загрузка...
« Попередня Наступна »

Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці



Конструктивна діяльність передбачає створення конструкцій з окремих частин і деталей. Її виконання розвиває технічні здібності дітей, сприяє розвиткові винахідницьких вмінь на якостей. При створенні конструкцій необхідно враховувати взаємне розташування деталей, спосіб їх з'єднання, можливість заміни на інші деталі тощо. При цьому дитина пізнає властивості кожної з деталей, розкриває для себе закономірності з'єднання різних матеріалів. Так, деталі з пластиліну з'єднуються притискуванням, а металеві деталі з'єднати важко, потрібні спеціальні способи.

Дитяче конструювання позначає процес побудови споруд таких конструкцій, де передбачається взаємозв'язок у розташуванні частин та елементів, способи їх з'єднання [37, с. 6]. Діти конструюють, насамперед, ті споруди й конструкції, які їх оточують та стають предметом їх досвіду. Створена дитиною конструкція повинна виконувати призначення справжньої: на ліжкові може спати лялька, у шафі можна повісити одяг.

Перші конструкції дітей з'являються в ході предметної діяльності в результаті практичних дій з різними об'єктами: кубиками, кружальцями пірамідки тощо. Дорослий наділяє такі споруди певним смислом, пояснює, для чого їх можна використати: «Який у тебе місточок! Тепер по ньому проїде машина» (Є. В. Зворигина). Таким чином дитина залучається до гри з конструкцією та відкриває можливості її використання.

Дошкільний вік відзначається розквітом сюжетно-рольової гри, тому конструктивна діяльність часто відіграє при цьому обслуговуючу роль. Необхідність використання конструкції у грі стає провідним мотивом конструктивної діяльності. Водночас конструктивна

діяльність набуває для дитини й самостійного значення, перетворюється на особливу гру, захоплюючи дитину своїм процесом і включаючи умовну ситуацію.

Як відзначає А.Н. Давидчук, у дошкільному віці розвиваються дві взаємозв'язані сторони конструктивної діяльності: конструювання-зображення і будівництво для гри [37, с. 7].

Конструювання-гра відрізняється від будівельних ігор дошкільника особливістю своєї мети й предмету. У будівельній грі на перший план виходить процес побудови споруди, при цьому дитина бере на себе роль будівельника. Конструювання-гра зближується з конструктивно-технічною творчістю дорослих, адже вона спрямована на вирішення певних технічних задач з урахуванням низки важливих умов. Наприклад, довжина мосту повинна бути достатньою для з'єднання

«берегів». Водночас дитяча споруда не відповідає всім вимогам до справжньої споруди, нагадує реальну тільки загальною формою при відсутності багатьох елементів. Проте у грі конструкція повинна виконувати ту функцію, заради якої створювалась: на парті можна розмістити навчальне приладдя; на автомобілі можна везти вантаж.

Конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку. Щоб спорудити конструкцію, дитина повинна встановити структуру об'єкту і його частин, врахувати логіку їх з'єднання. Так, занадто широка й низька ваза не втримує букет квітів у горизонтальному положенні. При цьому дитина розкриває для себе, що можливості використання конструкцій залежать від їх форми. Це спонукає дошкільника наперед продумати, якої форми повинна бути конструкція. Щоб створити конструкцію з потрібними властивостями дитина ретельно обстежує відповідні зразки. Підбирає деталі, які стануть складовими конструкції, співвідносить властивості деталей між собою, насамперед, за формою і розміром. Проте всіх особливостей конструкції дитина передбачити наперед не здатна. Тому по ходу конструювання вона звіряє її властивості із потрібними та вносить необхідні корективи. Ось дитина зробила з картону тарілки у формі конусу, але при спробі насипати у них «кашу» (намистинки) помічає, що така тарілка нахиляється і не втримує свого вмісту. Дитина вносить зміни у свою конструкцію: обрізає конус та закриває дірку пластиліном, забезпечуючи стабільність конструкції.

Таким чином протягом дошкільного дитинства дитина навчається наперед продумувати властивості конструкції та способи її створення. До кінця дошкільного віку конструкція створюється за попереднім задумом дитини.

Конструктивна діяльність є різновидом творчості дитини. Вже молодші дошкільники виявляють свою індивідуальність та оригінальність. Вони здатні по-своєму використати наявні у їх розпорядженні споруди: пірамідка стає «деревом», грибочок, виготовлений з при- родного матеріалу, перетворюється на лісовичка тощо. Іноді дитина ініціює конструювання, але самостійно його реалізувати не спроможна. Тоді на допомогу приходить дорослий. Старші дошкільники виявляють дивовижну винахідливість у конструюванні. Вони діють за певним задумом, який включає осмислення функцій (для чого буде використовуватись) майбутньої конструкції. Дитина використовує незвичайні матеріали та способи їх поєднання. Наприклад, конструюючи паркан, дитина використовує уламки гребінця, з'єднуючи їх між собою за допомогою нитки. В іншому випадку дитина виготовляє прикраси для ляльки, використовуючи квіти та закріплюючи їх за допомогою проволоки.

ВИСНОВКИ про особливості конструктивної діяльності в дошкільному віці:

- у процесі конструювання дитина розв'язує певні конструктивно-технічні задачі, сутністю яких є з'єднання окремих частин і елементів за певною логікою;

- у дошкільному віці розвиваються дві взаємозв'язані сторони конструктивної діяльності: конструювання-зображення (зближується з образотворчою діяльністю) і будівництво для гри (зближується з конструктивно-технічною творчістю дорослих);

- дитяча споруда забезпечує виконання певних функцій справжньої, але зовні нагадує її тільки загальною формою;

- конструювання дошкільника спирається на його розумову діяльність і водночас слугує засобом її розвитку;

- уміння обстежувати конструкцію розвивається під керівництвом дорослого;

- з віком дитини зростає самостійність та творчість конструювання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці"
  1. Дошкільний вік
    Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цього ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в спілкуванні, з допомогою якої засвоюється соціальний досвід; потреба в зовнішніх враженнях, в результаті чого відбувається розвиток пізнавальних здібностей; потреба в рухах, яка призводить до оволодіння цілою системою різноманітних навичок та
  2. Форми спілкування у дошкільному віці
    У роботі з дошкільниками слід орієнтуватись не просто на утримання показників психічного розвитку у межах норм, а прагнути до оптимального їх формування. При цьому слід відзначити, що простої наявності спілкування або його кількісних показників недостатньо. Яким має бути спілкування на різних етапах дошкільного дитинства, досліджено у працях М. І. Лісіної, яка виділила чотири якісно
  3. Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.)
    У дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають певної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об'єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають
  4. Види пам'яті у дошкільному віці
    Стрімке накопичення досвіду дитини до 3-х років ставить перед наступним етапом розвитку пам'яті головну задачу - впорядкування, систематизація запам'ятованого матеріалу. Протягом дошкільного віку образна пам'ять залишається провідною та досягає свого розквіту. Дитина активно знайомиться з оточуючим світом, отримує значний обсяг вражень, інформації, які вимагають свого узагальнення,
  5. Розвиток особистості дошкільника
    Дошкільний вік с початковим етапом формування особистості. У дітей виникають такі особистісні новоутворення, як субпідрядність мотивів, засвоєння моральних норм та формування довільної поведінки. Субпідрядність мотивів полягає в тому, що діяльність і поведінка дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у факті так званої боротьби
  6. Розвиток волі у дошкільному віці
    У старшому дошкільному довільність поширюється на всі сфери психіки - її пізнавальні й емоційно-вольові процеси (З. М. Істоміна, Н.Г. Агеносова, О.В. Запорожець), а також і на особистість дитини. Важливою передумовою навчання у школі, на думку О.Є. Кравцової, виступає довільність дитини у сфері спілкування з дорослим, яка складається до 6-7 років. Зокрема, довільність мовленнєвого
  7. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    Вікова динаміка спілкування і спільної діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської
  8. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване
  9. Позаситуативно - ділова форма спілкування дошкільників
    Позаситуативно-ділова форма спілкування з ровесниками починає виявлятись у деяких дітей віком 6-7 років. Водночас тенденція до її появи, елементи цієї форми спілкування складаються у більшості старших дошкільників. Кількість позаситуативних контактів зростає до 50% від усіх взаємодій ровесників. Спілкування з ровесниками значно виходить за межі спільної предметної діяльності. Значні зміни
  10. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
    У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані, лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина. Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку. Дорослий - носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується
  11. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА
    Дошкільне дитинство включає такі періоди: немовлячий - до року (новонароджений до 2 міс); ранній вік - 2,3-й роки життя; дошкільний вік - 4,5,6-й роки життя (4 рік - молодший дошкільник, 5 рік - середній дошкільник, 6 рік - старший
  12. Побутова діяльність у дошкільному віці
    Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів.
  13. Види уваги у дошкільному дитинстві
    За допомогою пізнавальних психічних процесів людина отримує, осмислює, зберігає інформацію про дійсність. У пізнавальній діяльності і сприймання, і пам'ять, і мислення, і уява виступають у єдності. Лише в окремих ситуаціях переважає певний пізнавальний процес. Оточуюча людину дійсність безмежна, тому людина пізнає її крок за кроком, а її пізнавальна діяльність носить організований та спрямований
  14. Рання юність
    Ранній юності властиве зростання самосвідомості. Це усвідомлення своїх якостей і можливостей, потреба звітувати свої вчинки, уявлення про своє місце в житті, усвідомлення себе як особистості. З цим пов'язаний великий інтерес до моральних проблем - щастя й обов'язку і громадських відносин між людьми, любові і дружби. У цьому плані можна говорити про формування моральної свідомості в старшому
  15. Розвиток психічних функцій
    Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають
  16. Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника
    Засвоєння будь-якої діяльності вимагає оволодіння основними компонентами її структури. Якщо дитина володіє всіма цими компонентами, вона здатна виконувати діяльність самостійно, без допомоги ззовні. Структура трудової діяльності відображає загальну структуру діяльності людини, включаючи мотиви, цілі, дії контролю й оцінки, способи виконання дій. У дошкільника формується як внутрішня, так і
  17. Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна
    У рамках діяльносної теорії було виконано багато досліджень зовнішньої та внутрішньої діяльності, умов їх взаємопереходу, закономірностей процесу інтериоризації та екстериоризації, що призвело, врешті-решт, до логічного запитання про те, для чого дитина виконує предметні дії. Відповідаючи на це запитання, Д.Б. Ельконін обґрунтував положення про те, що в процесі розвитку дитини спочатку
  18. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності
  19. Розвиток міркувань дошкільника
    У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...