загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Придбані ревматичні пороки серця

Набуті вади серця зустрічаються у 7-8% вагітних. Для прогнозування наслідків вагітності та пологів при набутих вадах мають значення наступні фактори:

- активність ревматичного процесу;

- форма і стадія розвитку вади;

- компенсація або декомпенсація кровообігу;

- ступінь легеневої гіпертензії;

- порушення серцевого ритму;

- приєднання акушерської патології .

Всі ці фактори визначають вибір акушерської тактики під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді.

Під час вагітності необхідно уточнити ступінь активності ревматичного процесу, так як вона визначає акушерську тактику, служить критерієм при вирішенні питання про те, зберегти або переривати вагітність.

Визначити активність ревматичного процесу у вагітних дуже складно, оскільки він частіше має затяжне або латентний перебіг і не дає виражених клінічних проявів. Більшість дослідників вважають, що вагітність пригнічує ревматическую активність.

Під час вагітності та в післяпологовому періоді ревматичний процес при загостренні протікає хвилеподібно. Критичні періоди загострення ревматизму відповідають ранніх термінах вагітності - до 14 тижнів, 20-32 тижнів і післяпологовий період. У зв'язку з переважанням стертих форм ревматизму визначення його активності під час вагітності на підставі результатів клінічних, гематологічних та імунологічних досліджень утруднено. Певну діагностичну цінність представляють цитологічний і імунофлюоресцентний методи, застосовувані в останній час.

Перебіг вагітності на тлі активного ревматичного процесу дуже несприятливо, тому рекомендується її переривання (штучний аборт) в ранні терміни з подальшим проведенням антиревматичної терапії. У пізні терміни вагітності роблять дострокове родо-дозвіл. У цьому випадку найбільш щадним методом розродження є кесарів розтин з проведенням протирецидивної терапії. Жінок, які перенесли останнє загострення ревматизму в найближчі 2 роки до настання вагітності, слід відносити до групи високого ризику загострення процесу.

Стеноз лівого передсердя-шлуночкового отвору (мітральний стеноз). Приблизно у 85% вагітних з мітральним стенозом відзначаються ознаки серцевої недостатності. Найбільш часто вони з'являються або починають наростати з 12-20-го тижня вагітності. Відновлення гемодинаміки у породіль починається лише через 2 тижні після пологів.

Тактика ведення вагітності при мітральному стенозі залежить від ступеня звуження передсердно-шлуночкового отвору. При мітральному стенозі I ступеня вагітність може бути збережена в відсутність загострення ревматичного процесу, серцевої недостатності та порушення серцевого ритму. При вираженому мітральному стенозі (II і III ступеня), коли діаметр передсердно-шлуночкового отвору 1,5 см або менше, вагітність протипоказана. В анамнезі у таких пацієнток, як правило, є вказівки на гострий набряк легенів, кровохаркання, часті пневмонії. При звуженні II і III ступеня спостерігаються серцева недостатність, тахікардія, тахіпное, застійні хрипи в легенях, збільшення печінки, є небезпека розвитку набряку легенів. При цьому жоден спосіб розродження (накладення акушерських щипців, кесарів розтин) не допомагає його купірувати. У пацієнток з мітральнимстенозом II-III ступеня вагітність слід перервати в ранні терміни і рекомендувати в подальшому мітральну коміссуротомію. Якщо хвора категорично наполягає на збереженні вагітності, то її пролонгування допустимо тільки на фоні стаціонарного лікування і при забезпеченні можливості виконання операції на серце під час вагітності.

Недостатність лівого предсердно-шлуночкового клапана (мітральна недостатність). Вагітність і пологи при цій патології протікають без істотних ускладнень. При надмірно вираженою мітральної недостатності зі значною регургітацією крові і різким збільшенням лівого шлуночка вагітність протікає важко і може ускладнитися розвитком гострої лівошлуночкової недостатності. У таких жінок в ранні терміни вагітності з'являються або наростають ознаки серцевої недостатності, до яких, як правило, приєднується гестоз. Збереження вагітності в цих умовах недоцільно. Після переривання вагітності хворий рекомендується консультація кардіохірурга.

Комбінований мітральний порок серця є протипоказанням до вагітності у хворих з ознаками декомпенсації серцевої діяльності.

Стеноз гирла аорти (аортальний стеноз). Серед набутих вад серця у вагітних це захворювання заслуговує особливої ??уваги. Вагітність і пологи можна допустити лише за відсутності виражених ознак гіпертрофії лівого шлуночка і симптомів недостатності кровообігу, оскільки компенсація пороку відбувається за рахунок концентричній гіпертрофії м'яза лівого шлуночка і потовщення його стінки. У разі важкого перебігу аортального стенозу, коли необхідна хірургічна корекція пороку - заміна ураженого клапана протезом, питання про можливість виношування вагітності вирішують після операції.

Недостатність клапана аорти (аортальна недостатність). У порівнянні з аортальним стенозом аортальна недостатність є менш важким пороком, тому що при ній тривалий час зберігається компенсація кровообігу. Однак у зв'язку із змінами гемодинаміки внаслідок вагітності і частим приєднанням гестозу протягом аортальний недостатності може бути більш важким.

У хворих з аортальним вадами серця вагітність і пологи через природні родові шляхи допустимі тільки в стадії компенсації кровообігу. При симптомах серцевої недостатності вагітність неприпустима.

Тактика ведення вагітних з набутими ревматичними вадами серця. Л.В.Ваніна (1961) запропонувала розрізняти чотири ступені ризику несприятливого результату вагітності у хворих з вадами серця. Ця класифікація розроблена з урахуванням функціональної здатності серця, ступеня активності ревматичного процесу і наявності тих чи інших ускладнень (легенева гіпертензія, миготлива аритмія та ін.)

Класифікація ступеня ризику несприятливого результату вагітності у хворих з вадами серця

? ступінь I - вагітність при ваді серця без виражених ознак серцевої недостатності і загострення ревматичного процесу;

? ступінь II - вагітність при ваді серця з початковими симптомами серцевої недостатності (задишка, тахікардія), наявності ознак активної фази ревматизму (ступінь А1 по А.І.Нестерову);

? ступінь III - вагітність при декомпенсованому пороці серця з ознаками переважання правошлуночковоюнедостатності, наявності активної фази ревматизму (А2), миготливої ??аритмії, легеневої гіпертензії;

? ступінь IV - вагітність при декомпенсованому пороці серця з ознаками лівошлуночкової недостатності та миготливої ??аритмії з тромбоемболічними проявами легеневої гіпертензії.

На підставі цієї схеми збереження вагітності можна вважати допустимим при I і II ступеня ризику за умови, що хвора буде перебувати під наглядом в акушерському (краще спеціалізованому кардіоакушерском) установі протягом всієї вагітності (амбулаторно в консультативно- діагностичному центрі і стаціонарі з триразовою госпіталізацією). Першу госпіталізацію проводять у термін 8-12 тижнів в терапевтичне відділення для вирішення питання про збереження або переривання вагітності. Другий раз вагітну госпіталізують в термін 28-32 тижнів у відділення патології вагітних для проведення лікувально-профілактичних заходів (кардіотонічними, антиревматичної, десенсибілізуюча, помірно дегидратационная, загальнозміцнююча терапія). Третій раз госпіталізують за 2-3 тижні до пологів у відділення патології вагітних для підготовки до розродження.

При III і IV ступеня ризику вагітність протипоказана. У разі відмови від переривання вагітності протягом всієї вагітності проводять кардиальную терапію, і іноді до моменту розродження вдається домогтися позитивних результатів.

В даний час інтенсивне спостереження в умовах спеціалізованого стаціонару та тривале лікування хворих з вадами серця дозволяють у більшості з них зберегти вагітність і з успіхом провести пологи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Придбані ревматичні пороки серця "
  1. Придбані клапанні вади серця. Мітральні вади серця (шифри 105; 134.0; 134.2)
    Сучасна номенклатура набутих вад серця передбачає виділення недостатності, стенозу або їх поєднань мітрального, аортального, трикуспідального клапана і клапана легеневої артерії. При наявності у хворого одного клапанного пороку треба говорити про просте, при двох пороках одного клапана - про поєднаному пороці. Наприклад, со-четанниі мітральний порок серця - це стеноз лівого
  2. набутих вад серця
    Набуті вади серця завжди вражають клапани, тому називаються клапанними. В основі їх лежить або недостатність клапана (атріовентрикулярного або магістрального судини), або стеноз гирла (венозного або артеріального), або поєднання обох вад на одному або двох, рідше декількох клапанах і гирлах. Усі клінічні прояви будь-якого придбаного пороку серця можуть бути зведені в
  3. Зміст
    Ревматизм (ревматична лихоманка) 105 Інфекційний ендокардит 116 Міокардит 128 Перикардит 136 Порушення серцевого ритму і провідності. - Проф. А.В. Недоступ, канд. мед. наук О.В. Благова 146 Екстрасистолія 148 Пароксизмальна тахікардія 154 Миготлива аритмія 159 Атріовентрикулярна блокада 166 Синдром слабкості синусового вузла 170 Придбані
  4. сполучений аортальний порок
    Етіологія пороку в переважній більшості випадків ревматична. Клініка характеризується поєднанням симптомів описаних вище «чистих» пороків. Аускультативно симптоматика - систолічний шум вигнання і ранній діастолічний шум на аорті - дозволяють лікарю першого контакту діагностувати порок на амбулаторному прийомі. Питання про переважання стенозу або недостатності аортального клапана вирішується
  5. Набуті вади серця
    Порок серця - давнє, що збереглося до теперішнього часу позначення природженого або придбаного морфологічного зміни клапанного апарату, перегородок серця і відходять від нього великих судин. У даній главі будуть розглянуті набуті вади серця - стану, що розвинулися протягом життя хворого в результаті захворювань або травматичних ушкоджень серця. Сутність
  6. Серцева недостатність
    Визначення. Серцева недостатність - стан, при якому система кровообігу не здатна доставляти органам і тканинам артеріальну кров в кількості, адекватному метаболическому запитом. Статистика. Серцева недостатність складає 1-2% всіх причин звернень пацієнтів до лікаря (Ю.М. Беленко, Ф.Т. Агєєв, 1999). Особливо актуальна ця проблема для пацієнтів старших вікових груп.
  7. Супутні серцево-судинні захворювання
    Вагітність і пологи призводять до виражених змін з боку кровообігу, що може Декомпенсовані супутні серцево-судинні захворювання, наявні у 2% вагітних. Ці захворювання в основному являють собою ревматичні пороки серця, але останнім часом стає більше пацієнток з вродженими вадами серця. У ході анестезії необхідно мінімізувати стрес, який чинить
  8. Ведення пацієнта
    Невідкладні стани та їх купірування на догоспітальному етапі Лікування гострої лівошлуночкової недостатності див. «Серцева недостатність». При кровохаркання і легеневій кровотечі у хворих мітральними вадами серця треба виключити тромбоемболію дрібних гілок легеневої артерії. Якщо цей діагноз підтверджується, проводиться лікування гепарином, реополіглюкіном, фентанілом, дроперидолом і
  9. вродженими вадами серця
    Клінічна класифікація найбільш часто зустрічаються вроджених вад серця I група. Вроджені вади серця з первинним ціанозом. 1. Пороки з раннім ціанозом і недостатністю кровотоку в малому колі: тріада, тетрада і пентада Фалло; атрезія правого шлуночка. 2. Пороки з первинним ціанозом від моменту народження і гіперволемією або гіпертонією малого кола: артеріовенозний
  10. Классфікація
    В Україні використовують класифікацію ін-фекціонного ендокардиту, прийняту на VI Кон-Грессе кардіологів Україна (Київ, 2000): I. Активність процесу: активний, неактів-ний II. Ендокардит нативних клапанів: 1) первинний 2) вторинний (придбаний порок серця, вроджений порок серця, травма, сторонні тіла) III. Ендокардит протезированного клапана Локалізація:
  11. Етіологія і патогенез
    Гостро виниклі порушення ритму і провідності серця аритмії можуть ускладнювати перебіг різних захворювань серцево-судинної системи: ІХС (включаючи інфаркт міокарда та постінфарктний кардіосклероз), гіпертонічної хвороби, ревматичних вад серця, гіпертрофічною, дилатаційною і токсичної кардіоміопатій, пролапсу мітрального клапана та ін Іноді порушення ритму серця розвиваються
  12.  81.РЕВМАТІЗМ. ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА.
      Ревматизм - системне запальне заб-ие соед тк з преимущ лок-їй пат процесу в різних оболонках серця, розвивається у схильних до нього осіб, головним чином у віці 7-15 років. Етіологія - інфікування?-Гемолітичним стрептококом групи А. Патогенез - зв'я з 2 фак-ми: 1) токсичним впливом ряду ферментів стрептокока, облад-їх кардиотоксическим д-ем. 2) наявність у
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...