Патологічна фізіологія / Оториноларингологія / Організація системи охорони здоров'я / Онкологія / Неврологія і нейрохірургія / Спадкові, генні хвороби / Шкірні та венеричні хвороби / Історія медицини / Інфекційні захворювання / Імунологія та алергологія / Гематологія / Валеологія / Інтенсивна терапія, анестезіологія та реанімація, перша допомога / Гігієна і санепідконтроль / Кардіологія / Ветеринарія / Вірусологія / Внутрішні хвороби / Акушерство і гінекологія
ГоловнаМедицинаВалеологія
« Попередня Наступна »
Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології, 2003 - перейти до змісту підручника

. НЕОБХІДНІСТЬ ОРІЄНТАЦІЇ НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИХ УМОВАХ f

Незважаючи на те, що валеологія як наука не нараховує й двох десятиліть, її витоки сягають у глибину тисячоліть й мають певні ознаки в язичництві, античних ритуалах, середньовічних схоластиках, у філософських, релігійних, наукових школах усіх континентів нашої планети.

Бо на всіх етапах розвитку суспільства життя людини проходило у протиборстві з хворобами, що знайшло відображення в пошуках засобів лікування та розвитку народної й наукової медицини. Це було першим стимулом наукового пізнання сутності індивідуального здоров'я людини.

Однак і давнє мистецтво лікування, й сучасна клінічна медицина здебільшого обмежувалися не стільки логічним, скільки інтуїтивним розумінням здоров'я як стану благополуччя, приділяючи головну увагу сутності хвороб та способам їх подолання.

За надміру інформації про природу, перебіг та наслідки хвороб клінічна медицина досі не має необхідної сукупності даних, що дали б змогу коректно схарактеризувати здоров'я індивіда. Навіть враховуючи те, що сучасна медицина налічує близько 350 спеціальностей і їх кількість зростає у зв'язку з розвитком науки та технічного вдосконалення медичних закладів. Навіть враховуючи сучасний рівень біохімічних досліджень - наприклад, лише при аналізі крові, цієї унікальної системи, що зв'язує в єдине ціле живий організм, визначаються декілька десятків показників, починаючи від вмісту гемоглобіну й закінчуючи концентрацією холестерину.

Про необхідність орієнтації в сучасних умовах життя на індивідуальне здоров'я кожного й на активність кожного у формуванні власного позитивного самопочуття свідчать і статистичні дані 1999 року, згідно з якими здоров'я населення України значно погіршилося за багатьма показниками.

Це виявляється у низькому рівні народжуваності - 7,8 % на 1000 осіб населення (в Росії - 8,8 %), у високій смертності - 14,8 %, у негативному природному прирості населення (-7,0 %, в Росії - 4,8 %), у зростанні показників захворюваності серед дорослого населення (66 115 чол.
на 100 000 чол. населення), дітей та підлітків (8221 чол. на 10 000 чол. населення). Кількість потерпілих від аварії на ЧАЕС становить: ліквідаторів -241 297 чол., евакуйованих - 55 682 чол. На території радіологічного контролю проживають 1 790 995 чол. Ці цифри диктують необхідність розроблення сучасних стратегічних підходів до здійснення реабілітації як форми профілактики та найважливішої компоненти системи заходів зі збереження здоров'я населення.

СТАН ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Вчені-медики б'ють на сполох з приводу погіршення стану здоров'я школярів. Як заявила на засіданні Вченої ради МОЗ України голова спеціальної комісії професор О.Бєсєдіна, у дітей спостерігається динаміка зростання несприятливих показників.

За період навчання у школі частішає перехід гострих хвороб у хронічні, збільшується кількість школярів із патологіями, що раніше були характерні лише для дорослих. Здоровими можна вважати близько 10 % випускників загальноосвітніх шкіл. Серед тих, хто вступає у доросле життя, 40...50 % мають морфофункціональні відхилення, а 40...60 % - хронічні захворювання. Серед старших учнів частота анемій за п'ять останніх років зросла майже на 400 %, а новоутворень - більш як на 130 %. Непридатність молоді до активної трудової діяльності та військової служби підтверджують такі показники: хвороби органів дихання мають майже 33% юнаків, нервової системи та органів чуття - 17,4, органів травлення - 9,7, кістково-м'язової системи - 9,8 %. Як показав аналіз, ознаки цих захворювань виявлялися ще в дитячому віці. Наприклад, короткозорість - у 83 %, захворювання центральної та периферійної нервових систем - у 73, виразкова хвороба - у 55,4 %.

Непокоїть стан здоров'я дівчат-підлітків.
їхні захворювання на 10...15 % перевищують аналогічні показники у юнаків. Щорічно у репродукційний період вступає 13... 14 тисяч дівчат із важкою соматичною патологією, в тому числі з порушеннями функції статевої системи, що надалі в період вагітності та пологів формує групи підвищеного ризику материнської й перинатально! смертності. Зросла кількість дітей, що мають граничні стани та належать до групи підвищеного медико-соціального ризику. Турбує вчених поширення соціальне зумовлюваних захворювань, таких як туберкульоз, гонорея, сифіліс, ВІЛ-інфекція тощо. Недосконала система реєстрації не дає змоги об'єктивно оцінити усю гостроту проблеми. До 150 тисяч зросла кількість дітей-інвалідів. Переважають хвороби нервової системи, розлади психіки й поведінки, природжені вади. Нараховується 18 тисяч дітей, які залишилися без батьківської опіки, і здоровими серед них учені вважають лише 4%. Ураженість хворобами в цій групі у 1,5 разу перевищує показники загальноосвітніх шкіл. Серед найістотніших причин зниження якості здоров'я дітей - погіршення умов життя, виховання в неповних та деструктивних сім'ях, нераціональна організація навчального процесу, неповноцінне харчування, завчасна й неконтрольована сексуальна активність, поширення наркоманії, пияцтва та тютюнокуріння. Є питання й до медичного забезпечення дітей та підлітків, зокрема, системи профілактики захворювань, диспансерного огляду, забезпечення санаторно-курортним лікуванням тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна ". НЕОБХІДНІСТЬ ОРІЄНТАЦІЇ НА ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я В СУЧАСНИХ УМОВАХ f"
  1. ХАРЧОВА ВАЛЕОЛОГІЯ В СУЧАСНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ
    Оскільки основним засобом збереження здоров'я є раціональне харчування, то наприкінці XX - на початку XXI ст. проблема їжі, що відповідає сучасним умовам, стала найактуальнішою, зважаючи на гострі екологічні та демографічні зрушення на планеті. Відомо, що всі поживні речовини, необхідні для нормальної життєдіяльності організму, надходять переважно з їжею і засвоюються організмом в результаті
  2. ПІСЛЯМОВА
    Здоров'я - основне та істинне багатство людини. Основне - тому, що здорова людина впевнено й енергійно рухається шляхом до успіху, їй все доступно, вона готова боротися за досягнення своєї мети, відстоювати свою свободу й гідність. Істинне - тому, що у здорової людини немає віку, вона молода й дивиться у майбутнє, незалежно від кількості прожитих літ. Останім часом одним із основних
  3. ВЕТЕРИНАРНА ВІРУСОЛОГІЯ, ЇЇ ДОСЯГНЕННЯ І ЗАВДАННЯ В ДІАГНОСТИЦІ І ПРОФІЛАКТИЦІ ВІРУСНИХ ХВОРОБ ТВАРИН
    Вірусні інфекції сільськогосподарських тварин становлять серйозну проблему ветеринарної медицини у зв'язку з убіквітарністю вірусів, різноманітністю шляхів їх передачі, частим виникненням їх різних асоціацій, появою нових вірусних хвороб, відсутністю специфічних та ефективних засобів специфічної профілактики при багатьох захворюваннях. Економічні збитки, спричинені вірусними інфекціями, можуть
  4. ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТОЛОГІЇ ВІРУСНИХ ІНФЕКЦІЙ
    У епізоотології вірусних хвороб є особливості, що відрізняють їх від інфекцій бактеріального характеру. Плин вірусної інфекції. Гострий плин характеризується яскравим проявом клінічних ознак хвороби (наростанням їх числа і виразністю прояву, потім - у залежності від біологічних властивостей вірусу, фізіологічного й імунобіологічного стану організму, видужання чи загибелі тварини). Приклади
  5. ПЕРЕДМОВА
    Наукові відкриття XX століття дали змогу створити атомну енергетику, швидкісні транспортні мережі, нові біологічні, радіаційні, лазерні, фармацевтичні та харчові технології, впритул підійти до з'ясування геному людини й таємниць психіки. На межі другого та третього тисячоліть народилася нова наука - біоетика, покликана гармонізувати стосунки все нових і нових відкриттів із нормами людської
  6. КОМПЛЕКСНА ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА У ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ'Я
    І варто знову ж таки послатися на думку І. Брехмана, що розроблення стратегії та тактики забезпечення здоров'я всього народу - справа дуже важка, велика й відповідальна. Вона залежить не лише від медицини та служб охорони здоров'я, а й від багатьох наук і державних відомств. Наприклад, за останні роки завдяки зусиллям російських фахівців у галузі професійних захворювань, учених Російської
  7. ЯКОСТІ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ
    Здоровий спосіб життя, якщо коротко, - це стиль життя, спрямований на збереження та зміцнення здоров'я. І цього треба навчати, бо не завжди людина може розібратися в усьому сама - в більшості нашого населення нема елементарних знань про своє здоров'я. Стереотип поведінки людини в повсякденному житті з точки зору гігієни харчування, режиму, рухової активності тощо виробляється на основі
  8. ПОЄДНАННЯ ІНДИВІДУАЛІЗОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ З РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ
    Нинішній рівень умов праці та побуту спричинив зменшення частки фізичного навантаження й, відповідно, енерговитрат організму. Тому з'явилась потреба зниження калорійності харчового раціону. В свою чергу, зниження вживання продуктів з додатковою кількістю білків, жирів та вуглеводів призводить до одночасного зменшення надходження в організм вітамінів, макро- і мікроелементів, інших біологічно
  9. Початок та історія розвитку валеології
    Прогрес зумовлений фізичним, інтелектуальним і духовним потенціалом людства. Для їх розвитку утворюються відповідні інститути, зокрема інтелектуальний потенціал підтримується та розвивається системою освіти та виховання, наукою; духовний - вірою, ідеологією; фізичний - фізичним вихованням, спортом. Ці потенціали мають певний зв'язок. Одним із критеріїв потенціалу людини є її здоров'я. Це
  10. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
    Кожна система має зовнішні та внутрішні аспекти функціонування. Зовнішнім аспектом для людини є навколишнє середовище, в якому вона виконує свої біологічні та соціальні функції. Внутрішній стан людини можливо оцінити за ступенем гармонійності системи, тобто внутрішньосистемного порядку. Цей порядок визначається інформаційним компонентом системи, для біологічного рівня це генетичний код,
© medbib.in.ua - Медична Бібліотека