ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення, 2002 - перейти до змісту підручника

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДО БОЙОВИХ ДІЙ

Діяльність військовослужбовців за бойових обставин характеризується впливом на психіку різних стрес-факторів. Тривалість їх впливу, а також психотравматичний характер можуть сприяти виникненню таких змін у психічній діяльності воїна, які знижують ефективність його діяльності на полі бою, а також потім можуть негативно виявлятись у мирних умовах життєдіяльності. Особливо ця проблема стала глибоко досліджуватися в західній психології (у тому числі й військовій) після війни у В'єтнамі, коли американське суспільство зіткнулося з численними випадками соціальної та психологічної дезадаптації військовослужбовців, які повернулися додому. Це потребувало активного дослідження психологічних проблем ветеранів, утворення по всій країні спеціалізованих центрів для надання їм спеціальної, психологічної та медичної допомоги.

Приблизно з такого роду труднощами зіткнулись у мирному житті колишні "афганці" в Радянському Союзі. Тому дуже змістовними є слова німецького письменника Е.М.Ремарка (1898-1970) про те, що все, що каменем осідає в наших душах, поки ми перебуваємо на війні, спливає в них потім, після війни, і ось тоді й почнеться довга розмова про ці речі, від яких залежатиме; жити нам далі чи не жити.

Дані проблеми мають глибоку історію: скільки часу існують війни, стільки ж існують і проблеми психічних станів воїнів у бою. Це глибоко усвідомлювали полководці всіх часів. Найбільш глибоко і безапеляційно ставилися до цієї проблеми О.В.Суворов і Наполеон І - родоначальники психологічної підготовки військовослужбовців.

О.В.Суворов в основу психологічної підготовки поклав польовий вишкіл військ та моральну перевагу над ворогом. Головним принципом навчання військ він вважав: "Тяжко в навчанні - легко в бою". Відома суворовська тріада - окомір, швидкість, натиск - становили основу психологічної підготовки військ. Усім відомі його цитати про те, що "Одна хвилина вирішує результат баталії, одна година - успіх компанії, один день - долю імперії".
Славнозвісна суворовська боротьба з "не можу знати" була також своєрідною формою психологічної підготовки солдатів, спрямованої на швидкість думки та рішення, на розвиток винахідливості та кмітливості. Дикуваті й парадоксальні форми, яких набув у Суворова ця боротьба (наприклад, обкурювання місця, яке заражене "не можу знати", або провітрювання кімнати, де промовили "не можу знати"), повинна була максимально загострити увагу на цьому питанні, виховувати свого роду жах і відразу до лінивої повільності думки солдата, до його некмітливості та нерішучості.

Класичний приклад зразкової психологічної підготовки, яку провів О.В.Суворов - підготовка військ до штурму Ізмаїла. До його приїзду російські війська кілька разів атакували цю фортецю, і всі вони закінчувалися невдачами. Полководець досконало ознайомився з побудовою фортеці та оборонним розташуванням турків. Осторонь від фортеці він змоделював точну копію Ізмаїла і почав готувати війська до штурму. У цій суворовській диспозиції до штурму Ізмаїла було передбачено всі дрібниці. У ній було вказано все істотне, розпочинаючи від складу колон і закінчуючи кількістю фашин й довжиною драбин; визначено кількість стрільців у колоні, їх місце та призначення; виділено часткові та загальні резерви, їх місця та умови застосування; подано правила безпеки у фортеці; з докладністю вказано напрямки колон, кордони їх поширення огорожею фортеці тощо. І це моделювання умов майбутнього бою дуже добре витримало випробування. Психологічну підготовку військ він завершив зверненням до турків, де писав: "Я з військами сюди прибув. Двадцять чотири години на роздум - воля; перший мій постріл - уже неволя; штурм - смерть. Що оголошую вам для обмірковування".

У перший період своєї полководницької діяльності Наполеон І також показував глибоке розуміння психологічної підготовки військ. Усім відомі його афоризми: "Духовна сила до фізичної відноситься як три до одного", "Військова людина повинна мати стільки ж характеру, скільки й розуму".
Обдарування справжнього полководця він порівнював з квадратом, в якому основа - воля, висота - розум. Квадрат буде квадратом тільки за умов, якщо основа рівна висоті; великим полководцем може бути тільки та людина, в якої воля та розум рівні. Якщо воля значно переважає розум - полководець діятиме рішуче та мужньо, але не дуже розумно; в іншому разі в нього будуть добрі ідеї та плани, але бракуватиме рішучості їх реалізувати. Такий сам Наполеон І у битвах під Арколе, Ульма, Аустерліцем і Ваграма.

Справу О.В.Суворова продовжували професор, генерал .І.Драгомиров, адмірал О.С.Макаров. М.І.Драгомиров психологічній підготовці військ приділяв виняткову увагу, в основу якої поклав польовий вишкіл військ. Він учив проводити крізні атаки, заохочував виконання українських пісень, які, на його думку, піднімали бойовий дух солдатів. Адмірал Макаров стверджував, що на війні 75 відсотків успіху залежить від морального фактора. Він навчав матросів боротися за живучість корабля.

Таким чином, психологічну підготовку військ великі полководці розглядали як невід'ємну частину їх підготовки й одну з основних умов досягнення перемоги в бою. Історія свідчить, що вона має минуле, а також і майбутнє. Про це свідчать приклади сучасних воєнних конфліктів і антитерористичних операцій. Тому психологічна підготовка об'єктивно необхідна і це видно із зростання її ролі в сучасних умовах.

Психологічну підготовку військовослужбовців слід розглядати як важливий напрямок у системі бойової та гуманітарної підготовки військ і водночас як особливий вид бойової підготовки, оскільки вона має свою сутність, зміст, специфіку, свої конкретні результати, які відрізняються від інших видів підготовки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДО БОЙОВИХ ДІЙ"
  1. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
  2. Предмет і завдання військової психології
    Накопичення позитивних результатів використання закономірностей функціонування психіки військовослужбовців та психічних явищ військового колективу з метою найефективнішого використання їх спроможностей, а також загальний розвиток психологічної науки й військової справи увінчались у 50-х pp. XX ст. організаційним оформленням військової психології як нової науки, котра набула особливої популярності
  3. Основні фактори формування особистості
    Психологи зазначають, що людина як біологічна істота народжується один раз, але як особистість - двічі. Вперше тоді, коли дитина починає говорити «Я», відокремлюючись з оточення, протиставляючи себе іншим людям та порівнюючи себе з іншими (це відбувається десь на третьому році життя). Друге народження особистості відбувається, коли у людини сформувався світогляд, власні моральні потреби та
  4. Розвиток особистості у військовій діяльності
    Психологічна наука розглядає формування та розвиток особистості воїна як активного суб'єкта крізь призму його діяльності, як «систему систем», що має свої внутрішні гіереходи і перетворення, свій розвиток [43, с. 85]. Тому високоорганізована і мотивована військова діяльність рішуче впливає на розвиток особистості військовослужбовця. У зв'язку з цим, офіцер скеровує свою цілеспрямовану роботу на
  5. Особливості вияву темпераменту і характеру воїна у навчально-виховному процесі
    Психіка кожного воїна унікальна. її неповторність пояснюється як особливостями соціальних зв'язків і контактів, так і особливостями біологічної та фізичної будови й розвитку організму. До біологічно зумовлених підструктур особистості належать темперамент, а також статеві і вікові властивості психіки. Темперамент - сукупність найбільш стійких індивідуально-психічних особливостей воїна, які
  6. Особливості функціонування емоційно-вольової сфери особистості в умовах військової діяльності
    Почуття і воля - важливі складові психічної сфери військовослужбовця. Розуміння їх сутності та особливостей дає змогу якісно впливати на його діяльність в інтересах ефективного виконання завдань, що стоять перед ним. Емоціїїа почуття, як і психічні пізнавальні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але на відміну від останніх, вони відображають реальну дійсність у
  7. Сутність паніки та причини її виникнення
    У військовій психології під панікою розуміють певний емоційний стан (емоційне потрясіння, збентеження, жах тощо, які виникають у масі воїнів або в окремого воїна), різновид поведінки натовпу внаслідок дефіциту або надлишку інформації. Сам термін «паніка» походить від імені грецького бога Папа, покровителя пастухів, пасовищ і стад, який викликав своїм гнівом «шаленство» останніх, що під його
  8. Основні компоненти психічних утворень
    Основними компонентами психічних утворень, що складають основу професійної'майстерності і будь-якої цілеспрямованої діяльності людини, є знання, навички та вміння. Тому усвідомлення офіцером закономірностей їх формування забезпечує успіх військово-професійної діяльності як окремого воїна, так і всього військового підрозділу або частини (рис. 6-1). У сукупності вони забезпечують правильне
  9. Психологічні умови посилення ефективності опанування воїнами психічних утворень
    Воїни опановують психічні утворення в процесі бойової й гуманітарної підготовки, наполегливої самостійної роботи над вдосконаленням своєї бойової майстерності. Головні психологічні умови навчальної діяльності мають забезпечувати відповідність досягнутого результату поставленої мети, що є показником ефективності військовопедагогічного процесу. Смисл функціонування військово-педагогічного
  10. Поняття малої групи і колективу
    Вихідним є поняття «мала група». Як у повсякденній мові, так і в літературі, ми часто стикаємося з хибним ототожненням понять «мала група» і «колектив». Отже, є потреба в чіткому розмежуванні цих понять і наповненні їх конкретним соціально-психологічним змістом. Про складність такої простої, здавалося б, проблеми свідчить як достатньо повне визначення цього поняття у західній соціальній
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека