ГоловнаПсихологіяВведення в професію «Психолог»
« Попередня Наступна »
Т.А.Колтунович. Етичний кодекс психолога, 2007 - перейти до змісту підручника

Поняття, структура та категорії моральної свідомості

Моралі не існує поза свідомістю та відносинами.

Говорячи, про структуру моралі, можна виокремити такі її компоненти:

- моральну свідомість (основні норми, принципи, мотиви, ціннісні орієнтації, категорії: добро, зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, ставлення до смерті, щастя, моральна самосвідомість людини, честь, гідність, совість, сором);

- моральну діяльність (свобода дії, вибору, волі; вчинок; співвідношення мети і засобів діяльності, мотиву та результату дії);

- моральні відносини (моральна сутність спілкування між людьми; відкритість-замкненість; монологічність-діалогічність; толерантність, повага, співчуття, любов, етикет та культура спілкування) [5, c.104].

Свідомість - вища, інтегральна форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у процесі трудової діяльності та постійного спілкування з іншими людьми [6].

Свідомість має суспільний характер, оскільки її носій, людина, є істотою суспільною. Свідомість є вищим рівнем функціонування психіки.

До характеристик свідомості відносяться: здатність акумулювати знання про навколишній світ (на основі пізнавальних процесів); виокремлення суб'єкта і об'єкта («Я» і «Не-Я»); забезпечення цілеспрямованої діяльності людини (свідомість формує мету діяльності, зважує мотиви, вносить корективи); наявність у складі свідомості певного ставлення до кого-небудь/чого-небудь (проявляється в почуттях).

Моральна свідомість - людська свідомість взагалі, з властивими їй внутрішніми механізмами, смисловим та ціннісним змістом; свідомість у стані осмислення і розв'язання суто моральних проблем, споряджена для цього відповідним концептуальним і категоріальним апаратом.

Допоки моральна свідомість не втілюється у дії та вчинки людей, що наявно репрезентують ті чи інші моральні уявлення, цінності та інший зміст моральної свідомості, ми не говоримо про неї як таку. Моральна свідомість не має сенсу у «безповітряному просторі» суб'єкт-об'єктної взаємодії, поза людськими актуальними стосунками. Коли людські стосунки усвідомлені, тільки тоді вони стають фактом особистісної і суспільної моральної свідомості [5].

До структури моральної свідомості належать (мал.2.):

- моральні норми («не вбивай», «не вкради», «не кажи неправду», «поважай батьків», «повертай борги») - елементарні форми моральної вимоги; певний взірець поведінки, який відображає усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов'язковий характер.

-



Мал. 2.

Структура моральної свідомості



Моральні норми можуть бути загальними (фундаментальними) та ситуативними, поверховими (зовнішня культура поведінки, правила етикету).


До рис норм відносяться: імперативність (обов'язковість); здатність до універсалізації (окрему норму можна підвести під універсальну); ієрархічний характер [5, c.107-108].

- моральні принципи (принцип справедливості, працелюбства, гуманізму, патріотизму та ін.) характеризують цілісну лінію поведінки людини, є складовими її морального характеру.

Принципи надають людині моральної раціональності, передбачуваності її поведінки. Їм не властива категорична обов'язковість. Принципи можна прищеплювати силою власного прикладу, але не через спонукання чи примус.

Б.С.Батищев (1932-1990), російський філософ, писав: «...найзгубніше для моралі - це людина, озброєна принципами» [5, c.110];

- моральні мотиви. Людина може бути обізнана з моральними нормами і мати моральні принципи, та, водночас, і пальцем не ворухнути для практичного їх втілення у життя. Для цього необхідні мотиви, зацікавленість суб'єкта в певній дії, відповідь на питання «чому» власне, він її вчинив. Моральна вартість вчинку/дії не завжди відповідає моральній вартості мотиву, що лежить у їх основі;

- ціннісні орієнтації. Мотивація відповідає на питання «чому?», «для чого?» людина діє. Ціннісні орієнтації - «заради чого?» вона діє, чому вона присвячує свою діяльність. Наявність цінностей у людини формує довгостроковий план поведінки та діяльності.

Ставлення до цінностей є свідомим. Моральні цінності - орієнтири для людської свідомості. Обираючи вищі цінності, і діючи у відповідності з ними, людина утверджує свідоме ставлення до норм і принципів моралі, духовну цінність і дієвість своїх мотивів, цілісність своєї моральної свідомості.

Цінності (цінності справжнього, високого мистецтва, цінності історії й культури) визначають сенс існування людини, творять і відроджують її.

У найзагальнішому плані, можна виділити два види цінностей:

- цінності, сенс яких визначається наявними потребами та інтересами людини/цінності, які обслуговують самоствердження людської особистості;

- цінності, які надають смисл існуванню самої людини/цінності, які творять і відроджують людину в певній принципово новій якості (вищі цінності, культурні, смисложиттєві, самоцінності та ін.);

- святині - символи або своєрідні точки концентрації цілком реального, хоча й надприродного буття, що ієрархічно перевищує людську особистість. Ігнорування святині трактується як гріх.

До категорій моральної свідомості відносять категорії добра, зла, обов'язку, відповідальності, справедливості, гуманності, щастя та ін.

Усі категорії моральної свідомості можна поділити на об'єктивні (добро, моральний обов'язок, відповідальність, справедливість) та суб'єктивні (щастя).


Добро - вища цінність моральної свідомості, те, чого моральність вимагає від людини. Зло - антидобро, антиблаго.

М.Бубер говорив: «Зло не може творитися всією душею, а добро навпаки» [1, c.151].

Обов'язок - моральне усвідомлення належного, яке постає перед людиною як її нагальне практичне завдання. Формула морального обов'язку - формула «золотої середини».

Відповідальність характеризує суб'єкта з точки зору виконання ним завдання, вимоги обов'язку.

Справедливість фіксує той належний порядок людського співжиття, стан справ загалом, який і має бути встановлений внаслідок відповідального виконання людьми свого обов'язку. Як говорив Лао-цзи, справедливість зникає після втрати людяності.

Гуманність часто вища за справедливість, хоча не може бути реалізована без неї. Гуманною є людина, світогляд котрої ґрунтується на ставленні до людини як до найвищої цінності, на захисті права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв своїх здібностей

Щастя - стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокої радості [6, с.992]. Арістіпп Кіренський ототожнював щастя з насолодою, втіхою [5, c.209]. Вл.Таркевич (1886-1980), польський філософ визначив чотири підходи до розуміння щастя [7, с.42]: щастя - щаслива доля, успіх, талан; щастя - внутрішній психологічний стан інтенсивної радості, захоплення, блаженства; щастя - володіння вищими благами життя; щастя - суб'єктивна моральна реакція на володіння благами, що находить вияв у певному задоволенні від життя загалом; «повне і тривале вдоволення від життя в цілому» [5, c.209].

Основні чинники людського щастя [5, c. 216-219]: задоволення людських потреб; осмисленість власного буття, відчуття недаремності власного життя, наявності в ньому загального смислу, мети, яка його організовує; цілісність буття. Розпорошений стан душі протилежний людському щастю. Генріх Гейне говорив: «...коли світ розколюється, тріщина проходить через серце поета». Щастя - атрибут цілісності людини. Тому слід взяти собі за правило таке: намагатися бути собою в кожній окремій ситуації свого існування; повнота буття; гармонія з собою і навколишнім світом. Ні кожна окремо, ні всі разом цінності, якщо вони не погоджені з собою, щастя не приносять. Рівновага цінностей та їх погодженість - шлях до щастя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Поняття, структура та категорії моральної свідомості"
  1. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    структура та категорії моральної свідомості. 4.Моральна референція особистості Література: 1. Бербешкина З.А. Совесть как этическая категория. - М., 1986. - 101с. 2. Вачков И.В. Введение в профессию «психолог»: Учеб. Пособие / Под ред. И.Б.Гриншпуна. - 3-е изд., стер. - М. - Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. - 464с. 3. Дробницкий О.Г. Понятие морали:
  2. Модуль - контроль (підсумковий)
    поняттям дисципліни. 2. Дайте визначення поняттю «професійна етика психолога». Охарактеризуйте основні норми та вимоги, яких психологу необхідно дотримуватися у професійній діяльності. 3. Розкрийте міждисциплінарні зв'язки дисципліни. Чи можна говорити про зв'язок етики та психології? 4. Дайте характеристику історії становлення етичного кодексу психолога у світі та в Україні. Назвіть та
  3. Здоров'я та хвороба
    поняття "кількість здоров'я", здоров'я - це максимальна потужність органів і систем при збереженні якісних фізіологічних меж їх функцій. На думку В.В. Підвисоцького (одного із засновників патофізіології), не існує абсолютного здоров'я й абсолютної патології, бо між ними є безліч зв'язків і переходів. 0.0. Богомолець сформулював поняття про єдність норми і патології. Це можна продемонструвати
  4. Історія становлення етичних кодексів психолога у світі та в Україні
    поняття релігійно-моральний зміст. У сферу деонтології входить вивчення моральних якостей спеціалістів, які визначають виконання професійного обов'язку і ставлення до об'єкта діяльності, а також вивчення взаємостосунків всередині колективу, особливостей професійного виховання, а також аналіз тих специфічних моральних норм, які властиві даній професії. Деонтологія швидко поширилась і
  5. ПАРОСТКИ НОВОГО, СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЕВОЛЮЦІЇ. МОРАЛЬНЕ ПРОБУДЖЕННЯ ЛЮДСТВА І ПОВЕРНЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ СПОСОБІВ ОЗДОРОВЛЕННЯ
    категорії людей у музеях наступає перебір позитивних емоцій, котрі призводять до шокового стану". Цій у недалекому минулому маловідомій реакції організму тепер дали назву "синдром Стендаля", як результат випадку зі Стендалем, котрий якось втратив свідомість, розглядаючи у Флоренції твори живописців Відродження. Зростання кількості випадків вияву останнім часом синдрому Стендаля можна
  6. ВПЛИВ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я
    поняття прищеплюватимуться дитині змалечку, для неї іншого шляху просто не існуватиме. Найголовніше, що здоровий спосіб життя не залежить від матеріальних чинників. Все, що треба людині, - знати своє тіло, яке є універсальним тренажером. Треба тільки навчитися правильно його використовувати. "Часто людей примушують учитися обставини, здебільшого несприятливі. Я маю знайомих, яким для того,
  7. . ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ НАУКИ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ
    поняття, що інтегрально відображає всю повноту корисних властивостей харчових продуктів, включаючи ступінь забезпечення даним продуктом фізіологічної потреби людини в основних харчових речовинах та енергії. Отже, сукупність усіх корисних властивостей продукту визначається кількістю і співвідношенням тих інгредієнтів, що містяться в ньому, доброякісністю, енергетичною і біологічною цінністю,
  8. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
    поняттям голограмного принципу будови Всесвіту, голограмної моделі свідомості людини, уявлення про людину як носія всієї інформації про Всесвіт. "Пізнай себе, і ти пізнаєш світ" - говорив Сократ. Людина - це цілісна система. Система - сукупність елементів і зв'язків між ними, що функціонують як єдине ціле та мають єдину ціль - функціонування. Людина - це система з пірамідальним принципом
  9. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
    поняття, закономірності), а також засоби та прийоми, за допомогою яких було отримано цей результат. Це здатність ідеального відтворення дійсності у свідомості. Підсвідоме мислення проявляється у тому, що людина не може розповісти, як вона розв'язала задачу (хоча зробила це правильно), не бачить своїх помилок, не в змозі вказати на ознаки та якості, на які вона спиралася, коли давала відповідь.
  10. Природні особистості психіки
    поняття, стандарти - відчуття, мислення й поведінки, такі як любов, відданість, бажання влади та багатства, агресивність, потреба у спілкуванні, милосерді, щедрості, прагнення перемін, ініціативність, відповідальність тощо. Психічний код кожної людини має певний набір архетипів. Згідно з квантовою фізикою, одиницею свідомості є холодайн (аналогічне архетипу) - трьохмірна голографічна форма
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека