ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
І.В. Сиромятніков. Організація психологічної роботи у військовій частині в мирний час, 2011 - перейти до змісту підручника

Основні етапи психологічного вивчення військовослужбовців та їх зміст

Психологічне вивчення військовослужбовців являє собою важливий напрям професійної діяльності психолога. Необхідність такої роботи пояснюється потребою посадових осіб в отриманні достовірної та повної за обсягом інформації про психологічні особливості військовослужбовців та військових колективів. Досвід показує, що лише цілеспрямоване і систематичне взаємодія командирів підрозділів та психолога здатне забезпечити ефективність діяльності з даного питання. Результати психологічного вивчення багато в чому визначають як специфіку подальшої роботи психолога з конкретними військовослужбовцями, так і зміст управлінських рішень посадових осіб.

У залежності від об'єкта психологічного вивчення виділяють дві його форми - індивідуальну та групову. Відповідно, предметом індивідуального психологічного вивчення є психологічні особливості особистості військовослужбовця, а предметом групового вивчення - соціально-психологічні особливості військового колективу.

Виділяється ряд самостійних етапів в діяльності з психологічного вивчення військовослужбовців:

- проведення професійного психологічного відбору військовослужбовців;

- вивчення підлеглих на етапі прийому молодого поповнення та його адаптації до умов військової служби;

- поглиблене вивчення військовослужбовців;

- подальше вивчення військовослужбовців (див. рис 5).

Розглянемо більш детально етапи індивідуального психологічного вивчення військовослужбовців.

Проведення професійного психологічного відбору військовослужбовців.

Професійно-психологічний відбір є складовою частиною військово-профессіологіческой роботи, що включає військово-професійну орієнтацію, військову Профессіографія, військово-професійний відбір, військово-професійну підготовку, розстановку військовослужбовців за спеціальностями і посадами і їх просування по службі. Кожен з виділених елементів військово-профессіологіческой роботи має свої завдання і зміст.







Рис. 5.

Етапи індивідуального психологічного вивчення

військовослужбовців та їх зміст



Найважливішою частиною військово-профессіологіческой роботи є військова профессиография, що включає:

- аналіз структури та змісту військово-професійної діяльності;

- класифікацію і опис військових професій та спеціальностей;

- наукову розробку нормативних показників військового праці по кожній військової спеціальності;

- складання професіограм, що відображають особливості певних професій і спеціальностей і їх вимоги до психологічних якостей особистості, необхідним для успішного виконання даного виду діяльності.

Найбільш істотною частиною професіограми, її своєрідним ядром є психограмма, в якій сконцентровані психологічні вимоги до особистості конкретного фахівця, особистісні, в тому числі психофізіологічні, якості, що забезпечують успішне оволодіння даною професійною діяльністю, а також перераховані психологічні протипоказання для представника даної спеціальності.

Результати, одержані профессіографіей, і розроблювані нею конкретні нормативні характеристики професій в подальшому використовуються фахівцями при здійсненні професійного відбору та професійного навчання. Зокрема, існуюча в даний час і використовувана органами профвідбору класифікація, що включає сім класів військових спеціальностей, заснована на виділенні їх за критерієм подібності вимог до індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовця. За ступенем переважання в діяльності певного компонента: сенсорно-перцептивного, гностичного, чи інтелектуального, моторного, особистісного - в цій класифікації представлені військові спеціальності:

- організаторські (командні військові посади);

- сенсорно-гностичні (операторські військові посади);

- сенсомоторні (водійські);

- сенсорні (військові посади зв'язку і спостереження);

- моторно-вольові (військові посади спеціального призначення - спеціальності ВДВ, разведподразделеній тощо);

- технологічні (технологічні військові посади: монтажник, дизелист, електромеханік і тощо);

- моторні (інші військові посади: помічник гранатометника, що заряджає, замкової тощо).

Професійний відбір являє собою систему заходів і засобів, що забезпечують прогностичну оцінку взаимосоответствия людини і професії, вибір на цій основі з групи цивільних людей найбільш відповідних за своїми якостями певної військової спеціальності та попередження надходження людини на контрактну службу, до якої він не здатний за віком, станом здоров'я, освітою та психологічними якостями. За важливість справ розрізняють медичний, фізіологічний, педагогічний і психологічний види відбору.

Необхідною умовою для проведення психологічного відбору є наявність нормативно визначених вимог до кандидатів на основі психологічного аналізу конкретної діяльності та методик, що дозволяють оцінювати необхідні якості кандидата. Як правило, необхідність проведення відбору виникає тоді, коли умови та особливості майбутньої діяльності вимагають досить високого рівня розвитку певної групи якостей кандидата, які не представляється можливим компенсувати або розвинути у відведені терміни.

Основними завданнями професійного психологічного відбору (ППО) є:

- оцінка психологічних якостей і властивостей особистості, необхідних для успішного навчання у ВУЗі та здійснення конкретного виду військової діяльності, виявлення осіб з нервово-психічною нестійкістю;

- винесення підсумкового висновку про професійну придатність кандидата, відбір кандидатів для вступу у військово-навчальні заклади, підготовки сержантів і старшин, а також раціональний розподіл за профілями підготовки, військових посад і підрозділам.

Виконавчі органи в системі ППО створюються у військових частинах і з'єднаннях, ВУЗах і військкоматах. Це можуть бути як штатні групи ППО призовних та приймальних комісій, так і позаштатні групи, що формуються за рахунок включення до їх складу різних посадових осіб. Організаційно група ППО складається з підгруп:

- соціально-психологічного вивчення;

- психологічного та психофізіологічного обстеження;

- вивчення спеціальних здібностей .

До складу нештатної групи профвідбору військової частини, як правило, входять:



Рис. 6.

Склад дій щодо здійснення професійного психологічного відбору

.

Проведення ППО включає оцінку:

- рівня розвитку пізнавальних психічних процесів;

- адаптаційного потенціалу особистості та нервово-психічної стійкості;

- рівня розвитку спеціальних (професійно важливих) якостей;

- основних мотивів професійної діяльності та військово -професійної спрямованості (див.
рис. 6).

Психологічне обстеження передбачає оцінку загальних і спеціальних здібностей людини. При визначенні загальних здібностей підкреслюються обумовленість їх загальним "контекстом" життєдіяльності та потенційна можливість включення в різні види діяльності. Загальні здібності визначають ймовірність успішного навчання кандидата у ВУЗі і є своєрідною базою для здійснення ефективної діяльності. При описі спеціальних здібностей вказується на їх формування в процесі тривалої трудової діяльності, психічної тренування або на їх обумовленість природними психофізіологічними особливостями людини. Спеціальні здібності безпосередньо визначають можливість успішної діяльності з обраної спеціальності і досягнення високих показників.

Вимоги до загальних і спеціальних здібностей визначаються специфікою професійної діяльності (спеціальності) та / або профілем ВНЗ.

Адаптаційний потенціал відображає адаптаційні здібності людини і є одним з інтегральних показників особистості військовослужбовця. Його основні складові: нервово-психічна стійкість, комунікативні здібності, поведінкова регуляція і моральна нормативність (методика «Адаптивність» та експрес-анкета «Прогноз»).

Рівень загального інтелектуального розвитку визначається з урахуванням характеристик психічних пізнавальних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, властивостей уваги (методики «Підбір слів», «Числові ряди», «Постаті», «Візерунки», « арифметичний рахунок »,« слухоречевой пам'ять »).

Соціально-психологічне вивчення передбачає аналіз умов виховання та розвитку особистості, основних мотивів, вивчення загальної військово-професійної спрямованості, оцінку соціальних, моральних якостей особистості, організаторських здібностей і особливостей спілкування і поведінки в колективі, а також освітньої та професійної підготовленості.

За результатами професійно-психологічного відбору виноситься один з наступних висновків:

а) рекомендується в першу чергу (або 1-я категорія);

б) рекомендується (2-я категорія);

в) рекомендується умовно (3-а категорія);

г) не рекомендується (4-я категорія).

З урахуванням висновку групи ППО, результатів оцінки військово-професійної підготовленості та оцінки фізичних якостей комісії приймають рішення:

- приймальна комісія - про можливості навчання кандидата у ВУЗі;

- призовна комісія - про загальний рівень професійної придатності та можливості проходження служби за відповідною спеціальністю.

Зміст і результати роботи по психологічному вивченню громадян, прийнятих на військову службу, відображаються в документах, що направляються у військові частини. Це:

- особиста справа (містить облікові картки призовника, довідку про освіту, довідку про сімейний стан, довідку з місця навчання, роботи та територіальних органів профорієнтації, характеристику з місця навчання або роботи, лист вивчення призовника , повідомлення органів внутрішніх справ про притягнення до кримінальної відповідальності, реєстраційні листи з результатами виконання методик універсального набору психодіагностичних тестів);

- карта професійного психологічного відбору (містить відомості про профпридатність до підготовки та службі на військових посадах і рішення про призначення, винесене призовної комісією).

Психологічне вивчення поповнення у військовій частині.

Після проведення професійного психологічного відбору робота по психологічному вивченню військовослужбовців та військових колективів проводиться безпосередньо у військовій частині. У полку роботу з вивчення поповнення організовує командир військової частини. З цією метою він видає наказ "Про організацію прийому та вивчення поповнення". У наказі визначаються:

- склад адміністрації пункту прийому та розподілу поповнення;

- склад нештатного підрозділу, групи професійного психологічного відбору;

- терміни проведення інструктивно-методичних занять та інструктажів з психолого-педагогічної підготовки з посадовими особами, що залучаються до вивчення поповнення;

- час, місце і порядок проведення психологічного вивчення (тестування) особового складу;

- система збору, аналізу, доповіді та зберігання психологічної інформації про який прибув поповненні;

- порядок контролю за дотриманням вимог професійної етики, конфіденційності при проведенні вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців.

Крім того, командир особисто організовує роботу посадових осіб полку (бригади) з підготовки матеріальної бази для прийому поповнення, а також інструктує посадових осіб адміністрації пункту прийому та розподілу поповнення про порядок роботи з прибулим поповненням, формою і термінах доповіді про результати вивчення поповнення.

Перед прибуттям в частину молодого поповнення психолог полку спільно з заступником командира полку (бригади) з виховної роботи проводить інструктивно-методичне заняття з посадовими особами за методикою вивчення особового складу. У ході заняття розкриваються сутність і ознаки прояву нервово-психічної нестійкості в спілкуванні, поведінці, діяльності, зовнішньому вигляді військовослужбовців. Психолог погодить з начальником штабу порядок тестування поповнення (уточнює черговість, час, місце і відповідальних за подання особового складу), затверджує графік тестування поповнення, а також погодить з начальником медслужби полку (бригади) порядок взаємодії при вивченні поповнення.

Первинне вивчення особового складу проводиться на пункті прийому молодого поповнення всіма посадовими особами з метою отримання первинної інформації про військовослужбовців, оцінки адаптаційних можливостей і виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості, схильністю до різних форм девіантної поведінки. Таке вивчення повинно враховувати результати ППО, отримані з військових комісаріатів і в процесі проходження поповнення до місця дислокації військової частини.

Особлива роль у вивченні поповнення належить нештатної групі ППО, в яку обов'язково входить психолог. Склад нештатної групи ППО визначається наказом командира полку на рік і залежить від очікуваної чисельності поповнення, особливостей та обсягу завдань з вивчення прибуваючої молоді. На період прийому, вивчення та розподілу поповнення особовий склад нештатної групи ППО звільняється від виконання обов'язків за штатними посадами.

  За підсумками вивчення прибулого поповнення начальник нештатної групи ППО представляє командиру:

  - Висновок про професійну придатність і раціональному розподілі прибулого поповнення (при цьому може бути визначено зниження або підвищення професійної придатності на один щабель);

  - Список військовослужбовців з нервово-психічної нестійкістю та рекомендації командирам підрозділів та їх заступникам з виховної роботи щодо проведення з ними індивідуальної роботи (див.
 Додаток 13).

  Військовослужбовці з ознаками нервово-психічної нестійкості (НПН), а також віднесені до четвертої категорії професійної придатності по всіх класах військових спеціальностей направляються на додаткове опосвідчення до психіатра (психоневролога) і з урахуванням його рекомендацій підлягають динамічному спостереженню у лікаря і психолога військової частини. При цьому військовослужбовці з різко вираженими ознаками НПН потребують медичному огляді на предмет придатності до військової служби. Відносно військовослужбовців з помірно вираженими ознаками НПН приймається рішення про обмежене використання їх за окремими спеціальностями або в певних ситуаціях. Військовослужбовці цієї групи вимагають індивідуальних психопрофілактичних, корекційних, виховних і організаційних заходів (розподіл по підрозділах і спеціальностями).

  Особи, щодо яких за результатами ППО винесено висновок «Не рекомендується до основних військових посад», розподіляються в підрозділи обслуговування.

  Заповнені карти ППО зберігаються в штабі (стройовому відділенні) разом з обліково-послужні картками, розставленими в алфавітному порядку і по підрозділах протягом встановлених строків військової служби за призовом. При переміщенні військовослужбовця, що проходить військову службу за призовом, карти пересилаються разом з іншими документами до нового місця служби.

  За підсумками вивчення прибулого поповнення та на підставі поданих психологом даних командир полку (бригади) підводить підсумки вивчення прибулого поповнення та видає накази:

  - Про розподіл прибулих військовослужбовців за посадами і підрозділам;

  - Про допуск військовослужбовців до несення бойового чергування, вартової службі.

  Поглиблене вивчення проводиться з урахуванням даних, отриманих на попередньому етапі вивчення. Особлива увага приділяється роботі з особами, у яких виявлені ознаки нервово-психічної нестійкості і утрудненою адаптації до військової служби, а також з військовослужбовцями, самостійно звернулися до психолога. При цьому військовослужбовців з низьким рівнем НПУ психолог заносить в "Журнал динамічного спостереження за особами з ознаками нервово-психічної нестійкості" і здійснює їх психологічний супровід, тісно взаємодіючи з лікарем частини та офіцерами підрозділів (див. Додаток 15).

  Подальше вивчення особового складу здійснюється офіцерами підрозділів, психологом в процесі повсякденної життєдіяльності та направлено на вивчення окремих якостей особистості військовослужбовця в інтересах вирішення поставлених завдань. Психолог частини за підсумками вивчення особового складу розробляє рекомендації та пропозиції посадовим особам для прийняття управлінських рішень щодо формування здорового морально-психологічного клімату, зміцненню організованості та військової дисципліни, раціональному розподілу військовослужбовців та індивідуалізації виховного процесу

  Вивчення соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах організується і проводиться психологом військової частини спільно з офіцерами підрозділів. Воно включає представлені на схемі первинне і подальше вивчення (див. рис. 7). Один раз на період навчання психолог військової частини проводить інструктивно-методичне заняття з посадовими особами за формами і методами вивчення соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах. Само вивчення здійснюється в плановому порядку або за вказівкою командира військової частини, його заступника з виховної роботи, а також у міру необхідності, наприклад за запитами командирів підрозділів, де спостерігається внутригрупповая напруженість, виникають часті міжособистісні конфлікти і т.п.





  Рис. 7.

 Етапи соціально-психологічного вивчення військових колективів та їх зміст

.

  Вивчення соціально-психологічних процесів у знову сформованих підрозділах проводиться не раніше ніж через 4-6 тижнів після їх комплектування. Динаміка соціально-психологічних процесів оцінюється за результатами двох-, триразового обстеження в період навчання психологом, а також на основі постійного вивчення, здійснюваного офіцерами підрозділів.

  Отримані дані представляються командиру військової частини та його заступнику з виховної роботи у вигляді довідки-доповіді, де зазначаються: найменування підрозділу, основні питання вивчення, опис виявлених проблем, висновки і пропозиції (Додаток 7). Командирам підрозділів, в яких проводилося соціально-психологічне обстеження, результати доводяться в усній формі.

  Психологічне вивчення військового колективу, поряд із загальним параметричним описом підрозділи (функціональне призначення, композиція, соціально-демографічні характеристики особового складу, рівень професійної підготовленості і досвід бойової діяльності), включає:

  - оцінку групових соціально-психологічних процесів діяльності (процеси групового цілепокладання, спільні дії, спрацьовування, керівництво діяльністю), спілкування (міжособистісне сприйняття, інформування та взаємодію, группообразование, рольова диференціація, згуртування, конфлікти, реалізація групових санкцій) та внутрішньоколективних поведінки окремих членів колективу (конформність, лідерство, поведінка, що відхиляється, соціально-психологічна адаптація, групове самовизначення і самоствердження);

  - оцінку динамічної структури колективу (структура комунікацій, функціонально-рольових взаємозв'язків, емоційних міжособистісних переваг);

  - оцінку групових соціально-психологічних утворень (групові потреби, інтереси, цілі, норми і цінності, внутрішньогрупових ролі та рольові очікування, мікрогрупи, традиції, групові санкції, морально-психологічний клімат колективу, що включає міжособистісні відносини, групова думка і настрій).

  Конкретне співвідношення названих компонентів залежить від розв'язуваних завдань, умов діяльності, а найбільш загальним, комплексним показником виступає морально-психологічний стан особового складу підрозділу, яке визначається його психологічною готовністю і військово-професійної підготовленістю (здатністю) вирішувати завдання навчально-бойової та службової діяльності, а також об'єктивними результатами виконання військової діяльності 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Основні етапи психологічного вивчення військовослужбовців та їх утримання"
  1.  Основні етапи психологічного вивчення військовослужбовців та їх зміст
      Психологічне вивчення військовослужбовців являє собою важливий напрям професійної діяльності психолога. Необхідність такої роботи пояснюється потребою посадових осіб в отриманні достовірної та повної за обсягом інформації про психологічні особливості військовослужбовців та військових колективів. Результати психологічного вивчення багато в чому визначають як специфіку подальшої
  2.  ДОПОМОГИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМ ДИТИНОЮ, ЗА ДИТИНОЮ ВІКОМ ДО 3 РОКІВ У ВИПАДКУ ХВОРОБИ МАТЕРІ І ДИТИНОЮ-інвалідом віком до 16 РОКІВ
      Стаття 17. Право на допомогу по догляду за хворою дитиною, за дитиною віком до 3 років у разі хвороби матері. Право на допомогу по догляду за дитиною, якій не виповнилося 14 років, по догляду за дитиною віком до 3 років у разі хвороби матері мають працюючі мати або батько або інший працюючий родич, фактично здійснює догляд за дитиною, а також працюючі
  3. А
      АВТОРИТЕТ (від лат. Autoritas - влада, вплив) - 1) висока оцінка і визнання особистості (групи людей, організації) оточуючими, її ролі як неформального лідера і права на вплив через усталену систему соціально-психічних відносин; 2) високий статус особистості, що визнається групою, колективом; 3) вплив особистості на оточуючих людей без її безпосередніх дій, що надають
  4.  Проблема норми і аномалії в розвитку і поведінці людини (або введення в психологічну теорію відносності).
      У попередньому розділі було з'ясовано, що психологічне дослідження особистості та її розвитку здійснюється на практиці в наукових поняттях, значення кожного з яких визначається тимчасовими компромісами між різними групами вчених. Один і той же термін в тлумаченні різних психологів, що належать до різних шкіл, може тлумачитися по-різному, особливо гостро ця проблема стоїть в
  5.  Визначення психологічної роботи та основні етапи її розвитку
      Психологічна робота - це діяльність, що проводиться в мирний і воєнний час командирами, офіцерами органів виховних структур, психологами і спеціально створюваними структурами (підрозділами). Вона спрямована на вивчення, формування і розвиток у військовослужбовців психологічних якостей, підтримання психічних станів, необхідних для успішного ведення бойових дій, виконання
  6.  Принципи, завдання та етапи психологічної реабілітації військовослужбовців
      Завдання і принципи психологічної реабілітації Перед суспільством, зустрічаючим своїх солдатів з війни, гостро постають дуже важливі і нагальні питання. По-перше, яким чином повернути суспільству повноцінних в психологічному і моральному відношенні громадян, захистити суспільство від розгулу агресії і неконтрольованої спонтанної войовничості. По-друге, як уберегти ветеранів війни, по суті,
  7.  Методика реалізації системно-структурного підходу в частині (на кораблі)
      Виховання як системно-структурне утворення однаково на всіх рівнях організації. У елементарному, простому виховному акті і системі самого високого рівня завжди присутні перераховані вище структурні елементи. Конкретне стан системи виховання на будь-якому рівні і етапі визначається як виховна ситуація. Оцінка, переклад ситуації в нове бажане стан визначаються як
  8.  Сутність професійного самовиховання військовослужбовців
      Під професійним самовихованням розуміється цілеспрямована, активна діяльність військовослужбовців, спрямована на формування і розвиток у себе позитивних і усунення негативних якостей. Будучи складовою частиною єдиного і цілісного військово-педагогічного процесу, професійне самовиховання виконує в ньому роль своєрідного внутрішнього реактора, значно активізує
  9.  Сутність і зміст індивідуальної виховної роботи в частині
      Індивідуальна виховна робота - це систематичне і цілеспрямоване вплив командира (начальника) на свідомість, почуття, волю і поведінку військовослужбовця з урахуванням вікових, соціальних, психологічних та інших особливостей, умов служби, побуту і відпочинку в інтересах його всебічного розвитку та підготовки до успішного виконання військового боргу. Проведення індивідуальної
  10.  Основні питання аналізу та оцінки виховної роботи в частині
      У відповідності з нормативними документами з організації та проведення виховної роботи у Збройних Силах Російської Федерації головним змістом виховної роботи з усіма категоріями особового складу є проведення у військах (силах) державної політики, формування у військовослужбовців якостей громадянина-патріота, військового професіонала, надійного захисника Вітчизни, особистої
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека