загрузка...
« Попередня Наступна »

Оцінка достовірності взаємозв'язку самооцінки та професійної спрямованості студентів - психологів

Завдання кореляційного аналізу зводиться до встановлення напрямки (позитивне чи негативне) і форми (лінійна, нелінійна) зв'язку між варьирующими ознаками, вимірюванню її тісноти, і, нарешті, до перевірки рівня значущості отриманих коефіцієнтів кореляції.

Критерієм для відбору «досить сильних» кореляцій може бути як абсолютне значення самого коефіцієнта кореляції (від 0,7 до 1), так і відносна величина цього коефіцієнта, що визначається за рівнем статистичної значущості (від 0, 01 до 0,1), залежному від розміру вибірки. У малих вибірках для подальшої інтерпретації коректніше відбирати сильні кореляції на підставі рівня статистичної значущості. Для досліджень, які проведені на великих вибірках, краще використовувати абсолютні значення коефіцієнтів кореляції.

Так як діагностична методика Т. Д. Дубовицької, спрямована на виявлення рівня професійної спрямованості, передбачає вираження рівня професійної спрямованості в прямій шкалою (тобто чим більше балів, тим вище рівень професійної спрямованості), а методика дослідження самооцінки Б. І. Додонова передбачає вираження рівня самооцінки у зворотній шкалою (чим вище бал, тим нижче самооцінка), то у випадку статистично значущою взаємозв'язку самооцінки та рівня професійної спрямованості коефіцієнт рангової кореляції Спірмена повинен бути негативним. Ранжируємо отримані за методиками Т. Д. Дубовицької та Б. І. Додонова експериментальні дані (додатки 2 і 4 відповідно) у таблиці 4.



Таблиця 4

Ранжування експериментальних даних





Перевіримо правильність ранжирування. Сума рангів перевіряється за формулою



У нашому випадку

,



що збігається з підсумковою сумою отриманих в таблиці 4 рангів і є підтвердженням правильності ранжирування.

Розраховуємо коефіцієнт рангової кореляції Спірмена за формулою



У нашому випадку



При цьому негативне значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, як вже було сказано , означає наявність прямої лінійної кореляційної зв'язку між обстежуваними параметрами.

Отримане значення коефіцієнта кореляції, рівне -0,736, означає, що між самооцінкою і рівнем професійної спрямованості існує сильна (за шкалою Чаддока) прямий кореляційний взаємозв'язок.

Для оцінки статистичної значимості коефіцієнта рангової кореляції Спірмена перевіряємо для кожного ряду ранжируваних даних виконання двох умов:

- нормальність кожного ранжированного розподілу;

- рівність їх дисперсій.

Перевіряємо перша умова.

Розглядаємо перший ранжируваних ряд. Висуваємо гіпотезу Н0:

- частоти рангів першого ряду підкоряються нормальному розподілу.

Альтернативна гіпотеза Н1:

- частоти рангів першого ряду відмінні від нормального розподілу.

Задаємо рівень значимості?=0,05. Розраховуємо критерій? 2 Пірсона для першого ряду.

Складаємо розрахункову таблицю 5, в якій підраховуємо частоти рангів першого ряду розподілу та інші дані.

Таблиця 5

Розрахунок критерію? 2 Пірсона для першого ряду



Середнє значення рангу визначаємо за допомогою Excel, воно дорівнює



Середнє квадратичне відхилення рангу визначаємо за допомогою Excel, воно дорівнює



Нормований ранг розраховується за формулою



Результати розрахунку представлені в четвертому стовпці таблиці 5.

? (Ui) - це локальна функція Лапласа від змінної ui. Її значення табульованого [16]. Заносимо відповідні значення в стовпець п'ятий таблиці 5.

Теоретичні частоти розраховуємо за формулою [16, С. 251]



Тут h - крок між рангами. Середній крок дорівнює h=5. Заносимо обчислення в стовпець шостий таблиці 5. Обчислюємо показники стовпця 7, визначаємо суму стовпця 7, яка є піднаглядним значенням критерію? 2набл. У нашому випадку? 2набл.=10,95

По таблиці критичних точок розподілу? 2 [16, С. 393] за заданим рівнем значущості? і числу ступенів свободи k=s-1-r=11-1-2=8 (s - число груп розбиття, r - число оцінюваних параметрів, в нашому випадку оцінюємо два параметри нормального розподілу: середнє значення і середньоквадратичне відхилення) знаходимо критичну крапку? 2кр (?; k):

? 2 кр (0,05; 8)=15,5

Так як? 2набл.=10,95
Розглядаємо другий ранжируваних ряд. Висуваємо гіпотезу Н0:

- частоти рангів другого ряду підкоряються нормальному розподілу.

Альтернативна гіпотеза Н1:

- частоти рангів другого ряду відмінні від нормального розподілу.

Задаємо рівень значимості?=0,05. Розраховуємо критерій? 2 Пірсона для другого ряду.

Складаємо розрахункову таблицю 6, в якій підраховуємо частоти рангів другого ряду розподілу та інші дані.

При цьому використовуємо метод укрупнення інтервалів, у зв'язку з тим, що багато ранги зустрічаються один або два рази (такі ранги об'єднуємо в групи).

Середнє значення рангу визначаємо за допомогою Excel, воно дорівнює



Середнє квадратичне відхилення рангу визначаємо за допомогою Excel, воно дорівнює



Таблиця 6

Розрахунок критерію? 2 Пірсона для другого ряду





У нашому випадку? 2набл.=6,21

По таблиці критичних точок розподілу ? 2 [16, С. 393] за заданим рівнем значущості? і числу ступенів свободи k=s-1-r=10-1-2=7 знаходимо критичну точку? 2кр (?; k):

? 2 кр (0,05; 7)=14,1

Так як? 2набл.=6,21
Зробимо висновок про те, що вимога нормальності рядів забезпечено.

Перевіряємо друга умова.

Висуваємо гіпотезу Н0:

- дисперсії нормальних рядів розподілу ранжируваних даних рівні.

Альтернативна гіпотеза Н1:

- дисперсії нормальних рядів розподілу ранжируваних даних різні.

Задаємо рівень значимості?=0,05. Розраховуємо F - критерій Фішера за формулою



Так як середні квадратичні відхилення вже розраховані вище, то обчислюємо спостерігається значення F - критерію Фішера



Визначаємо критичну точку розподілу Фішера (k1=s1-1; k2=s2-1 - числа ступенів свободи)

Fкр (? / 2; k1; k2)=Fкр (0,25; 10; 9)=3,13

Так як Fнабл=0,988
Після перевірки даних вимог оцінюємо статистичну значущість коефіцієнта рангової кореляції Спірмена за допомогою t - критерію Стьюдента.

Висуваємо гіпотезу Н0:

- коефіцієнт рангової кореляції Спірмена відмінний від нуля.

Альтернативна гіпотеза Н1:

- коефіцієнт рангової кореляції Спірмена дорівнює нулю.

Задаємо рівень значимості?=0,05.

Використовуємо формулу t - критерію



У нашому випадку



Визначаємо критичну точку t - розподілу Стьюдента (k1=s1-1; k2=s2-1 - числа ступенів свободи)

tкр (1 -?; n-2)=tкр (0,95; 53)=2,01

Так як tнабл=7,91> tкр (0,95; 53)=2,01, то нульову гіпотезу відкидаємо на користь альтернативної. Отже, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена відмінний від нуля, тобто статистично значущий. Таким чином, отримане значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, яке характеризує взаємозв'язок між самооцінкою і рівнем професійної спрямованості як пряму і сильну, є достовірним, а виявлена ??взаємозв'язок - статистично значущою.

Виявлена ??кореляційний взаємозв'язок на досить високому рівні значущості між показниками самооцінки і рівнем професійної спрямованості свідчить про підтвердження висунутої нами гіпотези.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Оцінка достовірності взаємозв'язку самооцінки та професійної спрямованості студентів - психологів "
  1. Дипломна робота. Взаємозв'язок самооцінки та професійної спрямованості студентів-психологів, 2012
    Теоретичний аналіз класичного рівня. Математична обробка експериментальних даних дуже високого рівня Введення Психологічна характеристика професійної спрямованості Теоретичний аналіз проблеми професійної спрямованості в психологічній літературі Співвідношення понять професійна спрямованість, професійне самовизначення і професійна
  2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
    У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, формулюється сучасними науково-психологічними тенденціями; сформульовано мету, завдання і гіпотези дослідження особистісно-професійного становлення; представлена ??науково-методична база дослідження, сформульовані положення, що виносяться на захист; вказана наукова новизна, теоретична і практична значущість результатів
  3. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
    В результаті теоретико-методологічного аналізу проблеми розвитку професійного здоров'я особистості виявлені наукові підстави для розробки психолого-акмеологічної концепції розвитку професійного здоров'я фахівця. Аналіз наукових досліджень свідчить про те, що вивчення проблеми здоров'я особистості проводилося в різних напрямках: у філософському аспекті античності, з
  4. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
    В результаті теоретико-методологічного аналізу фундаментальних досліджень виявлено історико-наукові передумови, принципи і підходи вивчення акмеологічних ресурсів психологічного здоров'я молоді. Акмеологические ресурси психологічного здоров'я особистості не відразу знайшли необхідну чіткість у розумінні сутності цієї проблеми. Проблема філософського осмислення здоров'я, його змісту
  5. Методи та організація дослідження
    У теоретичній частині дипломної роботи нами було розглянуто сучасний стан вивченості заявленої теми дослідження. З'ясовано, що в зарубіжній і вітчизняній психології ступінь вивченості проблеми професійної спрямованості особистості з одного боку досить висока, з іншого існують досить серйозні труднощі з понятійним апаратом і формуванням загальної стрункої теорії.
  6. СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ СМИСЛУ життя і АКМЕ з іншими поняттями
    Як стають великими або видатними - це акмеологія теж повинна досліджувати Одним з головних завдань, що вирішуються новою наукою акмеології, є встановлення закономірностей і механізмів, що визначають такий тип розвитку людей як індивідів, особистостей і суб'єктів діяльності, який означає досягнення ними найбільш високого рівня в цьому розвитку. А конкретніше - рівня, коли, ставши
  7. Ситуаційний підхід у психології: теорія і практика вивчення смисложиттєвих орієнтації педагогів
    Традиція вивчення особистості в контексті концепції ситуаціонізму налічує в психології кілька десятиліть . Виникнувши в 30-і рр.. ХХ-го століття як варіант вирішення проблеми детермінації соціальної поведінки та ролі особистості в ній, даний напрямок дуже швидко стало самостійної дослідницької парадигмою в соціальній психології та психології особистості. Найбільш інтенсивно «ситуаційний»
  8. Становлення професійного акме у студентів вищого та середнього педагогічного навчального закладу
    Формування ціннісно-смислового ставлення до професійної діяльності та професійного акме - тривалий процес, що починається , як правило, в процесі навчання в школі і триває на наступному його щаблі - у вузі або в середньому спеціальному закладі. Успішність формування ставлення особистості до професії на другий, студентської стадії обумовлює подальший розвиток цього
  9. Інтеграція особистісного та професійного компонентів свідомості як прояв акме людини
    Одним із прикладних аспектів проблеми становлення індивідуальності , тобто процесу інтеграції основних характеристик людини як індивіда, особистості і суб'єкта діяльності, є питання становлення індивідуальності професіонала на етапі навчання у вузі, досягнення ним суб'єктного акме. На етапі вузівської професійної підготовки, коли студенти ще не є професіоналами, вже
  10. Основний зміст роботи
    Акмеологічекій процес розвитку професіонала характеризується як висхідний, випереджаюче (Е.Н.Богданов , А.А.Бодалев, А.А.Деркач, В. Г. Зазикін, Н.В. Кузьміна та ін), з спрямованістю до вершин зрілості, що поєднує особистісний розвиток з професійним (на етапах соціалізації та професіоналізації). Розвиток багатопланово (В.С.Мерлин, Е.А.Клімов тощо) і об'єднує дозрівання, фенотипічні
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...