загрузка...
« Попередня Наступна »

Психологічний аналіз дисциплінарної провини

У процесі аналізу стану військової дисципліни командирові (начальникові) особливу увагу слід приділяти вивченню правопорушень, які характерні для підрозділу (частини) або мають тенденцію до зростання. Для об'єктивного обліку правопорушень та ухвалення рішень щодо них командирові необхідно кваліфікувати кожне скоєне правопорушення.

Під правопорушенням розуміють недотримання військовослужбовцями правил поведінки, встановлених законом та іншими нормативними актами. Воно може полягати у здійсненні забороненої дії або, навпаки, у невиконанні визначеного законами та іншими документами службового обов'язку.

Аналіз провини військовослужбовця, які поділяються на злочини, події, порушення військової дисципліни і громадського порядку, в Збройних силах України рекомендується здійснювати із врахуванням основних вимог наказів міністра оборони - № 40 від 6 лютого 2001 р. та № 36 від 21 січня 2001 р.

Злочин -- це передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне провинне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Подія - це випадок, наслідком якого є загибель або тяжке каліцтво людей (за висновками судово-медичної експертизи), заподіяння значної шкоди або інші тяжкі наслідки за відсутністю в діях особи складу злочину.

Порушення військової дисципліни і громадського порядку - це правопорушення, яке не містить складу злочину.

Командирові та його заступникові з виховної роботи доводиться досить часто здійснювати аналіз порушень військової дисципліни та громадського порядку, які не містять складу злочину. Аналіз дисциплінарної провини рекомендується провадити у такій послідовності.

Спочатку слід з'ясувати об'єктивну характеристику провини та обставин її скоєння. Це:

1. Час і тривалість.

2. Місце провини.

3. Присутні під час провини (свідки, потерплі та інші причетні до провини воїни).

4. Суть імовірної провини:

- Що порушено?

- Як кваліфікується?

- Які технічні засоби і матеріальні цінності використовувалися?

- Чи мав місце матеріальний або інший збиток?

- Яким є вид і обсяг провини?

5. Коли і в який спосіб стало відомо про провину?

6. Хто вчинив провину?

7. Що зроблено для встановлення осіб, причетних до провини? Підготовка до всебічного вивчення провини.

1. На які запитання варто отримати відповідь?

2. Які дані особистості військовослужбовця у його взаєминах із товаришами по службі доцільно мати під час вивчення провини?

3. Кого слід залучити для з'ясування обставин і суті провини?

4. Як і коли доцільно провести діагностичну бесіду з можливим порушником військової дисципліни?

Провідне місце в процесі вивчення соціально-психологічних умов провини посідає морально-психологічний аналіз, який передбачає з'ясування:

1) мотиву, мотивації провини та її ступеня:

- умисне, злісне порушення військового порядку чи, навпаки, невмисне;

- необережність (недбальство, неохайність, забудькуватість та ін.
трусы женские хлопок
);

- сильне душевне хвилювання (страх, обурення, образа, ображене почуття честі та власної гідності);

- перевищення меж необхідної оборони;

- незнання порядку служби в умовах, коли воїн мусить і може вивчити відповідні вимоги;

2) обставин, які пом'якшують провину:

- нечітке керівництво командиром (начальником), помилки, допущені ним при постановці завдань та організації діяльності підлеглого;

- безконтрольність, попускання, низька вимогливість, безкарність, окозамилювання командирами (начальниками);

- погано поставлене вивчення статутів, недоліки у правовій пропаганді;

- неефективна виховна робота у підрозділі, низька згуртованість колективу, негативний МПС особового складу, наявність нездорової колективної думки;

- наявність у колективі негативних традицій, які підтримують ці провини;

3) обставин, які збільшують провину:

- провина здійснюється не вперше;

- порушення дисципліни мало місце під час виконання службових обов'язків;

- провина була скоєна у нетверезому стані; - мала місце співучасть у груповій провині;

- мали місце великі негативні наслідки провини.

З'ясування морально-психологічних наслідків провини і реакції на неї. Для цього слід отримати відповіді на такі запитання:

- Кому і яка морально-психічна шкода була нанесена цією провиною?

- Який вплив вона здійснила па внутрішньоколективний статус військовослужбовця і його стосунки з товаришами по службі?

- Які є або можливі у зв'язку із провиною зміни в дотриманні норм і правил військової дисципліни особовим складом підрозділу, в його морально-психологічному кліматі?

Виявляється також внутрішня реакція військовослужбовця на здійснену ним провину, яка може мати такі форми:

- задоволеність досягненням поставленої мети та отриманого результату;

- каяття, докори сумління, почуття сорому, провини і жалю;

- надмірно емоційна реакція (страждання, переживання безповоротності вчиненого, страх перед покаранням).

Колективно-групова реакція на провину може набути таких форм:

- осуд особового складу;

- байдужість;

- непоміченість;

- спостерігаються ознаки співчуття;

- жалю;

- підвищення внутрішньо-колективного статусу військовослужбовця;

- є прикладом для інших, провокує аналогічні або інші порушення дисципліни.

На основі морально-психологічної характеристики провини командир (начальник) визначає її наслідки та реакцію на неї.

- Кому і яку морально-психологічну шкоду було заподіяно, який вплив провини на взаємини порушника з товаришами по службі?

- Психологічну реакцію воїна на особисту провину: почуття сорому, жалю, страх перед покаранням?

- Колективну реакцію на провину:

- має місце засудження особовим складом провини чи ні;

- чи співчувають порушникові дисципліни;

- чи може провина стати прикладом для інших?

Наприкінці робляться загальні висновки щодо провини і визначаються:

- мотив провини;

- фактори провини;

- міра вини самого військовослужбовця;

- міра покарання або іншого виховного впливу;

- ступінь усвідомлення військовослужбовцем своєї вини;

- заходи подальшої виховної роботи з винуватцем.


У мотивації протиправної поведінки військовослужбовців можуть мати місце мотиви імпульсивного і ситуаційного характеру, показного самоутвердження, групової поведінки, а також мотиви, які обумовлені користолюбством, вигодою, помстою.

Розрізняють три групи факторів, які впливають на протиправну поведінку військовослужбовців: соціальні; психологічні; біологічні.

Головну роль серед соціальних факторів, що впливають на формування особистості військовослужбовця-правопорушника, відіграють родина і соціально-неґативне зовнішнє оточення. При цьому несприятливий соціальний вплив справляють такі детермінанти, як: виховання в неповній родині; алкоголізм батьків; аморальний спосіб життя батьків; систематичні конфлікти в родині; злочинність серед батьків; несприятливі матеріально-побутові умови; вплив неформальної групи з антисоціальними тенденціями.

Панівні Інтереси та ідеали юнаків, які складаються під впливом негативного родинного і зовнішнього мікросередовища, часто вступають у суперечність з етичними і правовими нормами суспільства, а в умовах армії виявляються у вигляді порушень військової дисципліни та правопорушень.

До психологічних факторів, які впливають на формування поведінки військовослужбовця-правопорущника, можна віднести особливості характеру та інші індивідуально-психічні особливості воїна, коли у нього виявляється менша стійкість щодо несприятливого впливу специфічних соціальних факторів, а також безпосереднього оточення.

Біологічні особливості особистості самі по собі порушень військової дисципліни не породжують, але впливають на динаміку поведінки людини. В певних умовах під час тривалої відсутності можливостей задовольнити важливі біологічні потреби відбувається їх актуалізація з наступним формуванням пошукової поведінки, яка спрямована на задоволення цих потреб. Ця поведінка може мати протиправний характер.

Отже, для якісного здійснення МПЗ військової дисципліни і профілактики правопорушень необхідна системна робота багатьох категорій командирів (начальників). Ця робота не терпить шаблонності, виходячи з конкретних обставин вона має бути водночас і конкретною і творчою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Психологічний аналіз дисциплінарної провини"
  1. Методика аналізу стану військової дисципліни в підрозділі
    Аналіз стану військової дисципліни - це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та законодавством України, з метою встановлення реального стану військової дисципліни, виявлення причин її порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів щодо її поліпшення. Водночас з вивченням стану
  2. Основні напрями роботи посадових осіб військової частини щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями
    Ця робота мусить мати комплексний, системний, послідовний і науковий характер. До неї мають залучатися всі категорії командирів (начальників) та їхніх заступників. Безперечно, особлива роль тут належить військовим психологам, які мають виступати координаторами психологічних заходів щодо профілактики порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями. Ефективність цієї роботи залежить
  3. Додатоки
    Додаток 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ Формула темпераменту (за А. Бєловим) Обіжник-Айзенка Оцінка комунікативних та організаторських здібностей (за Б. Федоришиним) Обіжник FPI Психологічна характеристика темпераменту Оцінка рівня нервово-психічної стійкості (методика «Прогноз» за В. Бодровим) Додаток 2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДОСЛІДЖЕННЯ
  4. Мораль та її соціально-психологічна детермінація. Психологічне підґрунтя моральності особистості
    Мораль є тією частиною філософії, яку значно більше тлумачать, але щонайменше виконують А.Б.Княжнін Проблема сучасного суспільства - падіння морального рівня людей - загальна причина багатьох соціальних проблем. Частково проблема моральності пов'язана з економічними труднощами, але в будь-якому випадку психологія не може залишатися осторонь від процесів, які протікають у суспільстві та
  5. Основні фактори формування особистості
    Психологи зазначають, що людина як біологічна істота народжується один раз, але як особистість - двічі. Вперше тоді, коли дитина починає говорити «Я», відокремлюючись з оточення, протиставляючи себе іншим людям та порівнюючи себе з іншими (це відбувається десь на третьому році життя). Друге народження особистості відбувається, коли у людини сформувався світогляд, власні моральні потреби та
  6. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
    Почуття і воля - важливі складові психічної сфери військовослужбовця. Розуміння їх сутності та особливостей дає змогу якісно впливати на його діяльність в інтересах ефективного виконання завдань, що стоять перед ним. Емоціїїа почуття, як і психічні пізнавальні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але на відміну від останніх, вони відображають реальну дійсність у
  7. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  8. Характер впливу інформації
    У військовій діяльності необхідно вміти розрізняти характер інформації і те, який вона може мати вплив на особовий склад - безпосередній чи опосередкований. Відомо, що в сучасній війні особлива увага звертається на організацію інформаційно-психологічного впливу на супротивника. Така діяльність союзників під час організації і здійснення операції «Буря в пустелі» зі звільнення Кувейту від ірацьких
  9. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
    На основі аналізу викладеного матеріалу у питанні 2 можна зробити висновок про те, що локальні війни і збройні конфлікти мають не тільки військові, а й істотні морально-психологічні особливості: - здійснення масованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення сторін, що протистоять, і світове співтовариство в цілому; - різке збільшення психогенних втрат, що можуть призвести
  10. Основні форми психологічної роботи
    Реалізація основних завдань психологічної роботи та ефективне їх розв'язання залежить від основних форм цієї роботи, до яких, насамперед, належать: психодіагностика; психопрофілактика і психогігієна; психологічне консультування і освіта; психотерапія і психореабілітація. Кожна з цих форм має свої особливості, зміст, специфіку і технологію. Психодіагностика - комплекс заходів, які провадяться у
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...