Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаКардіологія
« Попередня Наступна »
Крюков М.М ., Миколаївський О.М., Поляков В.П.. Ішемічна хвороба серця (сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування, профілактики, медичної реабілітації, експертизи): Монографія., 2010 - перейти до змісту підручника

Oпределеніе

Відновлювальна медицина - це система практичної діяльності, цілеспрямована на відновлення функціональних резервів людини, підвищення рівня його здоров'я та якості життя, знижених в результаті хвороби (на етапі одужання або ремісії), шляхом застосування, переважно, немедикаментозних методів. У свою чергу відновне лікування спрямоване на збільшення функціональних резервів, компенсацію порушених функції, вторинну профілактику захворювань та їх ускладнень, відновлення знижених трудових функцій або повернення обмеженої дієздатності на тлі парціальної недостатності здоров'я.

Медична реабілітація - це розділ відновлювальної медицини, спрямований на відновлювальне лікування та вторинну профілактику захворювань, збільшення функціональних резервів, компенсацію порушених функцій і повернення дієздатності. Реабілітація - відновлення або компенсація порушених функцій і працездатності у хворих осіб та інвалідів, що досягаються застосуванням державних і громадських медичних, професійних, соціальних заходів.

Відновне лікування хворих на ІХС направлено на відновлення здоров'я та працездатності цієї категорії хворих. Програми відновного лікування зазвичай включають в себе фізичну, лікарську і психологічну реабілітацію і розглядаються як динамічний процес відновлення порушений здатностей до побутової, суспільної, професійної діяльності з метою більш повної компенсації порушених функцій серцево-судинної системи. Разом з тим, відновне лікування цієї категорії хворих повинно розглядатися в медико-соціальному аспекті.

В даний час виділяють декілька напрямів відновного лікування при ІХС: медичне (кінезіотерапія, санаторно-курортне лікування, фізіотерапія, реконструктивна хірургія, ангіопластика, люлі, ЕКС); професійне (профорієнтація, навчання або перенавчання, раціональне працевлаштування, виробнича адаптація); психологічне (тестування, раціональна психотерапія); соціальне (соціально-средовая, соціально-психологічна, соціокультурна, соціально-побутова адаптація, фізкультурно-оздоровчі заходи і спорт).


Основні принципи відновного лікування хворих на ІХС: раннє початок, спадкоємність, етапність, послідовність, безперервність, комплексність, безпека.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Oпределеніе"
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека