загрузка...
« Попередня Наступна »

Психологічна війна

Вперше поняття «психологічна війна» використав доктор М. Кам-панео у своїй книжці «Досвід військової психології», що вийшла друком в 1904 р, у Бухаресті.

Надалі це поняття вживали майор А. Блау у своїй книзі «Ведення війни духу" (Потсдам, 1937), військовий психолог Зимонаііт («Військова психологія. Короткий огляд проблем і практичним висновків», Берлін, 1943). Фа-раго {«Психологічна війна а Німеччині», Нью-Йорк, 1943), у книжці «Посібник з ведення психологічної війни», видапііі ]955 р. Вільямом Доґертом та Морисом Яноцем тощо. В останні десятиріччя є популярною книжка Пола Лайнбарджера «Психологічна війна», яка була видана у США на початку 60-х pp. XX ст.

Перший досвід психологічної війни американці отримали у Другій світовій війні. До 1945 р. ці дії мали допоміжний характер, а потім, у роки «Холодної війни», набули самостійного характеру як «психологічна сфера» зовнішньої політики. 1948 р. була ухвалена «Директива СНБ 10/2», яка зобов'язала ЦРУ провадити психологічну війну. Вона діє і сьогодні. Згідно з цією директивою, основними таємними операціями с: пропаганда, економічна війна, превентивні прямі дії (саботаж, допомога підпільному руху та емігрантським групам тощо).

У фашиській Німеччині вживався термін «психологічне шкідництво», основними завданнями якого були: розкол ворожої держави, викликання незадоволення серед населення ворожої держави політикою власного уряду, ізоляція ворожої держави від її союзників, різних перешкод в її підготовці до війни, створення опозиції.

Для реалізації цих завдань у фашиській Німеччині використовували такі основні методи психологічного шкідництва: підривна агітація, плітки, підкуп, шантаж тощо. Цією роботою керував Бом, котрий очолював спеціальну організацію «Ауслендерорганізацьйон» («Ausianderorganisation»), яка налічувала 548 груп у 45 державах {25 000 пропагандистів І 2 500 спеціальних співробітників). Тільки в 1937 р. ця організація на реалізацію подібних завдань витратила 100 млн.
трусы женские хлопок
доларів.

Основними напрямами діяльності «Ausianderorganisation» були: здійснення психологічного шкідництва, вивчення психології супротивника, роздроблення рекомендацій для здійснення психологічних диверсій.

Сьогодні політика «психологічної війни» є окремим напрямком діяльності більшості країн. Наприклад, в 1948 р. Конгрес США ухвалив закон Сміта-Мукда, який падав уряду право створювати пропаґандивні служби для втручання у справи інших країн. Відповідно цього закону був створений апарат психологічної війни, до якого ввійшли: Держдепартамент, Пентагон, Управління міжнародного розвитку, ряд інформаційних агенцій, Корпус миру, радіостанція «Голос Америки», різні недержавні організації.

Характерними рисами сучасної психологічної війни є:

- глобальність - вплив на всі сфери життєдіяльності супротивника, нейтральних держав, союзників, свого населення і збройних сил;

- тотальність - проникання в усі сфери життя: в дипломатію, економіку, культуру, суспільні стосунки, соціально-психологічну тощо;

- технізація - широке використання досягнень науки й техніки як для опрацювання змісту, методів І прийомів психологічної війни, так і форм та способів їх реалізації;

- організованість - створення різноманітних органів психологічної війни та чітка координація їхніх зусиль і напрямів діяльності (у всіх розвинених країнах вони об'єднані в єдину державну структуру).

В термінологічному словнику армії США (І950) дається таке визначення психологічної війни: «Психологічна війна - це планомірне використання державою в період війни або надзвичайного стану засобів пропаганди з метою впливу на думки, емоції, позиції та поведінку організованих ворожих, нейтральних і дружніх груп таким чином, щоб сприяти досягненню своєї національної політики та визначених цілей».

Загальновійськовий термінологічний словник (1964) психологічну війну не обмежує тільки періодом війни, тобто вона стає постійною функцією держави.


Об'єктами психологічної війни є:

-дружні, нейтральні та ворожі держави («Порадник з ведення психологічної війті», 1971);

-армії і населення цих держав.

Характер психологічних операцій:

- наступальні - посіяти у супротивника сумніви у правоті власних дій;

- оборонні- зміцнення власного морального духу у випадку потрапляння в полон І нейтралізація дій супротивника.

Засоби психологічної війни: пропаганда, дезінформація, дипломатичні маневри, провокації, саботаж, терор, поширення пліток, створення паніки, випуск фальшивих грошей, документів тощо.

Цілі психологічної війни: вплив на почуття, волю, емоції, свідомість і підсвідомість, мотиваційну сферу з метою деморалізації супротивника, підриву його власних поглядів, ціннісних орієнтацій, переконань і нав'язування йому своїх ідей.

Основні завдання психологічної війни згідно з американським порадником FM-33-5 (1955):

- схилити солдатів супротивника до симуляції, дезертирства і здачі в полон;

- посіяти ворожнечу між групами військ і населенням супротивника та нацькувати їх одне на одного;

- розпалити у солдатів недовіру до командування та уряду;

- пробудити у солдатів сумнів у правоті війни, підірвати віру в перемогу;

- підтримати діяльність підривних і диверсійних груп на території супротивника.

Отже, психологічну війну можна визначити як планомірне використання державою та її установами засобів І заходів ідеологічної дезорієнтації та розкладання свідомості людей і груп людей з метою зниження їхньої ідейної, політичної, духовної та морально-психічної стійкості, спонукання до негативних дій або бездіяльності населення та особового складу армій інших держав як у воєнний, так І в мирний час.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Психологічна війна"
  1. Тести та завдання для самоконтролю
    13-1. Автоконтрольний блок. Психологічна війна - це використання державою в період війни або надзвичайного стану засобів з метою впливу на думки, позиції та організованих ворожих, нейтральних і дружніх груп таким чином, щоб досягненню своєї національної політики та визначених . планомірне пропаганди емоції поведінку сприяти цілей 13-2. Зробіть порівняльний аналіз
  2. Додатоки
    Додаток 1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ Формула темпераменту (за А. Бєловим) Обіжник-Айзенка Оцінка комунікативних та організаторських здібностей (за Б. Федоришиним) Обіжник FPI Психологічна характеристика темпераменту Оцінка рівня нервово-психічної стійкості (методика «Прогноз» за В. Бодровим) Додаток 2. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДОСЛІДЖЕННЯ
  3. Заходи боротьби з наркоманією
    З хімічної точки зору алкоголь є найбільш небезпечним наркотиком, відомим людині. Але за сторіччя досвіду суспільство зуміло виробити культурне споживання алкоголю, без того, щоб він наносив занадто велику шкоду. У більшості країн установлений мінімальний вік, із якого можна купувати алкогольні напої, обмежений час, коли вони можуть продаватися, контролюється кількість і розташування барів і
  4. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
    Почуття і воля - важливі складові психічної сфери військовослужбовця. Розуміння їх сутності та особливостей дає змогу якісно впливати на його діяльність в інтересах ефективного виконання завдань, що стоять перед ним. Емоціїїа почуття, як і психічні пізнавальні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але на відміну від останніх, вони відображають реальну дійсність у
  5. Сутність паніки та причини її виникнення
    У військовій психології під панікою розуміють певний емоційний стан (емоційне потрясіння, збентеження, жах тощо, які виникають у масі воїнів або в окремого воїна), різновид поведінки натовпу внаслідок дефіциту або надлишку інформації. Сам термін «паніка» походить від імені грецького бога Папа, покровителя пастухів, пасовищ і стад, який викликав своїм гнівом «шаленство» останніх, що під його
  6. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
    Багатий позитивний досвід у сфері психологічного забезпечення мають деякі іноземні країни. Найбільш організовано і цілеспрямовано до цієї справи ставляться у Збройних силах США, де ця проблема протягом XX ст. вважається пріоритетною державною справою і ґрунтується на наукових засадах. Ще до Першої світової війни у США була створена Рада з питань використання психології у військовій справі, що
  7. Органи психологічних операцій в армії США
    Для організації і ведення «психологічних операцій» у мирний І воєнний час у збройних силах США є відповідний апарат. Рішення з основних питань розвитку потенціалу військових «психологічних операцій», застосування їхніх сил і засобів для досягнення мети воєнно-політичного курсу США ухвалює Президент держави на підґрунті рекомендацій Ради національної безпеки, Міністерства оборони, Комітету
  8. Основні напрями психологічного забезпечення
    Ряд цих проблем можуть бути оптимально зняті завдяки ефективній організації психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій, яке має на меті досягнення мораль но-психологічної переваги над протиборчою стороною, підтримку високої боєздатності військ і духовної стійкості населення. Це досягається узгодженими за завданнями, місцем і часом, здійсненими за єдиним задумом і планом
  9. Психологічне забезпечення збройного конфлікту на Північному Кавказі
    Певний Інтерес для розвитку системи МПЗ у Збройних силах України має вивчення досвіду його організації під час роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. В листопаді 1994 р. Президент і Уряд Російської Федерації ухвалили рішення про використання частин і з'єднань Південнокавказьського військового округу (ПКВО) для роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській
  10. Практичні методи психологічної підготовки
    До практичних методів психологічної підготовки належать психологічні вправи і тренування, метод аварійних ситуацій (вправи і тренування на спеціальних тренажерах та імітаторах, подолання смуг перешкод, завалів, спеціальні спортивні ігри, психологічні вправи для розвитку пізнавальних, емоційних та вольових рис тощо). Психологічні вправи і тренування - це система багаторазових повторень, що
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...