загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в ранньому дитячому віці

Анатомо-фізіологічні особливості структури середнього вуха у немовлят та дітей молодшого дошкільного віку визначають не тільки частоту виникнення отитів, про що я вже говорив у розділі "Патогенез", але і перебіг захворювання та впливають на діагностику. Це наступні моменти.

1. У дітей барабанна перетинка значно товща, ніж у дорослих. Це заважає самовільному прориву гною і переходу захворювання з 1 -ї стадії в другу. Ця анатомічна особливість також ускладнює діагностику - у дітей раннього віку не завжди можливо побачити ту чітку, характерну отоскопічну картину, про яку ми вже говорили.

2. Труднощі діагностики збільшуються і через те, що слуховий прохід у немовлят значно вужчий, ніж у дорослої людини. Барабанна перетинка розміщена ближче до горизонтальної площини. Чим менша дитина, тим складніше проведення отоскопі.

3. У новонароджених і немовлят кісткова частина зовнішнього слухового проходу не виражена і барабанна перетинка прилягає до його перетинчасто-хрящового відділу. У зв'язку з цим натискання на козелок при гострому гнійному середньому отиті у таких дітей викликає або підсилює біль у вусі. У дітей старшого віку і дорослих цей симптом є характерним для зовнішнього отиту.

Якщо у немовляти є інтоксикаційний синдром, що не пов'язаний із ураженням інших органів, то необхідно виключити гострий середній отит, тобто звернутися за консультацією до оториноларинголога. Слід звертати увагу на поведінку дітей. При виникненні гострого отиту діти перших місяців життя неспокійні, крутять головою, більш старшого віку - хапають рукою за хворе вухо.

Захворювання у дітей, як правило, починається раптово, вночі. Температура тіла дуже висока - 39-40°С. При тяжкому перебігу можуть з'явитися менінгізм і парентеральна диспепсія.

Менінгізм - менінгеальний синдром без патологічних змін цереб-роспінальної рідини. Зумовлений менінгізм підвищеним тиском у порожнині черепа за рахунок незарощення fissurae petrosquamosa і локального подразнення твердої мозкової оболонки.
трусы женские хлопок
Термін "менінгізм" введений в 1894 році Dupre. Однак між багатьма спеціалістами ідуть суперечки, оскільки неможливо розділити менінгізм і серозний менінгіт. Менінгізм у немовлят проявляється судомами, вип'ячуванням тім'ячка, запрокидуванням голови, фіксованим поглядом, блювотою.

Парентеральна диспепсія - шлунково-кишкові розлади, причина виникнення яких лежить поза шлунково-кишковим трактом. При гострому отиті дана патологія пояснюється всмоктуванням токсинів із середнього вуха, а також рефлекторною дією запального вогнища на шлунково-кишковий тракт.

Явища менінгізму і парентеральної диспепсії виникають у першій стадії (неперфоративній) гострого отиту і проходять після утворення перфорації барабанної перетинки або парацентезу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в ранньому дитячому віці"
  1. НЕГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ВУХА
    До групи захворювань, об'єднаних загальною назвою "Негнійні захворювання вуха", відносяться наступні нозологічні одиниці: 1) гострий та хронічний катар середнього вуха; 2) нейросенсорна приглухуватість; 3) отосклероз; 4) хвороба Меньера. Для цих захворювань є спільними такі прояви: 1) зниження слуху: 2) шум у вухах; 3) відсутність ознак гнійного запалення вух. В той же
  2. ЛАБІРИНТИТ (labyrinthitis)
    Одним з ускладнень гострого та хронічного гнійного середнього отиту є лабіринтит. Інфекція з порожнин середнього вуха проникає у внутрішнє вухо і викликає в ньому запальний процес. Лабіринтит є запальним інфекційним захворюванням внутрішнього вуха. Етіологія лабіринтиту. Безпосередньою причиною лабіринтиту є мікроби - збудники гострого і хронічного гнійного середнього отиту. Некротичний
  3. Мастоїдит
    Мастоїдит - запальне захворювання кістки сосковидного відростка. Як правило, мастоїдит буває вторинним - як ускладнення гострого гнійного середнього отиту, або розвивається в результаті загострення хронічного гнійного середнього отиту. Виключно рідко буває первинний мастоїдит, тобто самостійне захворювання, яке виникло без попереднього гострого або хронічного середнього отиту. Первинно мастоїдит
  4. ГІПЕРТРОФІЯ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ
    Гіпертрофія піднебінних мигдаликів також буває в дитячому віці та звичайно супроводжується аденоїдами. Збільшені мигдалики заважають ротовому диханню, ковтанню їжі та мовоутворенню. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів може супроводжуватись хронічним тонзилітом. Лікування: тонзилотомія за допомогою тонзилотома
  5. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві
    Пам'ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався протягом решти життя. Пам'ять дитини раннього віку все ще залежить від можливостей її сприймання. Оволодіння предметною діяльністю у ранньому віці
  6. РОЗЛИТА ФЛЕГМОНА ШИЇ
    Дифузне нагноєння клітковини шиї має назву розлитої флегмони шиї. Патологічний процес викликають гноєрідні бактерії, інколи анаероби. В залежності від флори виникає гнійна, гнильна або анаеробна форми флегмони. Гостре запалення поверхневих шийних лімфатичних вузлів нерідко ускладнюється поверхневою флегмоною шиї. Запалення глибоких шийних лімфатичних вузлів часто призводить до розвитку
  7. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини
    Т.О.Рєпіна вирізняє наступні функції групи дитячого садка. 1. Регулювання поведінки дитини щодо ровесників на основі соціально прийнятих норм через набуття соціального досвіду групового спілкування і взаємодії на правах рівності. 2. Інтенсифікація процесу статевої соціалізації та статевої диференціації на основі засвоєння відповідних способів рольової поведінки чоловіка чи жінки. 3.
  8. Діагностика
    Діагноз на отруєння слід ставити виходячи з комплексу даних, що грунтуються на: анамнезі, клінічних симптомах, результатах патолого-анатомічного розтину та хіміко-токсикологічного дослідження кормів, води, органів і тканин загиблих або вимушено забитих тварин. Важливе значення при встановленні діагнозу мають анамнестичні дані. При зборі анамнезу необхідно обов'язково вияснити клінічний стан
  9. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці
    Уява дошкільника обмежена внаслідок недостатності знань і уявлень. Водночас бурхливе дитяче фантазування зумовлене низькою критичністю мислення. Дошкільник легко об'єднує різні враження і некритично ставиться до одержаних комбінацій, що особливо помітно у молодшому дошкільному віці (Л. С. Виготський). Переважає пасивна уява: у дитини комбінації образів не спрямовані на практичне втілення.
  10. Розвиток спостереження - цілеспрямованого сприймання
    У процесі здійснення дошкільником різних видів діяльності за умови педагогічного керівництва формується спостереження - цілеспрямоване сприймання, що будується за певними правилами. Поступово педагог учить дитину постановці цілей спостереження і контролю за процесом їх досягнення. Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...