ГоловнаПсихологіяВійськова психологія і педагогіка
Наступна »
Петрова М.Ю.. Соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної спрямованості курсантів, 2007 - перейти до змісту підручника

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах модернізації військової освіти, скорочення кількості військових вузів особливу значимість набуває проблема підвищення якості військово-професійної підготовки офіцерів.

Особливістю організації військової освіти є ступінь його відповідності державній політиці в галузі національної безпеки, оборони та освіти, сучасному рівню розвитку військової науки.

Військово-професійна діяльність припускає активну військово-професійний розвиток, в рамках якого здійснюється формування стійкої військово-професійної спрямованості особистості фахівця. Наявність високого рівня військово-професійної спрямованості забезпечує відповідність швидко мінливих і усложняющимся вимогам професії, дає можливість будувати своє військово-професійний розвиток як поступальний сходження, досягаючи нових вершин (акме), що означають можливо повну реалізацію наявних у людини психологічних ресурсів.

Вивчення досвіду роботи і аналіз наукової літератури з зазначеної проблематики дозволили виявити ряд протиріч:

- між зростаючою потребою суспільства в творчо мислячих офіцерах командного складу, які прагнуть постійно підвищувати свій військово -професійний рівень, і недостатньою розробленістю проблеми соціально-психологічних особливостей розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів в рамках навчання у вищому військовому навчальному закладі;

- між необхідністю підвищення рівня розвитку військово-професійної спрямованості офіцерів ЗС РФ і відсутністю соціально-психологічної моделі розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсанта;

- між необхідністю визначення рівня розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вищого військового навчального закладу та відсутністю адаптованих методик проведення подібних досліджень;

- між сформованим комплексом психологічних можливостей курсанта і неструктурованість системи засобів соціально-психологічного супроводу, що забезпечує розвиток стійкої військово-професійної спрямованості.

З урахуванням актуальності дослідження, недостатньої розробленості, теоретичної і практичної значущості була обрана тема дисертаційного дослідження.

Стан розробленості проблеми дослідження. Пріоритет розвитку особистості в системі військово-професійної підготовки, а також проблеми спрямованості особистості, її військово-професійного самовизначення, військово-професійної готовності розглядалися в працях багатьох вчених (Б.Г. Ананьєв, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, А.А. Бодальов, В.П. Беспалько, Є.І. Головаха, А.А. Деркач, С.І. Зінов'єв, З.Ф. Есарева, Т.А. Ільїна, В.А. Крутецкий, Н. В. Кузьміна, Ю.Н. Кулюткин, А.Н. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, В.М. Мясищев, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, А.Т. Ростунов, Л.А. Рудкевич, Є.І. Степанова, Н.Ф. Тализіна, П.А. Шавир, В.Д. Шадриков, Г.І. Щукіна, В.А. Ядов, В.А. Якунін та ін.)

У контексті акмеології здійснюється вивчення умов і факторів рухи людини до вершин професіоналізму, виявляються аспекти взаємозв'язку професіоналізму та компетентності кадрів. Військово-професійна спрямованість розглядається як соціально обумовлена ??підструктура особистості, пов'язана з прогресивним розвитком людини як суб'єкта військово-професійної діяльності (Б.Г. Ананьєв, Є.І. Богданов, А.А. Бодальов, В.Г. Базикін, А.А . Деркач, Є.А. Клімов, Л.М. Корольов, Н.В. Кузьміна, Л.Г. Лаптєв, А.К. Маркова, О.В. Москаленко, А.А. Реан, І.М. Семенов , Ю.В. Синягин, Е.А. Яблокова).

У контексті педагогіки досліджуються проблеми цілісності й безперервності військово-професійного розвитку, військово-професійного самовизначення і військово-професійної освіти, особистісно-орієнтованого навчання. Військово-професійна спрямованість розглядається як спрямованість на педагогічну діяльність, як компонент якості сформованості військово-професійних переконань, що визначає ставлення до професії (Т.А. Воробйова, С.В. Козин, Т.С. Комарова, Т.В. Кудрявцев, Н . В. Кузьміна, А.К. Маркова, Т.І. Руднєва, І.С. Якиманська, Л.Я. Ясюкова).

Військово-професійну спрямованість вчені включають в поняття професіоналізму, поряд з ефективністю військово-професійної діяльності, стабільністю показників якості, високим рівнем військово-професійної компетенції та кваліфікації, особистісними якостями, в тому числі військово-професійної креативністю , ерудицією та ін

Проблема розвитку структурних компонентів особистості і зокрема військово-професійної спрямованості є в даний момент однією з актуальних проблем соціально-психологічних досліджень. Стан її наукової розробленості дозволяє зрозуміти психічні процеси формування та розвитку стійкої військово-професійної спрямованості на етапі вибору професії, при військово-професійної підготовки та у військово-професійної діяльності, що дає можливість керувати військово-професійним становленням фахівця, сприяючи його самовдосконалення.

Розвиток військово-професійної спрямованості особистості в контексті загальної проблеми розвитку зберігає своє значення в першу чергу для прикладних галузей психології та акмеології, залишаючись при цьому мало вивченою. Причина полягає в багатоаспектності феномена цієї категорії, розмаїтті термінологічних трактувань, недостатньою теоретичною і практичною розробці проблеми розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсанта на етапі навчання у вузі, в неорганізованості процесу самопідготовки курсантів за відсутності у нього умінь самоврядування.

Прагнення знайти способи оптимального використання невичерпних можливостей особистості передбачає модернізацію методів і форм вузівської підготовки, розробку нових психолого-педагогічних, соціально-психологічних технологій, націлених на реалізацію особистісно-розвивального підходу в навчанні.

Виходячи з актуальності проблеми дослідження, її недостатньої розробленості, теоретичної і практичної значущості була визначена тема дослідження, сформульовані його мета і завдання, обгрунтовані об'єкт і предмет дослідження.

Мета дослідження: виявлення соціально-психологічних особливостей розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів у військовому вузі.

Об'єкт дослідження: навчальна діяльність курсантів у процесі їх навчання у військовому вузі.

Предмет дослідження: соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вузів.

Гіпотеза дослідження. Оптимальний розвиток військово-професійної спрямованості курсантів вузів забезпечується на основі розуміння сутнісних, структурно-змістовних характеристик цього феномена, що враховуються в соціально-психологічної моделі її розвитку в процесі навчання у вузі. Продуктивність розвитку військово-професійної спрямованості в рамках такої моделі може бути підвищена з урахуванням виявлених соціально-психологічних особливостей курсантів та системної організації соціально-психологічного супроводу навчальної діяльності курсантів вузів.

Відповідно до висунутої метою та гіпотезою визначено завдання дослідження

1. Виявити стан розробленості проблеми і проаналізувати сутнісні особливості розвитку військово-професійної спрямованості курсантів у вузах з урахуванням їх індивідуальних характеристик і вимог військово-професійної діяльності.

2. Обгрунтувати соціально-психологічну модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вузів.

3. Розробити соціально-психологічні критерії, показники і рівні продуктивного розвитку військово-професійної спрямованості курсантів вузів.

4. Експериментально дослідити соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вузів.


5. Розробити комплексну програму соціально-психологічного супроводу та рекомендації, що сприяють підвищенню рівня розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вузів.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення сучасного наукознанія, що дозволяють розкрити сутність військово-професійної спрямованості, особливості становлення та розвитку людини на етапах життєвого шляху, а також визначити характеристики і взаємозв'язки структурно-змістовних компонентів військово-професійної спрямованості, розглянутої в якості однієї з істотних і дієвих сторін особистості, джерела її внутрішньої активності, визначальною вибірковість її відносин і що є головною детермінантою, що лежить в основі формування найбільш значущих структур індивіда. Методологічний підхід спирається на загальнонаукові та прикладні досягнення: загальнонаукові положення про єдність особистості та діяльності, ідеї про людину як активному суб'єкті, що пізнає і перетворюючої навколишній світ і себе самого в процесі діяльності (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Б. Ф.Ломов, А.Г.Асмолов, В.В. Давидов, С.Л.Рубинштейн, В.Д.Шадріков, В.А. Ядов), комплексний і системно-цілісний підхід, наукове моделювання, ефективний розвиток продуктивної професіоналізації, положення про взаємовплив особистісного та військово-професійного розвитку (Б.Г. Ананьєв, А.А Бодалев, А.А Деркач, Н.В. Кузьміна Л.Г. Лаптєв, Б.Ф. Ломов, А.К. Маркова, В . Г.Міхайловскій, О.В. Москаленко, Ю.В. Синягин та ін.)

Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної, соціально-психологічної літератури з теми дослідження, методи теоретичного аналізу (порівняльно-порівняльний аналіз, системний аналіз і синтез, моделювання, проектування), вивчення програмно-методичної літератури , нормативних документів; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тестування за допомогою методик вивчення спрямованості особистості Б. Басса, військово-професійної мотивації у варіанті Л.А. Верещагиной, рейтингу ціннісно-потребностний орієнтацій курсантів та оцінки актуалізованих потреб В.К. Гербачевського, узагальнення незалежних характеристик, шкалювання, ранжування); опитувальні методи: анкетування; методи математичної статистики: аналіз описової статистики, кореляційний, кластерний, факторний аналіз, при обробці емпіричних даних використовувалися комп'ютерні програми «Excel», «SPSS», «Statistica 6.0».

Емпірична база дослідження. У дослідженні брали участь курсанти вузів РВСП, загальна чисельність яких склала 269 людини.

Відповідно до логіки дослідження робота проводилася в кілька етапів.

1 етап (2002 - 2003 рр..) - Вивчення психологічної, педагогічної та соціально-психологічної літератури з теми дослідження; аналіз проблеми військово-професійного розвитку, військово-професійного самовизначення, розвитку військово-професійної спрямованості в теорії та практиці військово-професійного становлення особистості в теоретико-методологічної літератури; вивчення нормативних документів; формування загальної концепції дослідження, формулювання основних параметрів і робочої гіпотези дослідження; створення умов для проведення експерименту, проведення первинної діагностики.

2 етап (2004 - 2005 рр..) - Перевірка та уточнення гіпотези дослідження, конкретизація категоріально-понятійного апарату, проведення експерименту, розробка соціально-психологічної моделі розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів.

3 етап (2005 - 2006 рр..) - Узагальнення результатів експерименту, теоретична інтерпретація отриманих даних, написання тексту дисертації, розробка програми соціально-психологічного супроводу розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів, розробка подальших перспектив наукового дослідження.

Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечуються системним підходом, обгрунтованими вихідними методологічними принципами, адекватним вибором і використанням різноманітних надійних і валідних методів, репрезентативністю вибірки, математичною обробкою отриманих даних з використанням комп'ютерних програм статистичного аналізу, ефективністю апробації та використання результатів дослідження у підвищенні рівня військово-професійної спрямованості особистості курсантів військових вузів.

Основні наукові результати, отримані особисто здобувачем, і їх наукова новизна

1. Представлений системний аналіз проблеми розвитку військово-професійної спрямованості особистості на основі узагальнення теоретичних підходів соціальної психології. Проведено аналіз сутності й особливостей, а також категорій, що описують поняття «військово-професійна спрямованість», дано авторське визначення поняття: будучи основною детермінантою загальної спрямованості особистості та її складною властивістю, що має систему спонукань, визначальним активність суб'єкта і вибірковість його відносин, військово-професійна спрямованість являє собою сукупність цінностей, потреб, мотивів, які спонукають людину займатися тією чи іншою військово-професійною діяльністю. Дана структурна характеристика військово-професійної спрямованості особистості, як складного, багатовимірного освіти, що складається з трьох основних модулів: структурно-змістовного, регуляційних-функціонального і операційно-результативного; визначені мотиваційний, ціннісний, потребностний компоненти, що опосередковують розвиток військово-професійної спрямованості і що роблять вплив на її оптимальний розвиток у майбутніх фахівців.

2. Розроблено соціально-психологічна модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів в процесі навчальної діяльності, яка відображає цілісну систему вузівської підготовки, а також самовдосконалення майбутнього фахівця. У ній відтворюються властивості і зв'язки досліджуваних систем і процесів, що дозволяє оцінити їх стан і оптимальність розвитку військово-професійної спрямованості.

  3. Виявлено критерії та показники оптимального розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів. Критеріями є: розвиненість системи військово-професійних мотивів та ціннісно-потребностний особистісних структур, що виявляються в процесі навчальної та військово-професійної діяльності. Показниками розвитку військово-професійної спрямованості є пріоритет військово-професійних мотивів власної праці, соціальної значущості праці, самоствердження у навчальній та військово-професійної діяльності; актуалізованих у військово-професійної діяльності потреб у формі пізнавальних мотивів, внутрішніх переконань, самоповаги, результативності навчальної діяльності, ініціативності ; навчальних і військово-професійних цінностей, психічної стабільності і відсутності незадоволеності навчальною діяльністю, високої мотивації навчальної діяльності та високого ступеня задоволеності нею, задоволеності можливістю самовдосконалення та самореалізації, взаєминами в процесі навчальної діяльності. Визначено рівні розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів: 1 рівень (низький) - військово-професійна дезорієнтація, 2 рівень (середній) - готовність до розвитку військово-професійної спрямованості, 3 рівень (вище середнього) - імпульсивне розвиток військово-професійної спрямованості, 4 рівень (високий) - оптимальний розвиток військово-професійної спрямованості.

  4. Показано взаємовплив соціально-психологічних особливостей розвитку військово-професійної спрямованості особистості у курсантів: вікових особливостей - роки навчання у ВНЗ; особистісних особливостей - ступеня сформованості структурно-змістовних компонентів військово-професійної спрямованості особистості (мотиваційних, ціннісних та потребностний); індивідуальних - специфіки взаємозв'язків структурно -змістовних компонентів військово-професійної спрямованості особистості, облік яких сприяє оптимізації розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів вузів.


  Практична значущість дослідження

  Теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження доведені до конкретних рекомендацій і запропоновані в якості підстави для організації соціально-психологічного супроводу розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів. Розроблено комплексну програму соціально-психологічного супроводу розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів, орієнтована на забезпечення оптимального розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів в цілому і зокрема на розвиток особистісних структурно-змістовних компонентів військово-професійної спрямованості. Здійснення програми рекомендується в декількох напрямках: психодіагностичне, консультаційне, навчально-корекційний, інформаційно-орієнтаційної.

  Аналіз результатів дослідження і зроблені висновки дають підставу запропонувати в якості рекомендації організувати проведення співбесіди з військово-професійної спрямованості при прийомі на навчання у вищі військові навчальні заклади з метою виявлення найбільш придатних і підготовлених абітурієнтів. У ході співбесіди виявляється військово-професійна спрямованість особистості абітурієнта, мотиви вибору професії, рівень розвитку військово-професійного мислення, комунікативних здібностей, інформованості абітурієнта про майбутню сфері військово-професійної діяльності, рівень сформованості умінь аналізу при відповіді на поставлені питання і співвіднесення власного досвіду з військово -професійною сферою, а також перенесення знань про майбутню професію на сучасну соціальну ситуацію в регіоні.

  Положення, що виносяться на захист

  1. Військово-професійна спрямованість курсанта - провідна детермінанта загальної спрямованості особистості, її складна властивість, що має систему спонукань, що визначає активність суб'єкта, вибірковість його відносин, поведінки і дій. У структурно-змістовному відношенні вона являє собою складне, багатовимірне утворення, що об'єднує три взаємопов'язаних модуля: структурно-змістовний, регуляційних-функціональний і операційно-результативний. Взаємозв'язки між ними відрізняються наступними особливостями: як сукупність ціннісно-потребностний та мотиваційних компонентів структурно-змістовного блоку впливає на соціально-психологічні особливості розвитку військово-професійної спрямованості, так і механізми саморегуляції та самоактівізаціі через регуляційних-функціональний блок впливають на перебудову особистісних утворень суб'єкта, сприяючи підвищенню рівня розвитку військово-професійної спрямованості.

  2. Соціально-психологічна модель розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів як системний опис стратегії та практики досягнення висунутої мети змістовно представлена ??трьома блоками: структурно-змістовні компоненти військово-професійної спрямованості; організаційні соціально-психологічні компоненти, регуляційних-функціональні компоненти, що включають алгоритм і технологію діяльності з розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів. Модель адекватно відображає основні закономірності прояву і розвитку військово-професійної спрямованості курсантів в умовах отримання вищого військово-професійної освіти.

  3. Розвиток військово-професійної спрямованості курсанта - це активне якісне перетворення особистісних структур (ціннісних, потребностний, мотиваційних), що приводить до підвищення її рівня, новим стилем військово-професійної діяльності курсанта, прояв яких оцінюється із залученням розроблених критеріїв, показників і рівнів. Критерій розвитку військово-професійної спрямованості - розвиненість системи військово-професійних мотивів та ціннісно-потребностний особистісних структур, що виявляються в процесі військово-професійної діяльності.

  Показниками рівня розвитку військово-професійної спрямованості є: пріоритет військово-професійного мотиву власної праці, соціальної значущості праці; актуалізовані у військово-професійної діяльності потреби у формі пізнавальних мотивів, внутрішніх переконань, результативності навчальної діяльності; військово-професійні цінності: психічна стабільність, висока мотивація навчальної діяльності і високий ступінь задоволеності нею, задоволеність можливістю самовдосконалення і взаєминами в процесі навчальної діяльності. Сукупність критеріїв і показників забезпечує всебічну оцінку реальних результатів оптимальності розвитку, виявлення рівнів розвитку військово-професійної спрямованості. Високий рівень забезпечує оптимальний розвиток військово-професійної спрямованості, максимальну включеність курсанта в навчальний процес, наявність стійкої пізнавальної мотивації: військово-професійна спрямованість особистості детермінує стиль військово-професійної діяльності; рівень розвитку вище середнього забезпечує її імпульсивна розвиток, характеризується фрагментарністю пізнавальної мотивації, ситуативним інтересом , вираженою необхідністю визнання викладачами власної результативності; середній рівень висловлює готовність до розвитку військово-професійної спрямованості: особистісні утворення досить стійкі, але пізнавальний мотив носить аморфний характер; низький рівень означає військово-професійну дезорієнтацію: відсутність пізнавальної мотивації військово-професійної діяльності, неузгодженість структури особистісних характеристик військово-професійної спрямованості.

  4. Сукупність соціально-психологічних особливостей розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів включає в себе: вікові особливості - рік навчання у вузі; особистісні особливості - ступінь сформованості структурно-змістовних компонентів військово-професійної спрямованості особистості - мотиваційних, ціннісних та потребностний; індивідуальні - специфіка взаємозв'язків структурно -змістовних компонентів військово-професійної спрямованості особистості, облік яких сприяє побудові комплексної стратегії для оптимізації розвитку військово-професійної спрямованості особистості курсантів.

  Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження, теоретичні та експериментальні дані знайшли своє відображення в наукових доповідях, наукових статтях і тезах, викладалися автором на міжнародних та всеросійських, міжвузівських щорічних науково-практичних конференціях: Проблеми творчого розвитку особистості в системі військової освіти (Військова академія РВСН імені Петра Великого г . Москва 2002, 2003, 2004 рр..); Проблеми творчого розвитку особистості в XXI столітті (Ульяновськ 2004 р.); Формування соціально-психологічного портрета майбутнього фахівця (Військовий інститут РВСН р. Серпухов 2004 р.). Отримані наукові результати обговорювалися на засіданнях кафедр військової акмеології, гуманітарних і соціально-економічних дисциплін Військової академії РВСП імені Петра Великого. Теоретичні та експериментальні дані були використані в авторському навчальному посібнику «Соціально-психологічні умови розвитку військово-професійної спрямованості курсантів вузів». На їх основі розроблені і використовуються в Серпуховського військовому інституті навчальна програма та методичні матеріали з курсу «Соціально-психологічні проблеми особистісно-професійного розвитку у військовому вузі». У навчальному процесі військових вузів використовуються публікації за темою дисертації, обсяг яких становить 13,85 друкованих аркушів.

  Структура дисертації визначається завданнями та логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного списку використаних джерел та літератури, що включає 206 найменувань, 12 додатків. У дисертації представлені 13 малюнків і 9 таблиць. 
Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ"
  1.  Загальна характеристика роботи
      характеристика
  2.  Загальна характеристика роботи
      характеристика
  3.  Загальна характеристика роботи
      характеристика
  4.  Хронічна серцева недостатність
      загальна смертність у осіб, які брали еналаприл, у порівнянні з плацебо зменшилася на 16%, смертність від прогресуючої серцевої недостатності знизилася на 22%, частота госпіталізацій у зв'язку з декомпенсацією ХНК зменшилася на ЗО%. ДОСЛІДЖЕННЯ V-HAFT IL (Veterans Administration Cooperative Мета: вивчити вплив прийому еналаприлу у порівнянні з комбінацією апрессина з
  5.  Цироз печінки
      загальна калорійність дієти складає 2000 - 2800 ккал). Це диктується анорексією і часто зустрічається занепадом харчування, як правило білкового, що негативно впливає на стан імунітету і опірність організму до інфекції. Кількість білка обмежується особливо за наявності симптомів енцефалопатії. При проведенні лікарської терапії слід брати до уваги особливості
  6.  Реферат на тему: АКУШЕРСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ
      загальна надбавка у вазі за вагітність, її рівномірність, результати вимірювань артеріального тиску і аналізи крові і сечі, захворювання та ускладнення вагітності. Причини госпіталізації. Визначення термінів пологів або термінів вагітності ЗАГАЛЬНЕ об'єктивне обстеження Загальна об'єктивне дослідження проводять з метою виявлення захворювань найважливіших органів і систем, які можуть ускладнити
  7.  ПРИВАТНА МЕДИЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ
      загальна характеристика. 1.1.1. Стафілококи. Таксономія. Біологічні властивості. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Патогенез стафілококових інфекцій, їх роль в госпітальних інфекціях. Особливості імунітету. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових процесів. Препарати для специфічної профілактики і терапії. 1.1.2. Стрептококи. Таксономія. Біологічні
  8.  1.1. Регуляція функції репродуктивної системи
      характеристики основних компонентів репродуктивної системи, функціональних взаємозв'язків між ними, а також зв'язків між цією системою та іншими системами організму. Розгляд репродуктивного про-14 1.1. Регуляція функції репродуктивної системи цесса з цих нових позицій і складає зміст цього посібника. Репродуктивна система складається з ряду елементів (тканинних
  9.  Репродуктивні органи репродуктивної системи
      характеристика статевих органів жінки в репродуктивному періоді 1.3.1.1. Яєчники Яєчники статевозрілої жінки розташовані в малому тазу (рис. 1.6), кілька асиметрично на задньому листку широкої зв'язки. Положення яєчників в порожнині малого таза в цьому віці відносно непорушне. Зсув їх у черевну порожнину спостерігається лише в період росту організму, а також під час
  10.  ОСНОВИ ТЕОРІЇ епізоотичного процесу
      характеристик вакцин. Біогенетичних закону підпорядковані епізоотичних процеси факторних інфекційних хвороб, яким властива естафетна передача збудника інфекції. Закон стресу в епізоотичному процесі. Гострота прояви інфекційних хвороб на облігатні хазяїні залежить також від змін умов для життєдіяльності паразита в організмі цього господаря.
  11.  СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ Нейроендокринної регуляції Менструального циклу
      загальна концентрація в крові. Естрогени у меншій мірі, але так само, як тестостерон, зв'язуються з ГСПС, в результаті чого тільки 10-15% від загальної їх концентрації в крові циркулює у вільному вигляді. Механізми впливу на активність клітин єдині для всіх стероїдних гормонів, які надходять у клітку шляхом дифузії і ступінь їх впливу залежить від концентрації незв'язаного з білками
  12.  Визначення реактивності серцево-судинної системи плода за даними кардіотокографії під час вагітності та в пологах
      загальна тривалість запису повинна становити 40-60 хв, що зводить до мінімуму можливу помилку в оцінці функціонального стану плода. Запис здійснюють у положенні вагітної на спині, на лівому боці або сидячи в зручному положенні. Певною інформативністю в оцінці стану плода під час вагітності має нестрессовий тест. У відповідь на ворушіння або скорочення матки
  13.  Патогенетичні та патоморфологічні зміни окремих органів і систем при гестозі
      загальна, зовнішня, внутрішня, надблоковая). За допомогою допплерометрії за стандартною методикою з комп'ютерною обробкою допплерограмм вираховують пульсаційний індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР). Діагностичними критеріями порушення церебральної гемодинаміки вважають чисельні значення ІР більше 0,65, а ПІ більш 1,28 у внутрішній сонній артерії в III триместрі вагітності. Наявність
  14.  Оцінка ступеня тяжкості гестозу
      загальна рухова активність, м'язовий тонус плода, так і «хронічні», що характеризують її тривалість: обсяг навколоплідних вод, структура плаценти, патологічні включення. Має місце ареактівний нестрессовий тест, порушення регулярності, ритмічності дихальних рухів. Перенесена централізація кровообігу у плода супроводжується зниженням ниркового кровотоку, маловоддям, порушенням
  15.  Захворювання щитовидної залози і вагітність
      загальна слабкість, зниження працездатності, судомні скорочення м'язів, біль у суглобах, сонливість, депресія, забудькуватість, зниження уваги та інтелекту, підвищення маси тіла, брадикардія та зменшення частоти дихання, сухість шкірних покривів, випадання волосся, грубий голос, нудота, запори, аменорея і набряк шкіри. При гіпотиреозі в організмі сповільнюються всі процеси. В умовах нестачі
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека