Головна |
« Попередня | Наступна » | |
"Психолого-акмеологічні критерії соціально-психологічної реабілітації підлітків в трудовому колективі» |
||
На основі вивчення наукової літератури з проблеми було проаналізовано основні концепції та підходи до прогнозу, діагностики та корекції девіантної поведінки у підлітків, обгрунтовано методику, критерії, рівні провідних психолого-акмеологічних компонентів, за допомогою яких були проведені емпіричні дослідження. Показано, що на поведінку підлітка істотний відбиток накладають стійкі психологічні якості, до яких, перш за все, відносять характер; саме він визначає ставлення людини до оточення, що реалізується в поведінці, до себе і до дорученої справи . Крім того, на самореалізацію підлітків і їх відношення до життя, істотний вплив робить мотивація, яка визначає напрямок його розвитку в бік невдахи, або ж успішного суб'єкта. Виходячи з цього, ми досліджували характерологічні особливості (методика 16-ФЛО Кеттелла, форма С), що превалюють психічні властивості і стани (методика FPI), акцентуації характеру (методика К.Леонгарда-Х.Смішека) і мотивацію досягнення (методика Мехрабіані) у підлітків з різними типами поведінки (рис. 4).
Рис.4. Характерологічні особливості у підлітків з різними типами поведінки (за методикою 16-ФЛО Кеттелла)Виявилося, що підлітки з делінквентною поведінкою , в порівнянні з підлітками з нормативним типом поведінки, мають достовірно вищі показники за факторами F (безпечність), I (м'якість), L (підозрілість), M (мрійливість), O (тривожність), Q4 (напруженість), а також достовірно нижчі показники за факторами A (товариськість), B (інтелектуальність), C (емоційна врівноваженість), G (нормативність поведінки), Q3 (самоконтроль) (рис. 4). Тобто підлітки з делінквентною поведінкою мають наступні риси характеру: вони володіють багатою уявою, занурені в себе, схильні не звертати уваги на практично важливі речі і справи, не стримані в поведінці; напружені, напружені, неспокійні , дратівливі і нетерплячі, імпульсивні і безтурботні. У них часто переважає знижений настрій, знижений рівень абстрактного мислення. Мають низький самоконтролем, у них недостатній рівень інтеграції та обдуманості поведінки. Вони погано організовані, часто не доводять справу до кінця. Схильні не рахуватися з загальноприйнятими нормами. Часто дотримуються своїх спонукань. Підкоряються власним пристрастям. Схильні до іпохондрії. Аналіз показників, отриманих за опитувальником FPI, призначеному для діагностики станів і властивостей особистості, які мають першорядне значення для прогресу соціальної адаптації та регуляції поведінки, дозволив виявити таку картину (мал. 5).
Рис. 5. Психічні властивості і стани у підлітків з різними типами поведінки (за методикою FPI) Підлітки з делінквентною поведінкою володіють достовірно вищими показниками невротичности (p < 0,05) , спонтанної агресивно-сти (p < 0,05), дратівливості (p < 0,05), екстравертірованності (p < 0,05) та емоційної лабільності (p < 0,05). Таким чином, підлітки з делінквентною поведінкою мають тен-денця до невротичних реакцій, агресивні, дратівливі, вони більш Екстравертований; для них характерні часті коливання настрою, підвищена збудливість. Підлітки з нормативним типом поведінки менш схильні невротичних зривів, вміють стримувати свої агресію і дратівливість, більш интровертированному, вміють володіти собою. Аналіз акцентуації характеру в групах підлітків з різними типами поведінки показав наступне (табл. 5). Таблиця 5 Акцентуації характеру у підлітків з різними типами поведінки
Підлітки з нормативним типом поведінки мали достовірно нижчі показники за наступними шкалами методики К.Леонгарда-Х.Смішека - демонстративності, педантичності, застрявання, збудливості, гипертимности і аффективности (при p < 0.05 по всіх перерахованих шкалами). При цьому важливо відзначити, що акцентуація характеру (у легкого ступеня) у групі підлітків з нормативним типом поведінки відзначалася лише за наступними шкалами: демонстративність, застрявання, дістімний, циклотимность, емотивність. У групі ж підлітків з делінквентною поведінкою акцентуації характеру носили більш виражений характер і відзначалися за шкалами демонстративності, застрявання, гипертимности, циклотимность, аффективности і емотивності. Тобто підлітки з нормативним типом поведінки, в порівнянні з групою підлітків з делінквентною поведінкою, відрізняються меншою демонстративністю поведінки, вони більш гнучкі в поведінці, менш імпульсивні, контролюють свої потяги, в міру заповзятливі й активні, більш емоційно стійкі. Ці дані вказують на необхідність цілеспрямованого розвитку всіх компонентів структури особистості підлітка як важливого чинника успішності соціально-психологічної адаптації. У цій же главі представлені результати дослідження оцінки психічного здоров'я у підлітків з делінквентною поведінкою, що працюють на майданчиках спеціалізованого підприємства, що свідчать про протікання адаптаційних процесів у них. Наведено теоретичні основи і результати багатовимірної математико-статистичної оцінки внеску основних компонентів психолого-акмеологічного супроводу в успішність соціально-психологічної адаптації підлітків з делінвкентним поведінкою, що працюють на спеціалізованому підприємстві. Були розраховані дисперсійні моделі залежності успішності соціально-психологічної адаптації підлітків від рівня основних компонентів психолого-акмеологічного супроводу трудового процесу, залученості підлітків у колективний трудовий процес і опори делінквентна підлітків на сімейне виховання. Дані дисперсійного аналізу показали, що незалежні змінні - психолого-акмеологичне супровід трудового процесу і залученість в колектив і їх взаємодію пояснюють дисперсію параметра - соціально-психологічну адаптацію у підлітків на 71,5%. Ступінь їх впливу значима (р < 0,0001). З контрольованих факторів найбільший вплив робить фактор психолого-акмеологичне супровід трудового процесу (p < 0,006) і в меншому масштабі - фактор залученість в колектив (p < 0,036) і взаємодія зазначених факторів з рівнем значущості р < 0,04 (табл.6, рис . 6). Крім того, дані аналізу вказують на відсутність достовірної зв'язку межу прийняттям сімейних цінностей та можливістю соціалізації (р < 0,085). Таблиця 6 Оцінка ефектів міжгрупових факторів
Рис. 6. Середні значення рівня соціально-психологічної адаптації на різних поєднаннях рівнів факторів «Опора на сімейні цінності», «Психолого-акмеологичне супровід трудового процесу» Проте вирішальним фактором соціалізації повинно бути саме психолого-акмеологичне супровід трудового процесу, яке являє собою єдиний процес з розумовим і моральним вихованням (комплексний підхід до розвитку) і крім психологічного супроводу включає наступні елементи розвитку: прищеплення з дитячих років трудових навичок, звички до праці, працьовитості, поваги до трудящого людині і результатами його праці, виховання почуття відповідальності за спільну справу, колективізму, свідомості громадського обов'язку, свідомого ставлення до трудової дисципліни, неприйняття і викорінювання егоїзму; розвиток моральних стимулів до праці, щоб з обов'язку працю поступово перетворювався на життєву потребу людини. За результатами дисперсійного аналізу високий рівень психолого-акмеологічного супровід трудового процесу має достовірну прямий зв'язок з соціально-психологічною адаптацією підлітка. У той час як опора на сімейні цінності не надає детерминирующего впливу на рівень соціально-психологічної адаптації. Для розробки методики оцінки інтегрального показника психічного здоров'я підлітків з делінквентною поведінкою нами використовувалися обгрунтовані В.А. Кулгановим (1994) методичні принципи та науково-практичні рекомендації з оцінки психічного здоров'я. Відповідно з ними на першому етапі нами було визначено комплекс найбільш інформативних ознак для оцінки стану психічного здоров'я у підлітків (табл.7). Таблиця 7 Ступінь значущості ознак психічного здоров'я у підлітків з делінквентною поведінкою
Як видно з таблиці 7, у перелік найбільш важливих психологічних ознак увійшло 14 показників, середній бал кожного з них був вище 2,5 балів (при 4-х бальною шкалою оцінок від 0 до 3), а вагові коефіцієнти їх знаходилися в інтервалі від 0,06 до 0,05. Ці ознаки з урахуванням їх рангової значущості були використані нами для обчислення стану психічного здоров'я у підлітків з делінквентною поведінкою за запропонованим В.А. Кулгановим алгоритмом. На другому етапі за допомогою математичної процедури зваженого усереднення ці ознаки об'єднувалися в інтегральний показник - індекс психічного здоров'я (ІП) підлітків з делінквентною поведінкою, що представляє собою одне число в діапазоні від 0 до 100 умовних одиниць. Для формування індексу психічного здоров'я нами використовувався діагностичний алгоритм у вигляді такої формули: X=100 - (0.3 * X1 + 0.3 * X2 + 0.4 * Х3 + 0.4 * Х4 + 0,5 * X5 + 0.6 * Х6 + 0.8 * X7 + 1.0 * X8 + 1.1X9 + 1.2 * Х10 + 1.3X11 + 1.4 * X12 + 1. 5 * X13 + 1.8 * X14, де X - значення психологічного показника в балах (від 0 до 5). Обчислюване за цією формулою значення ІП являє собою одне число, що відбиває ступінь психічного здоров'я підлітка з делінквентною поведінкою, які проходять реабілітацію на спеціалізованому підприємстві в діапазоні від 0 до 100 ум. од. При цьому, якщо всі значення клінічних показників відповідають 0 балів, то ІП дорівнює 100 ум. од., причому кожному значенню ІП в інтервалі відповідає єдина комбінація значень показників. Таким чином, нами був обгрунтований алгоритм оцінки психічного здоров'я у підлітків з делінквентною поведінкою, що працюють на майданчиках спеціалізованого підприємства. Ступінь відхилення підлітка від норм соціальної прийнятності пов'язана з інтегральним критерієм успішності діяльності підлітка в трудовому колективі. Це послужило підставою розробки статистичних моделей прогнозування успішності процесу реабілітації підлітків за результатами оцінки належності їх до специфічної групи підлітків, схильних до скоєння протиправних вчинків. Множинний регресійний аналіз проводився за допомогою пакета прикладних програм Statistica. Розробка такої моделі здійснювалася поетапно. На першому етапі проводилася первинна статистична обробка масиву даних (розрахунок параметрів розподілу первинних і похідних соціально-психологічних, структурно-психопатологічних, психофізіологічних і клінічних показників стану підлітка, аналіз їх і оцінка характеру розподілу емпіричних кривих; їх нормування за допомогою процентилей). У результаті були отримані таблиці переведення сирих оцінок у бали за 5-бальною шкалою для соціально-психологічних, структурно-психопатологічних і за 9-бальною шкалою для психофізіологічних і клінічних показників. Для визначення ступеня інформативності показників, що диференціюють групи підлітків по делинквентной спрямованості та виключення дублюючих показників, були проведені кореляційний і факторний аналіз нормованих оцінок по блоках показників, що характеризують: 1) інтегральний показник психічного здоров'я (анамнестичні дані, наявність діагностованою Психоорганічний патології, виявлення огранічні особистісні розлади) ; 2) стан емоційно-вольової сфери (схильність до відхиляється, агресивність, імпульсивність), 3) психічний статус (показники самопочуття, активності і астенії), 4) індивідуально-психологічні особливості (шкали СМИЛ, 16PF, EPI), 5) рівень фізичного розвитку та стану здоров'я (працевтрати за останній рік, результати вхідного контролю фізичної підготовки); 6) інтелектуальний потенціал (методика Равена); 7) експертні оцінки соціально-психологічної адаптації (рецидив). Підсумок факторного аналізу блоків показників - виділення тих з них, які мали максимальні ваги в головних компонентах, що описують плеяди показників, тобто відрізнялися високою інформативністю. Саме вони і були використані для подальшого аналізу, мета якого - оцінка відношення залежності показників соціально-психологічної адаптації та показників, що характеризують ймовірність розвитку делінквентної поведінки у підлітків, які проходять реабілітацію на майданчиках спеціалізованого підприємства «Нове покоління» . Це дозволило сформувати комплекс факторів-детермінант делінквентної поведінки у виділених груп підлітків, на основі якого побудована оптимальна модель (за програмою STATISTICA). Дисперсійний аналіз свідчить про високі якості прогностичної моделі, отриманої за аналогічним параметрам. Модель має достатню інформаційну здатність. Її коефіцієнт детермінації (R-квадрат) дорівнює відповідно 0,87. Рівень значимості (p) при оцінці за критерієм Фішера варіюють від 0,00 до 0,01. Для вирішення поставленого завдання був використаний покроковий багатофакторний регресійний аналіз, результати якого представлені в табл. 8. Таблиця 8 Модель покрокового регресійного аналізу на критерій (12 ітерацій) "Реабілітаційний потенціал соціалізації"
З таблиці видно, що коефіцієнти регресії в моделі для залежної змінної Y "Реабілітаційний потенціал соціалізації" мають високу достовірність (табл. 8). У моделі кожному параметру визначений ранг (прогностична значимість), який вказує, в якому порядку стоять параметри за значимістю прогнозу групи (табл.9). Таблиця 9 Якісні та кількісні параметри моделі (14 ітерацій)
Відома логістична функція. Y=exp (?) / (1 + exp (?)), Де ?=А1 * Х1 + А2 * Х2 + А3 * Х3 + А4 * Х4 + А5 * Х5 + А6 * Х6 + А7 * Х7 + А8 * Х8 + А9 * Х9 + В Підставивши коефіцієнти з таблиці отримаємо: ?=0,09 * Х1 - 13,35 * Х2 + 0,06 * Х3 + 0,15 * Х4 + 3,18 * Х5 + 0,34 * Х6 + 0,05 * Х7 + -0,82 * Х8 - 3,45 * Х9 -32,68 Виходячи з оцінки?, Можливо здійснити ймовірність прогнозу результату реабілітації підлітка з делінквентною поведінкою або за формулою Y=exp (?) / (1 + exp (?)), Або по логістичної кривої. Щоб скористатися моделлю і оцінити ймовірність приналежності підлітка до виділеної групі і, як наслідок, оцінити можливості соціально-психологічної адаптації підлітка, необхідно за реальними даними розрахувати? (Вісь абсцис), а потім по логістичної кривої визначити приналежність підлітка до групи специфічного прогнозу (вісь ординат) (рис.7).
Рис. 7. Логістична функція Так як логістична крива стандартна, також можна використовувати ключові значення? для оцінки прогнозу результату реабілітації делінквентної підлітка (виняткова злочинна спрямованість - 1-я група):? <-2,94 - Ризик потрапляння підлітка в першу групи менше 5%;? < 0 - ризик потрапляння підлітка в першу групи менше 50%;?> 0 - ризик потрапляння підлітка в першу групи більше 50%;?> 2,94 - ризик потрапляння підлітка в першу групи більше 95%. Дана модель має високу чутливість, специфічністю і діагностичної точністю на рівнях більше 90%. Таким чином, запропонована модель дозволяє виявити підлітків з делинквентной спрямованістю і проводити з ними заходи щодо психолого-акмеологічних супроводу. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "« Психолого-акмеологичні критерії соціально-психологічної реабілітації підлітків в трудовому колективі »" |
||
|