загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО "ТРЕТІЙ СТАН" ТА ЙОГО ПРИЧИНИ

Людина не може перебувати або в стані абсолютного здоров'я, або в стані абсолютної хвороби. Здоров'я і хвороба більше нагадують не різні полюси, а різні кінці спектра. Цю думку одним із перших висловив проф. В. Підвисоцький, стверджуючи, що між станами здоров'я та хвороби існує нескінченна кількість форм зв'язків та взаємних переходів. Непевності у самопочутті, коли немає хвороби, але немає і повного здоров'я, називають "третім станом". Так його назвав класик античної медицини Гален, і так його називають досі, оскільки іншого терміну медицина не ввела. Загальним для всіх його різноманітних форм є порушення чи зміни зворотних зв'язків при функціонуванні внутрішніх систем організму або в системі взаємодій внутрішніх структур організму і зовнішнього середовища. Цю взаємозалежність наочно представлено в роботі Г. Апанасенка та Л. Попової "Медицинская ва-леология". Автори уявляють співвідношення процесів здоров'я і хвороби (йдеться про їхню біологічну основу) як систему місткостей, з'єднаних між собою: чим вищий рівень здоров'я, тим меншою є можливість розвитку і вияву патологічного процесу, і навпаки. Розвиток і вияв патологічного процесу можливі лише тоді, коли резервів організму недостатньо внаслідок їхнього ослаблення чи потужності діючих чинників. При високих резервах механізмів здоров'я іноді навіть за наявності дуже виражених змін в органах і системах (відомі, наприклад, імена видатних спортсменів із пороком серця) зберігається стан, котрий ми називаємо здоров'ям.
трусы женские хлопок
Тобто в індивіда відсутні обмеження у реалізації біологічних та соціальних функцій. При зниженні резервів здоров'я навіть у звичайних умовах життєдіяльності може формуватися патологічний процес із обмеженням соціальних "ступенів свободи".

Суб'єктивними виявами "третього стану" проф. Г. Апанасенко вважає хворобливість, підвищену втомлюваність, деяке зниження показників працездатності, задуху при помірному фізичному навантаженні, неприємні відчуття в області серця, біль у спині, підвищену нервово-емоційну збудженість. Об'єктивно може бути зареєстровано тенденції до тахікардії, нестійкий рівень артеріального тиску, схильність до гіпоглікемії, охолодження кінцівок тощо. Таким чином, йдеться про відхилення у стані здоров'я, котрі ще не вкладаються в конкретну нозологічну (патологічну) модель.

Багато дослідників стверджують, що в "третьому стані" перебуває більш ніж половина людей. І якщо люди хворіють по-різному, іноді тривало, роками, іноді місяцями, то "третій стан" може продовжуватись усе життя, і приречений на нього так і не відчує радощів нормального здоров'я. Така людина живе й працює не в повну силу, але вважає свій стан звичним і не намагається щось змінити. Колись Лев Толстой написав: "Щастя бути тим, ким хочеться". Та, на жаль, багатьом так і не вдається стати ким хочеться, бо невеликий запас життєвих і фізичних сил не дає їм реалізувати себе.


Так само, як і хвороба, "третій стан" може бути викликаний найрізноманітнішими причинами. Сучасні умови життя породжують впливи на організм людини фізичної, хімічної, біологічної, психічної природи. Вони призводять до так званих хвороб цивілізації. Однак, на думку деяких учених, у тому числі й І.Брехмана, ті ж впливи викликають загальні симптоми, властиві "третьому станові". Це неврастенія, втрата апетиту, дратівливість, головні болі, втома тощо.

Встановлено, що дія різних несприятливих чинників довкілля швидше виявляється у змінах загального стану, самопочутті й працездатності, ніж у захворюваності. Фактично це той же "третій стан".

На думку С. Макаревич, лікаря-кардіолога з Мінська, члена Міжнародної асоціації "Відродження планети", у "третьому стані" перебувають всі ті, хто курять, п'ють, мають інші шкідливі звички; всі, хто страждають на авітаміноз, метеочутливість, початкові форми ожиріння, люди з гіпотонією. Частіше за все термін "гіпотонія" використовують для позначення зниженого кров'яного тиску, викликаного ослабленням тонусу серцево-судинної системи, і здебільшого її можна віднести до "третього стану".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна ". ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО "ТРЕТІЙ СТАН" ТА ЙОГО ПРИЧИНИ"
  1. Здоров'я та хвороба
    СТРУКТУРА ВАЛЕОЛОГІЯ ЯК НАУКИ ВАЛЕОЛОГІЯ Предмет валеології - індивідуальне здоров'я людини, його механізми. Проаналізуємо більш конкретно цю категорію. Здоров'я та хвороба - основні категорії наукового пізнання в медицині. Так як це пов'язано з людиною, що проживає в суспільстві, то ці категорії мають медико-соціальний характер, тобто здоров'я і хвороба - соціально-детермінований стан
  2. ПАТОГЕНЕЗ НА КЛІТИННОМУ РІВНІ
    Позаклітинний віріон біологічно інертний. Ця інертність зберігається до того часу, поки віріон не проникає в клітину і вірусний геном не почне функціонувати як самостійна генетична структура. Лише з цього моменту проявляється своєрідність взаємовідносин вірусу і клітини. Отже, вірусна інфекція клітини - це сукупність процесів, які виникають при взаємодії клітини з вірусним геномом. Зараження
  3. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    У епізоотології вірусних хвороб є особливості, що відрізняють їх від інфекцій бактеріального характеру. Плин вірусної інфекції. Гострий плин характеризується яскравим проявом клінічних ознак хвороби (наростанням їх числа і виразністю прояву, потім - у залежності від біологічних властивостей вірусу, фізіологічного й імунобіологічного стану організму, видужання чи загибелі тварини). Приклади
  4. "ТРЕТІЙ СТАН" З ПОЗИЦІЙ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ
    Саме з позицій інформаційних принципів та їх пристосування до медико-біологічних завдань трактує "третій стан" людського організму російська журналістка В. Климова. Кібернетичний підхід дає можливість авторові побачити людину як "зсередини", так і "ззовні"; простежити, як пристосовуються органи людини до зовнішнього світу; виявити динамічну постійність нестійкості організму та гармонію постійної
  5. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Еустрес (грец. еи - добре, правильно; англ, stress - напруження) - "хороший стрес", позитивні форми стресу (наприклад, сильна радість). Г. Сельє розглядав еустрес як синдром, що сприяє збереженню здоров'я. Психологія здоров'я (син.: валеопсихологія, валеологічна психологія) - один із розділів валеології, націлений на вдосконалення механізмів психосаморегуляції для підвищення психоемоційної
  6. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
    Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата, активізацією обміну речовин. У результаті недостатньої рухової активності в організмі людини порушуються нервово-рефлекторні зв'язки, закладені природою і закріплені в процесі фізичної праці. Це призводить до розладу регуляції діяльності
  7. Адаптація,реактивність організму. Концепція стресу за Г.Селье. Практичні додаткові теорії
    Життя на всіх рівнях її розвитку - «постійне пристосування... до умов існування» (І. М. Сеченов). «...Кожний організм є динамічне поєднання стійкості і мінливості, в якому мінливість служить його пристосовним реакціям і, отже, захисту його спадково закріплених констант» (П. До. Анохин). Адаптація організму до умов середовища, що постійно змінюються, - процес пристосування організму, що безупинно
  8. Вступ
    Ще зовсім не так давно мікробіологія займалась також вивченням і вірусів. Але останні дуже і дуже своєрідні об'єкти, які різко відрізняються своїми біологічними властивостями від інших груп мікроорганізмів. Маніпуляції з ними вимагають розробки спеціальних методик, які відрізняються від загальноприйнятих в мікробіології. Це послужило основою для виділення вчення про віруси в самостійну область
  9. ПРО ПРИРОДУ І ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ
    На підставі встановлених фактів про фізичну структуру, хімічний склад, механізми репродукції вірусів з'явилася можливість освітити питання про природу і походження їх. Ясно, що в міру подальшого заглибленого вивчення вірусів розуміння, що нижче приводяться, неминуче деякою мірою будуть змінюватися й уточнюватися. Представлення про природу вірусів і їх походження перетерпіли значні зміни протягом
  10. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВІРУСІВ
    Віріони просто організованих вірусів являють собою вірусну нуклеїнову кислоту, укладену в оболонку (капсид), що складається з повторюваних субодиниць (капсомерів). Кожен капсомер побудований з одного чи декількох білків, закодованих у геномі вірусу. Крім нуклеїнової кислоти і білків вони містять ліпіди і гліколіпіди, які здебільшого розташовуються в зовнішній (суперкапсидній) оболонці віріонів.
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...