ГоловнаПсихологіяВікова психологія
« Попередня Наступна »
О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. Вікова та педагогічна психологія, 2001 - перейти до змісту підручника

Розвиток психічних функцій

Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.

Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають усвідомлювати особливості своєї вимови. Але в них зберігаються ще і попередні способи сприйняття звуків, завдяки чому вони впізнають невірно вимовлені дитячі слова. До кінця дошкільного віку завершується процес фонематичного розвитку.

Інтенсивно росте словниковий склад мови. Як і в ранньому дитинстві, тут значні індивідуальні відмінності: у одних дітей словниковий запас значно більший, у інших - менший, що залежить від умов їх життя, від того, як і скільки з ними спілкуються близькі дорослі. Приведемо середні дані за В. Штерном. В 1,5 року дитина активно використовує приблизно 100 слів, в З роки - 1000-1100, в 6 років - 2500-3000 слів.

Розвивається граматичний склад мови. Дітьми засвоюються тонкі закономірності морфологічного порядку {побудова слова) та синтаксичного (побудова фрази). Дитина 3-5 років не просто активно володіє мовою - вона творчо засвоює мовну дійсність.

У дитини-дошкільника з'являється оригінальне словотворення, яке К.І, Чуковський описав у своїй чудовій книзі «Від 2 до 5». Наприклад, «Від м'ятних цукерок у роті сквознячок», «У лисого голова - босяком», «Бабуся! Ти моя найкраща любовниця», «Пішли в ліс заблуждатися». Хвора дитина вимагає: «Покладіть мені на голову холодний мокрес!», «Чоловік стрекози - стреко-зьол», «Давайте лопатить сніг», «Мама сердиться, та швидко удобряється».

Те, що дитина засвоює граматичні форми слова і набуває значний активний словник, дозволяє їй в кінці дошкільного віку перейти до контекстної мови.

(Зміст такої мови розкривається в самому контексті, який стає зрозумілим для інших). Вона може переповісти прочитану розповідь або казку, описати картину, зрозуміло для оточуючих передати свої враження про побачене. Але це не означає, що в дитини повністю зникає ситуативна мова. Вона зберігається, в основному, в розмовах на побутові теми і в розповідях про події, що мають яскраве емоційне забарвлення. Щоб отримати уявлення про особливості ситуативної мови, достатньо послухати як діти розповідають один одному побачені мультики або бойовики, коли вони не закінчують фрази, пропускають слова і т.
ін.

Сенсорний розвиток. У дошкільному віці під впливом навчання та виховання відбувається інтенсивний розвиток всіх пізнавальних процесів. Це відноситься і до сенсорного розвитку.

Сенсорний розвиток - це удосконалення відчуттів, сприймання, наочних уявлень. У дітей знижуються пороги відчуттів. Підвищується гострота зору і кольоровідчування, розвивається фонематичний та звуковисотний слух, значно зростає точність оцінок ваги предметів. У результаті сенсорного розвитку дитина оволодіває перцептивними діями, основна функція яких полягає в обстеженні об'єктів і вичлененні в них найбільш характерних властивостей, а також в засвоєнні сенсорних еталонів, загальноприйнятих зразків чутливих якостей, властивостей та співвідношень предметів. Найбільш доступними для дошкільників сенсорними еталонами є геометричні форми (квадрат, трикутник, коло) та кольори спектра. Сенсорні еталони формуються в діяльності. Ліплення, конструювання, малювання найбільше сприяють прискоренню сенсорного розвитку (Л.А. Венгер).

Мислення. Мислення дошкільника має свої особливості. Так, наприклад, дитину середнього дошкільного віку під час прогулянки біля річки запитують:

- Скажи, Боря, чому плавають ластівки на воді?

- Тому, що вони маленькі і легкі.

- А чому пливе теплохід?

- Тому, що він великий і важкий.

Діти цього віку не вміють ще виділяти суттєві зв'язки в предметах і явищах і робити узагальнені висновки.

Впродовж дошкільного віку мислення дитини суттєво змінюється. Це, в першу чергу, виражається в тому, що вона ще не оволоділа новими способами мислення і розумовими діями. Розвиток відбувається поетапно, і кожний попередній рівень необхідний для наступного.

Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схематичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.

Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою. У молодшого дошкільника мова супроводжується практичними діями дитини, але вона ще не виконує функції планування. В 4 роки дитина здатна уявити хід практичної дії, але не вміє розповісти про дію, яку потрібно виконати. У середнього дошкільника мова починає передувати виконанню практичної дії, допомагає планувати її.
На цьому етапі образи залишаються основою мислительних дій. Лише на наступному етапі розвитку дитина уже здатна вирішувати практичні завдання, планує їх словесними міркуваннями. (А.А. Люблинська).

Пам'ять. Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам'яті. В молодшого дошкільника помітну роль у розвитку пам'яті відіграє впізнавання. Але все більшого значення починає набувати відтворення. В середньому та старшому дошкільному віці з'являються достатньо повні уявлення пам'яті. Продовжується інтенсивний розвиток образної пам'яті (запам'ятовування предметів та їх зображення). Для розвитку пам'яті дитини характерним є рух від образної до словесно-логічної.

Розвивається довільна пам'ять. Довільне згадування передує довільному запам'ятовуванню, розвиток довільної пам'яті починається з розвитку довіль-ного відтворення. Причиною цього є те, що ситуація запам'ятовування сама по собі часто не спонукає до особливої активності. Ситуація пригадування здійснює позитивний вплив на розвиток запам'ятовування: невдачі у відтворенні спонукають дитину чіткіше виділити мету, усвідомити її необхідність і щось зробити для її досягнення (наприклад, повторити доручення).

Уява. Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Про наявність образів як результаті» уяви можна судити по тому, що діти із задоволенням слухають невеликі розповіді, казки, співпереживають героям.

Розвитку відтворюючої (репродуктивної) і творчої (продуктивної) уяви дошкільників сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які створюють діти, заключається в тому, що вони не можуть існувати самостійно. Їм необхідна зовнішня опора в діяльності. Так, наприклад, якщо в грі дитина повинна створити образ людини, то цю роль вона бере на себе і діє в уявній ситуації.

Велике значення в розвитку творчої уяви мас: дитяче словотворення. Діти складають казки, дражнилки і т. ін.

Характерним для дошкільника є зростаюча довільність уяви. В ході розвитку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Розвиток психічних функцій"
  1. Функції психічних станів
    Психічний стан - це особлива психологічна категорія, яка об'єднує різні психічні явища. Виділення психічних станів як феномена психічного життя людини допомагає, по-перше, заповнити прогалину між психічними процесами та психічними властивостями, по-друге, більш обгрунтовано охарактеризувати поведінку особистості в різних ситуаціях. Основне призначення функцій психічних станів - збереження
  2. Реферат. Внесок в розвиток валеології українських вчених, 2009
    Валеологія (лат. valeo - бути здоровим і грец. logos - учення, наука) - наука про формування, збереження та зміцнення здоров'я людини в духовному, психічному, фізичному і соціальному плані. Наука валеологія виникла на стику низки наук, зокрема медицини, фізіології, психології, педагогіки, соціології
  3. Тести та завдання для самоконтролю
    1-1. Науково обґрунтуйте основні умови становлення психіки особистості. Основними умовами становлення психіки особистості є: 1) людське суспільство; 2) активна трудова діяльність (гра, учіння, праця); 3) розвиток мови, абстрактного мислення й свідомості; 4) високоорганізовані, нормально функціонуючі мозок та нервова система. 1 -2. Яка з нижчєперелічених форм вияву психіки людини
  4. Основні закономірності психічного розвитку людини
    Психічний розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини - це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди - сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку
  5. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
    Висунуто кілька теорій дії наркотиків на організм - фармакологічну, нервово-гуморальну та змішану. Більшість психоактивних наркотиків хімічно подібні до речовин, які виділяються нервовими клітинами при їхній стимуляції. Ці речовини взаємодіють з іншими нервовими клітинами, що забезпечує передачу імпульсів та реагування на них. До таких речовин належать серотонін і ендорфіни, які контролюють
  6. Розвиток психіки і розвиток особистості
    «Особистість - суб'єкт діяльності, інтегратор психічних процесів людини, системна властивість індивіда як соціальної істоти; особлива соціальна якість, що формується у системі соціальних стосунків, яку не можна виводити з біологічних особливостей людини. Ядро особистості - система мотивів, спрямованість» [122, с. 186]. Таке розуміння особистості передбачає її дослідження і розуміння у всій
  7. Окремі аспекти вивчення психологом особистості військовослужбовця и соціально-психологічних явищ у військових підрозділах
    Основні методи психологічної роботи щодо вивчення особистості військовослужбовця і різноманітних соціально-психологічних явищ у малих соціальних групах військового середовища були розкритті у темах 7 і 9 цього підручника. їх творче застосування забезпечує психолога необхідною інформацією для організації і здійснення виховної роботи. Увагу слід акцентувати на необхідності всебічного вивчення
  8. Дефініції та понятійний апарат
    Кожна наука має власний понятійний апарат (глосарій) та основні дефініції або визначення (тезаурус), за допомогою яких інтерпретуються сучасні наукові дані. Основна категорія валеології - індивідуальне здоров'я людини, яке виходить із гармонійності та сили біоенерго-інформаційної системи, якою є людина. Саме гармонійність і потужність цієї системи є основою життєздатності, благополуччя
  9. Вступ
    Сьогодні валеологія є наукою, яка інтегрально народилася на стику екології, біології, медицини, психології, педагогіки та інших наук. І, як властиво новим інтегральним наукам, вона виражає відношення між конкретно науковим і філософським мисленням. Становлення валеології як науки про формування, розвиток і збереження здоров'я індивіда в онтогенезі (індивідуальний розвиток організму - від моменту
  10. Тести та завдання для самоконтролю
    6-1. Який із нижчєперелічених компонентів психічних утворень є «зайвим»? а)знання; 6) навички; в) вміння; г) психічні процеси. 6-2. Зробіть психологічний аналіз нижчевказаних основних властивостей знань: а) глибина; б) гнучкість; в) дієвість; г) міцність. 6-3. Виділіть найістотніші риси визначення нижчевикладених рівнів знань: а) знання-ознайомлення;
  11. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Втома - процес тимчасового зниження функціональних можливостей організму (системи, органа) під впливом інтенсивної чи тривалої роботи, що визначається погіршенням кількісних та якісних показників цієї роботи, зниженням працездатності, дискоординацією фізіологічних функцій. При втомі знижується поточна працездатність, а не максимальні можливості організму у виконанні роботи. Кількість здоров'я
  12. Розвиток особистості у військовій діяльності
    Психологічна наука розглядає формування та розвиток особистості воїна як активного суб'єкта крізь призму його діяльності, як «систему систем», що має свої внутрішні гіереходи і перетворення, свій розвиток [43, с. 85]. Тому високоорганізована і мотивована військова діяльність рішуче впливає на розвиток особистості військовослужбовця. У зв'язку з цим, офіцер скеровує свою цілеспрямовану роботу на
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека