ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
« Попередня Наступна »
Ягупов В. Військова психологія, 2004 - перейти до змісту підручника

Основні характеристики спілкування

До основних характеристик спілкування, на нашу думку, слід віднести його структурні компоненти, основні форми та акти, зміст.

На основі діяльнісного підходу щодо розуміння природи спілкування можна виділити такі його структурні компоненти:

- предмет спілкування - це інший воїн, партнер по спілкуванню;

- потребау спілкуванні - це прагнення воїна до пізнання й оцінки інших, а через них і за їхньою допомогою - до самопізнання і самооцінки;

- комунікативні мотиви - це те, заради чого воїн спілкується з іншими воїнами;

- дія спішування - це одиниці комунікації, цілісний акт, який адресований іншому воїнові;

- завдання спілкування - це мета, на досягнення якої у конкретній комунікативній ситуації спрямовані різноманітні дії, що відбуваються у процесі спілкування;

- засоби спілкування - це ті предмети, за допомогою яких відбувається спілкування;

- продукт спілкування - це предмети й утворення матеріального і духовного характеру, які створюються у процесі спілкування.

Спілкування відбувається, як правило, у трьох формах:

- монологічній (характерца для командира, коли він організовує певні види навчальної та службової діяльності підлеглих);

- діалогічній (найскладніша, але водночас бажана, особливо для офіцерів-вихователів);

- полілогічиій (багатостороннє спілкування, яке відбувається у ситуаціях ухвалення рішень у бойовій обстановці, в екстремальній ситуації, коли здійснюється боротьба за перехоплення ініціативи у дискусії та діяльності).

Спілкування як діяльність складається з ко 11 кроті і и х елементарних актів. Зокрема:

- суб'єкта - ініціатора спілкування;

- суб'єкта, якому адресована інформація;

- норм і правил, на основі яких організується спілкування;

- цілей, які мають учасники спілкування;

- ситуації, в якій відбувається спілкування.

Кожен акт спілкування являє собою ланку таких взаємозв'язаних комунікативних дій:

- вхід суб'єкта спілкування у комунікативну ситуацію;

- оцінка суб'єктом спілкування характеру комунікативної ситуації;

- орієнтація у комунікативній ситуації;

- вибір іншого об'єкта для можливої взаємодії;

- постановка комунікативного завдання із врахуванням особливостей ситуації спілкування;

- опрацювання підходу до суб'єкта взаємодії;

- привернення уваги суб'єкта взаємодії;

- оцінка психічного стану партнера по спілкуванню;

- самоналаштовування внутрішнього психічного стану на психічний стан співрозмовника;

- вирівнювання психічних станів партнерів по спілкуванню, формування загального емоційного стану;

- комунікативний вилив одне на одного партнерів по спілкуванню;

- оцінка суб'єктом спілкування - ініціатором спілкування - реакції партнера по спілкуванню;

- стимулювання діалогу з боку партнера по спілкуванню;

- активні дії партнера по спілкуванню на вплив ініціатора спілкування.


Зміст спілкування може складати:

- передання інформації, емоцій, почуттів, переживань, відомостей;

- взаємне сприйняття партнерами по спілкуванню одне одного;

- взаємооцінку партнерами по спілкуванню одне одного;

- взаємовплив партнерів;

- взаємодію партнерів та ін.

Манера спілкування передбачає:

- тон спілкування;

- поведінку у спілкуванні;

- дистанцію у спілкуванні (інтимна, особистісна, соціальна, публічна тощо).

Наприклад, відстань між партнерами у спілкуванні називається зоною дистанції, яка може складати: в інтимній зоні - 15-45 см, особистісній зоні -45-120 см, соціальній зоні - 120-400 см, публічній зоні - понад 400 см.

Отже, знання офіцером основних характеристик спілкування сприяє організації ефективного спілкування з партнерами по спілкуванню взагалі та педагогічного зокрема.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Основні характеристики спілкування"
  1. Поняття, структура та категорії моральної свідомості
    Моралі не існує поза свідомістю та відносинами. Говорячи, про структуру моралі, можна виокремити такі її компоненти: - моральну свідомість (основні норми, принципи, мотиви, ціннісні орієнтації, категорії: добро, зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, ставлення до смерті, щастя, моральна самосвідомість людини, честь, гідність, совість, сором); - моральну діяльність
  2. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА ПРОГРАМА З КУРСУ «ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА»
    Пояснювальна записка Сучасний рівень психологічної науки і практики, така, що зростає міра їх впливу на соціальні та економічні процеси, вимагають спеціального регламентування дій психологів, як у процесі дослідницької, консультативної, профілактичної роботи, так і в ході реалізації їх рекомендацій. Неправильні дії психологів можуть не покращити, а навпаки, погіршити психологічний клімат в
  3. МОДУЛЬ 1. ЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ У ПСИХОЛОГІЇ
    НЕ 1.1. Вступ до курсу «Етичний кодекс психолога» План: 1. Поняття етичного кодексу психолога. Функції та завдання дисципліни. 2. Зв'язок етики та психології. 3. Основні поняття дисципліни. 4. Історія становлення етичного кодексу психолога у світі та в Україні. Домашнє завдання: Окресліть міждисциплінарні зв'язки дисципліни «Етичний кодекс психолога» Література: 1. Етичний
  4. МОДУЛЬ 2 ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА
    НЕ 2.2. Етичні стандарти у роботі психолога План: 1. Поняття етичного стандарту. 2 Етичні стандарти психолога, прийняті Американською психологічною асоціацією у січні 1963 року. 3. Етичні стандарти для психолога, прийняті у Мадриді, Іспанія. 4. Порівняльна характеристика «європейських» та «американських» стандартів. 5. Проблема впровадження подібного роду стандартів психолога в
  5. Модуль - контроль (підсумковий)
    Модуль 1 1. Охарактеризуйте значення, функції та завдання дисципліни «Етичний кодекс психолога». Дайте характеристику основним поняттям дисципліни. 2. Дайте визначення поняттю «професійна етика психолога». Охарактеризуйте основні норми та вимоги, яких психологу необхідно дотримуватися у професійній діяльності. 3. Розкрийте міждисциплінарні зв'язки дисципліни. Чи можна говорити про
  6. Виникнення і розвиток військової психології
    Військова психологія як галузь психологічної науки розвивалася й розвивається з врахуванням конкретних особливостей військової діяльності, яка має екстремальний характер. Розвиткові військової психології притаманні ті самі тенденції розвитку і становлення, що й загальній психології в нашій країні. Розглянемо два головні етапи виникнення і розвитку військової психології - дореволюційний і
  7. Загальна характеристика особистості
    Проблема особистості у курсі психології є однією з центральних. Формування та діагностика особистості військовослужбовця, визначення найефективніших напрямів виховного впливу на неї неможливі без знання структури особистості та закономірностей її формування, розвитку і самовдосконалення. Водночас особистість є предметом дослідження багатьох інших дисциплін - філософії, соціології, педагогіки,
  8. Основні вітчизняні теорії особистості
    Великий внесок у вивчення природи особистості та обгрунтування її методологічних і теоретичних засад зробила вітчизняна психологічна наука. Основні теорії особистості у вітчизняній психологічній науці такі: типологія особистостей Олександра Лазурського (1874-1917); культурно-історична теорія особистості Льва Виготського (1896-1934); теорія особистості Сергія Рубінштейна (1889-1960); діяльнісна
  9. Розвиток психіки і розвиток особистості
    «Особистість - суб'єкт діяльності, інтегратор психічних процесів людини, системна властивість індивіда як соціальної істоти; особлива соціальна якість, що формується у системі соціальних стосунків, яку не можна виводити з біологічних особливостей людини. Ядро особистості - система мотивів, спрямованість» [122, с. 186]. Таке розуміння особистості передбачає її дослідження і розуміння у всій
  10. Спрямованість особистості та особливості її змісту у військовослужбовців
    Провідна психічна властивість особистості - спрямованість. Спрямованість особистості - це система спонукань і ціннісних орієнтацій, яка визначає вибіркове ставлення та активну поведінку воїна, тобто спрямованість,Тю суті, стійка система мотивів, яка орієнтує життєдіяльність особистості [95, с. 230]. Причому, залежно від ситуації, система може бути провідною і супутньою. В цілому, визначаючи
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека