Головна |
« Попередня | Наступна » | |
ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАДАПТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, БРАТИ УЧАСТЬ У ЛОКАЛЬНИХ БОЙОВИХ |
||
Основні завдання: - виявлення наявного рівня психологічної готовності військовослужбовців (підрозділів і військових частин) до виконання завдань за призначенням; - визначення характеру психотравм, отриманих військовослужбовцями в ході бойових дій, прогнозування можливості і динаміки виникнення постстрессових явищ, напрямків експансії психотравми; - відновлення психологічної готовності до виконання навчально-бойових та бойових завдань; - проведення заходів психологічної допомоги та психологічного супроводу військовослужбовців, членів їх сімей в інтересах реадаптації до мирних умов; - організація спільної роботи центрів (пунктів) психологічної допомоги та реабілітації (Ц (П) ППіР) з фахівцями військово-медичної служби з надання кваліфікованої психологічної допомоги комбатантам, виявлення осіб, які потребують спеціалізованої медичної допомоги; - надання цільової психологічної допомоги близьким родичам загиблих і перебувають у госпіталях військовослужбовців; - проведення заходів психологічного освіти з питань реадаптації до умов мирного життя. Основні зусилля організаторів психологічного забезпечення, психологів, спеціалістів центрів (пунктів) психологічної допомоги та реабілітації зосередити на проведенні заходів - - психодіагностики, - психологічного супроводу, - психологічної допомоги. У ході роботи враховувати: - особливості основних стресогенних факторів, що впливали на військовослужбовців, - зумовлених участю в бойових діях (запеклий і безкомпромісний характер боїв в гірничо-лісистій місцевості і міських умовах та ін.), - обумовлених поверненням до мирних умов (різко виникає необхідність перебудовувати мислення, стереотипи поведінки до умов мирного життя і т.д.); - особистісні та характерологічні особливості комбатантів (підвищене почуття недовіри до оточуючих, які не брали участі в бойових діях, прояви агресивності, загострена реакція на будь-яку здаються нерозуміння і несправедливість з боку оточуючих і т.п.) , наявність установок алкоголізації (можливу наявність установок до вживання наркотичних засобів); - несприятливий вплив на особовий склад неоднозначного ставлення до проведення антитерористичної операції деякої частини населення, російських засобів масової інформації; низки громадських, політичних і державних діячів, а також стереотипів "чеченського синдрому". При проведенні заходів психодіагностики передбачити: - щоденне спостереження та оцінку рівня психологічної готовності військовослужбовців-учасників бойових дій, виявлення неформальних лідерів, осіб, схильних бути "рознощиками", "каталізаторами" негативних настроїв, традицій, вчинків, обстановки підвищеної конфліктності, неадекватних дій в стресових ситуаціях; - щотижневий аналіз та оцінку рівня психологічної готовності підрозділів; - щомісячний аналіз і оцінку рівня психологічної готовності військових частин і з'єднань; - використання офіцерами, призначених на посади психологів, але не мають спеціальної (психологічного) освіти, тільки методів ? спостереження, ? бесіди (інтерв'ю), ? соціально-психологічного вивчення, ? вивчення документів, ? узагальнення незалежних характеристик, ? експертного опитування; - використання фахівцями, які мають спеціальний (психологічне) освіта для скринінгових досліджень серед військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, які брали участь у бойових діях, такі методики: ? Стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СМДО) (Л.Собчік); ? опитувальник "Рівень невротизації та психопатизации" (УНП); ? опитувальник Шмішека (Леонгарда), ? опитувальник "Прояви тривожності шкала" (Дж. Тейлора); ? порушень психічної адаптації опитувальник (НПА); ? адаптований варіант Особистісної орієнтації опитувальника (POI) (Е.Шострома), ? опитувальник травматичного стресу І.Котенева (ОТС); - застосування в якості ориентирующего інструментарію, що дозволяє висунути припущення про особистісні особливості комбатантів ? психогеометричного тесту, ? проективних методик "Неіснуюче тварина", "Будинок, дерево, людина", ? методу колірних виборів (модифікований Л.Собчік колірний тест Люшера); - застосування в роботі з військовослужбовцями, що проходять військову службу за призовом на посадах солдатів, матросів, сержантів і старшин, які брали участь у бойових діях: ? методики Прогноз-2-99, ? НПН-А-99, ? Адаптивність-99 (МЛО); - щомісячний аналіз результативності психодіагностичних заходів, доведення отриманої психологічної інформації до військовослужбовців та командування в частині що стосується, вносити корективи в його організацію та утримання. При проведенні заходів психологічної допомоги та реабілітації передбачити: - організацію системи психологічної само-і взаємодопомоги серед комбатантів; - активне використання психологічного освіти військовослужбовців, членів їх сімей в інтересах реадаптації, профілактики алкоголізації, самогубств, інших форм ассоціальное поведінки; - щоденне використання індивідуальних і групових форм роботи з військовослужбовцями, які брали участь у бойових діях: - проведення планових занять і процедур з військовослужбовцями, які потребують психологічної допомоги в Ц (П) ППіР; - створення (по можливості) у великих військових гарнізонах телефонів екстреної психологічної допомоги для військовослужбовців (ТЕППВ), психологічних консультаційних пунктів і інших позаштатних підрозділів, що забезпечують негайне надання кваліфікованої психологічної допомоги при виникненні гострих кризових ситуацій у військовослужбовців; - щотижневі заняття з навчання командирів усіх рівнів, насамперед, підрозділів, відділень , розрахунків, екіпажів практиці індивідуальної роботи з підлеглими, які брали участь у бойових діях; - щоденне формування психологічних установок і настроїв у комбатантів; - щоденне цільове проведення психологічних тренінгів з військовослужбовцями з ознаками нервово-психічної нестійкості за заявками командирів; - оперативні заходи з профілактики несприятливих психологічної обстановки в підрозділах (купірування індивідуальних і групових негативних психічних станів); - використання в підрозділах позитивної спрямованості (зміцнювальних фізичну і психічну готовність) бойових кличів, речівок, пісень, бойових ритуалів, традицій, які сформувалися в ході локальних бойових дій і при виконанні миротворчих завдань; - застосування методів: ? розмовної (раціональної) терапії, ? м'язової розвантаження, ? аутогенного тренування, ? НЛП-терапії, ? психодрами, ? поведінкової терапії, ? ігрової терапії, ? аромотерапії, ? арттерапії, ? музичної терапії, ? бібліотерапії, ? релігійної терапії та інших у відповідності з наявними у психологів батальйонів (дивізіонів), полків (бригад), фахівців Ц (П) ППіР психологічної освіти та спеціальної підготовки; - використання методик: ? "Психологічної щеплення", ? "Психологічного бронежилета", ? психологічних прийомів отреагирования, ? "Повернення в майбутнє через сьогодення", ? "Повернення до сьогодення через майбутнє"; - постійне підтримання взаємодії психологів з персоналом Ц (П) ППіР, фахівцями медичної служби з надання кваліфікованої психологічної допомоги. - Постійна взаємодія з фахівцями медичної служби з питань надання військовослужбовцям спеціалізованої психологічної допомоги на госпітальної базі; - прийняття заходів щодо поліпшення системи професійної підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації психологів всіх рівнів; - завчасне проведення роботи з удосконалення обладнання, методичного та матеріального забезпечення Ц (П) ППіР, робочих місць (кабінетів) психологів, обладнанню кімнат (місць) психологічного розвантаження; - взаємодія з місцевими органами та установами, що здійснюють психологічну реабілітацію та психологічну підтримку громадян. При проведенні психологічного супроводу комбатантів особливу увагу приділити: ? організації психологічної підтримки військовослужбовців по службі, членами сімей, найближчим оточенням. ? забезпеченню, можливості отримання кваліфікованої психологічної допомоги в будь-який час, ? точної інформації про місця розташування Ц (П) ППіР, телефонів довіри та порядок їх роботи. При цьому передбачити: - щоденну особисту роботу психолога з комбатантами; - тісна взаємодія органів виховної роботи, психологів і фахівців медичної служби, Ц (П) ППіР, військово-медичними установами; - організацію системи психологічної інформації про результати проведених психологічних заходів з комбатантами з метою прийняття рішення на повторне їх проведення, з метою попередження посттравматичних розладів; - безумовне дотримання вимог професійних етичних норм військового психолога. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Програма психологічного забезпечення реадаптація військовослужбовців, брати участь у ЛОКАЛЬНИХ БОЙОВИХ" |
||
|