Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Професійно-етичні норми діяльності психолога |
||
У даній зв'язку до психологів пред'являється ряд соціально-етичних і професійних вимог, дотримання яких дозволяє спеціалісту користуватися довірою людей, правильно орієнтуватися в ситуаціях конфлікту між нормами субординації і моральності, потребами та інтересами окремих людей і різних груп . Професійно-етичні норми - вимоги, що пред'являються до рівня професійної кваліфікації психолога, реалізації ним у своїй діяльності специфічних моральних норм поведінки як у взаєминах з колегами, науковим співтовариством, так і з випробуваними і клієнтами Професійно-етичні вимоги сформульовані в низці принципів, до яких відносяться: 1. Принцип дотримання таємниці, який означає, що будь-яка інформація, повідомлена клієнтом психолога, не може бути передана без його згоди ні в які суспільні або державні організації, посадовим або приватним особам, у тому числі родичам, друзям і т.д. Обумовлюється не тільки сам факт можливості або неможливості передачі інформації, але також і обсяг цієї інформації, коло осіб, яким вона може бути передана, цілі і порядок використання інформації цими людьми. З цього правила існують винятки, про які клієнт завжди попереджається заздалегідь. Прикладом може служити ситуація, коли психолог дізнається під час прийому про що-небудь, що є серйозною загрозою для чиєїсь життя чи здоров'я. Виняток становлять також випадки, коли психодіагностичне обстеження проводиться в наукових цілях як частина експериментального дослідження, але і в цьому випадку не рекомендується вказувати в публікаціях точні імена та прізвища випробуваних. Психолог вживає всіх заходів для збереження конфіденційності професійних відносин, одержуваних відомостей, документів, особистих записів, фотографій, аудіо - і відеоплівок, пов'язаних з роботою. Він не повинен допускати: витоку інформації, що має інтимний характер; публічного порівняння людей (колективів) за психологічними якостями; вказівки на джерело отримання інформації. 2. Принцип нанесення шкоди, який передбачає, що психолог не повинен поширювати інформацію та спеціальні психологічні знання, які можуть бути використані для маніпулювання людьми, погіршення відносин між ними. Він має на увазі також: - повага особистої недоторканності людей, їх права на участь або неучасть в дослідженнях, діагностичних і формірующе-корекційних заходах, на психологічну консультацію без присутності третіх осіб; - роз'яснення цілей і завдань психологічних досліджень, порядку використання отриманої інформації. Людину не можна піддавати психологічного обстеження проти його волі або обманним шляхом (за винятком випадків судової та медичної практики, обумовлених законом); - недопущення методик і процедур, що ущемляють особисту гідність людини, фізичного чи психологічного примусу людей до повідомленням якої інформації, зміни поглядів і переконань, навіть якщо вони санкціоновані вищим начальником; - оцінку будь-якої професійної ситуації з етичної точки зору і інформування посадових осіб, людей, причетних до долі людини і працюють з ним, про етичні вимоги, що пред'являються до використання доступною або переданої ним інформації і про власну етичної позиції психолога. Перед проведенням психологічного обстеження людини необхідно попереджати про те, що в процесі його тестування він мимоволі може видати інформацію про себе, своїх думках і почуттях, яку сам не усвідомлює. Будь-яка людина, якщо це не обумовлено законом, має право знати результати свого тестування, а також те, де, ким і як вони можуть бути використані. Результати психологічного обстеження надаються випробуваному тим, хто проводив обстеження, в доступній для правильного розуміння формі. При тестуванні неповнолітніх дітей їх батьки чи які замінять їх особи мають право знати результати тестування дитини. Якщо тестування проводиться з метою конкурсного відбору (до вузу, на вищу посаду), то людина має право знати те, ким і на якій основі про нього будуть робитися висновки за підсумками тестування. 3. Принцип наукової обгрунтованості використовуваних психологічних методик та об'єктивності висновків вимагає того, щоб методи і засоби, що застосовуються психологом, були валідними і надійними, тобто давали такі результати, яким можна цілком довіряти. Психолог використовує діагностичні, корекційні, психопрофілактичні методи і техніки, механізм дії яких сам ясно розуміє, вважає достатньо освоєними і передбачає наслідки їх застосування. При підборі методик в батарею (програму обстеження) психолог керується не суб'єктивними уподобаннями і упередженнями в оцінці методик, а виходить із вимог максимальної ефективності діагностики - максимум надійності при мінімумі витрат. При висуванні гіпотези про причинних взаємозв'язках тих чи інших психологічних параметрів та інтерпретації даних необхідно поряд з найбільш імовірною психологічної гіпотезою розглядати і альтернативну, дотримуючись принципу, аналогічним принципом "презумпції невинності" у судочинстві. Висновки, які робить психолог за результатами обстеження, випливають з результатів самого обстеження, а не залежать від суб'єктивних установок тих, хто його проводить або користується його підсумками. 4. Принцип комплексної діагностики та психологічної допомоги передбачає поєднання різних методичних прийомів при діагностиці одного і того ж психічного властивості, а також поєднань методик, спрямованих на родинні психічні властивості, для підвищення валідності діагностичного висновку. Психолог забезпечує необхідний рівень надійності діагнозу, застосовуючи стандартизовані і нестандартизовані методики, а також метод незалежних експертних оцінок. Крім того, в ході надання психологічної допомоги повинна розкриватися система причин, що обумовлюють запропоновану психолога-консультанта ситуацію. Консультант може розібратися в причинах виникнення у клієнта проблем тільки в контексті повної інформації про нього. З іншого боку, повинна існувати теоретична система, що дозволяє пояснювати окремі факти і прояви почуттів, дій клієнта, виходячи з цілісного бачення більш широкої «панорами» його психічного життя, прогнозувати можливі варіанти позитивних змін. Даний принцип означає також, що у встановленні факторів, що сприяють позитивним змінам, повинен переважати комплексний підхід, що передбачає можливість реалізації даних факторів як у системі професійних дій самого психолога, інших посадових осіб та фахівців, так і в системі оточення клієнта (з урахуванням вимоги розумної достатності). Крім того, має враховуватися думка всіх сторін, які беруть участь у запропонованій консультанту ситуації. 5. Принцип безоціночного ставлення до клієнта і поваги його особистості. Психолог створює умови, щоб звернувся за допомогою чоловік (клієнт) відчував себе спокійно і комфортно під час прийому. 6. Принцип ефективності пропонованих рекомендацій передбачає їх корисність для тієї людини, якій даються. Мало того, вони повинні бути здійсненними як для самої людини, так і для посадових осіб, які мають відношення до вирішення конкретного завдання. Ефективність рекомендацій обумовлюється їх конкретністю, урахуванням компетентності та компетенції тих посадових осіб, яких вони адресуються. 7. Принцип професійної компетентності та рефлексії професійних обмежень означає, що практичний психолог відповідає за наслідки своєї професійної діяльності. Психолог повинен чітко уявляти межі своїх можливостей у вирішенні поставлених перед ним завдань, застосовувати тільки перевірені й освоєні методи роботи, прогнозувати наслідки своїх дій, зводити до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на людей. Він зобов'язаний постійно удосконалювати знання, навички та вміння, підтримувати свою кваліфікацію на рівні вимог професійної діяльності. Психологу потрібна хороша теоретична підготовка, доскональне знання психодіагностичних, психокорекційних та розвиваючих методик і досвід їх практичного використання. Посадовим особам, які отримали психологічну інформацію від психолога, необхідно утримуватися від застосування адміністративних рішень без ретельного і всебічного аналізу та обліку отриманих відомостей і можливих наслідків прийнятих заходів. Психолог будує свої відносини з колегами на основі взаємної поваги, довіри, взаємодопомоги, ділиться з ними отриманою інформацією, методичними та науковими знахідками, що дозволяють ефективно вести практичну роботу. Разом з тим забороняється пряме запозичення результатів чужих досліджень, привласнення авторства теоретичних положень, експериментальних методик і даних, використання у публікованих роботах першоджерел без посилань на них і т.п. В інтересах клієнта психолог повинен активно співпрацювати з лікарями, юристами, посадовими особами органів виховної роботи. Він уповноважений перешкоджати некоректного і неетичної здійсненню заходів психологічної роботи. Про всі помічені їм де-небудь порушеннях нормативно-правових принципів і професійно-етичних норм діяльності він зобов'язаний повідомляти в регіональні чи центральні органи Товариства психологів. Порушення психологом етичних норм і принципів роботи несумісне з виконанням обов'язків їм по займаній посаді. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Професійно-етичні норми діяльності психолога" |
||
|