загрузка...
« Попередня Наступна »

Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку



Для життєдіяльності людини важливу роль відіграє забезпечення її побуту, як основи для ускладнення активності особистості. Кожна людина повинна володіти навичками самообслуговування, вміти стежити за своїм тілом, одягом, приводити свою зовнішність у порядок. Виникаючи як засіб задоволення біологічних потреб людини в їжі, теплі, чистоті, побутова діяльність соціальна за своєю природою, оскільки її виконання передбачає засвоєння людиною принципів організації свого побуту, прийнятого у суспільстві, оволодіння нею соціально виробленими культурно-гігієнічними навичками. Періо- дичність побутових процесів відображається та організовується за допомогою режиму дня. З перших днів свого життя немовля включається у побутові процеси, організовувані дорослим для задоволення вроджених потреб малюка.

Досвід участі дитини у побутових процесах купання, одягання, годування насичується спілкуванням з дорослим, його уважним й ласкавим ставленням, коментуванням виконуваного. За 1 рік життя в дитини формується емоційний етап в освоєнні побутової діяльності, головною ознакою якого є позитивне ставлення до побутових процесів.

Дитина отримує певне уявлення про послідовність побутових процесів, засвоюючи режим дня - обгрунтований розподіл у часі і правильну послідовність задоволення основних фізіологічних потреб дитини уві сні, годуванні й активності (за Н. М. Щеловановим). Першим компонентом режиму дня, якого починає дотримуватись дити- на, є виділення періоду нічного сну та денної активності. Новонароджений малюк спить і просинається періодично, незалежно від часу доби. Поступово дорослі так організовують життя дитини, що вона звикає вночі спати, а вдень бути активною. Від успішності задоволення фізіологічних потреб новонародженого значною мірою залежить її самопочуття, рівень активності. Дитина, яка задовольнила потребу в їжі, уві сні, яка відчуває тепло й спокій, поводиться бадьоро, із зацікавленням ставиться до оточуючого.

Під час включення дитини в побутові процеси встановлюється контакт з дорослими, виникають перші уподобання дитини.
трусы женские хлопок
Вона емоційно реагує на різні побутові моменти: наприклад, із задоволенням сприймає купання, але не любить переодягатись. Період

активності дитини наповнюється різними гігієнічними процедурами, годуванням, в ході яких дитина знайомиться з першими предметами по догляду: милом, рушником, гребінцем, пляшечкою тощо. Розвиваються сенсомоторні властивості внаслідок того, що змінюється безпосереднє оточення, в якому перебуває дитина: в одязі, коли спить, роздягнута, коли її купають. В момент прийому їжі виникає психомоторне зосередження, рухи дитини зводяться до мінімуму. Формується тривалий період виявлення дитиною активності, під час якого відбуваються побутові процеси по догляду за нею та створюються найсприятливіші умови для розвитку її психічних функцій. Після цього дитині потрібен відпочинок, який вона отримує в період сну.

Привчання дорослим дитини до фіксованого режиму дня становить головний зміст виховання у немовлячому віці. При цьому фі- зіологічні потреби дитини набувають соціальної опосередкованості, соціалізуються. Соціалізованість фізіологічних потреб виявляється у соціальному способі задоволення цих потреб та у використанні при цьому спеціальних предметів.

Важливою умовою розвитку немовляти є виявлення ним направленої активності під час побутових процесів. Наприклад, з кожним днем зростає доля участі дитини у годуванні. До кінця 1-го місяця малюк може підтримувати пляшечку під час їжі. До кінця 2-го місяця дитина впізнає пляшку для годування, підтягає до неї голівку, захоплює соску ротом. З 4 місяців малюк сам утримує руками пляшечку для годування. Відбувається поступовий перехід від годування дитини за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4,5-6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5-6 міс. дитина п'є з чашки, яку тримає дорослий. Виникають позитивні емоційні реакції на предмети, що використовуються при годуванні. Побачивши ложку, малюк відкриває рота, захоплює їжу губами.

Розширення направленої активності немовляти при здійсненні побутових процесів досліджували Н.
М. Аксаріна, К. Л. Пантюхіна, Н. М. Щелованов, які вирізнили наступні етапи.

Спочатку активність немовляти проявляється переважно у процесі годування. У 6-7,5 міс. малюк під час годування сидить, спираючись на руку дорослого, який його годує, а з 7,5 міс. привчається їсти за високим столом. У 7 міс. дитина втримує хліб, сухарик, печиво в руці та їсть їх. У 9-10 міс. утримує чашку за допомогою дорослого. Якщо привчати дитину до акуратності, наприклад пов'язувати їй серветку, прагнути годувати так, щоб не забруднити обличчя і одяг малюка, підтримувати чистоту на столі, то і малюк прагнутиме акуратності.

З ІІ півріччя дорослий залучає дитину до участі в одяганні й роздяганні, називаючи предмети і дії. У 8-9 міс. малюк виконує елементарні вказівки дорослого, які полегшують процес одягання: лягти, сісти, підняти руку тощо.

Тенденція до розширення власної активності дитини під час виконання побутових процедур стає чимдалі помітнішою, приводячи у майбутньому до оволодіння дитиною діяльністю самообслуговування.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в немовлячому віці:

- найважливішим змістом виховання немовляти виступає засвоєння ним соціально зумовленого режиму дня;

- включення дитини у соціальні способи задоволення біологічних потреб людини починається із засвоєння специфічно людського біоритму «сон-активність»;

- організація дорослим побутових процесів по догляду за малюком виступає першою формою співпраці дорослого й дитини, у ході якого відбувається психічний розвиток малюка;

- формується позитивне емоційне ставлення до побутових процесів та до дорослого, що їх забезпечує;

- у виконанні побутових процесів відбувається перехід від керівної ролі дорослого до зростання самостійності дитини;

- закладаються основи формування психогігієнічних навичок дитини та відповідних особистісних якостей.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку"
  1. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку
    Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності
  2. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК
    Розвиток діяльності молодшого школяра. За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід їх від ігрової до учбової діяльності, яка стає і у цьому віці провідною. Вступ дитини
  3. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
    Ігри дітей дошкільного віку досліджували М. Я. Басов, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, Д. В. Менджерицька, О. І. Тіхєєва, С.Л.Новосьолова та ін. Образ дорослого, його соціальних взаємин та ролей набуває у дошкільника розгорнутого характеру. Якщо у ранньому віці внаслідок включення дитини у дії дорослих як об'єкту їх турботи й піклування головним елементом образу дорослого для малюка була його
  4. Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей
    У психологічних дослідження дітей широко використовується бесіда: як прийом експериментальної методики або як самостійний метод. Така форма роботи з дітьми часто використовується в педагогічній практиці, тому діти звикли до бесід з дорослими. Серед бесід з дітьми можна виділити ті, які носять запланований характер, та такі, які виникають спонтанно. Бесіда, як метод психологічного дослідження,
  5. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
    Вікова динаміка спілкування і спільної діяльності дошкільників полягає у зростанні змістовності, вибірковості, стабільності відносин; у розвитку потреби у спілкуванні й співпраці, їх інтенсивності та орієнтованості на інтереси ровесників. З 3-х місяців життя закладається основа як спілкування, так і спільної діяльності з ровесниками. Колектив дослідників під керівництвом А.Г. Рузської
  6. Особливості міркувань дошкільника, пов'язаних із поясненням явищ
    Пізнавальний досвід дитини набуває якісно нової структури. Він стає чимдалі краще впорядкованим, системним, організованим. Проявом цього виступає прагнення дитини до осмислення сприйманого, тобто до його пояснення і навіть тоді, коли в неї недостатньо для цього знань. Розуміння причинності, доступне дитині, неухильно зростає протягом дошкільного віку. Істотний перелом настає приблизно в 5
  7. Розвиток міркувань дошкільника
    У дошкільному віці зростає кількість видів діяльності дитини, вони ускладнюються. Відбувається перебудова співвідношення практичних дій із розумовими, з випередженням останніх. Мислення чимдалі більше спирається на уявлення та образи, сформовані у її минулому досвіді. Пізнання дійсності у дошкільника відбувається у наочно-образній формі. Оперування образами і уявленнями робить мислення
  8. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
    Праця - діяльність, спрямована на виробництво суспільно-корисних продуктів (матеріальних або ідеальних). Цілі діяльностей визначаються не особистими потребами, а задаються суспільством. Праця - діяльність соціальна за природою (цілями) і за характером (неможлива без розподілу праці). Праця є необхідною умовою появи і розвитку свідомості. Застосування і виготовлення знарядь відрізняє працю від
  9. Розвиток психічних функцій
    Мова. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Розвивається звукова сторона мови. Молодші дошкільники починають
  10. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
    Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджуюча ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що призводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів. Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив
  11. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку
    Сенсорно-перцептивний розвиток у ранньому віці пов'язаний із вдосконаленням здатності дитини вирізняти якомога більшу кількість ознак у предметах. Спеціальною пізнавальною дією при цьому виступає обстеження, яке у малюка ще дуже недосконале (непослідовне, фрагментарне). Накопичення чуттєвого досвіду дитини призводить до розвитку впізнавання, в якому інтегровані пам'ять та сприймання. При
  12. Криза підліткового віку
    Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. У всіх напрямках відбувається становлення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взаємин з дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм,
  13. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві
    Емоції продовжують відігравати значну роль у забезпеченні психічного благополуччя дитини раннього віку. Дитина ще не вміє керувати своїми емоціями, стримувати небажані їх прояви. Тому вся активність дитини виразно емоційна, забарвлена позитивними чи негативними переживаннями. Дорослий скеровує емоційне життя малюка: коли той засмучений, підбадьорює, переключає на іншу діяльність; втома,
  14. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване
  15. Основні закономірності психічного розвитку людини
    Психічний розвиток людини відзначається наступними закономірностями. 1. Гетерохронність психічного розвитку дитини - це нерівномірний, хвильовий характер розвитку окремих психічних процесів. Він проявляється у тому, що для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Ці періоди - сензитивні (Виготський Л. С.). Наприклад, для розвитку
  16. Характеристика етичних почуттів дошкільника
    У процесі спілкування дитини з дорослими й однолітками, її участі у колективних формах діяльності у неї формується емоційна складова спрямованості на інших людей (Котирло В. К.), такі соціально цінні якості особистості, як чуйність, уважність, запопадливість. При цьому важливе значення має емоційний зміст спілкування дошкільника з оточуючими. Виникають не просто окремі вміння розуміти
  17. Особливості малюнка дошкільника
    Можливості дошкільника в оволодінні образотворчою діяльністю значно зростають завдяки розвитку самосвідомості, розширенню пізнавального досвіду. Зміст малюнків дошкільника значно ускладнюється. Він зумовлений досвідом ознайомлення з оточуючим, розви- тком його розумової діяльності та образотворчих умінь, індивідуально-статевими особливостями (ставленням до предмету, інтересами). Якщо діти
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...