Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаІнтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога
« Попередня Наступна »
Шпаргалка. Перша медична допомога, 2011 - перейти до змісту підручника

Пошкодження живота

Закриті ушкодження - виникають при забитті, здавлюванні та ін Їх небезпека полягає в можливий розрив внутрішніх органів ( шлунка, селезінки, печінки).

Ознаки: біль у животі, слабкість; пульс прискорений, слабкий. Так як ознаки пошкодження внутрішніх органів виявляються не відразу, потерпілому потрібен суворий спокій.

Перша допомога. Холод на живіт. При шоці - проведення протишокових заходів.


- Застосування болезаспокійливих засобів заборонено.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Пошкодження живота "
  1. ПОШКОДЖЕННЯ ЖИВОТА
    Відкриті ушкодження живота Травмогенез: Поранення холодною зброєю, рідше - вогнепальні рани. Д - ка: Проникаюче поранення живота не викликає сумнівів при евентрації і закінчення жовчі або кишкового відокремлюваного. Розвиваються симптоми подразнення очеревини; при цьому з появою значної кількості газу в черевній порожнині може виявлятися симптом зникнення (при перкусії) печінкової
  2. Інтенсивна терапія поєднаної черепно-мозкової травми
    Аналіз летальності при тяжкій поєднаній ЧМТ свідчить про високий відсоток несприятливих результатів. Має місце пряма кореляція між тяжкістю ЧМТ, ступенем полісегментарне пошкодження, виразністю шокової реакції організму в цілому, віком пацієнта. Значною мірою механізми танатогенезу визначаються декомпенсацією ЧМТ, неконтрольоване прогресування наслідків якої
  3. Шок
    При важких травмах, крововтраті, інфекційних захворюваннях і т. п. в організмі виникають порушення кровообігу , дихання, обміну речовин-настає шоковий стан. Шок-виражена реакція організму на пошкодження, становить небезпеку для життя потерпілого. Ознаки: людина блідий, чоло покритий холодним липким потом, зіниці розширені, пульс слабкий, частий, дихання поверхневе,
  4. ЛЕГЕНЕВІ еозинофіли з астматичним СИНДРОМОМ
    До цієї групи захворювань може бути віднесена бронхіальна астма і захворювання з ведучим бронхоастматіческое синдромом, в основі яких лежать інші етіологічні чинники. До цих захворювань відносяться: 1. Алергічний бронхолегеневої аспергільоз. 2. Тропічна легенева еозинофілія. 3. Легеневі еозинофілії з системними проявами. 4. Гіпереозінофільний
  5. КЛІНІЧНА КАРТИНА
    Початок доброякісно протікає АГ, в більшості випадків непомітно для хворого. Перші підйоми артеріального тиску рідко супроводжуються характерною симптоматикою. Можливі, принаймні, два варіанти дебюту АГ: 1) розвиток АГ після прикордонної артеріальної гіпертензії та 2) становлення без попереднього прикордонного періоду. Часто підвищені цифри АТ є випадковою знахідкою.
  6. СІСГЕМНАЯ ЧЕРВОНА ВІВЧАК
    Відповідно до сучасними уявленнями системний червоний вовчак (ВКВ) є хронічне рецидивуюче полісиндромне захворювання переважно молодих жінок і дівчат, що розвивається на тлі генетично зумовленої недосконалості імунорегуляторних процесів, що призводить до неконтрольованої продукції антитіл до власних клітин і їх компонентів, з розвитком
  7. СИСТЕМНА СКЛЕРОДЕРМІЯ
    - прогресуюче полісиндромне захворювання з характерними змінами шкіри, опорно-рухового апарату , внутрішніх органів (легені, серце, травний тракт, нирки) і поширеними вазоспастична порушеннями по типу синдрому Рейно, в основі яких лежать ураження сполучної тканини з переважанням фіброзу і судинна патологія в формі облітеруючого ендартеріїту.
  8. КЛАСИФІКАЦІЯ (М.Х.Левін і співавт., 1980) Форми
    а) хронічна безперервна форма, б) хронічна рецидивуюча форма, в) гостра форма. Для пунктів а) і б) - фаза 1. загострення (активна фаза) 2. ремісії. Для пункту № 1 та підпункту в) вказати ступінь активності: 1. мінімальна 2. помірна (середня) 3. різко виражена Перебіг: 1. легке 2. середньої тяжкості 3. важке Локалізація (поширеність
  9. СИСТЕМНІ ВАСКУЛІТИ
    Вузликовий періартеріїт Вузликовий періартеріїт (УП) - системний некротизуючий вас-кулит за типом сегментарного ураження артерій дрібного і середнього калібру з утворенням аневризматичних випинань . Хворіють переважно чоловіки середнього віку. Вперше описаний А.Кусмауль і К.Майер (1966). ПАТОМОРФОЛОГІЯ. Найбільш характерним патоморфологическим ознакою є ураження артерій
  10. хронічні гепатити
    Під всьому світі захворювання печінки займають істотне місце серед причин непрацездатності та смертності населення. З кожним роком спостерігається зростання захворюваності гострими і хронічними гепатитами, які все, частіше трансформуються в цирози печінки. Термін «хронічний гепатит» об'єднує, рбшірний коло захворювання печінки різної етіології, які відрізняються за клінічним перебігом
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека