загрузка...
« Попередня Наступна »

Практичні методи психологічної підготовки

До практичних методів психологічної підготовки належать психологічні вправи і тренування, метод аварійних ситуацій (вправи і тренування на спеціальних тренажерах та імітаторах, подолання смуг перешкод, завалів, спеціальні спортивні ігри, психологічні вправи для розвитку пізнавальних, емоційних та вольових рис тощо).

Психологічні вправи і тренування - це система багаторазових повторень, що стають дедалі складнішими, спеціальних дій та вчинків з метою формування у воїнів провідних якостей і злагодженості військового підрозділу, необхідних їм для ефективної діяльності у сучасній війні.

Прийоми і засоби, що моделюють діяльність військового підрозділу й воїна у складних умовах (пошкодження зв'язку, знеструмлення аварії та передаварійні ситуації, вихід із ладу різноманітних технічних пристроїв тощо), становлять метод аварійних ситуацій. Такі ситуації створюються штучно з метою викликання у особового складу стресового стану різних ступенів.

Поняття «стрес» використовується для визначення психічних станів індивіда в екстремальних умовах на фізіологічному, психічному та поведінковому рівнях. Ті чинники, що викликають стрес, називаються стрес-факторами. Під час бонової підготовки можна застосовувати такі види стрес-факторів:

- фізіологічний (надмірне фізичне навантаження, високі та низькі температури, утруднення дихання);

- психічний (загроза, небезпека, інформаційне перевантаження).



Офіцерові необхідно знати, що стрес в екстремальній ситуації може впливати як мобілізувальний, так і дестабілізаційний фактор. Він має два ступені: легкий (гіпострес) та високий (гіперстрес). Усе це певною мірою залежить від конкретних характеристик нервової системи воїна, особистісної значущості факторів, що впливають на нього, досвіду діяльності в екстремальних умовах. Існують люди, для яких небезпека є життєвою необхідністю, які відчувають прагнення до неї і в боротьбі з якою вбачають найбільшу радість життя.

Зазвичай з таких людей виходять визначні військові діячі, такі, наприклад, як О.В. Суворов, Наполеон 1снують також люди, здатні виявити свій військовий талант тільки в атмосфері небезпеки, в умовах бою. Таким був маршал Мішель Неп (1769-1815), про якого Наполеон писав, шо він мав розумове осяяння лише серед куль та ядер. Ще характернішим у цьому відношенні є інший наполеонівський маршал Андре Массна

( 1758-1817), талант якого, за описом Наполеона, у небезпеці зростав стократ.

Образно кажучи, О. В. Суворов добре спав лише під гуркіт гармат. Зміст життя для нього полягав у трьох словах: армія, війна та бій. поза якими він не знав справжнього щастя. Тому, як тільки розпочиналися бойові дії, він рвався на фронт, немов лев із клітки. Наприклад, під час Другої польської війни він перебував у Фінляндії, керував будівництвом укріплень. Як тільки розпочалися бойові дії, він попросився на фронт. «Сором мені не бути там, - писав він. - Баталія для мене краще, ніж лопата вапна та піраміда цегли. Мені ліпше мати 2 000 душ на полі бою, ніж 20 000 в гарнізоні».



Отже, стрес може створювати позитивну емоцію бойового збудження, посилювати та загострювати роботу мозку. У ряді випадків стрес сприяє мобілізації внутрішніх резервів психіки воїна на подолання труднощів бойової обстановки. Тому інколи офіцерові можна спеціально створювати стресову ситуацію для психічного гарту воїнів.

Створення стресових аварійних ситуацій як основний елемент однойменного методу потребує від офіцера знання певних практичних методів, прийомів та засобів психологічної підготовки.

Характер використовуваних, наприклад, у військах зв'язку, таких методів продиктований специфікою бойової діяльності, яка полягає в багаторазових повтореннях одноманітних дій з налагодження зв'язку в умовах територіальної роз'єднаності, у складі екіпажу або самостійно.
трусы женские хлопок
Особливу увагу . необхідно приділяти вихованню у воїнІв-зв'язківців впевненості в техніці зв'язку та у власній майстерності, а також стійкості, самовладанні, самостійності, увазі та слуховій пам'яті.

Впевненості в техніці зв'язку досягають перш за все завдяки поглибленому вивченню її конструкції І можливостей забезпечення надійного зв'язку за будь-яких обставин. З цією метою на всіх практичних заняттях необхідно демонструвати особовому складу надійність та високу стійкість засобів зв'язку проти перешкод, навчати радіотелефоністів прийому на слух в умовах інтенсивних радіоперешкод, вводити прицільні радіоперешкоди, практикувати широкий маневр антенами, частотами та режимами роботи радіоапаратури.

Зв'язківцям доводиться забезпечувати зв'язок на відстані в сотні й тисячі кілометрів, у зв'язку з чим у деяких воїнів може виникнути почуття невпевненості у технічних можливостях засобів зв'язку. Для виховання впевненості у надійності апаратури зв'язку рекомендовано призначати малодосвідчених солдатів другими номерами до досвідченіших фахівців, відряджати їх на чергування за наявності стійкого зв'язку і тільки після цього допускати до самостійного забезпечення зв'язку.



Виховувати в особового складу впевненість у військовій майстерності рекомендується поступово. Спочатку необхідно навчити воїнів професійній майстерності за сприятливих умов забезпечення зв'язку і лише згодом поступово ускладнювати рівень зовнішніх перешкод для відпрацювання необхідних навичок особовим складом.

Радіотелеграфістам, наприклад, для виховання стійкості необхідно збільшувати тривалість бойового чергування на радіостанція, розпочинаючи з двох-трьох годин до однієї доби при інтенсивній роботі в умовах активних радіоперешкод. Рекомендується також забороняти залишати апаратну і забезпечити харчування їх сухим пайком. Практикувати роботу на радіостанціях, коли ефір найбільш завантажений, а прийом повідомлень - ускладнений.

Радист під час чергування на станції постійно має бути готовий прийняти сигнал, незалежно від того, навчальний він чи бойовий. З цією метою офіцер мусить мати радіопередавач, з якого періодично передавати сигнали, вимагаючи від радистів негайно доповідати про їх отримання.

На тактико-спеціальних заняттях рекомендовано створювати на кросових апаратних великі навантаження телефоністам, механікам спецапаратури, фахівцям дальнього зв'язку. У процесі чергування необхідно навмисно створювати максимальні навантаження завдяки встановленню додаткових апаратів. З навчальною метою вимагати від телефоністів з'єднань із різноманітними абонентами в обмежені терміни.

Для формування і розвитку у воїнів-зв'язківців самовпевненості в процесі розгортання антенощоглових пристроїв з метою перевірки стану антени необхідно тренувати, наприклад, механіків радіорелейного зв'язку в підніманні щогли на різні висоти. При цьому перші заняття рекомендовано провадити за доброї погоди, а наступні - за вітряної та дощової.

Лінійним наглядачам слід практикувати постановку завдань на забезпечення зв'язку з пунктами керування, місцезнаходження яких відомо лише приблизно, в умовах сильно пересіченої місцевості та наявності водних перепон.

Виходи на лінію для контролю стану кабелю та усунення пошкоджень спочатку здійснювати командами по дві-три особи, а згодом - по одному, будь-якої пори року та доби. При цьому пошкодження слід вносити у важкодоступних місцях. Наприклад, пошкодження жил кабелю зі збереженням цілісності ізоляції.

Для розвитку в радистів слухової пам'яті та уваги на заняттях із фахової підготовки необхідно тренувати їх у прийомі коротких сигналів і команд на слух без запису. Для цього керівник заняття може передавати ключем кілька знаків і вимагати їх повторення радистами.
Таким самим чином вивчають кодові фрази і скорочення, які використовуються під час налагодження зв'язку та здійснення оперативного обміну.

Телефоністів, фахівців дальнього зв'язку та кросів слід тренувати у складанні прямих та обхідних каналів зв'язку по пам'яті, без структурних схем зв'язку.



Стосовно особового складу військ ППО психологічна підготовка має здійснюватися із врахуванням тих особливостей, які властиві бойовій діяльності операторів та номерів розрахунків радіолокаційних станцій, гармат, установок і бойових машин.

Основними завданнями психологічної підготовки у військах ППО с досягнення стійкості навичок і вмінь операторів і номерів розрахунків, формування в них нервово-психічної витривалості, розвиток уваги, оперативної пам'яті та швидкості мислення.

З цією мстою можна застосувати такі практичні заходи і методи:

- поступове ускладнення умов бойової роботи й повітряної обстановки;

- періодичну зміну розв'язку завдань різної складності та створення швидкозмінної обстановки;

- відтворення шумів, характерних для бойової обстановки;

- тренування операторів і номерів розрахунків у тривалому перебуванні в індивідуальних засобах захисту під час бойових чергувань в умовах зовнішніх перешкод і підвищених температур у кабінах і робочих відсіках;

- тренування в бойовій роботі зі зміною та обладнанням вогневих (стартових) позицій, здійснення маршів і подолання різних перепон (водних перешкод, заболочених і замінованих ділянок, завалів тощо), відбиття нападів наземного супротивника;

- внесення завдань на стеження за групою цілей і виділенням основної, курс якої збігається з курсами інших цілей, на стеження за цілями за наявності несправжніх цілей;

- систематичні чергування у веденні цілей з нарощуванням їх складності, а також шляхом ведення на планшетах, табло та інших засобах відображення інформації різних сигналів, що характеризують дії повітряного супротивника і бойову діяльність військ тощо.



Таким чином, застосування практичних методів і методів аварійних ситуацій - найсильніший фактор формування психічної стійкості військовослужбовця і військового колективу.

Але для гарантування безпеки таких занять і досягнення кінцевого позитивного успіху офіцерові необхідно дотримуватися таких умов;

- чітко знати механізми впливу стрес-факторів на психіку військовослужбовця та їх імовірні наслідки;

- знати ступінь стресостійкості кожного воїна і на основі цього застосовувати відповідні аварійні методи психологічної підготовки;

- поступово посилювати емоційну напруженість занять з бойової підготовки;

- забезпечувати надійну страховку воїнів у процесі психологічної підготовки;

- комплексно застосовувати різні прийоми й елементи стрес-факторів, які можуть мати місце в сучасній війні;

- знати механізми проявів групової психології в екстремальних умовах та їхні ймовірні наслідки;

- здійснювати за потреби групову або індивідуальну психологічну консультацію для застереження і запобігання різним негативним наслідкам дій стрес-факторів психологічної підготовки;

- провадити спеціальні дослідження для визначення рівня нервово-психічної та емоційно-вольової стійкості воїнів.



З цього випливає, що ефективність психологічної підготовки залежить також від індивідуально-психічних особливостей психіки кожного воїна і його вміння керувати своєю поведінкою в екстремальних ситуаціях.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Практичні методи психологічної підготовки"
  1. Професійний кодекс етики для психологів
    (Бонн, ФРН, 1986 р.) [2, с.148-153] Даний кодекс трохи відрізняється від аналогічних текстів, наприклад від «Етичних принципів психолога», опублікованих Американською психологічною асоціацією: як це прийнято в ФРН для всіх вільних професій, кодекс містить не тільки етичні принципи, але й інтерпретацію деяких законодавчих положень, які стосуються психологів. Зокрема, закон про фармакологічну
  2. Додаток А
    Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України КВАЛIФIКАЦIЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Практичний психолог Посадові обов'язки Бере участь в організації освітньо-виховного процесу з метою
  3. Виникнення і розвиток військової психології
    Військова психологія як галузь психологічної науки розвивалася й розвивається з врахуванням конкретних особливостей військової діяльності, яка має екстремальний характер. Розвиткові військової психології притаманні ті самі тенденції розвитку і становлення, що й загальній психології в нашій країні. Розглянемо два головні етапи виникнення і розвитку військової психології - дореволюційний і
  4. Методика психологічного дослідження
    В уніфікованому вигляді технічна методологія являє собою синтез методик психологічного дослідження. Поняття «.методика» визначає конкретні форми і способи використання методів дослідження, за допомогою яких відбувається глибоке пізнання різних психічних явищ. Порівняно з методологією, методика вирішує тактичні проблеми і має на меті розроблення певного алгоритму дослідницької діяльності в
  5. Методи емпіричного психологічного дослідження
    Спостереження, експеримент, бесіда, інтерв'ю, анкетування, соціо-метрія, референтометрія, біографічний метод, тестування, вивчення продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик тощо - це емпіричні методи психологічного дослідження. Розглянемо деякі з них докладніше. . Спостереження Метод спостереження широко використовується у військовій психології. Він полягає в
  6. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  7. Методи психологічної підготовки
    Якісної психологічної підготовки й ефективного розв'язання її завдань досягають умілим застосуванням різноманітних прийомів та способів впливу на психіку військовослужбовців у бойовій і гуманітарній підготовці, називаються методами психологічної підготовки. За характером застосування й впливу на психіку воїнів вони поділяються на вербальні, практичні та емоційно-вольової
  8. Основні обов'язки військових психологів і органів виховної роботи
    В організації та здійсненні психологічної роботи, що охоплює широкий спектр проблем життєдіяльності Збройних сил України, ключове місце посідають військові психологи. їхні посади впроваджені починаючи з батальйонної ланки. У батальйоні (лінійному й окремому) і полку (на кораблі 1 рангу) психологічну роботу провадять офіцери-психологи: - в батальйоні - офіцер з морально-психологічної підготовки
  9. Внесок в розвиток валеології українських вчених
    Засновником науки про здоров'я людини в сучасному її розумінні справедливо вважають І.І.Брехмана, який працював у Владивостоку. Саме він сформулював методологічні основи збереження та зміцнення здоров'я практично здорових осіб. Під час своїх досліджень ролі адаптогенів, наслідком чого став запропонований ним новий науковий напрям - фармакосанація ("ліки" для здорових), він дійшов висновку про
  10. Психологічна деонтологія та її основні напрямки
    Етичний кодекс сьогодні є основою, на яку слід нарощувати відповідні статті та нові положення. Він нерозривно пов'язаний з деонтологією - наукою, яка вивчає етичні засади професійної діяльності в певній сфері. Психологічна деонтологія - вивчає етичні засади професійної діяльності психологів [6]. Ці питання досить актуальні та проблемні: далеко не всі психологи дотримуються вимог і норм
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...