ГоловнаПсихологіяВведення в професію «Психолог»
« Попередня Наступна »
Т.А.Колтунович. Етичний кодекс психолога, 2007 - перейти до змісту підручника

Поняття цінностей у психології

Процес переходу до ринкової економіки призвів до появи нових динамічних цінностей, які далі вкорінюються і трансформуються у стабільні чи, не прижившись, зникають, та перегляду традиційних цінностей, їх трансформації чи девальвації.

Сьогоднішні цінності суперечать одні одним. Небажання жити по-старому поєднується з розчаруванням у нових ідеалах, які для багатьох людей виявилися або недосяжними, або фальшивими.

Проблемою цінностей замалися: Е.Шпрангер, В.Франкл, Е.Фромм, А.Маслоу, К.Роджерс, А.Мейнонг, М.Вебер, Дж.Крамбо, Д.О.Леонтьєв, Б.І.Додонов, А.І.Донцов, Є.Б.Фонталова, В.А.Скребець та інші.

Цінність - те, що має певну матеріальну або духовну вартість; важливість, значущість чого-небудь [7].

У широкому розумінні цінностями можуть виступати: абстрактні привабливі смисли, ситуативні та стабільно важливі для індивіда конкретні матеріальні блага. У більш вузькому значенні прийнято говорити про цінності як про духовні ідеї, які полягають у поняттях, що мають високу ступінь узагальнення; це феномен, який має для людини велике значення і відповідає її актуальним потребам та ідеалам; опосередковане культурою поняття, яке є еталоном належного у досягненні потреб.

Ціннісні орієнтації - спрямованість інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, схильність надавати перевагу одним цінностям і заперечувати інші, спосіб диферентціації особистісних об'єктів і явищ за їх особистісною значущістю; вибіркове ставлення людини до матеріальних і духовних цінностей; система її настанов, переконань, переваг, виражена в поведінці [4].

Цінностей немає лише там, де людина байдужа, не цікавиться відмінностями між істиною та помилкою, прекрасним і потворним, добрим і злим.

Численні дефініції базових цінностей вкладаються у дві основні парадигми, які визначають два види цінностей: термінальні (цільові, дальні) та інструментальні (ближні, є засобами по відношенню до термінальних).
У першому випадку мова йде або про достатньо абстрактно виражені концепції того, що є найбільш бажаним, емоційно привабливим, здатним описати ідеальний стан буття людей («свобода», «безпека», «достаток», «смисл життя»), або про модус поведінки чи дій, який настільки ж глибоко осягається («чесний», «логічний», «акуратний»). До інструментальних цінностей відносяться моральні цінності та цінності компетенції («відповідальний», «логічний», «розумний»). Вони активізуються як критерії (чи стандарти) при оцінці та виборі тільки модусу поведінки, дій, а термінальні - при оцінці та виборі як цілей діяльності, так і допустимих способів їх досягнення [2].

Цінності виконують три функції: орієнтувальну, регулятивну, спонукальну.

За своїм статусом і рівнем функціонування у людському бутті визначають такі групи цінностей: універсальні/традиційні (краса, добро, істина, свобода), ситуативні/динамічні; термінальні (дальні, цільові)/інструментальні (ближні, які є засобами по відношенню до термінальних); інтегруючі/диференціюючі; наявні/ідеальні; матеріальні/соціальні/екологічні та ін.; загальноприйняті/домінуючі/опозиційні/судження меншості.

Найвищими з усіх цінностей є людина і людське життя, поза яким втрачають зміст усі інші цінності. Про це слід пам'ятати і психологу.

До окремої групи слід віднести базові цінності людського буття, які визначаються зовнішніми умовами існування індивіда та ціннісними орієнтаціями людини: людську діяльність, у процесі якої створюються усі інші цінності і формується сама людина як особистість, елементи матеріальної та духовної культури, необхідні для її життя, спілкування індивіда з іншими людьми, свобода, знання про зовнішній світ та внутрішній стан самої людини, різноманітні регулятивні норми як імперативи поведінки тощо.


Частину цінностей людина засвоює як спадок від тих традицій, у які вона потрапила після свого народження. Свідомість дозволяє їй виробляти і нові цінності. У цей процес людина включає своє мислення (я знаю ось це і ось це, між ними існує ось такий зв'язок, якщо вчинити так, то наслідки будуть такими), чуттєвість (це викличе у мене задоволення, а це навпаки), розум (ось те, чого я хочу насправді). Хоча, звісно, таку інтерпретацію можна розглядати як переплавлення старих цінностей у нові установки.

Система життєвих цінностей особистості виступає як орієнтувальна основа життєдіяльності, дозволяючи їй орієнтуватися у зовнішньому світі, визначати своє місце у життєвому просторі, напрями і способи своєї життєдіяльності, особливості індивідуального життєвого шляху.

Основний зміст ціннісних орієнтацій - це філософські, моральні переконання людини, глибока та постійна прив'язаність, моральні принципи поведінки. Через це у будь-якому суспільстві ціннісні орієнтації особистості є об'єктом виховання, цілеспрямованого впливу. Їх розвиток є показником зрілості особистості. Значення ціннісних орієнтацій переоцінити важко, оскільки вони впливають на стиль мислення і життя індивіда, перебіг емоційних і мотиваційних процесів, а також на формування інтересів особистості. Це призма сприйняття не тільки зовнішнього, але і внутрішнього світу індивіда, яка обумовлює зв'язок між свідомістю та самосвідомістю, психологічну основу для вирішення особистістю питання про смисл життя, завдяки якому відбувається інтеграція сукупності ціннісних орієнтацій у дещо цілісне, характерне тільки для даної особистості.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Поняття цінностей у психології"
  1. Внесок в розвиток валеології українських вчених
    Засновником науки про здоров'я людини в сучасному її розумінні справедливо вважають І.І.Брехмана, який працював у Владивостоку. Саме він сформулював методологічні основи збереження та зміцнення здоров'я практично здорових осіб. Під час своїх досліджень ролі адаптогенів, наслідком чого став запропонований ним новий науковий напрям - фармакосанація ("ліки" для здорових), він дійшов висновку про
  2. Предмет, функції та завдання дисципліни
    Дисципліна «Етичний кодекс психолога» призначена для викладання студентам спеціальності «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна психологія», «Педагогічна психологія». Це відносно нова дисципліна, яка сформувалася на межі психології, етики, юриспруденції. Етичний кодекс психолога - дисципліна, спрямована на вивчення основних норм, правил та цінностей, яких повинен дотримуватися
  3. Основні поняття дисципліни
    Оскільки психологи знаходять все більше і більше механізмів впливу на поведінку людини, природним чином постає питання етичності подібного роду впливів на іншу людину. Одні вважають, що це обмежує свободу особистості. Інші заявляють, що з допомогою обумовлення наш світ стане кращим, оскільки люди не будуть здійснювати небажаних та егоїстичних вчинків, і бачатимуть у можливості цілеспрямованої
  4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
    Як ми вже зазначали, діяльність психолога-професіонала пов'язана з так званим «людським фактором», тому вона вимагає слідувати певним нормам, які регламентують у першу чергу взаємостосунки з клієнтами та колегами, своєрідному «кодексу честі» професіонала. Від того, як побудує свою роботу психолог, залежать долі його клієнтів. Тому він особливо відповідальний у виборі моральної позиції, принципів,
  5. Рівні етичних проблем у психології
    У нашій дисципліні можна виділити три основні поняття: «право», «мораль» та «моральність». Право - це фіксовані норми поведінки, за порушення яких людина несе суворо встановлену відповідальність (при цьому хороше право завжди повинне відображати існуючі суспільні норми і відповідати загальному рівню розвитку даного суспільства). Мораль - це неформальні (неписані) норми поведінки, які
  6. Мораль та її соціально-психологічна детермінація. Психологічне підґрунтя моральності особистості
    Мораль є тією частиною філософії, яку значно більше тлумачать, але щонайменше виконують А.Б.Княжнін Проблема сучасного суспільства - падіння морального рівня людей - загальна причина багатьох соціальних проблем. Частково проблема моральності пов'язана з економічними труднощами, але в будь-якому випадку психологія не може залишатися осторонь від процесів, які протікають у суспільстві та
  7. Спілкування як царина людської моральності та соціально-психологічний процес. Парадигма спілкування у сучасній культурі
    Єдина справжня розкіш - це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері) Спілкування у його людинотворчій функції - одна з центральних тем філософії ХХ ст., за своїм походженням і змістом воно - продукт вітчизняної психології та філософії. Різноманітний світ людських відносин виступає сферою безпосередньої реалізації моральності, насамперед у тому своєму аспекті, в якому він
  8. Етичні принципи у роботі психолога
    Сучасний рівень науки і практики та їх зростаючий вплив на соціальні та економічні процеси вимагають спеціального регламентування дій психологів, як у процесі дослідницької роботи, так і в ході реалізації їх рекомендацій. Підвищення ефективності роботи психологів у різних галузях, виключення випадків дискредитації психології вимагають введення в практику етичних принципів і правил роботи
  9. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА»
    Пояснювальна записка Сучасний рівень психологічної науки і практики, така, що зростає міра їх впливу на соціальні та економічні процеси, вимагають спеціального регламентування дій психологів, як у процесі дослідницької, консультативної, профілактичної роботи, так і в ході реалізації їх рекомендацій. Неправильні дії психологів можуть не покращити, а навпаки, погіршити психологічний клімат в
  10. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    НЕ 1.1. Вступ до курсу «Етичний кодекс психолога» План: 1. Поняття етичного кодексу психолога. Функції та завдання дисципліни. 2. Зв'язок етики та психології. 3. Основні поняття дисципліни. 4. Історія становлення етичного кодексу психолога у світі та в Україні. Домашнє завдання: Окресліть міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Етичний кодекс психолога» Література: 1. Етичний
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека