загрузка...
« Попередня Наступна »

Додаток № 2 Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості

до ст. 20 Керівництва, затвердженого наказом Міністра оборони

Російської Федерації 1997 N___

Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості

Під "нервово-психічної нестійкістю" (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях. Це досить широке поняття включає в себе різні предболезненное стану (крайні варіанти психічної норми) з прихованою, що не вираженою, або помірно вираженою, але компенсованій формою перебігу, обумовлені дефектами функціонування нервової системи і знижують пристосувальні можливості організму.

У походженні нервово-психічної нестійкості визначальну роль відіграють біологічна неповноцінність нервової системи (вроджена чи набута) у поєднанні з несприятливими психологічними і соціальними чинниками. Для військового психолога дуже важливе розуміння біологічної "грунту" у розвитку нервово-психічної нестійкості.

По-перше, це пояснює, чому зустрічаються відхилення в поведінці і діяльності у звичайної людини носять незначний характер і не накладають відбиток на особистість у цілому, в той час як у осіб з нервово-психічною нестійкістю ці відхилення не тільки сильно виражені, а й носять стійкий характер, істотно позначаючись на різних сторонах проявів особистості.

По-друге, такий підхід до розуміння НПН зумовлює в роботі з військовослужбовцями з ознаками НПН не тільки комплекс виховних та психотерапевтичних, а й організаційних заходів.

Вирішення цих завдань можливе при тісній співпраці командирів, їх заступників з виховної роботи, офіцерів-психологів та медичних працівників. Організація роботи з виявлення військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості повинна передбачати планові заходи в:

- період прибуття молодого поповнення до військової частини;

- період адаптації до військової служби (перші 3-5 місяців);

- період подальшого проходження військової служби.



У період прибуття поповнення.

З прибуттям поповнення до військової частини психолог проводить інструктивно-методичне заняття з посадовими особами пункту прийому поповнення, командирами підрозділів, офіцерами вихователями. На цьому занятті він у доступній формі розповідає про сутність і ознаки прояву нервово-психічної нестійкості в спілкуванні, поведінці, діяльності, зовнішньому вигляді військовослужбовців, а також вказує, на що звернути увагу при вивченні документів, спостереженні і в процесі бесіди з прибулим поповненням. Визначається порядок роботи і форма документа, який готується командирами підрозділів, їх заступниками з виховної роботи на ім'я психолога про військовослужбовців, що підлягають поглибленому психологічному обстеженню. У ньому мають бути вказані прізвище, ім'я, по батькові військовослужбовця, а також відомості про наявність у нього ознак нервово-психічної нестійкості.

Вивчення документів (Додаток № 5).

У результаті вивчення документів можуть бути отримані непрямі ознаки нервово-психічної нестійкості: психічні захворювання у батьків і близьких родичів, перенесені травми та інфекційні захворювання головного мозку, спостереження в психо-неврологічному диспансері, нічне нетримання сечі, виховання у неблагополучній сім'ї, відсутність одного з батьків, наявність відстрочки від призову за станом здоров'я, приводи в міліцію, труднощі у навчанні та освоєнні професії, залучення в антисоціальні групи, складні відносини з товаришами, низька громадська активність, вузькість і невідповідність віку інтересів і захоплень , запальність, дратівливість, нестійкість настрою, образливість, замкнутість, безініціативність, зайва принциповість, театральність, манірність, слабовілля, раннє пристрасть до алкоголю, паління, вживання нарковмісних препаратів.

За наявності 1-2 із зазначених ознак військовослужбовець заслуговує більш пильної уваги і спостереження. При наявності 3-5 з цих ознак - відомості про такий військовослужбовця заносяться до списків для більш глибокого обстеження психологом частини.

Спостереження за поведінкою військовослужбовців (Додаток № 5).

Спостереження повинно бути спрямоване на виявлення осіб схильних до замкнутості, самоти, сором'язливих, нерішучих, боязких, плаксивих або, навпаки, конфліктних, що вступають в суперечки, відмовляються виконувати накази, що порушують розпорядок, розв'язаних в поведінці. Заслуговує уваги інформація про осіб з вадами артикуляції (недорікуватість, шепелявість), погано знають російську мову, з м'язовими посмикуваннями, тремтінням кінцівок, незручністю, незграбністю рухів, постійно спізнюються на побудови і т.д. При наявності навіть одного з перерахованих ознак, стійко проявляється в процесі всього спостереження, особливо у осіб, що вже мали за результатами вивчення документів 1-2 непрямих ознаки НПН, відомості про військовослужбовця заносяться в список для поглибленого вивчення психологом частини. При епізодичному прояві тієї чи іншої ознаки, військовослужбовець вимагає особливої ??уваги при подальшому вивченні.

До спостереження можна залучати і сержантський склад, попередньо провівши з ними відповідний інструктаж, з метою отримання конкретних відомостей про особливості поведінки осіб з числа поповнення.

Зібравши і проаналізувавши всю наявну інформацію, можна переходити до заключного етапу вивчення поповнення - індивідуальному співбесідою.

Проведення індивідуальних співбесід (Додаток № 5)

У процесі бесіди уточнюються наявні відомості, оцінюються ті сторони особистості, які неможливо було оцінити за допомогою спостереження або документів, наявних на військовослужбовця. Особлива увага звертається на осіб, у яких на етапі вивчення документів виявлені 1-2 непрямих ознаки НПН, а також з епізодичними проявами НПН в поведінці.

При побудові плану бесіди необхідно передбачити такі теми обговорення як: умови виховання і розвитку; ставлення до алкоголю, наркотиків; стан здоров'я; ставлення до оточуючих та особам протилежної статі і ін

Ознаками НПН і умовами, що сприяють її розвитку, слід вважати: виховання в неповній, неблагополучній сім'ї (погані взаємини батьків; наявність у них судимості, психічних захворювань; надмірно суворе або "тепличне" виховання; зловживання алкоголем членами сім'ї; втечі з дому ), ранній алкогольний досвід військовослужбовця, випадки вживання нарковмісних препаратів, приводи в міліцію, численні конфлікти в школі, сім'ї; наявність нервово-психічних захворювань; ранній сексуальний досвід, безладні статеві зв'язки.

За результатами проведеної роботи командирами підрозділі-ний, їх заступниками з виховної роботи складається список військовослужбовців, які потребують поглибленому психологічному обстеженні. Психолог полку проводить анкетування прибулого поповнення за допомогою анкети "Прогноз -2". Особи, які потребують в поглибленому психологічному обстеженні, вивчаються за допомогою особистісних опитувальників "НПН-А", "Адаптивність", а також інших психологічних методик. Конкретний набір яких визначається рівнем професійної підготовленості психолога.



Підсумком вивчення прибулого поповнення повинно стати виділення військовослужбовців з нервово-психічної нестійкістю:

- з різко вираженими ознаками нервово-психічної нестійкості. Дана група потребує первинному медичному огляді у лікаря психіатра (психоневролога);

- з помірно вираженими ознаками нервово-психічної нестійкості, які обмежують використання цих військовослужбовців за окремими спеціальностями або в певних ситуаціях.
трусы женские хлопок
Військовослужбовці цієї групи вимагають індивідуальних психопрофілактичних, корекційних, виховних і організаційних заходів (розподіл по підрозділах і спеціальностями).



У період адаптації до військової служби (перші 3-5 місяців).

У даний період нарощуються зусилля з вивчення військовослужбовців, особливо тих, за якими було потрібно спостереження.

Основними завданнями вивчення військовослужбовців в цей період є:

- оцінка процесу адаптації до умов і вимог військової служби та забезпечення, у разі необхідності, відповідних виховних впливів, психопрофілактичних і психокорекційних заходів з метою попередження проявів нервово-психічної нестійкості;

- вивчення взаємовідносин у військових колективах, надання допомоги військовослужбовцям, що зазнають труднощі у встановленні контактів;

- виявлення осіб, потребують додаткового соціального обстеження.

Методами вивчення особового складу залишаються спостереження, психологічне тестування та індивідуальна бесіда. Особливе місце відводиться спостереженню, тому що в цей період з'являється можливість спостерігати за поведінкою воїнів у складних, незвичних для них умовах, коли ознаки нервово-психічної нестійкості проявляються з усією очевидністю.

Спостереження за військовослужбовцями повинен передувати інструктаж психологом посадових осіб, які безпосередньо працюють з особовим складом (див. етап прибуття поповнення). Пропонується звернути увагу на недисциплінованих, болісно реагують на зауваження, невиконавчий, легко збудливих, запальних, конфліктних або, навпаки, замкнутих, образливих, надмірно боязких і сором'язливих військовослужбовців. Підлягають виявленню особи, виявляють зарозумілість, які прагнуть у що б то не стало виділитися серед оточуючих або, навпаки, стали об'єктом жартів, насмішок, які вчиняють безглузді вчинки, що мають дивацтва, ненормальності в поведінці, неохайний зовнішній вигляд. Необхідно виділяти воїнів, які проявляють під час різних занять незібраність, незручність, порушення координації рухів, зайву напруженість, химерність рухів і поз, відзначати непритомність, випадки частого звернення за медичною допомогою з різноманітними скаргами, фіксувати відстаючих, з великими труднощами освоюють військову спеціальність, відзначати випадки невірного виконання наказів і розпоряджень.

Крім цього, до посадових осіб доводяться основні заходи з профілактики нервово-психічної нестійкості:

- уважне, чуйне ставлення до підлеглих, повагу до їх почуттів, думок, суджень , пропозицій і т.д., недопущення в їх адресу різких образливих висловлювань, несправедливості тощо;

- створення здорового морально-психологічного клімату у військових колективах - атмосфери поважності, доброзичливості та взаємодопомоги;

- створення здорового побуту, боротьба проти пияцтва, токсикоманії та наркоманії;

- попередження конфліктних і виключення інших психотравмуючих ситуацій;

- обмеження фізичного навантаження для ослаблених військовослужбовців;

- тимчасове, повне або часткове звільнення від несення служби, переклад в підрозділи, що займаються виконанням господарських робіт;

- роз'яснення військовослужбовцям типологічних рис їх характеру, можливих негативних проявів, пов'язаних з ними, і формулювання рекомендацій для самоконтролю і корекції (проводить особисто психолог);

- знання найбільш типових ситуацій, в яких поведінка воїнів з ознаками нервово-психічної нестійкості може бути неадекватним.

Особливо підкреслюється недопущення випадків використання отриманої інформації на шкоду військовослужбовцям.

Дані спостереження аналізуються психологом, уточнюються в процесі бесіди і доповнюються результатами тестування. Хід адаптації до умов військової служби вдається оцінити за допомогою многоуровнего особистісного опитувальника "Адаптивність". Узагальнені дані вивчення служать базою для вироблення конкретних пропозицій командуванню про заходи індивідуально-виховного характеру, раціонального використання того чи іншого військовослужбовця, психопрофілактичних та психокорекційних заходів. Всі перераховані заходи повинні бути відображені в плані роботи психолога з військовослужбовцями, у яких виявлено ознаки НПН.



B період подальшого проходження військової служби.

У період подальшого проходження військової служби здійснюється динамічне спостереження за особами з ознаками нервово-психічної нестійкості (відповідно до плану роботи) з метою контролю їх поточного стану, вивчення системи відносин спостережуваного військовослужбовця в колективі, оцінки його емоційного і ділового статусу і своєчасного проведення психопрофілактичних і корекційних заходів.

Найбільш інформативною в цьому плані є социометрическая методика (Додаток № 10). Крім того можуть бути використані й інші методи вивчення особистості (незалежних характеристик, експертне опитування, спостереження).



Анкета "Прогноз-2".

Розроблено В.Ю.Рибніковим. Вона призначена для визначення рівня нервово-психічної стійкості (НПУ) у військовослужбовців і дозволяє виявити окремі ознаки особистісних порушень, а також оцінити ймовірність виникнення нервово-психічних зривів. Якісний аналіз відповідей дозволяє уточнити окремі біографічні відомості, особливості поведінки та стану психічної діяльності людини в різних ситуаціях.

Методика містить 86 питань, на кожен з яких обстежуваний повинен дати відповідь "так" чи "ні". Результати обстеження виражаються кількісним показником (у балах), на підставі якого виноситься висновок про рівень нервово-психічної стійкості та ймовірності нервово-психічних зривів.

  Для проведення обстеження необхідно мати текст опитувальника і реєстраційні бланки. Обстеження триває близько 20 хвилин.



  Інструкція обстежуваним



  "Вам пропонується відповісти на 86 питань, спрямованих на виявлення деяких особливостей вашої особистості. Будьте відверті, довго не роздумуйте над змістом питань, давайте природний відповідь, який першим прийде вам в голову. Пам'ятайте, що немає" хороших "або" поганих "відповідей. Якщо ви відповідаєте "Так", поставте у відповідній клітині реєстраційного бланка знак "+" (плюс), якщо ви обрали відповідь "Ні", поставте знак "-" (мінус). Уважно стежте за тим, щоб номер питання анкети і номер клітини реєстраційного бланка збігалися. Чи не пропускайте висловлювань ".

 Реєстраційний бланк до анкети "Прогноз-2"







  Обробка результатів виконання методики проводиться за допомогою спеціальних "ключів" (таблиця № 1).

  Таблиця № 1



 "Ключ" для обробки даних по методиці "Прогноз-2"







  Обробка проводиться за допомогою "ключів", які виготовляються в кількості трьох штук з прозорої пластмаси (плівки). На пластмасу наноситься сітка, що збігається з сіткою реєстраційного бланка. Прорізи в кожному з "ключів" повинні відповідати номерам висловлювань, згрупованим в шкали. Один "ключ" готується для підрахунку балів за шкалою щирості, два - за шкалою нервово-психічної стійкості (для оцінки позитивних і негативних висловлювань).

  Обробку починають зі шкали щирості, яка використовується для оцінки достовірності відповідей. "Ключ" накладається на заповнений реєстраційний бланк, після чого підраховується кількість мінусів, які видно через прорізи в "ключі". Отримане число відповідає значенню шкали щирості в балах.
 Якщо військовослужбовець отримав 10 і більше балів, то використовувати дані анкети не рекомендується, а причини нещирості слід з'ясувати в процесі бесіди, з подальшим виведенням про рівень нервово-психічної стійкості.

  Потім підраховується кількість збігів з "ключем" за шкалою нервово-психічної стійкості. Кількість отриманих військовослужбовцям балів переводять у "Стен" по таблиці № 2 і оцінюють по таблиці № 3.

  Таблиця № 2



  Стеновая шкала

 оцінки нервово-психічної стійкості за методикою "Прогноз-2"





  Таблиця № 3

 Характеристика рівнів нервово-психічної стійкості





  Текст анкети "Прогноз-2"



  1. Бувало, що я кидав розпочату справу, тому що боявся, що не впораюся з ним.

  2. Мене легко переспорити.

  3. Я уникаю поправляти людей, які висловлюють необгрунтовані твердження.

  4. Люди проявляють до мене стільки співчуття і симпатії, скільки я заслуговую.

  5. Іноді я буваю впевнений, що інші люди знають про що я думаю.

  6. Бували випадки, що я не стримував своїх обіцянок.

  7. Часом я буваю зовсім впевнений у своїй нікчемності.

  8. У мене ніколи не було зіткнень з законом.

  9. Я часто запам'ятовую числа, що не мають для мене жодного значення (наприклад, номери автомашин і т.п.).

  10. Іноді я говорю неправду.

  11. Я впечатлітельнєє більшості інших людей.

  12. Мені приємно мати серед своїх знайомих значних людей, це як би додає мені ваги у власних очах.

  13. Виразно доля не прихильна до мене.

  14. Мені часто кажуть, що я запальний.

  15. Бувало, що я говорив про речі, в яких не розбираюся.

  16. Я легко втрачаю терпіння з людьми.

  17. У мене відсутні вороги, які по-справжньому хотіли б заподіяти мені зло.

  18. Іноді мій слух настільки загострюється, що це мені навіть заважає.

  19. Буває, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

  20. Якби люди не були налаштовані проти мене, я досяг би в житті набагато більшого.

  21. У грі я віддаю перевагу вигравати.

  22. Часто я переходжу на інший бік вулиці, щоб уникнути зустрічі з людиною, якого я не бажаю бачити.

  23. Велику частину часу у мене таке відчуття, ніби я зробив щось не те або навіть погане.

  24. Якщо хто-небудь говорить дурість або як-небудь інакше проявляє своє невігластво, я намагаюся роз'яснити йому його помилку.

  25. Іноді у мене буває відчуття, що переді мною накопичилося стільки труднощів, що здолати їх просто неможливо.

  26. В гостях я тримаюся за столом краще, ніж удома.

  27. У моїй родині є дуже нервові люди.

  28. Якщо в моїх невдачах хтось винен, я не залишу його безкарним.

  29. Мушу визнати, що часом я хвилююся через дрібниці.

  30. Коли мені пропонують розпочати дискусію або висловити думку про питання, в якому я добре розбираюся, я роблю це без боязкості.

  31. Я часто жартують над друзями.

  32. Протягом життя у мене кілька разів змінювалося ставлення до моєї професії.

  33. Бувало, що під час обговорення деяких питань я, особливо не замислюючись, погоджувався з думкою інших.

  34. Я часто працював під керівництвом людей, які вміли повернути справу так, що всі досягнення в роботі приписувалися їм, а винуватими в помилках виявлялися інші.

  35. Я без жодного страху входжу в кімнату, де інші вже зібралися і розмовляють.

  36. Мені здається, що по відношенню саме до мене особливо часто чинять несправедливо.

  37. Коли я перебуваю на високому місці, у мене з'являється бажання стрибнути вниз.

  38. Серед моїх знайомих є люди, які мені не подобаються.

  39. Мої плани часто здавалися мені настільки важко здійсненними, що я повинен був відмовитися від них.

  40. Я часто буваю розсіяним і забудькуватим.

  41. Напади поганого настрою у мене бувають рідко.

  42. Я б вважав за краще працювати з жінками.

  43. Щасливіше всього я буваю, коли я один.

  44. Іноді, коли я погано себе почуваю, я буваю дратівливим.

  45. Часто я бачу сни, про які краще нікому не розповідати.

  46. Мої переконання і погляди непохитні.

  47. Я людина нервова і легко збудлива.

  48. Мене дуже дратує, коли я забуваю, куди кладу речі.

  49. Буває, що я серджуся.

  50. Робота, що вимагає пильної уваги мені подобається.

  51. Іноді я буваю такий схвильований, що не можу всидіти на місці.

  52. Буває, що непристойна або навіть непристойна жарт викликає у мене сміх.

  53. Іноді мені в голову приходять такі нехороші думки, що краще про них нікому не розповідати.

  54. Іноді я приймаю валеріану, еленіум або інші заспокійливі засоби.

  55. Людина я рухливий.

  56. Тепер мені важко сподіватися на те, що я чогось досягну в житті.

  57. Іноді я відчуваю, що близький до нервового зриву.

  58. Бувало, що я відповідав на листи не відразу після прочитання.

  59. Раз на тиждень або частіше я буваю збудженим і схвильованим.

  60. Мені дуже важко пристосуватися до нових умов життя, роботи або навчання. Перехід до нових умов життя, роботи або навчання здається мені нестерпно важким.

  61. Іноді траплялося так, що я запізнювався на роботу або побачення.

  62. Голова у мене болить часто.

  63. Я вів неправильний спосіб життя.

  64. Алкогольні напої я вживаю в помірних кількостях (або не вживаю зовсім).

  65. Я часто віддаюся сумних роздумів.

  66. У порівнянні з іншими сім'ями в моїй дуже мало любові і тепла.

  67. У мене часто бувають підйоми і спади настрою.

  68. Коли я перебуваю серед людей, я чую дуже дивні речі.

  69. Я вважаю, що мене дуже часто карали незаслужено.

  70. Мені страшно дивитися вниз з великої висоти.

  71. Бувало, що я цілими днями або навіть тижнями нічого не міг робити, бо ніяк не міг змусити себе взятися за роботу.

  72. Я щодня випиваю незвично багато води.

  73. У мене бували періоди, коли я щось робив, а потім не знав, що саме я робив.

  74. Коли я намагаюся щось зробити, то часто помічаю, що в мене тремтять руки.

  75. Думаю, що я людина приречена.

  76. У мене бувають періоди такого сильного занепокоєння, що я навіть не можу всидіти на місці.

  77. Часом мені здається, що моя голова працює повільніше.

  78. Мені здається, що я все відчуваю більш гостро, ніж інші.

  79. Іноді абсолютно без будь-якої причини у мене раптом настає період надзвичайної веселості.

  80. Деякі речі настільки мене хвилюють, що мені навіть говорити про них важко.

  81. Іноді мене підводять нерви.

  82. Часто у мене буває таке відчуття, ніби все навколо нереально.

  83. Коли я чую про успіхи близького знайомого, я починаю відчувати, що я невдаха.

  84. Буває, що мені в голову приходять погані, часто навіть жахливі слова, і я ніяк не можу від них відв'язатися.

  85. Іноді я намагаюся триматися подалі від того чи іншої людини, щоб не зробити або не сказати чогось такого, про що потім жалкую.

  86. Часто, навіть коли все складається для мене добре, я відчуваю, що мені все байдуже. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Додаток № 2 Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості"
  1.  Додаток 12
      Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості Під нервово-психічної нестійкістю (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях. Це досить широке поняття включає в себе різні предпатологические стану (крайні варіанти психічної норми) з прихованою, що не вираженою або помірною, але
  2.  Додаток 13
      Рекомендації щодо виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості Під нервово-психічної нестійкістю (НПН) розуміють схильність до зривів нервової системи при значних фізичних і психічних навантаженнях. Це досить широке поняття включає в себе різні предпатологические стану (крайні варіанти психічної норми) з прихованою, що не вираженою або помірно
  3.  Проблема норми і аномалії в розвитку і поведінці людини (або введення в психологічну теорію відносності).
      У попередньому розділі було з'ясовано, що психологічне дослідження особистості та її розвитку здійснюється на практиці в наукових поняттях, значення кожного з яких визначається тимчасовими компромісами між різними групами вчених. Один і той же термін в тлумаченні різних психологів, що належать до різних шкіл, може тлумачитися по-різному, особливо гостро ця проблема стоїть в
  4.  Розвиток концептуальних уявлень з проблеми аутопсихологической компетентності
      Проведений логіко-історичний аналіз розвитку проблеми аутопсихологической компетентності дозволив реконструювати основні етапи та напрямки наукових досліджень у цій області (див. сх. 2). Першим етапом у генезі проблеми аутопсихологической компетентності особистості є її первісна постановка в контексті вивчення процесів суб'єкта і особистості, саморегуляції (самоврядування),
  5.  Діяльність психолога військової частини та посадових осіб щодо психологічного забезпечення бойового чергування і караульної служби
      Психологічне забезпечення завдань, пов'язаних з несенням бойового чергування і караульної служби, є важливою передумовою і умовою ефективного функціонування психіки воїнів у процесі їх виконання, попередження негативних психічних явищ і процесів. Психологічне забезпечення як вид діяльності характеризується комплексом заходів щодо формування, зміцнення і розвитку у
  6.  Основні етапи психологічного вивчення військовослужбовців та їх зміст
      Психологічне вивчення військовослужбовців являє собою важливий напрям професійної діяльності психолога. Необхідність такої роботи пояснюється потребою посадових осіб в отриманні достовірної та повної за обсягом інформації про психологічні особливості військовослужбовців та військових колективів. Досвід показує, що лише цілеспрямоване і систематичне взаємодія командирів
  7.  Основні завдання і методи діяльності психолога з надання психологічної допомоги військовослужбовцям
      Психологічна допомога має комплексний характер, реалізований за двома основними напрямками: 1. Здійснення систематичної і узгодженої роботи психолога та інших посадових осіб профілактичного плану щодо своєчасного виявлення воїнів, які потребують надання психологічної допомоги та постійному психологічному супроводі, створенню сприятливих умов для життєдіяльності
  8.  Діяльність психолога військової частини та посадових осіб щодо психологічного забезпечення бойового чергування і караульної служби
      Психологічне забезпечення завдань, пов'язаних з несенням бойового чергування і караульної служби, є важливою передумовою і умовою ефективного функціонування психіки воїнів у процесі їх виконання, попередження негативних психічних явищ і процесів. Психологічне забезпечення як вид діяльності характеризується комплексом заходів щодо формування, зміцнення і розвитку у
  9.  ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ
      11. Загальне організаційно-методичне керівництво психологічною роботою в Збройних Силах здійснює Головне управління виховної роботи Збройних Сил Російської Федерації (далі Головне управління виховної роботи). Головне управління виховної роботи здійснює взаємодію з питань психологічної роботи з військовими і цивільними навчальними та
  10.  Додаток № 5 Методи соціально-психологічного вивчення особистості
      до ст. 20 Керівництва, затвердженого наказом Міністра оборони Російської Федерації 1997 N___ Методи соціально-психологічного вивчення особистості. 1. Аналіз документів. Робота з документами - це важлива, відповідальна і досить трудомістка частина діяльності психолога, в процесі якої виробляється попереднє уявлення про військовослужбовця.
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...