Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Основні причини і фактори ризику розвитку нервово-психічної нестійкості |
||
- наслідки психогенних травмуючих ситуацій; - легкі ступені розумового недорозвинення або низького загальноосвітнього рівня; - алкоголізм, наркоманія та токсикоманія, у тому числі і у батьків; - наслідки нейроінфекцій і закритих черепно-мозкових травм; - педагогічна занедбаність або серйозні помилки, допущені в процесі виховання та формування особистості. Існує безліч інших причин, що сприяють розвитку НПН та психіатричної патології у юнаків. Їх можна умовно розділити на дві групи. У першу групу входять причини біологічного характеру, в другу соціально обумовлені причини. Причини біологічного характеру пов'язані, з одного боку з генетичної та конституційної схильністю індивіда, з іншого з дедалі більшим негативним впливом на організм людини екологічно шкідливих факторів зовнішнього середовища. Друга група причин, що формують НПН у підлітків і юнаків, має соціальний характер. Зміни умов життя і виховання, що відбуваються в останні роки в суспільстві, так само сприяють зниженню рівня нервово-психічної стійкості юнаків. В даний час критерії нервово-психічної стійкості розглядаються з позиції клінічної нормології, основи якої були закладені в минулому столітті видатними дослідниками - австрійським лікарем і математиком Гансом Кетле і англійським психіатром і психологом Френсісом Гальтоном. Запропонований ними популяційний підхід, заснований на законах математичної статистики, і зокрема нормального розподілу, дозволяє віднести будь-якого індивіда до однієї з категорій в координатах:'' норма - прикордонний стан-патологія''. Зміст понять «норма», «прикордонний стан», «патологія»
Зауважимо, що навіть у такому схематичному вигляді НПН перебуває ніби між нормою і психічними розладами, повністю відповідаючи поняттям'' прикордонні розлади''. Слід пам'ятати, що високий рівень НПН відноситься до прикордонних нервово-психічних розладів, які об'єднують хворобливі стани, які не досягли ще стану психопатології. І хоча прикордонні нервово-психічні розлади, будучи перехідними формами від здоров'я до хвороби, не можуть повною мірою вважатися психіатричної патологією, тим не менш, вони істотно позначаються як на психічному стані особистості, так і на можливостях її цілеспрямованого реагування. При цьому діяльність в цілому продовжує залишатися нормальною, але можливості пристосувальної психічної активності істотно звужуються, проявляючись нерідко якісно новими дезадаптивною реакціями. Прояв НПН найчастіше припадає на вік 16-30 років. У більш ранні дитячі роки (так само як і в пізніші) такі розлади дифузно і обмежені. Найбільш часто НПН властиво особам з певним преморбідним фоном, що характеризується наявністю явних чи прихованих акцентуацій (що виявляються лише при несприятливому впливі зовнішнього середовища, в тому числі під впливом екстремальних факторів). Медичне обстеження, докладний анамнез, включає в себе двісті ознак та факторів ризику розвитку НПН, які зведені в 20 блоків: 1. Вегетативно-судинні порушення; 2. Зміни в емоційній сфері; 3. Невротичні прояви; 4. Внутрішні причинні умови; 5. Особливості характеру; 6. Особливості інтелектуальної діяльності; 7. Зовнішні причинні фактори; 8. Зовнішні причинні умови; 9. Ознаки інфантилізму; 10. Особливості поведінки; 11. Успішність у школі (успішність у діяльності); 12. Мімічні реакції; 13. Особливості моторики; 14. Особливості мови; 15. Особливості зовнішнього вигляду; 16. Особливості уваги; 17. Лікування, корекція, допомога; 18. Виявлення НПН за часом; 19. Психічні розлади та придатність до кої службі; 20. Інші зміни. Провідне значення в розпізнаванні даного стану в момент огляду має виявлення емоційних розладів і вегето - судинних порушень. На другому місці за прогностичної значимості стоять зовнішні причинні фактори, що відображають негативний психологічний клімат, в якому перебував до призову або знаходиться військовослужбовець. До них можна віднести конфліктні відносини батьків, неправильні методи виховання, розпад сім'ї, конфлікти в школі, на виробництві, у військовому колективі і т. д. Третє місце займають невротичні прояви. До них відносяться: байдуже ставлення до оточуючих, розчарування в житті, відчуття особливості та незрозумілості оточуючими, відчуття засуджують поглядів людей, дратівливість, нав'язливість, порушення пам'яті при хвилюванні, страхітливі сновидіння, порушення сну. Не настільки інформативні безпричинні страхи, поява при хвилюванні нудоти, блювоти, грудки в горлі, прискорене сечовипускання, порушення апетиту, дихання, мови, рухів, загальне тремтіння. Четверте місце займають внутрішні причинні умови (біологічна неповноцінність, обтяжена спадковість, змінена реактивність), від яких залежить надійність адаптаційних і компенсаторних механізмів. Про'' слабкості'' цих механізмів можна думати при скарзі на сильні головні болі і запаморочення, які зустрічаються в групі осіб з НПН в 18 разів частіше, ніж у здорових. Інші чинники, що вказують на біологічну неповноцінність організму (обтяжена психічними розладами спадковість, нічне нетримання сечі до 10-12 річного віку і старше, снохождение, сноговореніе, заколисування при їзді в транспорті, багаторазові госпіталізації до лікувальних установ) так само вірогідно частіше зустрічаються в осіб з НПН. П'яте місце займають зовнішні причинні фактори, до яких відносяться: травматичні, інфекційні та інтоксикаційні ураження головного мозку. У групі НПН частіше відзначаються'' простудні'' захворювання, туберкульоз, інфекційний гепатит, пневмонії та інші важко і тривало протікають захворювання. В умовах військової служби у осіб з НПН часто діагностуються так звані функціональні соматичні розлади - нейроциркуляторні дистонії, дискінезії шлунково-кишкового тракту. У осіб з НПН в анамнезі порушення поведінки зустрічаємо такі фактори події, як: догляд з дому після образ, пропуски занять у школі, зниження оцінок за поведінку, конфлікти з оточуючими, дисциплінарні стягнення, приводи в міліцію , а так же хворобливе реагування на несправедливе до них ставлення. У військовослужбовців з НПН достовірно частіше, ніж у здорових відзначаються девіації поведінки. Самоушкодження, суїцидальні погрози, спроби ковтання сторонніх тіл та інші девіації є характерними для них. До особливостей особистості, що збільшує ризик розвитку НПН, відносяться образливість, прямолінійність, запальність, упертість, недовірливість, невпевненість. У військовослужбовців з НПН часто відзначається невисокий інтелект. Це проявляється низьким рівнем загальної обізнаності, примітивністю і незрілістю суджень, конкретністю суджень, недостатністю критики і гнучкості, нерозумінням переносного сенсу прислів'їв, відставанням у навчанні. Особи з нервово-психічної нестійкістю представляють собою групу підвищеного ризику щодо розвитку психічних розладів і дезадаптивних порушень. Вони вельми неефективні як щодо професійного навчання, так і подальшої діяльності в якості військового фахівця. Таким чином, в походженні нервово-психічної нестійкості визначальну роль відіграють біологічна неповноцінність нервової системи (вроджена чи набута) у поєднанні з несприятливими психологічними і соціальними чинниками. Для військового психолога дуже важливе розуміння біологічної "грунту" у розвитку нервово-психічної нестійкості. По-перше, це пояснює, чому зустрічаються відхилення в поведінці і діяльності у звичайної людини носять незначний характер і не накладають відбиток на особистість у цілому, в той час як у осіб з нервово-психічною нестійкістю ці відхилення не тільки сильно виражені, а й носять стійкий характер, істотно позначаючись на різних сторонах проявів особистості. По-друге, такий підхід до розуміння НПН зумовлює в роботі з військовослужбовцями з ознаками НПН не тільки комплекс виховних та психотерапевтичних, а й організаційних заходів. Вирішення цих завдань можливе при тісній співпраці командирів, їх заступників з виховної роботи, психологів та медичних працівників. Організація роботи з виявлення військовослужбовців з ознаками нервово-психічної нестійкості повинна передбачати планові заходи в період прибуття поповнення в частину. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Основні причини і фактори ризику розвитку нервово-психічної нестійкості" |
||
|