загрузка...
« Попередня Наступна »

Особливості розвитку особистості в юності

Одне з досягнень юності - новий рівень розвитку самосвідомості. Центральне психологічне новоутворення юнацького віку - становлення стійкого самосвідомості і стабільного образу «Я». Головне психологічне придбання ранньої юності - відкриття свого внутрішнього світу в його індивідуальної цілісності і уні-кальності. Юнаки і дівчата усвідомлюють себе в якості неповторною, не схожою на інших особистості, з власним світом думок, почуттів і переживань, з власними поглядами і оцінками. І цю свою особистість як щось особливе, не схоже на інших, юний людина хоче затвердити серед оточуючих людей. Він хоче, щоб його таку особливу особистість помітили. Звідси - тенденція до маніфестації себе в різних формах: у манері рухатися, говорити, одягатися; в своєрідних оцінках явища побуту, шкільного життя; в якихось особливих словечках і виразах, в неприйнятті деяких загальноприйнятих положень.

Переживання власної унікальності приводить до відкриття самотності, тому почуття плинності та незворотності часу зіштовхує юнацтво з проблемою кінцівки свого існування і темою смерті, що свідчить про формування ще одного елемента юнацького самосвідомості - філософської рефлексії.

Змінилося ставлення до себе, усвідомлення своєї окремішність поєднується з інтересом до себе, з прагненням до самопізнання. Звідси - саморефлексія, здатність помічати і примічати прояви характеру, властивостей волі, ті чи інші особливості переживань, розуміти природу виникаючих бажань і устремлінь. Звідси - зростання інтересу до самоаналізу. Центральний психологічний процес у самосвідомості - це формування особистої ідентичності, почуття індивідуальної самототожності, наступності та єдності. Відкриття себе як неповторно індивідуальної особистості нерозривно пов'язане з відкриттям соціального світу, в якому цієї особистості має жити. Самоаналіз стає елементом соціально-морального самовизначення.

Надзвичайно важливий компонент самосвідомості - самоповагу. Юнаки та дівчата з низьким самоповагою (неприйняття себе, незадоволеність собою, презирство до себе, негативна самооцінка), як правило, менш самостійні, більше схильні до навіювань, більш неприязно ставляться до оточуючих, більш конформних, більш ранимі й чутливі до критики, глузуванням. Знижений самоповагу і труднощі в спілкуванні поєднуються також із зниженням соціальної активності

особистості. Навпаки, юнаки та дівчата з високим самоповагою (прийняття і схвалення себе, повагу до своєї особистості і вчинків, позитивна самооцінка) більш самостійні, контактні, відкриті, легше «приймають» оточуючих і їх думки, не приховують свої слабкості і невміння, простіше переживають неуспіхи , в них сильніше розвинений мотив досягнення, змагальності.

Фактично самосвідомість юнацтва акцентовано на трьох істотних для віку моментах: 1) фізичний ріст і статеве дозрівання; 2) стурбованість тим, як юнак виглядає в очах інших, що він із себе представляє; 3) необхідність знайти своє професійне покликання, яке відповідає придбаним умінням, індивідуальним здібностям і вимогам суспільства. Знайоме нам по концепції Е. Еріксона почуття его-ідентичності полягає у все зростаючій впевненості в тому, що внутрішня індивідуальність і цілісність, мають значення для себе, так само значимі і для інших.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Особливості розвитку особистості в юності "
  1. Додаток 6
    2 розділ. Психологічні особливості юнацького віку Тема 4. Психологічний розвиток особистості старшокласника Психологічна характеристика старшокласника, його інтереси, захоплення, самовизначення. Когнітивний розвиток. Виникнення нових потреб. Стабілізація інтересів і проблема професійної спрямованості особистості старшокласника. Фактори, що визначають
  2. Молодість як соціально-історична категорія. Межі віку
    Визначення вікових меж молодості, як і рішення багатьох проблем, що відносяться до «молодіжним», досі залишається предметом наукових дискусій. У сучасній психології даних про специфічні саме для молодості закономірностях незрівнянно менше, ніж інформації про розвиток в дитячих віках. Показово навіть те, що на відміну від дитячої психології чи геронтопсихології у психології
  3. Юність в контексті життєвого шляху особистості
    Юність не так давно виділилася в самостійний період життя людини, історично ставлячись до «перехідного етапу» змужніння, дорослішання. Критерієм дорослішання стає не просто фізичне змужніння, а й оволодіння культурою, системою знань, цінностей, норм, соціальних традицій, підготовленість до здійснення різних видів праці. Всередині переходу від дитинства до дорослості кордону між
  4. вузлові питання ПО КУРСУ «Вікова психологія»
    1. Предмет і проблеми вікової психології. 2. Методи вікової психології. 3. Розвиток: поняття, області та форми. 4. Етика та принципи вивчення психічного розвитку. 5. Вік: поняття і види. 6. Розуміння вікової норми. 7. Фактори психічного розвитку. 8. Закономірності психічного розвитку. 9. Механізми психічного розвитку. 10.Функціональная
  5. Друга глава «Любов у юнацькому та дорослому віці»
    Друга глава «Любов у юнацькому та дорослому віці» присвячена аналізу теоретичних і емпіричних досліджень вікових, статевих і соціокультурних особливостей прояві почуття любові у людини. У параграфі 2.1 «Огляд сучасних досліджень психології кохання в різні періоди життя людини» аналізуються особливості прояву та переживання любові людиною в юності і дорослості.
  6. Різні авторські періодизації вікового розвитку
    Фази життєвого розвитку людини - вікові періоди, що виділяються в різних класифікаціях, за різними підставами. Найбільш поширена сучасна міжнародна класифікація виділяє наступні фази: дитячий вік, раннє дитинство, середнє дитинство, підлітковий (юнацький) вік, молодість і рання дорослість, зрілий вік, похилий вік (років): - дитинство - період
  7. Соціальна ситуація розвитку
    У юнацькому віці відбуваються істотні морфофункціональні зміни, завершуються процеси фізичного дозрівання людини. Життєдіяльність в юності ускладнюється: розширюється діапазон соціальних ролей та інтересів, з'являється все більше дорослих ролей з відповідною їм заходом самостійності і відповідальності. На цей вік припадає багато критичних соціальних
  8. Курсова робота. Андрій Везалий в історії анатомії та медицини, 2010
    Введення Біографія Андрія Везалия: юність, навчання в університеті. Діяльність Андрія Везалия в університеті. Відхід від науки. Критичний аналіз книг Везалия. Висновок Список літератури
  9. Нікітченко Т.Г.. Особистість практичного психолога, 2011
    Особистість практичного психолога як суб'єкта професійної діяльності: - поняття «особистість». Особистість і її професійні характеристики. - Особливості особистості практичного психолога як наслідок специфіки його професії. - «Психолог - це не людина, а професія». - «Психолог - це насамперед людина». - Синдром емоційного вигоряння психолога: її причини, стадії і способи
  10. Курсова робота. Особистість і колектив. Взаємодія особистості і колективу в умовах військової служби, 2011
    Теоретичний аспект особистості і колективу. Поняття особистості в психології. Сутність особистості і чинники її формування. Поняття і сутність військового колективу. Етапи та особливості формування військового колективу. Аналіз особливостей взаємодії особистості і колективу в умовах військової служби. Особливості психології взаємовідносин у військовослужбовців. Діагностика конфліктів у військових
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...