ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня
А.І.Шіпілов. Психологія вирішення конфліктів між військовослужбовцями, 1999 - перейти до змісту підручника

Особливості участі військового психолога у врегулюванні конфліктів

Зарубіжний і вітчизняний досвід діяльності третьої сторони в конфлікті свідчить, що існує ряд фахівців, які у своїй діяльності з врегулювання конфліктних відносин в основному орієнтуються на реалізацію такої ролі, як посередництво. Будучи за своєю суттю неавторитарного типом впливу на конфліктуючі сторони, посередництво дозволяє активно впливати на комунікативний процес опонентів, організовувати і перетворювати його. До числа таких фахівців зазвичай відносять психологів, професійних конфліктологів і соціальних працівників. Розглянемо специфіку реалізації посередництва на прикладі діяльності військового психолога.

Ключовим у цій діяльності психолога є створення та забезпечення такої комунікативної ситуації, правила взаємодії в якій фактично створюють нову ситуацію у відносинах сторін, що сприяє врегулюванню існуючого між ними конфлікту. Тому при врегулюванні конфлікту психолог своїм стратегічним завданням рахує не психологічний вплив на особистості (особистість) опонентів, а спонукання їх до реконструированию конфлікту, перекладу його в проблемну ситуацію, ситуацію спільного пошуку і рішення.

На відміну від діяльності військового керівника з врегулювання конфлікту, змістом якої є вирішення проблеми, психолог організовує свою роботу з конфліктуючими сторонами як би в двох площинах. Перша являє собою організацію і проведення переговорного процесу, в ході якого сторони за допомогою активної комунікації приходять до вироблення узгодженого рішення. Подібні зусилля психолога дозволяють вирішити основну проблему конфлікту, узгодити і реалізувати інтереси обох сторін. Причому здійснення взаємодії по типу "тріади" (опонент-психолог-опонент) робить учасників конфлікту поступливішими, так як вони схильні розглядати свої поступки як поступки психологу, а не протилежній стороні. Таким чином, психолог дозволяє опонентам зберегти своє обличчя.

Друга площина діяльності психолога в конфлікті полягає в наданні психологічної допомоги його учасникам. Не менш важливим завданням стає відновлення та збереження відносин сторін. Мова йде не про збереження формальних відносин, а про міжособистісних відносинах, які служать основою для їх подальшої конструктивної взаємодії. Це можуть бути відносини як між рівними за посадовим положенням військовослужбовцями, так і відносини в діаді "керівник-підлеглий".
Психолог прагне відновити ці відносини не тільки на поведінковому рівні, а й на перцептивном, комунікативному і, що особливо важливо, емоційному рівнях. У разі успіху психологу вдається інтегрувати відносини недавніх опонентів у новий якісний стан.

Таким чином, психолог, регулюючи конфлікт, одночасно вирішує три основні завдання: вирішення проблеми, реалізація інтересів опонентів і збереження міжособистісних відносин.

Алгоритм діяльності психолога при регулюванні конфлікту в цілому відповідає тій логіці, яка була розглянута вище. Вона включає, як правило, роздільні зустрічі з опонентами, формування позитивного настрою учасників на спільну роботу (можливо, протягом кількох зустрічей), а також етап спільної роботи.

Спільна робота може бути організована з використанням системи ІПР (интегративное прийняття рішення), запропонованої А.Філлі (1975). Вона складається з 6 кроків:

1. Аналіз і корекція ситуації з метою створення необхідних умов для сприятливого клімату.

2. Аналіз і корекція уявлень. За допомогою спеціальних процедур прояснюються глибинні основи конфлікту і позиції учасників.

3. Аналіз і корекція відносин. Учасники спільно з психологом прояснюють свої почуття по відношенню до конфлікту і один до одного.

4. Визначення проблеми.

5. Пошук рішення.

6. Прийняття рішення: оцінка альтернативних рішень і досягнення згоди щодо одного з них.

При роботі військового психолога з різними типами конфліктів можуть бути певні відмінності у змісті посередницької діяльності. Так, дослідження показують, що процес регулювання психологом конфлікту в сім'ї військовослужбовця включає чотири етапи (10).

1. Розігрів. На початку роботи психолог робить все можливе, щоб подружжя, які прийшли для вирішення своїх проблем, відчували себе більш-менш комфортно.

2. Зняття перешкод. На цьому етапі психолог, насамперед, прагне виявити ті сумніви і бар'єри по відношенню до майбутньої процедури врегулювання, які існують у конфліктуючих сторін, і, по можливості, розсіяти їх, налаштувавши опонентів більш конструктивно.

3. Укладення угоди. Даний етап є певною мірою переломним. У ході нього психолог допомагає подружжю більш чітко сформулювати їх вимоги один до одного, а потім знайти ті компромісні рішення, які влаштовували б обидві протиборчі сторони.


4. Прояснення ситуації. Саме цей етап характерний, насамперед, для подружніх і сімейних конфліктів. Під час нього посередник допомагає колишнім супротивникам розповісти один одному про тих почуттях і страхах, які заважали їм раніше досягти угоди, а часто і просто поговорити один з одним відверто. Таке емоційне розкриття опонентів не тільки закріплює результати регулювання, але й створює передумови безконфліктного спілкування надалі. Психологічна практика показує, що чим відвертіше і відкритіше поводяться подружжя по відношенню один до одного, тим більш міцні такі шлюби.

Існують певні етичні принципи, відповідно до яких організовується посередницька діяльність психолога:

Нейтральність по відношенню до опонентів. Психолог не прагне виявити праву і неправу сторону, плюси чи мінуси позиції кожного з учасників. Свою діяльність він будує на основі об'єктивного ставлення до ситуації. Психолог не повинен з якихось причин залежати від конфліктуючих сторін.

Безоціночного позиції. Психолог не дає оцінок діям або позиціях опонентів. Він підводить їх до аналізу й оцінки того, як вони діяли, що відстоювали, допомагає прогнозувати рішення і наслідки.

Конфіденційність. Будь-яка інформація особистого, а тим більше інтимного характеру, отримана від учасника конфлікту, не може бути використана на шкоду йому чи передана іншим особам без його згоди.

Процедурне характер діяльності. Головне завдання психолога - організувати процедуру обговорення, орієнтуючи опонентів на майбутнє. Зміст процесу залежить від учасників.

Стимулювання співробітництва. Психолог заохочує будь-які кроки опонентів, спрямовані на нормалізацію відносин. Він спонукає їх робити взаємні кроки назустріч один одному. Цим забезпечується перехід учасників обговорення від конфронтації до домовленостей.

Робота з процесом, а не з рішенням. Психолог не несе відповідальності за характер прийнятих рішень, а тільки за рух до цього рішення.

Таким чином, діяльність військового психолога з врегулювання конфлікту полягає не тільки в сприянні вирішенню проблеми, але також у наданні психологічної допомоги учасникам, в якій реалізуються елементи психодіагностики, консультування та психотерапевтичної роботи.
« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Особливості участі військового психолога у врегулюванні конфліктів "
  1. Діяльність офіцера-керівника по врегулюванню конфліктів між підлеглими
    Для військового керівника будь-якого рангу вкрай важливо і необхідно, щоб соціально-психологічний клімат, моральна обстановка в керованому військовому колективі надавали сприятливий вплив на якість спільної діяльності, вирішення навчальних і бойових завдань. Тому необхідною умовою ефективної діяльності керівника є високий рівень його соціально-психологічної
  2. Досудові способи контролю дотримання прав, свобод та захисту законних інтересів пацієнтів
    У недавньому минулому нашої країни звернення в органи управління та до посадових осіб сфери охорони здоров'я було чи не єдиним реальним способом, за допомогою якого пацієнт дійсно міг відновити свої порушені права в разі неналежного надання йому медичної допомоги. Думається, що радянський історичний період, при всіх позитивних рисах в області організації охорони
  3. Зигмунд Фрейд
    Роки учнівства Отримати абсолютно достовірне уявлення про життєвий шлях 3. Фрейда досить важко. Існує багато біографічних нарисів і книг про його життя. Однак часом в них проявляється суб'єктивізм авторів, охочих зобразити Фрейда в ідеалізованому чи героїчний вигляді. Про цю проблему пише, наприклад, А.М. Руткевич (1997, с. 17-49). Австрійський лікар і психолог Зігмунд
  4. Завдання та функції психолога у сфері економіки
    В якості основних напрямків професійної психологічної роботи в сфері економіки виділяються: 1) вивчення умов і факторів позитивної мотивації до праці і до професії, оптимізація трудових відносин в робочих групах, командах, формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, формування робочих команд; 2) вивчення сприйняття людиною стимулів і
  5. Психолог в організації
    Індустріально-організаційні психологи працюють з організаціями за наступними напрямками: - Відбір співробітників та їх розподіл на роботу - Розробка оціночних інструментів для відбору, розподілу, атестації (classification) і просування НЕЮ службі співробітників - Перевірка валідності інструментів тестування - Професіографічної аналіз - Розробка і застосування програм
  6. ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ ПСИХОЛОГА
    Питання психології. М., 1990, № 5, С. 158-161. Загальні принципи Пункт 5. Діяльність психолога спрямована до досягнення таких гуманітарних і соціальних цілей, як добробут, здоров'я, високу якість життя, повний розвиток індивідів і груп у різних формаціях індивідуальної та соціального життя. Оскільки психолог є не єдиним професіоналом, чия діяльність спрямована на
  7. Психологічне консультування
    Психологічне консультування є одним з провідних і «енерговитратних» з точки зору додаються з боку психолога зусиль видів його діяль ності. Вивчення військового досвіду показує, що питома вага консультування в загальному бюджеті витрачається службового часу становить у різних психологів (за стажем діяльності та рівнем кваліфікації) від 10 до 25% і більше. Найбільш
  8. Робота психолога з профілактики суїцидальної поведінки військовослужбовців
    Предметом особливої ??уваги посадових осіб є військовослужбовці, які перебувають у депресивному (пригніченому) стані. Досвід вивчення подій, пов'язаних з суїцидальним поведінкою військовослужбовців, показує, що напередодні самогубства (суїциду) або спроби до цього болипінство з них знаходилися в психічному стані, що може бути охарактеризоване як депресивний [20]. Причинами такого
  9. Характеристика елементів психологічної моделі сучасного бою
    Розглянемо докладніше перераховані вище елементи психологічної моделі бою. 1. Об'єкт протиборства визначає якісно-кількісні параметри всіх решта елементів моделі. Історія війн і воєнного мистецтва переконливо доводить, що об'єктом протиборства в бою і війну є не територія, не військові об'єкти і бойова техніка і навіть не жива сила протиборчої сторони, а
  10. Опції, обов'язки та порядок роботи психолога полку на різних етапах бойових дій
    Роль і місце психолога в бойовій обстановці визначається виконуваними їм функціями, системою взаємодії з посадовими особами, етапами і послідовністю реалізації своїх обов'язків. Система роботи психолога будується на основі чіткого усвідомлення ним того, що комплекс заходів психологічного забезпечення бойових дій полку зводиться до вирішення епізодично виникаючих завдань, а
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека