загрузка...
« Попередня Наступна »

Психолого-педагогічні умови розвитку мислення

У розвитку мислення дитини слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів. Формування мотиваційних компонентів пов'язане із задоволенням та розвитком пізнавальних потреб малюка. Загальними умовами формування у дитини пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання (Лісіна М. І.), позитивне, тепле, інтимне, емоційно забарвлене і виразне ставлення дорослого (В. К. Котирло), діалогічне спілкування з ним. Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим сприяє дитячій ініціативі та самостійності. Ставлення дорослого до дитячих питань багато в чому визначає подальший розвиток мислення. Відповіді на них повинні стимулювати мислення дитини, розвивати її самостійність, пізнавальну активність. Байдуже ставлення дорослого

до питань дитини, або негативна реакція на них різко знижує пізнавальну активність дошкільника.

Адекватним педагогічним прийомом є організація спільного з дорослим чи однолітками пошуку відповідей у процесі експериментування, міркування, спостереження. Дорослому важливо проявити терплячість і розуміння незвичайних пояснень, які дає дошкільник, підтримуючи його прагнення проникнути у сутність предметів і явищ, встановити причинно-наслідкові зв'язки, взнати приховані властивості.

Наприклад, для розвитку допитливості у ранньому віці рекомендуються малюнкові завдання типу «Чим відрізняються?», «Що змінилось?», «Плутанини». Для молодших дошкільників можуть використовуватись завдання, розв'язання яких вимагає активних перетворень обстежуваних предметів: лабіринти, мозаїки, конструктори. Дитина при підтримці дорослого складає загадки, плутанини. Старші дошкільники залюбки включаються у дитяче експериментування. Ось дитина

5-ти років грається у «морський бій» - пускає паперові човники, які швидко тонуть. Дитину це не задовольняє. Важливо щоб дорослий підтримав її активність на усунення небажаних якостей човника, разом з дитиною поміркував, чому це відбувається та як можна їх покращити: використати більш цупкий папір, чи розмістити човник на пенопластовому днищі, чи викласти його фольгою. Чим більше пропозицій подасть дитина, тим краще вона оволодіє пошуковими діями.

Іншою стороною формування мислення виступає озброєння дітей знаково-символічними засобами розв'язання мисленнєвих задач.
трусы женские хлопок
Необхідно працювати над розвитком операцій мислення, чому сприяють завдання на порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з художньою літературою, при організації спостережень, або й спеціальних занять. З цією метою використовують конструювання за зразком, за умовами, за задумом; дидактичні настільні ігри. Для старших дошкільників рекомендуються вправи з використанням предметного матеріалу. Зокрема, розвиткові взаємопов'язаних операцій узагальнення та конкретизації сприяють наступні вправи.

1. Назвати предмети на кожній з карток одним словом. Пропонуємо дітям картки із зображенням різних тарілок (глибока, мілка, велика, маленька), столів (обідній, письмовий, іграшковий) тощо.

2. Розподілити картки з малюнками предметів (наприклад, мак, дуб, гвоздика, троянда, береза, голуб, ялинка, горобець, волошка, синиця) до табличок із узагальнюючим зображенням (квітів, дерев та птахів).

3. Картки - м'яч, сумка, пальто, зошит, пенал, лялька, ручка, ведмедик, шапка - розкласти на відповідні полички шафи з назвами «Одяг», «Навчальне приладдя», «Іграшки».

4. Малюнок з двома колами. У синьому - яблука та груші; у червоному - ромашки і маки. Назвати одним словом, що зображено у кожному колі.

5. Назвати одним словом групу малюнків: а) мак, ромашка троянда; б) чашка, тарілка, миска; в) стіл, стілець, шафа; г) сукня, брюки, сорочка; д) липа, береза, клен; е) морква, капуста, буряк; ж) лялька, ведмедик, м'ячик, машина.

6. Картки із відповідними зображеннями. Відповісти і показати: а) які іграшки ти знаєш; б) які квіти ти знаєш; г) назви різний посуд (тварин, рослини, овочі, фрукти, навчальне приладдя).

Для формування операції групування за однією ознакою (діти раннього віку) рекомендуються такі вправи.

1. Набір різних геометричних фігур двох кольорів і двох розмірів розподілити: а) за кольором; б) за формою; в) за розміром.

2. Розкласти картки: тварини - дикі і свійські, дорослі і маленькі; рослини - квіти, дерева, овочі, фрукти, ягоди.

3. Підібрати відповідні картки до малюнків, де: а) зображено дівчинку з порожнім портфелем, який слід заповнити; б) дівчинка сидить за столом, на якому хліб, пляшка з молоком, а посуду немає.

Формуванню операції групування за двома ознаками (діти 3-7 років) сприяють наступні вправи.

Обладнання: геометричні тіла, різні за кольором і формою (червоні і сині куби і бруски); за кольором і розміром (червоні і сині, великі і маленькі бруски).
Потрібно їх розкласти: а) за кольором і формою; б) за кольором і розміром. Утворяться групи: а) червоні куби; червоні бруски, великі і маленькі; сині куби, сині бруски, великі і маленькі; б) великі червоні бруски; великі сині бруски; маленькі червоні бруски; маленькі сині бруски.

Розвиткові узагальнення сприяють вправи-загадкм на встановлення назви предмета за його ознаками. Наприклад, можна запитати малюка: «Який це предмет? Гладке, скляне, в нього дивляться, воно відображає?», або «Що це - продовгуватий, зелений, росте на полі? Білий, солодкий, твердий?»

Активізують пошукові здібності дитини завдання з неоднозначним розв'язанням. Запитуємо дитину: «Що це може бути - жовта, соковита, запашна?» (диня, груша), або «Що це - продовгуватий, круглий, пише?» (олівець, фломастер). «Коричневий, круглий, блис кучий?» (гудзик, каштан). Після того, як малюк запропонує кілька варіантів відповіді, запитуємо «Що додати до ознак, щоб була одна відповідь?».

Розвитку мислення сприяє прогрес дитини в оволодінні мовленням, розширення її життєвого досвіду. Варто застерегти, що механічне запам'ятовування різноманітної інформації, фрагментарної та хаотичної, копіювання дорослих міркувань не сприятливе для розвитку мислення дошкільника. Головне - формувати мислення, спрямоване на освоєння дитиною довкілля, як складову розвитку творчого ставлення дитини до дійсності (М. М. Подд'яков).

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку мислення дошкільника:

- у розвитку мислення слід забезпечувати гармонійне поєднання його мотиваційних та операційних компонентів.

- загальними умовами формування пізнавальної мотивації є демократичний стиль виховання дитини;

- розвиткові операцій мислення сприяють завдання на порівняння, узагальнення, аналіз у роботі з художньою літературою, при організації спостережень, спеціальних занять;

- у формуванні операцій мислення рекомендуються спеціальні вправи з використанням предметного матеріалу;

- формування мислення повинно спрямовуватись на освоєння дитиною довкілля у контексті розвитку творчого ставлення дитини до дійсності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Психолого-педагогічні умови розвитку мислення"
  1. Структура педагогічних здібностей
    Найбільш повно на сучасному етапі концепція педагогічних здібностей розкрита та розвинена Н.В. Кузьміною. По-перше, всі педагогічні здібності співвіднесені з основними аспектами (сторонами) педагогічної системи. По-друге, педагогічні здібності це «особлива чутливість до об'єкту, процесу і результатів педагогічної діяльності». По-третє,- вони включають у себе не тільки набір, сукупність, а
  2. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини
    Вихідним для розуміння природи психічного розвитку є співвідношення в дитині природного і соціального, вродженого й набутого. Від народження дитина отримує організм з його анатомо-фізіологічною структурою, яка включає морфологічні й фізіологічні властивості та закономірності їх дозрівання, стать, нервову систему, вроджені індивідуальні ознаки (конституція, колір шкіри, волосся, очей, група
  3. Пізнавальні процеси особистості
    Важлива проблема військової психології - дослідження функціонування і розвитку психічних процесів особистості воїна в умовах військової діяльності. Суттєвим завданням є також вивчення їхніх виявів у бойовій обстановці й розроблення відповідних рекомендацій для командирів з метою ефективного управління підрозділами під час виконання ними різноманітних бойових завдань. Пізнавальні процеси - це
  4. Основні закономірності психічного розвитку людини
    Психічний розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини - це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди - сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку
  5. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
    Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних, оцінюючих. Вони підпорядковані відповідним цілям та спрямовані на вирішення різноманітних педагогічних задач. Дослідники педагогічної діяльності (Н.В. Кузьміна, О.І. Щербаков, В.В.
  6. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання)
    Розвиток живих істот у процесі індивідуального життя називають онтогенезом. Він полягає у змінах, що носять закономірний, послідовний, прогресивний характер, як рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її структурне та функціональне вдосконалення. Онтогенез відбувається у різних напрямах, а саме: 1) як становлення організму - морфофізіологічний онтогенез; 2) розвиток людини як
  7. Додаток А
    Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України КВАЛIФIКАЦIЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Практичний психолог Посадові обов'язки Бере участь в організації освітньо-виховного процесу з метою
  8. Психолого-педагогічні умови розвитку волі
    Воля належить до вищих психічних функцій особистості, відіграє важливу роль у становленні спрямованості як центрального компоненту структури зрілої особистості. Розвиток волі дошкільника значною мірою зумовлений характером та змістом виховних впливів дорослого. Робота вихователя над формуванням складових волі дитини повинна проводитись постійно на основі найновіших досягнень дитячої
  9. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті
    Мимовільне запам'ятовування забезпечується включенням матеріалу в предметну і пізнавальну діяльність. Немовлячий вік. Вроджену здатність дитини до запам'ятовування необхідно розвивати у процесі безпосередньо-емоційного спілкування дорослого і малюка. Приблизно з 6-ти місяців спілкування повинно будуватись на основі маніпулювання дитини з предметами, яке створює сприятливі умови для
  10. Список використаної літератури
    Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 64 с. 2. Брехман И.И. Валеологія - наука о здоровье. - М.: Физкультура й спорт, 1990.-208с. 3. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології. - К.: ІЗМН, 1997. - 224 с. 4. Войтенко В.П. Здоровье здоровых. - Киев: Здоровье, 1991. - 248 с. 5. МартыненкоА.В., Валентин Ю.В., Подлесский В.А. идр.
  11. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника
    У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виникнення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...