загрузка...
« Попередня Наступна »

Основні напрями психологічного забезпечення

Ряд цих проблем можуть бути оптимально зняті завдяки ефективній організації психологічного забезпечення підготовки і ведення бойових дій, яке має на меті досягнення мораль но-психологічної переваги над протиборчою стороною, підтримку високої боєздатності військ і духовної стійкості населення. Це досягається узгодженими за завданнями, місцем і часом, здійсненими за єдиним задумом і планом інформаційно-пропагандивного, психологічного і соціально-правового забезпечення, культурно-виховної роботи та організації дозвілля, захисту військ І населення від інформаційно-психологічного впливу супротивника.

Аналіз досвіду локальних війн, операцій «Буря в пустелі», «Лис у пустелі», «Загрозлива сила», збройного конфлікту в Чеченській Республіці Ічкерія показує, що значна частина оперативних завдань виконуватиметься до застосування власне засобів збройної боротьби. У зв'язку з цим особливого значення набуває система заходів захисту військ і населення від інформаційно-психологічного впливу супротивника в рамках Інформаційного протиборства, заходів стратегічного й оперативного маскування. У числі таких заходів можуть бути:

- інформаційно-пропагандивні акції стратегічного й оперативного масштабу;

- комплекс заходів у військах і серед населення з підключенням державних органів, суспільних І релігійних об'єднань, а також ЗМІ;

- участь у спеціальних операціях, заходах і акціях;

- пропагандивні і контрпропаґандивиі заходи у військовому середовищі.

Інформаційно-пропагандивна акція як складник спеціальної інформаційної операції стратегічного (оперативного) масштабу здійснюється з метою формування суспільної думки в країні (регіоні) на підтримку політики держави в галузі оборони і безпеки, цілей і засобів ведення бойових дій збройними силами.

Наприклад, її провадження в Україні - здійснюється залежно від розвитку стратегічної (оперативної) обстановки в загрозливий період згідно з рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних сил України, з початком бойових дій -за планом Генерального штабу, командувачами військами оперативного командування, видами Збройних сил.

У разі безпосередньої загрози та з початком воєнних дій в Інтересах морально-психологічного забезпечення можуть використовуватися дії сил І засобів РЕБ, військ і спеціальних сил, вогневі і радіоелектронні удари.

Важливою складовою бойової готовності військ є вирішення завдання Зниження психогенних втрат серед особового складу і ослаблення їхніх наслідків. За своєю масштабністю вони можуть бути досить суттєвими, а в окремих випадках можуть призвести до втрати боєздатності військових підрозділів і частин.

За даними західних спеціалістів, ці втрати можуть складати в ході бойових дій із застосуванням звичайних засобів ураження до 50%, в умовах застосування (імовірність застосування) ЗМУ -до 70-75 % від загального обсягу фізичних втрат, у тому числі санітарних і безповоротних - до 8-10 %. Для порівняння: у Другій світовій війні співвідношення психогенних втрат до фізичних було 36 : 100; під час війни в Лівані в окремих частинах ізраїльської армії воно складало 86 до І 00; підчас операції «Буря в пустелі» психогенні втрати в англійському контингенті значно перевищили фізичні і вимагали проведення тривалих реабілітаційних заходів.

За наявності підготовлених спеціалістів і Центрів (пунктів) психологічної допомоги й реабілітації на рівні бригад відновлюється до 65 % психогенних втрат, на рівні армійських корпусів - 28 % із терміном реабілітації від 1 до 10 діб. 7 % воїнів, що отримали бойові психічні травми, для відновлення боєздатності відряджаються у військово-медичні заклади.

У зв'язку з цим завчасна психологічна підготовка, психологічне супроводження та психологічна допомога і реабілітація військовослужбовців є одним із найважливіших завдань морально-психологічного забезпечення. Це підтверджується аналізом бойового досвіду радянських військ в Афганістані, діяльністю збройних сил різних країн у складі миротворчих сил, вирішенням бойових завдань Збройними силами РФ у ході збройного конфлікту в Чеченській Республіці. Цей аналіз показує, що особливої уваги потребує організація роботи в тактичній ланці управління.

Дії малими підрозділами і групами, на сторожових заставах і блокпостах, як це відбувається у Чечні, кардинально змінюють форми і методи різноманітного впливу на особовий склад, у тому числі здійснення з ними гуманітарної підготовки, бойового, оперативного та інших видів інформування, надання психологічної допомоги, супроводження і реабілітації, організації культурно-просвітницької роботи й дозвілля. У цих умовах слід вміло поєднувати форми і методи виховної роботі! мирного і воєнного часу.

З цією метою можуть використовуватися спеціально створені інформаційно-пропагандивні групи, оперативні бригади психологів, юристів, культурно-художні бригади, а також інші прийоми і засоби виховної роботи.

Важливим чинником підтримання високого морального духу особового складу є створення сприятливої морально-психологічної обстановки в районах виконання ним бойових завдань. Для цього можуть бути використані, як підтверджує досвід Афганістану, бойові агітаційно-пропагандивні групи. До їх складу входили організатори ідеологічної і культурно-просвітницької роботи, медичні працівники, юристи, фахівці з роботи з місцевим населенням, а також посилені мотострілецькі підрозділи, підрозділи забезпечення й обслуговування.

У випадку ведення воєнних дій на своїй території, за участі у внутрішньому збройному конфлікті, прийоми І засоби їхніх дій будуть відрізнятися.
трусы женские хлопок
Проте такі форми і методи роботи з населенням мають і можуть використовуватися у взаємодії з державними органами.

Локальні війни і збройні конфлікти можуть відбуватися без запровадження воєнного, а часом і надзвичайного стану. В такій ситуації перебувають російські війська у Чечні, тому їм доводиться діяти в умовах правового поля мирного часу. У зв'язку з цим загострюється проблема правового захисту військовослужбовців, підтримки правопорядку і військової дисципліни у військах, вдоволення їхніх соціальних потреб. У свою чергу, недосконалість наявної законодавчої бази у цій сфері потребує оперативних заходів для розроблення і ухвалення відповідних законів та інших нормативно-правових актів. Так, досвід збройного конфлікту в Чеченській Республіці свідчить, що з досить значною затримкою були ухвалені два федеральні закони Російської Федерації, видані шість указів Президента РФ, п'ять постанов Уряду РФ, більше десяти наказів міністра оборони РФ, у яких уточнювалися права, пільги і компенсації військовослужбовцям, котрі беруть участь у бойових діях.

Отже, досвід локальних війн і локальних конфліктів підтверджує домінуючу роль морального чинника в досягненні політичних і воєнних цілей війни, вирішенні завдань відновлення миру і згоди в регіоні, недопущення розростання збройного протистояння. Для цього має бути створена чітка система морально-психологічного забезпечення щодо формування у особового складу високих морально-бойових якостей, його психологічної готовності до бойової діяльності в екстремальних умовах.

Досвід сучасних збройних конфліктів та регіональних війн, зокрема американців в Афганістані, свідчить про значне підвищення уваги з боку державного і військово-політичного керівництва, воєнного командування щодо психологічного забезпечення підготовки і здійснення операцій і бойових дій військами. При цьому особлива увага приділяється таким його складникам, як інформаційно-психологічне її інформаційно-про-

агандне забезпечення. Такі дії керівництва США достатньо ефективно впливають на морально-психічний стан американських і союзних військ і деморалізують військові підрозділи і частини талібів, знижують рівень втрат особового складу, бойової техніки та озброєння, сприяють досягненню мети операцій і бойових дій, підвищенню престижу Збройних сил США в очах світової спільноти.

Основними завданнями інформаційно-психологічного І пропаганд явного забезпечення сучасних війн і конфліктів вважаються формування і підтримання позитивної суспільної думки про підготовку бонових дій збройними силами держави; підрив морального духу особового складу супротивника і його військових формувань різного типу, послаблення їхньої волі до опору, примушення до добровільної здачі в полон і здачі зброї; забезпечення позитивного ставлення місцевого населення до військ під час перебування у зоні воєнного конфлікту.

Основними об'єктами інформаційно-психологічного і пропагандивного впливу, як правило, с:

- вище військово-політичне керівництво держави супротивника;

- різні категорії військовослужбовців;

- цивільне населення своєї держави, дружніх та нейтральних держав;

- населення держави, проти якої плануються воєнні дії;

- національні та релігійні меншини;

- опозиційні соціально-політичні сили;

- окремі соціально-класові сили (інтелігенція, підприємці, студенти та ін.).

Залежно від суті військово-політичних завдань, що вирішуються під час воєнного конфлікту, а також масштабу і характеру застосування військ і об'єктів впливу, виділяють такі рівні заходів інформаційно-психологічного та інформаційно-пропаґандивного забезпечення бойових дій:

- стратегічний (державний),br>
- оперативний,

- тактичний (безпосередньо в зоні воєнного конфлікту).br>


Вирішення завдань тактичного рівня покладено на спеціальні армійські структури та підрозділи. Суб'єктами інформаційно-психологічного і пропагандивного забезпечення, як свідчить досвід забезпечення таких конфліктів, можуть бути найвищі посадові особи держави.

В операціях США на Гренаді, в Панамі, ліквідації військової хунти на Гаїті, під час війни в Перській затоці, у Югославії, Афганістані інформаційно-пспхологічними та пропагандивними заходами керували безпосередньо президент США і його адміністрація, а в забезпеченні брала участь ціла система державних установ, науково-дослідні центри, фонди, суспільно-політичні та громадські організації.



Основними засобами розповсюдження інформації і впливу на свідомість цивільного населення, війська супротивника стали ЗМ1, у тому числі насамперед телебачення і радіо. Опитування різних категорій цивільного населення і військовослужбовців свідчать про те, що 90 % глядачів та слухачів довіряють цій інформації.

Важливим специфічним прийомом пропагандивного і психологічного впливу вважається здійснення опитувань з метою вивчення і формування суспільної думки про доцільність здійснення силової акції та висвітлення результатів цих опитувань ЗМІ. Така діяльність дає можливість здійснювати оцінку ефективності такого впливу і своєчасно його коригувати.

Під час інформаційно-пропаґандивного забезпечення операції багатонаціональних сил «Союзницька сила» проти Югославії така оцінка здійснювалася постійно завдяки заздалегідь налагодженому механізмові. Головною складовою цього механізму було активне використання світових ЗМІ і сил психологічних операцій США.

Безпосереднє впровадження в життя заходів психологічного і пропаґандивного впливу в зоні конфлікту здійснюють спеціальні структури, основними напрямами роботи яких є:

- налагодження і поширення контактів з командуванням урядових військ протилежної сторони, польовими командирами нерегулярних формувань з метою припинення опору і добровільного складання зброї;

- роз'яснювальна робота серед місцевого населення про зниження і недопущення опору військам;

- дискредитація лідерів збройних формувань, які чинять опір, з метою їх Ізолювання від місцевого населення;

- інформаційне забезпечення військовослужбовців своїх військ у зоні конфлікту з метою підтримання високого морального духу;

- підготовка і розповсюдження об'єктивної Інформації про дії військ у зоні конфлікту через ЗМІ і робота з журналістами;

- організація роботи місцевих газет, радіо, телебачення для підсилення інформаційно-психологічногота інформаційно-пропаґанднвного впливу на місцеве населення;

- протидія поширенню чуток тощо.


Відповідно до цих напрямів роботи структур психологічних операцій окреслюються обов'язки командирів підрозділів психологічних операцій, до яких належать:

- прогнозування ступеня психологічного впливу інформаційно-психологічних і пропагандивних операцій на особовий склад своїх військ і підрозділів супротивника;

- оцінювання психологічної обстановки у районах розташування своїх частин і підрозділів І військ супротивника;

- визначення цілей, завдань і об'єктів ідеологічного та інформаційно-психологічного впливу;

- управління діяльністю органів військового управління під час розроблення пропозицій щодо організації «психологічних операцій»;

- ухвалення рішення щодо їх здійснення, включаючи найважливіші заходи до оперативних планів;

- віддавання наказів і бойових розпоряджень підлеглим підрозділам щодо здійснення психологічних операцій.

Аналіз інформаційно-пропагандивного забезпечення операції НАТО «Союзницька сила» під час бомбардувань Югославії свідчить про нові аспекти інформаційної боротьби. Інформаційний наступ НАТО включав енергійний інформаційний вплив на населення Югославії на першому етапі, в подальшому- на особовий склад збройних сил Югославії. Активно вживались заходи щодо:

- забезпечення позитивної громадської думки у європейської спільноти;

- формування образу ворога у вигляді югославського президента Слободана Мілошевича;

- організації репортажів про події у Югославії взагалі, описи фактів геноциду щодо мусульманського населення в автономному краї Косово і Метохія зокрема;

- здійснення у ЗМІ широкого показу та демонстрації бойових можливостей сучасних озброєнь НАТО І наслідків ракетно-бомбових ударів;

- доведення коментарів щодо підсумків соціологічних опитувань населення;

- замовчування прорахунків НАТО, фактів загибелі мирного населення, антивоєнних виступів громадськості;

- рішучого блокування інформаційного потенціалу Югославії, теле -і радіостанцій, студій і ретрансляторів, редакцій місцевих ЗМІ.

Контртерористична війна коаліції держав проти афганських талібів засвідчила швидке зростання інформаційного компоненту в сучасних воєнних конфліктах. Початок цьому поклав президент США, який у зверненні до інших держав поставив фундаментальну вимогу щодо визначення їхньої позиції: з Америкою чи І терористами.

Основними ознаками контртерористичної інформаційної кампанії с такі:

І) синхронність: усі ЗМІ одночасно почали готувати населення Землі до цих дій;

2) системність: використовувалися провідні ЗМІ, брали участь важливі персоналії - президенти і прем'єр-міністри держав. Дружини президентів, екс-президенти;

3) опора на набутий досвід;

4) розгортання кампанії «За афганських жінок» для нейтралізації пацифістів у США та Західній Європі;

5) реалізація рішення щодо розгортання воєнної служби зв'язків з громадськістю («public relations»);

6) створення групи професіоналів з проблем стратегічних медіа-операцій, яка збирається кілька раз на добу для визначення основних завдань та їх уточнення;

7) створення центру антиталібської пропаганди, який очолив прес-секретар президента США. Головною цільовою аудиторією центру став ісламський світ;

8) створення фонду допомоги афганським дітям;

9) розгортання роботи інформаційного центру коаліції, першочерговим завданням якого є заповнення усіх інформаційних каналів, насамперед арабського світу, виступами головних посадових осіб коаліції. Загальний інформаційний центр коаліції держав дає змогу координувати дії щодо іноземних мас-медіа;

10) турбота про збереження життя і здоров'я військовослужбовців держав коаліції. Застосування підрозділів спеціального призначення в основному у спецопераціях щодо розшуку терористів, морської піхоти - у гуманістичних операціях та блокування районів можливого перебування керівника руху «Талібан» мули Могамада Омара і керівника ісламської терористичної організації «Аль Каїда» Усами бен Ладена та його бойовиків.

Цей аналіз на прикладі здійснення збройних конфліктів та регіональних війн свідчить про позитивні аспекти психологічного забезпечення операції) і бойових дій військ. Він показує усвідомлення державним та військовим керівництвом різних країн важливості такого забезпечення, чітку систему його організації, застосування сучасних соціальних та управлінських технологій, наукових принципів впровадження в повсякденну практику інформаційно-психологічного і пропагандивного забезпечення ВІЙСЬК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Основні напрями психологічного забезпечення"
  1. Військова психологія в структурі сучасної психології
    Сучасна психологія -- це розгалужена система наукових дисциплін, що вивчають різні сфери практичної діяльності людини. Нині їх налічується близько 50. За змістом це самостійні науки, але всі вони грунтуються на загальній психології, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку психіки. Серед завдань загальної психології головними є розроблення методологічних основ з'ясування
  2. Методика психологічного дослідження
    В уніфікованому вигляді технічна методологія являє собою синтез методик психологічного дослідження. Поняття «.методика» визначає конкретні форми і способи використання методів дослідження, за допомогою яких відбувається глибоке пізнання різних психічних явищ. Порівняно з методологією, методика вирішує тактичні проблеми і має на меті розроблення певного алгоритму дослідницької діяльності в
  3. Методи емпіричного психологічного дослідження
    Спостереження, експеримент, бесіда, інтерв'ю, анкетування, соціо-метрія, референтометрія, біографічний метод, тестування, вивчення продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик тощо - це емпіричні методи психологічного дослідження. Розглянемо деякі з них докладніше. . Спостереження Метод спостереження широко використовується у військовій психології. Він полягає в
  4. Військовий колектив як різновид малої соціальної групи
    Військові підрозділи (відділення, взвод, рота, а інколи й батальйон) мають усі загальні ознаки, що характеризують практично будь-яку малу організовану соціальну групу. Це суспільна діяльність, загальні цілі й завдання, спілкування, певна організація, інтенсивні міжособистісні стосунки тощо. Малі соціальні групи, які функціонують у Збройних силах України, підпорядковані загальним
  5. Діяльність командирів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у підрозділі
    Військовий підрозділ, сформований з воїнів з різними індивідуально-психічними особливостями, розв'язує різноманітні службово-бойові завдання. На якість розв'язання цих завдань безпосередньо впливають різноманітні соціально-психологічні явища, які мають місце у життєдіяльності військового колективу. Безумовно, в діяльності будь-якого колективу мають місце різні конфлікти. У принципі, до позитивних
  6. Досвід психологічного забезпечення в сучасних воєнних конфліктах
    Багатий позитивний досвід у сфері психологічного забезпечення мають деякі іноземні країни. Найбільш організовано і цілеспрямовано до цієї справи ставляться у Збройних силах США, де ця проблема протягом XX ст. вважається пріоритетною державною справою і ґрунтується на наукових засадах. Ще до Першої світової війни у США була створена Рада з питань використання психології у військовій справі, що
  7. Психологічне забезпечення збройного конфлікту на Північному Кавказі
    Певний Інтерес для розвитку системи МПЗ у Збройних силах України має вивчення досвіду його організації під час роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській Республіці. В листопаді 1994 р. Президент і Уряд Російської Федерації ухвалили рішення про використання частин і з'єднань Південнокавказьського військового округу (ПКВО) для роззброєння незаконних збройних формувань у Чеченській
  8. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
    У процесі підготовки особового складу до бойових дій необхідно враховувати труднощі, що мають місце у сучасному бою. Ці труднощі, які можна назвати психологічними факторами бою, спеціально створюються супротивником для досягнення в ньому перемоги. Як свідчить досвід колишніх війн, сучасних воєнних конфліктів і контр терористичних операцій, їх усвідомлення, урахування і вміле застосування
  9. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
    У військовій практиці склалася така система основних напрямів психологічної підготовки: - формування мотиваційних основ бойової діяльності воїнів;br> - їх інформування про навчально-бойові завдання, способи і прийоми їх розв'язання; - залучення особового складу до активних практичних дій у процесі бойової підготовки в умовах, близьких до реального бою; - озброєння воїнів засобами
  10. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
    У зв'язку з чим виникає необхідність здійснення психологічної реабілітації воїнів? По-перше, у воїнів, які протягом певного часу перебувають під впливом бойових стрес-факторів, виникає елементарна стомленість, що знижує ефективність їхньої бойової діяльності. Стомленість - це відчуття слабкості, безсилля, в'ялості, дискомфорту, що супроводжуються негативними емоційними станами, втратою
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...