загрузка...
Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
« Попередня Наступна »

НОВІ ВАЛЕОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ

Санкт-Петербурзький учений В. Сиренський запро вадив поняття валеологічного підтримання, що означає систему заходів щодо підтримання людини в розкритті її внутрішніх резервів, досягненні успіху в будь-якій справі, в тому числі й у творенні здоров'я. Валеологічне підтримання - це система, яка озброює людину знаннями й уміннями, необхідними для зміцнення віри у власні сили, що потрібні для успішного подолання внутрішніх та зовнішніх труднощів, для задоволення насущних потреб, у тому числі - збереження життя і здоров'я. Валеологічне підтримання передбачає формування в людини гуманістичних позицій при взаєминах між людьми, що сприяє творенню власного здоров'я і здоров'я близьких людей.

Вчений-валеолог В. Колбанов ставить питання про необхідність створення валеологічної служби, тобто служби формування і забезпечення здоров'я людини. Вона не заміняє медичну службу й не є їй альтернативною. Виходячи з розуміння здоров'я як єдиного феномена, що містить моральні, психічні, фізичні, соматичні й репродуктивні компоненти, валеологічна служба консолідує зусилля фахівців різного профілю діяльності в педагогічному, психологічному, медичному, соціальному, правовому й будь-якому, іншому сприянні реалізації прав кожної людини на творення, охорону, зміцнення і відновлення свого здоров'я.

Валеологічна служба може створюватися на підприємствах, в установах, у тому числі освітніх, і в громадських об'єднаннях. Організація діяльності валеологічної служби представлена такими основними напрямами:

- діагностичний скринінг;

- моніторинг здоров'я;

- прогностичний скринінг;

- підбір валеогенних (таких, що породжують,творять здоров'я) та оздоровчих технологій;

- здійснення корекції способу життя, кількості та якості здоров'я.

Метою валеологічної служби освітньої установи є всіляке сприяння всім суб'єктам освітнього процесу у виборі шляхів, способів і засобів індивідуальної оздоровчої діяльності, починаючи зі створення мотивації й умов для здійснення цієї діяльності, пошуку стимулів для ствердження здорового способу життя і закінчуючи розширенням кола осіб, залучених до позитивного процесу творення здоров'я, розвитку особистості та підвищення ефективності освіти відповідно до психофізіологічних, конституціональних та статевовікових можливостей людини.

Структура валеологічної служби може бути різною залежно від типу, чисельності та призначення закладу системи освіти.

Діяльність служби орієнтована переважно на студентів, але при неодмінній валеологічній активності педагогів і при відповідності їхнього здоров'я та способу життя цілям і завданням освітнього процесу.

Валеологічну службу освітньої установи має очолювати заступник проректора з валеологічної або виховної роботи. Методичне керівництво службою в освітній системі утворення здійснюють методисти-ва-леологи відповідної кваліфікації.

Осередок служби в освітній установі складають спеціально підготовлені педагоги-валеологи, однак у роботі служби бере участь весь педагогічний колектив. Професор В. Колбанов ввів також поняття валеологічної освіти - системи освітніх заходів, спрямованих на формування валеологічного мислення і здорового способу життя (ЗСЖ) людини. Найближчою метою валеологічної освіти, орієнтованої на особистість, є вироблення індивідуальної поведінкової стратегії, заснованої на стійкій мотивації ЗСЖ. Реалізація цієї найближчої мети становить основу загальної валеологічної освіти. Останню призначено для забезпечення рівних стартових можливостей усім громадянам у виборі індивідуального ЗСЖ.

Професійну валеологічну освіту в Російській Федерації призначено для підготовки фахівців для роботи в освітніх, лікувально-профілактичних і науково-дослідних установах за фахом 040700 - валеологія. Рішенням Колегії Міністерства освіти від 12.05.1995 № 10/1 валеологію як навчальний предмет у школах Російської Федерації введено у варіативну частину базисного навчального плану з І по XI клас. Підготовка педагогів-валеологів почалася в Санкт-Петербурзі в 1991 році. Перші випуски дипломованих фахівців відбулися в 1996 році. У педагогічних навчальних закладах Росії дисципліна "валеологія" вивчається або як самостійний курс, або в інтеграції з курсами основ медичних знань і основ безпеки життєдіяльності.

В. Колбанов вважає, що поряд із загальною і професійною валеологічною освітою доцільним є створення тимчасової (на певний період) системи додаткової валеологічної освіти (чи самоосвіти) для всього населення за розділами:

- валеологічні основи шлюбу і родини.

- сімейна педагогіка здоров'я.

- валеологія зрілого віку.

- геронтологічна валеологія.

Сьогодні в Росії розробляється концепція безперервної валеологічної освіти.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "НОВІ ВАЛЕОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ"
  1. Вступ
    Ще зовсім не так давно мікробіологія займалась також вивченням і вірусів. Але останні дуже і дуже своєрідні об'єкти, які різко відрізняються своїми біологічними властивостями від інших груп мікроорганізмів. Маніпуляції з ними вимагають розробки спеціальних методик, які відрізняються від загальноприйнятих в мікробіології. Це послужило основою для виділення вчення про віруси в самостійну область
  2. ПРО ПРИРОДУ І ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ
    На підставі встановлених фактів про фізичну структуру, хімічний склад, механізми репродукції вірусів з'явилася можливість освітити питання про природу і походження їх. Ясно, що в міру подальшого заглибленого вивчення вірусів розуміння, що нижче приводяться, неминуче деякою мірою будуть змінюватися й уточнюватися. Представлення про природу вірусів і їх походження перетерпіли значні зміни протягом
  3. МУТАЦІЯ У ВІРУСІВ
    Віруси змінюють свої властивості як у природних умовах розмноження, так і в експерименті. В основі спадкоємної зміни властивостей вірусів можуть лежати два процеси: 1) мутація, тобто зміна послідовності нуклеотидів у визначеній ділянці генома вірусу, що веде до фенотипічної вираженої зміни окремої властивості, і 2) рекомбінація, тобто обмін генетичним матеріалом між двома близькими вірусами, але
  4. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    У епізоотології вірусних хвороб є особливості, що відрізняють їх від інфекцій бактеріального характеру. Плин вірусної інфекції. Гострий плин характеризується яскравим проявом клінічних ознак хвороби (наростанням їх числа і виразністю прояву, потім - у залежності від біологічних властивостей вірусу, фізіологічного й імунобіологічного стану організму, видужання чи загибелі тварини). Приклади
  5. ВЧЕННЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО БІОСФЕРУ ТА НООСФЕРУ. НЕОБХІДНІСТЬ КОЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ
    Засновник нової наукової дисципліни - біогеохімії -академік Володимир Іванович Вернадський, фундатор і перший президент Академії наук України, вважав, що грандіозна картина загальнопланетарного розвитку включала в себе і появу людини - носія Розуму, котра багатократно прискорила всі процеси на планеті. Породивши Людину, Природа отримала ще один могутній каталізатор світового процесу розвитку.'
  6. ПЕРЕДУМОВИ ПОЯВИ НОВОЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКИ ПРО ЗДОРОВ'Я
    Стає очевидним, що основна причина хвороб людини криється у руйнівних пристрастях, у нездоровому (неправильному) способі життя. Лікарі, діагностуючи хворобу окремого органу, часто нехтують загальним станом організму й основною причиною хвороби - психоемоційним перенапруженням, лікують окремий орган, між тим як хвороба є наслідком патології всього організму. З іншого боку, останнім часом на
  7. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
    Анаболізм (грец. anabol - підйом) - сукупність процесів ферментативного синтезу високомолекулярних органічних компонентів клітин і тканин (полісахаридів, нуклеїнових кислот, білків, ліпідів, а також деяких їхніх попередників) з простіших сполук (моносахаридів, органічних і жирних кислот, органічних основ, амінокислот). Анаболічні процеси проходять зі споживанням і і нагромадженням енергії. Вони
  8. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕЗЕРВИ ОРГАНІЗМУ
    Людина завжди прагнула до зміцнення свого здоров'я, мріяла про збільшення сил, спритності, витривалості, довголіття. Ці сподівання та мрії знаходили висвітлення в народній творчості й міфології всіх часів і націй. Однак, на жаль, найчастіше ці мрії залишалися сферою, якщо можна так сказати, теоретичною - люди інертні й воліють жити як живеться, не витрачаючи до певної пори сил на підтримку
  9. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 5
    Від яких чинників залежать тривалість життя людини, його сучасна стратифікація? 2. Що таке геронтологія і хто займається її проблемами в Україні? 3. Чому Україну називають однією зі "старих" країн світу? 4. Як впливає стан екології на тривалість життя людини? 5. Роль кисломолочних продуктів у боротьбі з передчасним старінням. 6. Які сучасні теорії старіння є найбільш
  10. БІОРИТМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
    Формою вияву життєвої гармонії в давніх китайців вважалася взаємодія і боротьба протилежностей -Янь-Інь. Рух і спокій, активне й пасивне, зовнішнє і внутрішнє, темне і світле, чоловіче й жіноче, здоров'я і хвороба тощо - дві сторони одного предмету, явища природи. У взаємодії та взаємовпливі, боротьбі протилежностей вбачали видатні мислителі давнини реальну основу всього сущого. Внутрішня
загрузка...

© medbib.in.ua - Медична Бібліотека
загрузка...