загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

Органолептичні показники питної води

Визначення запаху. Характер та інтенсивність запаху визначають по відчуттю сприйманого запаху. Розрізняють дві групи запахів: запахи природного та штучного походження. Зазвичай характер запаху води описується термінами, представленими в табл. 6.

Таблиця 6



Шкала оцінки характеру запахів





Інтенсивність запаху питної води оцінюється за 5-ти бальною системою, представленої в табл. 7. Згідно СанПіН 2.1.4.1074-01 «Питна вода», запах води не повинен перевищувати 2 балів.



Таблиця 7



Оцінка інтенсивності запаху





Продовження табл. 7





Хід визначення. Запах води визначається при кімнатній температурі і при температурі 60 ° С.

Визначення запаху при кімнатній температурі. Колбу з притертою пробкою місткістю 200-300 см3 наповнюють до 2/3 об'єму досліджуваної водою і сильно струшують, потім відкривають пробку і вдихають її запах.

Визначення запаху при температурі 60 ° С. Для посилення інтенсивності запахів воду підігрівають. Конічну колбу місткістю 200-300 мл наповнюють до 1/2 її об'єму досліджуваної водою, закривають годинниковим склом і нагрівають до 60 ° С. Потім колбу обертальнимрухом збовтують і, зсунувши скло, швидко визначають характер та інтенсивність запаху.

Визначення присмаку. Питна вода повинна бути приємною, мати освіжаючий смак без будь-якого стороннього присмаку.
трусы женские хлопок
Смак води залежить від мінерального складу води, температури її і розчинених газів.

Розрізняють чотири основних смакових відчуття: солоне, кисле, солодке, гірке. Всі інші смакові відчуття називаються присмаками (лужний, металевий, хлорний, терпкий і т.д.).

Визначення смаку і присмаку проводиться у свідомо безпечної води при температурі 20о С. У сумнівних випадках воду кип'ятять протягом 5 хв і охолоджують.

Хід визначення. Досліджувану воду набирають у рот невеликими порціями, не ковтаючи, і затримують 3-5 сек. Відзначають наявність смаку (солоний, гіркий, кислий, солодкий) або присмаку (лужний, залозистий, металевий, терпкий і т.д.) і визначають їх інтенсивність по 5-ти бальною системою аналогічної для визначення запаху (табл.7): 0 балів - ні присмаку; 1 бал - дуже слабкий; 2 бали - слабкий; 3 бали - помітний; 4 бали - виразний; 5 балів - дуже сильний.

Присмак питної води не повинен перевищувати 2 балів

Визначення кольоровості води. Кольоровість - природну властивість води, обумовлене наявністю гумінових речовин, які утворюються при руйнуванні органічних сполук і надають їй забарвлення від жовтуватого до коричневого кольору.

Кольоровість води визначають фотометричним шляхом порівняння проб випробуваної води до стандартів, що імітують кольоровість природної води.

Хід визначення.

1. Приготування шкали кольоровості

Для приготування шкали кольоровості змішують розчини № 1 і № 2 в циліндрах Несслера у таких співвідношеннях, зазначених у табл.
8. Шкалу зберігають у темному місці 1-2 міс.

Після вимірювання оптичної щільності розчинів будують графік, де на осі абсцис - градуси кольоровості, на осі ординат - оптична щільність розчинів.

2. У циліндр Несслера відмірюють 100 см3 (або в пробірку 10 см3) профільтрованої досліджуваної води, виробляють перегляд зверху на білому фоні і порівнюють зі шкалою кольоровості.

Таблиця 8



Співвідношення розчинів для приготування шкали кольоровості

(хромово-кобальтова шкала кольоровості)



____

Примітка: при виконанні аналізу об'єми розчинів № 1 та № 2 можна зменшити в 10 разів (наприклад: 0,1 і 9,9; 0,2 і 9,8 і т.д .).



3. При визначенні кольоровості за допомогою ФЕК вимірюють оптичну щільність профільтрованої проби води в синьому світлофільтрі при 413 нм в кюветі з товщиною поглинаючого світло шару 5-10 см. Контролем служить дистильована вода. За отриманою оптичної щільності на калібрувальному графіку знаходять величину кольоровості в градусах.

Кольоровість питної води не повинна бути вище 20 °, тоді вода вважається практично безбарвною. В окремих випадках органи держсанепідслужби можуть дозволити використання води з кольоровістю до 35 °.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " органолептичні показники питної води "
  1. Гігієнічні вимоги і нормативи якості питної води
    органолептичні властивості, нешкідлива за хімічним складом, бути безпечна в епідемічному й paдіаціонном відношенні. Органолептичні показники питної води. Питна вода повинна володіти хорошими органолептичними властивостями, тобто бути прозорою, безбарвною, неокрашенной, без присмаків і запаху, мати освіжаючу температуру і не містити видимих ??домішок. Температура води.
  2. Гігієнічні вимоги і нормативи якості питної води
    органолептичні властивості, нешкідлива за хімічним складом, бути безпечна в епідемічному й paдіаціонном відношенні. Органолептичні показники питної води. Органолептичні показники питної води повинні відповідати нормативам, зазначеним у табл. 1. Таблиця 1 Органолептичні показники питної води {foto40} _____ Примітка: величина, зазначена у дужках,
  3. Контрольні питання
    органолептичними показниками питної води? 4. Яке гігієнічне значення органолептичних показників питної води? 5. Що включають хімічні показники питної води? 6. Яке гігієнічне значення хімічних показників питної води? 7. Які показники визначають епідемічну безпеку питної води? 8. Які показники визначають забруднення питної води?
  4. Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води
    органолептичні властивості. Якість питної води повинна відповідати гігієнічним нормативам перед її надходженням у розподільну мережу, а також у точках водозабору зовнішньої і внутрішньої водопровідної мережі. Безпека питної води в епідеміологічному відношенні визначається відсутністю в ній хвороботворних бактерій, вірусів і найпростіших мікроорганізмів, її відповідністю нормативам по
  5. А
    органолептичний аналіз, визначення токсичності корму (шкірна проба на кролику), виділення чистої культури гриба і визначення його токсичності (на білих мишах або шкірною пробою). А. диференціюють у свиней від хвороби Ауєскі, чуми, ензоотичного енцефаломієліту, у птахів від пастерельозу, чуми, авітамінозів. Необхідно виключити інші токсикози, отруєння отрутами, диспепсії. Лікування
  6. Ж
    органолептичними та фізико-хімічними показниками Ж. ж. харчові, кормові та технічні повинні задовольняти вимогам відповідних стандартів. Залежно від цих показників Ж. ж. харчові та кормові підрозділяють на два, а технічні - на три сорти. Для визначення якості та сортності Ж. ж. проводять органолептичні та лабораторні дослідження, використовуючи методи, передбачені
  7. К
    органолептичними (смак, запах, зовнішній вигляд, консистенція) і фізико-хімічними (вміст вологи, солі, нітриту натрію, крохмалю) показниками. При випуску в реалізацію К. і. їх санітарне благополуччя визначає ветеринарна служба підприємства, а їх відповідність стандарту або технічним умовам встановлює на підприємствах м'ясної промисловості представник відділу
  8. М
    органолептичних та лабораторних досліджень. При органолептичному дослідженні враховують зовнішній вигляд, колір, консистенцію, механічну забрудненість, а також запах і смак (букет) М. Органолептично можна встановити наступні пороки М.: пенистость і спиртової кислуватий присмак, отруйний («п'яний») М., забруднення частинками тіла бджіл, уламками сот, дерева, піском та ін, сторонній запах
  9. П
    органолептичних та лабораторних досліджень м'яса, нагляду за дотриманням ветеринарно-санітарних норм і технологічних режимів у процесі виробництва, контролю за відповідністю готової продукції вимогам ГОСТу і технічним умовам. П. в. к. організований у формі відділів (ОПГК) - самостійних підрозділів, які об'єднують ветеринарний персонал, спеціалістів лабораторій і
  10. С
    органолептичні показники. Печінка і нирки сумнівної свіжості мають сіруватий відтінок, пухку консистенцію, неприємний або кислий запах. Мізки в початковій стадії псування мають сірий колір, вологу з ослизненням поверхню, кислий запах. Несвіжі мізки - брудно-сірого (на розрізі - сірого) кольору, липкі, в'ялої консистенції. Вим'я, підозріле по свіжості, втрачає еластичність, покрито
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...