Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаШкірні та венеричні хвороби
« Попередня Наступна »
Шпаргалка. Дерматовенерологія, 2011 - перейти до змісту підручника

Нервовий апарат і рецептори шкіри

Иннервируется ЦНС і ВНС і являє чувствит. рецепторное поле. Крім звичайних нервових закінчень у вигляді деревовидних розгалужень, клубочків, иннервирующих сальні і потові залози, Волосян. фолікули і судини, своєрідні нервн. апарати у формі інкапусулірованних тілець і нервн. закінчень. Основн. нервове сплетіння закладено в глиб. відділах подкож. жир. клітковини, від нього до поверх-ти підходять нервн. гілочки до придатків шкіри і в нижн. відділі сосочкового шару образ-т поверх-е нервн. сплетіння, від нього відходять гілочки в сосочки і епідерміс у вигляді осьових циліндрів, де проникають до зернистого шару, втрачають мієлін. оболонку і закінчуються простим загостренням або потовщенням. Інкапсульовані дотикові тільця (Мейсснера) участв-т у здійсненні ф-цій дотику. Почуття холоду - колб Краузе, відчуття тепла - тілець Руффини, положення тіла в просторі, відчуття тиску і вібрації восприним. пластінч. тільця (тільця Фатера-Пачіно). Ощущен. болю, свербіння і печіння восприним-ся свободн. нервн. закінченнями епідермісу. Дотикальна. тільця в сосочках і сост. з тонкої сполучнотканинної капсули, що містить рецепторні. Особливі клітини. До них підходить через нижн. полюс капсули безмякотние нервове волокно у вигляді безмиелинового осьового циліндра, що закінчується потовщенням у вигляді меніска, прилеглого до рецепторних клітин. Кінцеві колби Краузе знаходяться під сосочками. У верхньому полюсі сполучнотканинної капсули знаходиться безміеліновие нервовий циліндр, що закінчується клубочком. Тельця Руффини располаг-ся в глибокий. відділах дерми і верхн. частини підшкірно. жирової клітковини. Вони являють собою соединительнотканную капсулу, в якій закінчення нервн. осьового циліндра ділиться на численний. гілочки. Пластинчасті тільця знаходяться в підшкірній жировій клітковині, мають капсулярна будову. У шкірі також є безліч вегетативних нервових волокон, розташований. по поверх-ти всіх сусідів, включаючи капіляри; регулюють функциональн. актив-ть Судинний. сплетінь і впливають на физиологич. процеси в епідермісі, дермі і підшкірній жировій клітковині.

Рецепторная функція. Шкіра не тільки захищає орг-м від різноманітних впливів, але явл. мультифакторна аналізатором, тому що являє собою велике рецепторное поле.
Крім индивидуальн. біополя, чутливості. до магніто-радіаційним верствам атмосфери, рецепторні. функції шкіри забезпечуються безліччю різноманітних чувствит-х нервн. закінчень і сенсорних тілець, розосереджених по всьому кожному покрову нерівномірно. Існують наступні види шкірної чутливості: тактильна (відчуття дотику і тиску); больова; температурна (відчуття холоду і тепла). Такт. чувствит-ть найбільш відчутно виявлю-ся на шкірі кінцевих фаланг пальців кисті, в крупн. складках шкіри і на слизових. оболонці мови. Така чувствит-ть включає відчуття щільності, м'якості та ін особливостей консистенції предметів. Сприймаючі холодові і теплові нервові освіти (припускають, що це тільця Руффини і колби Краузе) розташовані в шкірі нерівномірно, тому сприйняття тепла та холоду різному на окремих ділянках шкірного покриву.

Слизова. оболоч. рота багата різноманітними. нервн. окончан., що сприймають тепло, холод, біль і дотик, чувствит-ть більш виражена на менш інтенсив. роздражню-чи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Нервовий апарат і рецептори шкіри "
  1. ПАТОГЕНЕЗ
    Традиційно, серед механізмів беруть участь у формуванні та підтримці нормального або зміненого АД прийнято виділяти: гемодинамічні фактори, що безпосередньо визначають рівень АТ і нейрогуморальні системи, що регулюють стан гемодинаміки на необхідному рівні шляхом впливу на гемодинамічні чинники. I. До гемодинамічним факторів належать: 1) Серцевий викид, або
  2. ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ
    У більшості випадків хронічний пієлонефрит є наслідком неизлеченного гострого і може виявлятися різноманітною клінікою. У одних хворих він протікає латентно, супроводжується лише помірним болем і лейкоцитурією. У інших же пацієнтів захворювання періодично загострюється, і процес поширюється на нові ділянки паренхіми нирки, викликаючи склероз не тільки канальців, але і клубочків.
  3. Хронічна серцева недостатність
    Спроби дати повноцінне визначення даному стану робилися протягом декількох десятиліть. У міру розвитку медичної науки змінювалися уявлення про сутність серцевої недостатності, про причини призводять до її розвитку, патогенетичних механізмах, процеси, які відбуваються в самій серцевому м'язі і різних органах і тканинах організму в умовах неадекватного кровопостачання
  4. плодоразрушающую ОПЕРАЦІЇ МАЛІ АКУШЕРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
    плодоразрушающую ОПЕРАЦІЇ - ембріотомію Ембріотомія - будь-яка операція, що має на меті зруйнувати частини плоду, зменшити його обсяг і зробити можливим його витяг через природні родові шляхи. Плодоразрушающие операції відносяться до одних з найдавніших в акушерстві. Їх застосовували навіть на живому плоді. Розвиток акушерства і особливо вдосконалення техніки кесаревого розтину значно знизили
  5. Репродуктивні органи репродуктивної системи
    1.3.1. Анатомо-фізіологічна і гістофізіологіческая характеристика статевих органів жінки в репродуктивному періоді 1.3.1.1. Яєчники Яєчники статевозрілої жінки розташовані в малому тазу (рис. 1.6), кілька асиметрично на задньому листку широкої зв'язки. Положення яєчників в порожнині малого таза в цьому віці відносно непорушне. Зсув їх у черевну порожнину спостерігається
  6. Затримка статевого розвитку яєчникового генезу
    ЗПР гонадного генезу можна розглядати як гіпергонадотроп-ную патологію, так як для неї характерний високий рівень гонадотропінів при низькому змісті естрогенів. Найбільш частою причиною гонадной ЗПР служать генетичні дефекти. Можна стверджувати, що спадкові фактори мають вирішальне значення в порушенні становлення системи репродукції у дівчаток з різними формами гіпогонадизму
  7. Ювенільні маткові кровотечі
    Визначення поняття. До ювенільний маткових кровотеч (ЮМК) відносяться ациклічні кровотечі, які виникають в період статевого дозрівання. ЮМК нерідко називають дісфунк-287 Глава 3. Патологія репродуктивної системи в період її становлення ми Іраку матковими кровотечами, рідше - пубертатними або підліткових. Частота. ЮМК - одна з найбільш частих форм порушення
  8. Стратегія сучасної постменопаузальному терапії
    Розглянуті в перших двох розділах цієї глави дані про фізіологію і патобіологіі основних порушень, що розвиваються в організмі жінки в постменопаузальному періоді, чітко свідчать про те, що медикаментозне (переважно, гормональне) вплив є лише одним з напрямків програми лікувально-профілактичних заходів у жінок перехідного та похилого віку. Поряд
  9. Бронхіальна астма
    бронхіальна астма (БА) - «хронічне захворювання, основою якого є запальний процес в дихальних шляхах за участю різноманітних клітинних елементів, включаючи гладкі клітини, еозинофіли і Т-лімфоцити. У схильних осіб цей процес призводить до розвитку генералізованої бронхіальної обструкції різного ступеня вираженості, повністю або частково оборотною спонтанно або під
  10. Нейроциркуляторная дистонія
    нейроциркуляторна дистонія (НПД) - захворювання структурно -функціональної природи, що виявляється різними серцево-судинними, респіраторними і вегетативними розладами, астенізація, поганою переносимістю стресових ситуацій та фізичних навантажень. Захворювання тече хвилеподібно, проте має хороший життєвий прогноз, так як при ньому не розвиваються кардіомегалія і серцева недостатність.
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека