загрузка...
« Попередня Наступна »

Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті

Мимовільне запам'ятовування забезпечується включенням матеріалу в предметну і пізнавальну діяльність.

Немовлячий вік. Вроджену здатність дитини до запам'ятовування необхідно розвивати у процесі безпосередньо-емоційного спілкування дорослого і малюка. Приблизно з 6-ти місяців спілкування повинно будуватись на основі маніпулювання дитини з предметами, яке створює сприятливі умови для збагачення чуттєвого досвіду дитини. Спираючись на зацікавленість малюка оточуючими предметами, діями дорослого із ними у ході побутових процесів по догляду за дитиною, необхідно знайомити малюка зі всіма використовуваними предмета- ми шляхом чіткого проговорювання їх назв, показу способу їх застосування. Дорослий коментує свої дії з предметами, їх послідовність:

«Що нам потрібно для купання? Візьмемо наш рушничок. Він такий пухнастий! А де наше мило? Перевіримо температуру води. Ось градусник». При цьому дорослий висловлює виражає своє позитивне ставлення до виконуваних дій, до предметів. Мовлення його чітке, тон лагідний, не голосний, будується у формі діалогу. Дорослий демонструє відкритість, готовність прийняти допомогу дитини, підтримати її прагнення до співдії. Діючи з предметами, дорослий кожен раз називає їх і показує дитині. Багаторазове повторення побутових процесів по догляду за дитиною, а також організація сприймання дитиною свого оточення сприяє запам'ятовуванню дитиною вигляду предмету, а згодом і його назви. Так, дитина ще не вміє називати предмет словом, а вже показує його дорослому, коли той запитує «Де ...?»

Таким чином, важливою умовою, що забезпечує мимовільне запам'ятовування і відтворення, накопичення досвіду життєдіяльності, спілкування, пізнання, виступає режим дня.

Ранній вік. Дорослий уважно стежить за процесом наслідування дитиною його дій та слів. Виправляє неправильне їх виконання, показує, як слід, досягаючи правильного повтору. Слово, яке не дається дитині у вимові, слід кілька разів повторити, спонукати дитину до правильної його вимови.

Значні резерви для розвитку пам'яті містить робота з дитячою літературою. Супровід дорослим різних моментів життя дитини читанням напам'ять віршиків, проговорюванням скоромовок призводить до того, що дитина також запам'ятовує та відтворює їх.
трусы женские хлопок
Читання казок, оповідань, супроводжуване показом ілюстрацій сприяє розвиткові не тільки словесної, але й образної та емоційної пам'яті. Слід враховувати потребу дитини у предметній діяльності та супроводжувати прочитане зображенням відповідних дій, показуючи, як у героя літературного твору покотився м'ячик, або як він будував місток чи їхав на машині тощо.

Поступово дитину привчають до опрацювання запам'ятовуваного матеріалу за допомогою спостереження. Дорослий звертає увагу малюка: сьогодні пішов дощик, тому ми підемо до дитячого садка під парасолькою; на галявинку прилетіло багато пташок, бо туди мама розсипала хлібні крихти. Варто подбати про те, щоб у процесі спостереження дитина навчалась встановлювати причинно-наслідкові зв'язки: на годівничку пташки прилітають тоді, коли туди покладеш корм. Проводити спостереження потрібно і організовуючи продуктивну діяльність дітей. Наприклад, щоб намалювати яблучко, подивимось, з яких частин воно складається, яку форму та забарвлення має. Спрямовуючи увагу малюка на різні сторони об'єктів, організовуючи діяльність дітей по їх обстеженню, коментуючи дії свої та дитини, вихователь забезпечує формування повного і точного образу пам'яті.

Таким чином, активізація сенсорно-перцептивної, а згодом і розумової активності дитини виступає найважливішою умовою мимовільного запам'ятовування.

Запам'ятовуваний матеріал повинен викликами інтерес, емоції, особливо інтелектуальні почуття (здивування, задоволення від відкриття, захоплення, сумнів). Водночас, діє психологічна закономірність щодо впливу емоцій на продуктивність діяльності: підвищують її тільки переживання середньої сили. Тому надмірно емоційний матеріал залишає в пам'яті дитини невиразні, аморфні образи. Включення дитини у чимдалі різноманітніші види діяльності, надання простору для її активності сприяє збереженню та використанню того, що вона запам'ятала. Засвоювані дитиною навички побутової діяльності

та самообслуговування легко руйнуються при порушеннях звичного режиму організації дитячої життєдіяльності, тому дорослий повинен забезпечити їх стабільність.

Особливу увагу у віці 3-7 років слід приділяти розвиткові елементів довільної пам'яті. Перші з них з'являються при постановці мнемічних задач дорослим.
Спочатку це задача «пригадай», а потім

«запам'ятай». Найлегше дитина пригадує події, назви слів, осіб, яких нещодавно сприймала: кого бачили вчора у зоопарку? хто прилітав до нас на підвіконня сьогодні вранці? Навчаючи дитину довільному відтворенню, дорослий пояснює зв'язок із моментом запам'ятовування. Так, під час сприймання матеріалу, дорослий ставить задачу «подивись (послухай) уважно, бо потрібно буде згадати». Наприклад, під час прогулянки у парк вихователь спрямовує увагу дітей на роздивляння дубового листочка, ставить задачу запам'ятати, якого він кольору і форми, тому що діти будуть потім його малювати.

Високі можливості довільної пам'яті дошкільника виявляються у сюжетно-рольовій грі, тому дорослий повинен створювати всі умови для її розвитку. Під час відвідування пошти також показує і розпові- дає, що слід запам'ятати, щоб потім діти організували гру «У пошту». Дидактичні впливи повинні подаватись в ігровій формі, або вплітатись у гру. Поява ігор з правилами ставить перед дітьми вимогу ці правила запам'ятати та керуватись ними протягом гри.

Для старших дошкільників постановка мнемічних задач ускладнюється, вона стає більш конкретною та варіативною: віршик треба запам'ятати напам'ять, оповідання своїми словами, щоб переказати. Дітям можна доступно пояснити, як потрібно вчити віршик напам'ять. Найбільш ефективний спосіб запам'ятовування, коли сприймання чергується із відтворенням. Дітей слід привчати до принципу «зрозумів, тоді запам'ятай», розкривати порядок запам'ятовування значного за обсягом матеріалу, поділяючи його на частини. Доцільно порівнювати результати відтворення із зразком, спонукаючи до оцінки ровесників і самооцінки.

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті:

- для дітей до чотирьохрічного віку актуальним є створення умов для розвитку мимовільної пам'яті;

- у розвитку мимовільної пам'яті найважливішою умовою є активізація сенсорно-перцептивної та розумової активності дитини;

- для дітей 3-7 років на перший план виходить задача формування елементів довільної пам'яті шляхом постановки перед дітьми різноманітних та чимдалі складніших мнемічних задач.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті"
  1. Структура педагогічних здібностей
    Найбільш повно на сучасному етапі концепція педагогічних здібностей розкрита та розвинена Н.В. Кузьміною. По-перше, всі педагогічні здібності співвіднесені з основними аспектами (сторонами) педагогічної системи. По-друге, педагогічні здібності це «особлива чутливість до об'єкту, процесу і результатів педагогічної діяльності». По-третє,- вони включають у себе не тільки набір, сукупність, а
  2. Додаток А
    Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України КВАЛIФIКАЦIЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Практичний психолог Посадові обов'язки Бере участь в організації освітньо-виховного процесу з метою
  3. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини
    Вихідним для розуміння природи психічного розвитку є співвідношення в дитині природного і соціального, вродженого й набутого. Від народження дитина отримує організм з його анатомо-фізіологічною структурою, яка включає морфологічні й фізіологічні властивості та закономірності їх дозрівання, стать, нервову систему, вроджені індивідуальні ознаки (конституція, колір шкіри, волосся, очей, група
  4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
    Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме: перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних, оцінюючих. Вони підпорядковані відповідним цілям та спрямовані на вирішення різноманітних педагогічних задач. Дослідники педагогічної діяльності (Н.В. Кузьміна, О.І. Щербаков, В.В.
  5. Список використаної літератури
    Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 64 с. 2. Брехман И.И. Валеологія - наука о здоровье. - М.: Физкультура й спорт, 1990.-208с. 3. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології. - К.: ІЗМН, 1997. - 224 с. 4. Войтенко В.П. Здоровье здоровых. - Киев: Здоровье, 1991. - 248 с. 5. МартыненкоА.В., Валентин Ю.В., Подлесский В.А. идр.
  6. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника
    У процесі формування етичної свідомості й моральної поведінки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виникнення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовується на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше
  7. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту
    Вікові особливості темпераменту виявляються у всіх дітей порізному. Навіть діти - представники одного типу темпераменту розрізняються у своїй поведінці та реакціях. Як відзначав М. І. Касаткін, за 25 років вивчення ранніх умовних рефлексів у немовлят він не зустрічав двох дітей з абсолютно однаковими властивостями нервової системи. Водночас, представники одного типу темпераменту мають між
  8. В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення, 2002
    Матеріал курсу лекцій з проблем морально-психологічного забезпечення відповідає програмам навчальних дисциплін "Військове навчання і виховання", "Військова психологія", "Організація виховної роботи", "Морально-психологічне забезпечення життєдіяльності військ", "Психолого-педагогічні проблеми виховної роботи" для курсантів, студентів і офіцерів. Книга містить теоретико-методологічний і методичний
  9. Загальне поняття про психологію виховання
    Виховання складає важливу функцію суспільства. Економічне й національно-духовне відродження України неможливе без переосмислення його складових - виховання нової людини ік особистості. Виховання становить головну внутрішню утність навчання і грунтується на трьох складових: діяльності, спілкуванні, взаєминах. Однозначного підходу до виховання сьогодні немає ні у вітчизняній науці, ні у
  10. План
    Методологічні основи валеології. Об'єкти валеології,задачі,напрямки розвитку. 2. Адаптація,реактивність організму. Концепція стресу за Г.Селье. Практичні додаткові теорії. 3. Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ, розвитку захворювань серцево-судинної
  11. Контрольна робота. Контрольна робота з валеології, 2010
    Методологічні основи валеології. Об'єкти валеології, задачі, напрямки розвитку. Адаптація, реактивність організму. Концепція стресу за Г. Селье. Практичні додаткові теорії. Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ, розвитку захворювань серцево-судинної
  12. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ Й УМОВИ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
    ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ Й УМОВИ ЇХ АКТИВІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВІЙ
  13. ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЗАЛАГОДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛАХ
    ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЗАЛАГОДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ВІЙСЬКОВИХ
  14. Предмет і структура дитячої психології
    Дитяча психологія є окремою частиною вікової психології, що вирізняється самостійним предметом досліджень. Цей предмет задається тим відтинком індивідуального життєвого шляху особистості, який прийнято називати дитинством. У навчальних посібниках і підручниках з назвою «Дитяча психологія» знаходимо різне трактування поняття дитинства. Так, у навчальному посібнику за авторством Г.О.Люблінської
  15. Грибан В.Г.. Валеологія, 2011
    Зміст Від автора Поняття про валеологію. Об'єкт, Метед та методологічні основи, шсторія розвитку науки Валеологія як наука Здоров'я та хвороба Об'єкт валеології Методологічні основи валеології Основні завдання валеології початок та історія розвитку валеології Дефініції та понятійний апарат Вплив екологічних факторів на здоров'я людини Людина та її Здоров'Я з
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...