцюгів, що входять до складу глікопротеїдів. Приєднання вуглеводів здійснюється за допомогою трансфераз, які є клітинними ферментами. Синтез ліпідів також здійснюється клітиною. Вірусна оболонка формується при включенні ліпідів із плазматичної мембрани клітини-хазяїна. Синтез вірусних нуклеїнових кислот і вірусоспецифічних білків відбувається майже одночасно і не менш чим на годину випереджає дозрівання вірусних часток.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Синтез вірусних білків"
  1. Реплікація генома вірусів
    синтезується іРНК і транслюється в рибосомах при синтезі ДНК-полімерази. Далі завдяки участі цього ферменту з нуклеотидів клітини синтезується і будується друга комплементарна нитка ДНК, у результаті чого утворюються нові двоспіральні молекули ДНК. Процес реплікації молекул ДНК продовжується доти, поки в клітині не нагромадиться кількість, необхідне для численного потомства вірусної частки, що
  2. ХІМІОТЕРАПІЯ ВІРУСНИХ ХВОРОБ
    синтез компонентів) і заключні (композиція і звільнення) стадії взаємодії вірусів із клітками. Інтерферон та інші противірусні препарати. Для профілактики і лікування вірусних інфекцій використовують вакцинацію або синтетичні противірусні препарати, ІФН ( їх індуктори), імуномодулятори. Однак, активна імунопрофілактика ефективна по відношенню до обмеженого кола інфекцій (сказ, віспа,
  3. Вступ
    синтезувати спеціалізовані частини або віріони, які містять в собі геном вірусу та здатні передавати його в інші клітини. Це визначення відображає дві основні якості вірусів: по-перше - наявність у вірусів власного генетичного матеріалу, який в середині клітини-господаря веде себе, як частина даної клітини і по-друге - існування позаклітинної інфекційної фази, представленої
  4. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    синтез білка пріону. Нематричний синтез пептидів у клітині, узагалі говорячи, відомий: таким шляхом синтезуються, наприклад, деякі антибіотики пептидної природи. Однак випадки нематричного самовідтворення білка невідомі, а створення такого механізму - винятково складна задача, особливо для білка, поліпептидний ланцюг якого складається не менш чим з 300 амінокислотних залишків. Таким чином,
  5. ВЕТЕРИНАРНА ВІРУСОЛОГІЯ, ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ І ЗАВДАННЯ В ДІАГНОСТИЦІ І ПРОФІЛАКТИЦІ ВІРУСНИХ ХВОРОБ ТВАРИН
    синтезують моноклональні антитіла до вірусів африканської чуми свиней, венесуельського енцефаломієліту коней, сказу, лейкозу ВРХ, грипу А, геморрагічної хвороби кролів та багатьох інших збудників. Моноклональні антитіла широко застосовують не тільки для вдосконалення методів лабораторної діагностики, але й технології виготовлення вакцин (так звані антиідіотипові вакцинні препарати), для
  6. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВІРУСІВ
    синтезовані з мономерних ланок, що поставляються клітиною. Причому, у поксвірусів структура олігосахаридних ланцюгів залежить від структури білка, до якого вони приєднані. Приєднання до вірусних білок залишків фосфорної і жирної кислот і вуглеводних ланцюгів здійснюється, як правило, клітинними ферментами, але специфічність приєднання залежить від структури білка. Нуклеїнові кислоти являють
  7. МОРФОГЕНЕЗ ВІРУСІВ
    синтезу і зборки субвірусних структур (компонентів дочірніх віріонів) - одержали різні найменування - клітинні матрикси, «фабрики», віропласти, включення. Ці структури є продуктами кооперативних процесів клітини і вірусу, де чільна роль належить клітині. Морфологічно матрикси виглядають по-різному в різних вірусів. Звичайно це місця синтезу білків, і тому в матриксах виявляються значні
  8. РЕПРОДУКЦІЯ ВІРУСІВ
    синтезуються вірусні білки. 1. Для того щоб вірус міг розмножитися, він повинний спочатку заразити клітину. Спектр хазяїнів визначається як типами клітин, так і видами тварин, яких він може заражати й у який він здатний розмножуватися. Спектр хазяїнів різних вірусів значно варіює. Одні віруси мають широкий спектр хазяїнів, інші заражають лише клітини одного типу визначених видів тварин.
  9. Біологічні і генетичні особливості механізмів репродукції вірусів
    синтезуються на матриці клітинної ДНК. Четверта особливість - диз'юнктивний (роз'єднаний у часі і просторі) біосинтез їх структурних компонентів. Так, наприклад, у складно улаштованих вірусів, що відносяться до родин Poxviridae, Paramyxoviridae, Orthomyxoviridae, Rhabdoviridae, синтез суперкапсиду і капсиду нуклеоїду роз'єднаний у часі і проходить у дві стадій. При цьому вірусна нуклеїнова
  10. ДРУГА ФАЗА РЕПРОДУКЦІЇ
    синтез білка. Передачу генетичної інформації від ДНК до рибосом здійснює РНК-посредник (іРНК). На цьому заснована центральна догма молекулярної біології, що виражається наступною формулою: ДНК транскрипція РНК трансляція білок, де стрілки показують напрямок переносу генетичної інформації. Реалізація генетичної інформації у вірусів. Стратегія вірусного генома
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека