загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я

Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму.

З іншого боку, останнім часом на людей, що цікавляться проблемами здоров'я, певний вплив справляють лекції та публікації дилетантів, нерідко фанатичних у своїх умовиводах. Оскільки лавина подібної інформації, здебільшого суперечливої й часто необґру-нтованої з позицій наукової та народної медицини, сприяє формуванню сумнівних уявлень щодо сутності хвороб та шляхів їх подолання, значна частина населення дезорієнтована й розгублена. Люди не знають, кому довіряти, що робити, аби зберегти чи повернути здоров'я. І навряд чи в цьому варто звинувачувати лише їх самих. У соціально-політичних умовах нашого недалекого минулого суспільство хвилювали проблеми електрифікації, індустріалізації, космосу та можливості життя на Марсі, ідеології тощо, але було забуто саму людину, її душевний та тілесний стан. Кожному відомі сотні політичних, економічних, соціальних, географічних термінів, і часто залишались невідомими поняття, що стосуються психології та здоров'я самої людини. Ті ж терміни "стрес" та "дистрес", які ще в 1936 році запропонував Г. Сельє, лише нещодавно з'явились у нашій науковій та популярній літературі.

Всі ці знання про людину, про її натуру, особливість, про причини хвороб та їх профілактику, про здоров'я та його збереження, про свою індивідуальність, про шляхи вирішення багатьох життєвих про-блем без неврозів та психосоматичних перенапружень поєднала в собі наука про здоров'я - валеологія.
трусы женские хлопок


У тибетській медицині основними причинами всіх хвороб людини вважали невігластво, тобто необізнаність у питаннях збереження здоров'я, та зневагу до стану свого здоров'я людей освічених. Тому знання основних положень валеології й спрямовано на те, щоб допомогти кожному пізнати самого себе в здоров'ї, а при необхідності - й у хворобі, стати у стратегічному значенні психотерапевтом і цілителем самого себе та всіх тих, кому ви зможете допомогти.

Засновником валеології як науки про здоров'я є Ізраїль Іцкович Брехман, учений далекосхідного наукового центру Російської Академії наук, який у 1987 р. видав монографію "Введение в валеологию - науку о здоровье", присвячену проблемі здоров'я людини в сучасному світі. Автор дає концепцію нового наукового напряму, де підкреслює діалектичну єдність протилежностей біосо-ціальної сутності людини й важливість її комплексного вивчення; показує значення для здоров'я людини стре-сорного впливу триєдиного потоку сенсорної, вербальної та структурної інформації, детально розглядає важливість для здоров'я людини чотирьох головних чинників: свідомості, руху, харчування та ліків для здорових.

І. Брехман назвав нову науку про здоров'я валеологією (від лат. valeo - бути здоровим). Цей термін з'явився вперше у 1980 р. у другому виданні книги І. Брех-мана "Человек и биологически активные вещества". Доктор С. Фулдер, редактор англійського видання цієї книги, написав у передмові до неї: "Валеологія - наука про Здоров'я. Чому цього слова немає в нашому словнику? Тому що у нас немає дзеркального відображення патології?...".

"Хочеться вірити, - пише І. Брехман, - що це слово з'явиться в багатьох словниках, що валеологія розвинеться у велику самостійну науку й породить у ряді країн державну систему забезпечення здоров'я.


Поки що покладено лише початок валеології, однак, як вважав великий Піфагор, початок - половина цілого". Валеологія - нова інтегративна галузь знань (самостійна галузь науки, практики та комплексна навчальна дисципліна) про закономірності, способи й механізми формування, збереження, зміцнення та відтворення здоров'я людини.

Таке визначення валеології дав її засновник І. Брехман, і вже протягом 20 років воно побутує в науковій літературі. Та оскільки це зовсім новий напрям, який постійно розвивається, з'являються й нові визначення цієї нової науки. Наприклад, науковці Пермської фармацевтичної академії І. Яковлев із співробітниками (1999 р.) трактують поняття валеології як науки про генетичні та фізіологічні резерви організму, що забезпечують стійкість фізичного, біологічного, психологічного, соціокультурного розвитку і збереження здоров'я людини в умовах впливу на неї чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, що постійно змінюються. Це трактування, дещо інше за формулюванням, зберігає основну суть започаткованої І. Брехманом науки про здоров'я - йдеться про здорову людину, яка живе не "під ковпаком", а в реальному й складному світі, насиченому стресовими впливами, що виникають при різних змінах багатьох параметрів навколишнього біосоціального середовища, що віднімає частину її здоров'я й переводить у так званий передхвороний стан. Це неповне здоров'я може тривати дуже довго. Однак недостатньо лише констатувати такий стан. Необхідно створити засоби для відтворення здоров'я і збереження його на належному рівні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я"
  1. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 2
    передумовою виникнення нової науки - валеології? 3. Хто є засновником валеології? 4. Що таке валеологія? Дати її визначення. 5. Предмет, мета, завдання та об'єкт валеології. 6. Які методологічні основи валеології? 7. Концептуальні засади науки про здоров'я людини. 8. Що таке екогігієна екстремальних умов життєдіяльності? 9. Як оцінюється стан здоров'я людей за
  2. Вступ
    науки вірусологія диференціювалась на загальну, медичну, ветеринарну та санітарну. Ветеринарна вірусологія - наука, яка вивчає віруси-збудники захворювань тварин, розробляє діагностику, засоби та методи боротьби з вірусними захворюваннями. До 1967 року студенти ветеринарних факультетів ВУЗів знайомились з збудниками вірусних інфекцій, вивчаючи курс ветеринарної мікробіології. В наш час
  3. ПРО ПРІОНИ І ВІРОЇДИ
    науки. Чим же відрізняються ці збудники від інших, звичайних вірусів? Тривале вивчення збудників ПСТЕ показало, що вони майже по всіх ознаках так чи інакше відрізняються від класичних вірусів, що і відбилося в іншій їх назві - «неканонічні віруси». Результати останніх років змушують цілком серйозно говорити про можливість повної відсутності нуклеїнових кислот у цих агентів. А оскільки
  4. Класифікація вірусів по тропізму
    появи клінічних ознак хвороби виникає деструкція кровотворних клітин, порушення їхнього синтезу і дозрівання, аплазія. Реакція лейкоцитів на взаємодію з респіраторними вірусами на відміну від еритроцитів нагадує реакцію взаємодії з епітелієм дихальних шляхів, сприйнятливих до грипу тварин. Лейкоцити крові людини активно адсорбують на собі віруси грипу і респіраторно-синцитіального вірусу,
  5. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    передумови для занесення збудників у синантропні біоценози і розвитку епізоотії, а потім епідемічних спалахів. Птахи мають винятково важливе значення в резервації та поширенні арбовірусів. Від птахів та їх ектопаразитів виділено понад 100 арбовірусів, зокрема, віруси східного, західного і венесуельського енцефаломієлітів коней, японського енцефаліту, кліщового енцефаліту, лихоманки Західного
  6. ЕВОЛЮЦІЯ ВІРУСІВ ТА ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    появи нових клонів і популяцій вірусів, які мають змінені властивості і епідемічну потенцію внаслідок й широкої екологічної пластичності. Тому потрібно активізувати пошуки біологічних методів боротьби з членистоногими, які завдають шкоди сільському господарству і є переносниками небезпечних збудників. Особливо перспективним у цьому плані є використання ДНК-геномних вірусів ядерного поліедрозу і
  7. Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003
    науки валеології, обговорено шляхи та способи реалізації системи валеологічної освіти, здорового способу життя. Особлива увага приділяється валеологічній ролі харчування у формуванні, збереженні та зміцненні здоров'я. Підручник призначено для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, лекторів, а також фахівців з питань індивідуального здоров'я та здорового способу
  8. ВСТУП
    науки про здоров'я -Ізраїль Іцкович Брехман. І. Брехман назвав науку про здоров'я валеологією (від лат. valeo - бути здоровим) і був глибоко переконаний в тому, що шляхом переважно лікувальної медицини далі йти неможливо. Необхідно повернутись обличчям до поки що здорових людей і тих, що знаходяться у перехідному стані між здоров'ям та хворобою, і навчати їх уміння зберігати здоров'я. І
  9. ВЧЕННЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО БІОСФЕРУ ТА НООСФЕРУ. НЕОБХІДНІСТЬ КОЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ
    появи на Землі людини, може існувати і без неї. Але людина поза бірсферою існувати не може - це аксіома. Тому дотримання принципу спільного розвитку (коеволюції) біосфери і суспільства, забезпечення життєдіяльності людини, її нормального здоров'я та активного довголіття засобами Природи вимагають від людства певної регламентації у своїх діях, певних
  10. ПОТРЕБА ЛЮДИНИ В ІНФОРМАЦІЇ
    науки про харчування почали вивчати порівняно недавно російські вчені І. Брехман та В. Коган. Обсяг кожного виду інформації може бути оптимальним, надмірним чи недостатнім. Інформація може бути необхідною (корисною), індиферентною чи шкідливою. Організм людини має певну, так би мовити, пропускну здатність сприйняття інформації й лімітовані адаптаційні резерви для захисту від несприятливих
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...